Ухвала суду № 39492587, 10.06.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.06.2014 р.Справа № 644/93/14-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Любчич Л.В.

Суддів: Сіренко О.І. , Спаскіна О.А.

за участю секретаря судового засідання Бутенко Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1, представника позивача - ОСОБА_2 на ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 28.04.2014р. по справі № 644/93/14-а

за позовом ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Харкова

про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання здійснити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 28.04.2014 року адміністративний позов ОСОБА_1 ( далі - позивач) до Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Харкова (далі - УПФУ в Орджонікідзевському р-ні м. Харкова, відповідач) залишено без розгляду.

Не погодившись з данною ухвалою суду позивач та представник позивача подали апеляційні скарги. Позивач посилаючись на неправильність та незаконність оскаржуваної ухвали, просив скасувати ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 28.04.2014 року та постановити нову, якою визнати бездіяльність відповідача незаконною, зобов*язати відповідача здійснити йому згідно встановленої у відповідний час групи інвалідності перерахунок та виплату пенсій про відшкодування ядерної шкоди в встановлених законами розмірах, виходячи виключно із розміру мінімальної пенсії за віком, визначеного ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов*язкове державне пенсійне страхування» без кінцевої дати перерахунку пенсії з 01.01.2001 р. По 30.10.2006 р. та з 01.11.2011 р. і довічно.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що предметом розгляду по даній справі є протиправні дії відповідача у зв*язку з неналежним виконанням ст.ст. 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у результаті яких через неправильний розрахунок утворилась заборгованість пенсії. Апелянт вважає, що строк позовнорї давності на даний спір не поширюється, оскільки дане питання регуюється Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Законом України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку». Будучи особою, яка віднесена до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, позивач вважає, що має право на відшкодування ядерної шкоди відповідно до Віденської конвенції про цивільну відповідальність за ядерну шкоду. Відповідно до положень ст. 76 Закону України ««Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» право на подання позову про відшкодування ядерної шкоди, заподіяної житлу і здоров*ю осоюи, не обмежується строком давності.

Представник позивача в своїй апеляційній скарзі, посилаючись на порушення норм матеріального та процессуального права, просив скасувати ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 28.04.2014 року та розглянути позовні вимоги позивача та ухвалити остаточне судове рішення.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що на позовні вимоги ОСОБА_1 строк позовної давності, відповідно до положень Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» не розповсюджується.

Сторони в судове засідання не з*явилися, про дату, час та місце розгляду повідомлялися судом належним чином.

На адресу суду повернувся конверт з поштовим відправлення (судова повістка) на адресу позивача ( адреса згідно даних зазначених в позовні заяві та апеляційних скаргах) з відміткою поштового відділення «повернення за сплином терміні зберігання».

Відповідно до ч.11 ст. 35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Згідно з положеннями ч.4 ст. 196 КАС України розгляд справи проведено без участі позивача, представника позивача та представника відповідача.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_1 представник відповідача просив ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 28.04.2014 року залишити без задоволення, а апеляційну скаргу позивача без задоволення.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши письмові докази по справі дійшла висновку, що апеляційні скарги підлягають задоволенню частково виходячи з наступного.

Залишаючи без розгляду позовні вимоги ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропушено строк звернення до суду, встановлений ч.2 ст. 99 КАС України.

Колегія суддів з даними висновками суду першої інстанції погоджується частково та зазначає наступне.

Під час судового розгляду встановлено, що позивач звернувся до суду з адміністративним позовом 03.07.2013 р. в якому просив задовольнити позовні вимоги за період з 01.01.2001 р. по 30.10.2006 р. та з 01.11.2011 р. і довічно.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2013 р. скасовано ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 22.08.2013 р. по даній справі, якою адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УПФУ в Орджонікідзевському р-ні м. Харкова було закрито в зв*язку з тим, що набрало законної сили судове рішення між тими ж сторонами, про той самий предмет і з тих самих підтав.

Справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.07.2009 р. по справі №22-а-8470/09 за позовом ОСОБА_1 до УПФУ в Орджонікідзевському р-ні м. Харкова про визнання незаконними дій УПФУ в Орджонікідзевському р-ні м. Харкова щодо недоплати йому пенсії з 05.10.2006 р. по по наступний час задоволено частково. Визнано неправомірними дії УПФУ в Орджонікідзевському р-ні м. Харкова щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 пенсії по інвалідності, що настала внаслідок Чорнобильської катастрофи за період з 31.10.2006 р. по 31.12.2007 р. та з 22.05.2008 р. всупереч вимогам ст. 50 та 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зобов*язано здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 як інваліду 2 групи внаслідок Чорнобильської катастрофи , відно до вимог ст. 50 та ст. 54 Закону України ««Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо забезпечення нарахування та виплати основної пенсії не нижче 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у розмірі 75% мінімальної пенсії за вком, виходячи з розрахунку мінімальної пенсії за віком, встановленої ст. 28 Закону України «Про загальнообов*язкове державне пенсійне страхування», за період з 31.10.2006 р. по 31.12.2007 р. та починаючи з 22.05.2008 року.

Відповідно до положень ч.1 та ч.2 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Враховуючи дату звернення ОСОБА_1 до суду з адміністративним позовом та період за який останній просив задовольнити його позовні вимог, колегія суддів вважає вірними висновки суду першої інстанції щодо залишення без розгляду позовні вимоги за період з 01.01.2001 р. по 30.10.2006 р., та з 01.11.2011 р. по 02.01.2013 року в зв*язку з пропуском шестимісячного строку звернення до суду.

Доводи апеляційних скарг щодо непоширення на заявлені вимоги строку давності колегія суддів вважає безпідставними з наступних підстав.

В силу частини першої статті 76 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» право на подання позову про відшкодування ядерної шкоди, заподіяної життю і здоров'ю особи, не обмежується строком давності.

Ядерною шкодою є втрата життя, будь-які ушкодження, завдані здоров'ю людини, або будь-яка втрата майна, або шкода, заподіяна майну, або будь-яка інша втрата чи шкода, що є результатом небезпечних властивостей ядерного матеріалу на ядерній установці або ядерного матеріалу, який надходить з ядерної установки чи надсилається до неї, крім шкоди, заподіяної самій установці або транспортному засобу, яким здійснювалося перевезення (стаття 1 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку»).

Згідно зі статтею 268 Цивільного кодексу України позовна давність не поширюється, зокрема, на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

Частиною першою статті 1166 Цивільного кодексу України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

За змістом статті 22 Цивільного кодексу України майновою шкодою (збитками) є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Оскільки пенсія відповідно до положень ст. ст. 50 та 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - це регулярна грошова виплата соціального призначення, то в розумінні статті 76 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» і статті 268 Цивільного кодексу України ці виплати не є ядерною шкодою чи шкодою, завданою каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

У зв'язку з цим до таких вимог правила позовної давності, встановлені наведеними нормативно-правовими актами, не застосовуються.

Як встановлено під час судового розгляду з 01.11.2011 р. позивачу була перерахована пенсія відповідачем, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.07.2011 р., а з 01.01.2012 р. перерахована відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №1210. Дані дії та рішення відповідача в судовому порядку не розглядалися. Будь-яке судове рішення з цього питання відсутнє.

Враховуючи вище зазначене, колегія суддів прийшла до висновку що ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині позовних вимог з 03.01.2013 року.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що суду першої інстанції при продовженні розгляду необхідно встановити правомірність нарахування та виплати пенсії позивачу як інваліду 2 групи 1 категорії внаслідок Чорнобильської катастрофи в частині позовних вимог з 03.01.2013 р.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів прийшла до висновку, що ухвала суду першої інстанції, через порушення норм процесуального права, підлягає частковому скасуванню, та направленню справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 204 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 199, ст.ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги ОСОБА_1, представника позивача - ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 28 квітня 2014 року по справі № 644/93/14-а скасувати в частині залишення без розгляду адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі міста Харкова про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання здійснити певні дії з 03.01.2013 року і довічно.

Справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Харкова про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання здійснити певні дії за період з 03.01.2014 р. і довічно направити до суду 1 інстанції для продовження розгляду справи.

В іншій частині ухвалу Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 28.04.2014 р. по справі №644/93/14-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Любчич Л.В.Судді Сіренко О.І. Спаскін О.А. Повний текст ухвали виготовлений 16.06.2014 р.