Ухвала суду № 39492422, 17.06.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2014 р.Справа № 584/400/14-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Любчич Л.В.

Суддів: Сіренко О.І. , Спаскіна О.А.

за участю секретаря судового засідання Зливко І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Путивльському районі Сумської області на постанову Путивльського районного суду Сумської області від 19.05.2014р. по справі № 584/400/14-а

за позовом ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України в Путивльському районі Сумської області

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

19 травня 2014 року постановою Путивльського районного суду Сумської області позов ОСОБА_1 задоволено повністю.

Визнано неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України в Путивльському районі Сумської області в перерахунку пенсії ОСОБА_2 з урахуванням у її довідці про складові заробітної плати інших виплат.

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Путивльському районі Сумської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 згідно з довідкою про складові заробітної плати від 03.04.2014 р. № 1167/06-26 з урахуванням інших виплат з 03.04.2014 року.

Управління Пенсійного фонду України в Путивльському районі Сумської області, не погодившись із рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, подало апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити. Заявник вважає, що матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань та індексація заробітної плати, які нараховувались та виплачувались позивачці, не включаються до заробітку для обчислення її пенсії як державному службовцю, виходячи зі змісту ст. 33, ч. 2 ст. 37 Закону України "Про державну службу", ст. 65, ч. 1 ст. 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Заперечень на апеляційну скаргу ОСОБА_1 подано не було.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст. 195 КАС України, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Путивльському районі Сумської області та отримує пенсію державного службовця з 05.05.2011р.

03.04.2014р. ОСОБА_2 звернулася із заявою до Управління Пенсійного фонду України в Путивльському районі Сумській області щодо здійснення перерахунку призначеної пенсії з врахуванням інших виплат, а саме: матеріальної допомоги на оздоровлення та індексації заробітної плати та надала довідку про складові заробітної плати за останні 24 календарні місяці роботи або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», форму якої затверджено постановою правління Пенсійного фонду України від 14.02.2011 року № 5-1, в якій передбачена колонка «інші виплати», які з травня 2009 року по квітень 2011 року склали 9627 грн. 23 коп. до складу яких входять матеріальна допомога на оздоровлення та індексація заробітної плати. Крім того, на всі вказані виплати, які включені в довідку, нараховано страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (а.с. 6-8).

07.04.2014 року за № 1223/03-13 відповідачем надіслано відповідь, якою було відмовлено у задоволенні вказаної заяви у зв'язку з тим, що матеріальна допомога на оздоровлення та індексація заробітної плати не враховуються під час обчислення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» (а.с.9).

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що наявні правові підстави вважати матеріальну допомогу на оздоровлення та індексацію заробітної плати додатковими видами грошового забезпечення державного службовця, які повинні включатись до складових заробітної плати при розрахунку пенсії позивачці.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Статтею 2 Закону України «Про оплату праці» визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про державну службу» заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань. Умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.

Статтею 37 Закону України «Про державну службу» визначено, що пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (в редакції, чинній на час призначенні позивачеві пенсії).

Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не містить визначення заробітної плати на підставі якої здійснюється розрахунок пенсій. Із змісту ст. 40 вказаного Закону вбачається, що з середньої заробітної плати (доходу) повинні бути сплачені страхові внески.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 серпня 2010 року по справі № 2а-4753/09/2670, залишеної в силі ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 9 листопада 2010 року, по справі за адміністративним позовом ряду осіб до Міністерства юстиції України, Пенсійного фонду України, Міністерства праці та соціальної політики України, Кабінету Міністрів України про визнання дій та бездіяльності протиправними, постанови Правління Пенсійного фонду України «Про затвердження форм довідок про заробітну плату, що подаються для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» від 30 жовтня 2008 року № 19-11 незаконною та такою, що не відповідає постанові Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року № 865, якою суд першої інстанції визнав постанову № 19-11 такою, що не відповідає правовим актам вищої юридичної сили щодо не включення до складових заробітної плати складових, які передбачені чинним законодавством та зобов'язав Пенсійний фонд України привести у відповідність постанову правління Пенсійного фонду України «Про затвердження форм довідок про заробітну плату, що подаються для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» від 30 жовтня 2008 року № 19-11 до вимог чинного законодавства шляхом передбачення чи встановлення інших складових заробітної плати, передбачені іншими нормативно-правовими актами.

На виконання вказаного рішення суду, 14 лютого 2011 року правлінням Пенсійного фонду України було прийнято постанову № 5-1 «Про виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва по справі № 2а-4753/09/2670», що набрала чинності 4 березня 2011 року, якою була затверджена нова форма довідки про складові заробітної плати (за останні 24 календарні місяці роботи або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», у якій передбачена колонка «інші виплати».

03.04.2014 року позивачка отримала довідку з останнього місця своєї роботи, форма якої затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 14.02.2011 року № 5-1, де передбачена колонка «інші виплати», і в ній вказані певні суми, які відповідно розшифровані як матеріальна допомога на оздоровлення та індексація заробітної плати.

У вказаній довідці зазначається, що на всі виплати, включені в довідку, нараховано страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011р. - єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції та зазначає, що матеріальна допомога на оздоровлення та індексація заробітної плати, на які нараховувались страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011р. - єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визнаються додатковими видами грошового забезпечення державних службовців і мають бути включені в складові заробітної плати при розрахунку пенсії позивачці.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 28.05.2013 р. по справі №21-97а13.

Доводи апеляційної скарги правомірності висновків суду першої інстанції не спростовують враховуючи вище зазначене.

Відповідно до вищевикладеного, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Путивльському районі Сумської області - залишити без задоволення.

Постанову Путивльського районного суду Сумської області від 19 травня 2014 року по справі № 584/400/14-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Любчич Л.В.Судді Сіренко О.І. Спаскін О.А. Повний текст ухвали виготовлений 23.06.2014 р.