Ухвала суду № 39492450, 17.06.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2014 р.Справа № 820/8612/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бершова Г.Є.

Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 15.05.2014р. по справі № 820/8612/14

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова

до Відкритого акціонерного товариства "Харківський завод поліграфічних машин"

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова, звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, Відкритого акціонерного товариства "Харківський завод поліграфічних машин", в якому просить суд стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Харківський завод поліграфічних машин" заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у сумі 4875,22 грн. на користь Управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова

Одночасно з адміністративним позовом позивачем подано клопотання про забезпечення адміністративного позову, в якому позивач просить суд вжити заходів по забезпеченню позову - накласти арешт на майно відповідача.

В обґрунтування заявленого клопотання позивач зазначив, що у зв'язку з невідшкодуванням Відкритим акціонерним товариством "Харківський завод поліграфічних машин" по виплаті та доставці пільгових пенсій ускладнюється виконання управлінням ПФУ одного з основних завдань - забезпечення збирання та акумулювання коштів, призначених для пенсійного забезпечення, повного і своєчасного фінансування витрат на виплату пенсій та інших соціальних виплат.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 15.05.2014 року у задоволенні клопотання Управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова про забезпечення позову відмовлено.

Позивач, не погодившись з ухвалою суду першої інстанції від 15.05.2014 року, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 15.05.2014 року та прийняти нову ухвалу, якою задовольнити в повному обсязі клопотання Управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова про забезпечення позову у справі.

Представник позивача та відповідача в судове засідання не прибули, про дату, час і місце розгляду справи сповіщені належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень, які надійшли до суду.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу згідно п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відмовляючи в задоволенні клопотання про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або те, що захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Аналізуючи, висновки суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову колегія суддів звертає увагу на те, що забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог. Забезпечення позову допускається, якщо не вжиття цих заходів може ускладнити або привести до неможливості виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КАС України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Однак, вирішуючи питання щодо вжиття заходів забезпечення позову необхідно враховувати інтереси не тільки позивача, а й відповідача по справі, права якого можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням певних видів забезпечення позову.

В матеріалах справи відсутні будь-які фактичні дані, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіянню шкоди правам чи інтересам держави до ухвалення рішення в адміністративній справі або невжиття заходів по забезпеченню позову в даному випадку може ускладнити виконання рішення суду чи призвести до необхідності додавати значні зусилля для відновлення прав.

Клопотання позивача про вжиття заходів по забезпеченню позову не містить в собі достатньо обґрунтованого припущення, що у разі не вжиття заходів по забезпеченню позову, діями та рішеннями відповідача, які зазначені в цьому клопотанні, до ухвалення рішення по справі може бути заподіяна шкода правам та інтересам позивача, а також не доведено очевидних ознак протиправності таких дій та рішень, які можуть бути підставою для вжиття заходів забезпечення позову.

Крім того відповідно до ч.ч. 3, 4 ст.117 КАС України забезпечення позову в адміністративних справах допускається у формах: 1) зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються; 2) заборони вчинити певні дії.

З клопотання про забезпечення позову вбачається, що позивач забезпечити позов просить шляхом накладення арешту на майнові активи та грошові кошти відповідача.

Разом з тим, заявляючи клопотання про накладення арешту на майно відповідача, позивач не вказує на яке саме майно, на його думку, необхідно накласти арешт. Таким чином, відсутність зазначених відомостей унеможливить виконання судового рішення щодо вжиття заходів забезпечення позову.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо недоведеності позивачем підстав передбачених законом для вжиття заходів забезпечення позову.

Виходячи з викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 199, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 15.05.2014р. по справі № 820/8612/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Бершов Г.Є.Судді Катунов В.В. Ральченко І.М.