Постанова № 39492197, 18.06.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 червня 2014 року № 826/7217/14

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі головуючого судді Качура І.А., при секретарі судового засідання Хрімлі К.О., за участю представників сторін:

від позивача: Ральченко Ю.Г. (дов. від 03.02.2014р. №83)

від відповідача: Сапсай М.Ю. (дов. від 31.12.2013р. №3112/7)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Київстар» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області про визнання протиправними припису та постанови.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 18.06.2014 року в 10год. 02 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.2 ст. 167 КАС України.

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Приватне акціонерного товариства «Київстар» (далі по тексту також - позивач) з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області (надалі також - відповідач), в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати повністю припис №С-3004/1 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 30.04.2014 року по будівництву базової станції мережі стільникового радіотелефонного зв'язку Позивача, за адресою: вул. Шевченка, с. Петропавлівська Борщагівка, Києво-Святошинського району Київської області.

- визнати протиправним та скасувати повністю постанову про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності від 08.05.2014 року № 3-0805/6-7/10-37/0805/08/04.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позов задоволенню підлягає з огляду про наступне.

Матеріалами справи встановлено, що відповідачем була проведена позапланова перевірка об'єкта будівництва - мережі стільникового зв'язку ПрАТ «Київстар» (базова станція мобільного зв'язку), UА №3662 на вул. Шевченка, с. Петропавлівська Борщагівка, Києво-Святошинського району Київської області.

За наслідками перевірки Відповідачем року складено акт перевірки від 30.04.2014 року та протокол про правопорушення у сфері містобудівельної діяльності від 30.04.2014 р.

Згідно Акту декларація про початок виконання будівельних робіт з будівництва мережі стільникового зв'язку ПрАТ «Київстар», пусковий комплекс (базова станція мобільного стільникового зв'язку) UА 3662 на вул. Шевченка, с. Петропавлівська Борщагівка, Києво-Святошинського району, Київської області зареєстрована 15.04.2014 р. Державною архітектурно-будівельною України 15.04.2014р. за №IV0833141050001, замовником будівництва (ПрАТ «Київстар»).

Так, у вказаній декларації підставою для використання земельної ділянки під будівництво зазначено договір оренди від 01.03.2014 р. (реєстраційний номер UА 3662), а фактично зазначений договір є договором на надання послуг з утримання обладнання, а саме утримання обладнання станції мережі стільникового зв'язку та антенно-фідерних пристроїв, що є поданням недостовірних даних в декларації про початок будівельних робіт №ІV0833141050001 від 15.04.2014 р.

З огляду на вищевикладене, відповідач у ході перевірки дійшов до висновку про те, що позивачем порушено вимоги ст. 34, 36 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» та наявність підстав для притягнення до відповідальності за правопорушення, передбачені абз. 4, п.4, ч. 2 ст. 2 ЗУ «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

За результатами перевірки відповідачем складено припис від 30.04.2014 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності (надалі по тексту - припис), яким зобов'язано позивача усунути допущені правопорушення до 02.06.2014 р. згідно чинного законодавства.

За наслідком розгляду матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, 08.05.2014 року відповідачем винесено постанову про накладання штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 3-0805/6-7/10-37/0805/08/04, згідно якої на позивача накладено штраф у розмірі 109620 грн. Позивач не погоджуюсь з доводами відповідача, викладеними в акті та протоколі від 30.04.2014 року і вважаючи, що винесені відповідачем за результатами цієї перевірки припис від 30.04.2014 року та постанова № 3-0805/6-7/10-37/0805/08/04 про накладення адміністративного штрафу від 08.05.2014 року є незаконними і такими, що підлягають скасуванню в судовому порядку, з огляду про що звернувся з даним позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Відповідач проти задоволення позову заперечував з мотивів необґрунтованості та безпідставності.

Вирішуючи спір по суті, суд виходив із наступного.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначає Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Згідно з 1 ст. 41 Закону України Державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Підпунктом а п.3 ч.4 ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право видавати обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Положеннями ч. 1 ст. 1 цього Закону визначено, що правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Згідно з ч. 2 Закону вчинення суб'єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.

Відповідно до абз. 3 п. 6 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за експлуатацію або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації чи акті готовності об'єкта до експлуатації об'єктів II категорії складності - у розмірі сорока п'яти мінімальних заробітних плат;

Зі змісту вказаної постанови відповідача вбачається, що до позивача застосовано за правопорушення, передбачені абз. 4, п.4, ч. 2 ст. 2 ЗУ «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», а саме подання недостовірних відомостей декларації про початок виконання будівельних робіт.

Суд не погоджується з такими висновками суб'єкта владних повноважень, з огляду про наступне.

Законодавство України, що регулює питання забудови територій, створення об'єктів містобудування (архітектури) складається із Конституції України, Законів України «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про архітектурну діяльність», «Про основи містобудування» та інших нормативних актів, що видаються на їх виконання.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про основи містобудування», містобудування (містобудівна діяльність) - це цілеспрямована діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, громадян, об'єднань громадян по створенню та підтриманню повноцінного життєвого середовища, яка включає прогнозування розвитку населених пунктів і територій, планування, забудову та інше використання територій, проектування, будівництво об'єктів містобудування, спорудження інших об'єктів, реконструкцію історичних населених пунктів при збереженні традиційного характеру середовища, реставрацію та реабілітацію об'єктів культурної спадщини, створення інженерної та транспортної інфраструктури.

Згідно із ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про архітектурну діяльність» архітектурна діяльність - діяльність по створенню об'єктів архітектури, яка включає творчий процес пошуку архітектурного рішення та його втілення, координацію дій учасників розроблення всіх складових частин проектів з планування забудови і благоустрою територій, будівництва (нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту) будівель і споруд, здійснення архітектурно-будівельного контролю і авторського нагляду за їх будівництвом, а також; здійснення науково-дослідної та викладацької роботи у цій сфері;

об'єкти архітектурної діяльності (об'єкти архітектури) - будинки і споруди житлово-цивільного, комунального, промислового та іншого призначення, їх комплекси, об'єкти благоустрою, садово-паркової та ландшафтної архітектури, монументального і монументально-декоративного мистецтва, території (частини територій) адміністративно-територіальних одиниць і населених пунктів.

Статтею 9 цього ж Закону передбачено, що будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Відповідно до ч. 4 ст. ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» реконструкцію, реставрацію або капітальний ремонт об'єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їх фундаментів у плані, а також: реконструкцію або капітальний ремонт автомобільних доріг, залізничних колій, ліній електропередачі, зв'язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій у межах земель їх розміщення, а так само нове будівництво відповідно до містобудівної документації об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури на замовлення органів державної влади та органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності може бути проведено за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.

Разом з тим, в межах розгляду даної справи встановлено, що будівництво вказаної базової станції було здійснено на замовлення органу місцевого самоврядування для покращення мережі покриття мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар» на території Києво-Святошинського району Київської області, будівництво цієї станції може бути проведено за відсутності документа, що засвідчує право користування земельною ділянкою.

Крім того, суд не погоджується з висновками Відповідача, щодо віднесення базової станції зв'язку до III категорії складності. Таке твердження відповідачем не взято до уваги, що відповідно до ст. 32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» право на визначення категорії належить проектній організації і замовнику для всіх категорій складності, окрім IV і V, для яких визначений окремий порядок встановлення (Постанова КМУ № 557 від 27.04.2011 року) та обов'язкова експертиза проекту (ч. 4 ст. 31 Закону).

Отже, законодавством встановлено, що починаючи з 2011 року повноваженням щодо віднесення до категорії складності об'єктів будівництва з І по III наділений проектант і замовник, а не інспекція державного архітектурно - будівельного контролю.

Виключенням в даному випадку є лише надання законодавцем відповідачу повноважень щодо визначення категорії складності об'єкту. Зокрема, п. 7 Постанови КМУ № 557 від 27.04.2011 року «Про затвердження Порядку віднесення об'єктів будівництва до IV і V категорії складності» визначено, що під час проведення державного архітектурно-будівельного контролю на об'єктах самочинного будівництва (без проекту), категорія складності таких об'єктів визначається посадовими особами Держархбудінспекції, а в разі необхідності - експертним шляхом.

Проте, в ході судового розгляду справи підтверджено, що спірна базова станція ще не прийнята в експлуатацію, відповідачем не зафіксовано факту самочинного будівництва, тому для визначення категорії складності в силу вимог закону необхідно було дослідити робочий проект на будівництво вказаної базової станції в повному обсязі та залучити уповноваженого експерта. Тобто висновок відповідача про встановлення III категорії складності базується виключно на припущеннях, без аналізу проектної документації, позиції позивача, як замовника об'єкту, що перевірявся, і оснований на неправильному застосуванні вищевказаних ДБН.

Як слідує зі спірної постанови, відповідачем згідно із оспорюванню постановою застосовано по відношенню до позивача штраф за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (подання недостовірних відомостей декларації про початок виконання будівельних робіт), у розмірі, визначеному для об'єкту будівництва III категорії складності, тоді як фактично об'єкт відносився до І категорії складності, а в поданій раніше декларації ПрАТ «Київстар» щодо категорії складності була допущена описка.

У зв'язку із цим, позивачем 29.05.2014 р. була подано до Державної архітектурно-будівельної інспекції України заяву в порядку ст. 39-1 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» для внесення відповідних змін до категорії складності об'єкта будівництва та додані необхідні документи, які засвідчували, що об'єкт відноситься до І категорії складності. Проте така заява позивача була залишена поза увагою.

Відповідно до п.7 Порядку віднесення об'єктів будівництва до IV і V категорій складності, затверджених Постановою КМУ від 27.04.11р №557, під час проведення державного архітектурно-будівельного контролю на об'єктах самочинного будівництва (у разі відсутності проектної документації) категорія складності таких об'єктів визначається посадовими особами Держархбудінспекції та її територіальних органів, а в разі необхідності - шляхом проведення експертизи експертною організацією чи експертом, що має відповідний сертифікат.

При здійсненні перевірки даних у поданій декларації відповідач не затребував у позивача проектну документацію, яка була в позивача в наявності, а тому категорія складності об'єкта була визначена неправильно.

В свою чергу, відповідно до висновку експерта №0862 від 05.06.2014 р., підготовленого за результатами проведених експертом досліджень було встановлено, що:

1) будівництво базової станції UА 3662 (КІЕ3662) за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Шевченка відноситься до класу наслідків (відповідальності) СС1 і належить до І категорії складності.

2) будівництво базової станції мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар»по вул. Шевченка, с. Петропавлівська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області відповідно до ст. 31 ЗУ «Про телекомунікації» не відноситься до окремих об'єктів будівництва.

З огляду на вищевикладене, висновок експерта №0862 від 05.06.2014 р. спростовує покладений в основу постанови про накладення штрафу висновок відповідача, щодо застосування штрафу за внесення недостовірних відомостей до декларації про початок будівельних на об'єкті будівництва III категорії складності, тоді як фактично об'єкт відносився до І категорії складності.

У відповідності до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.

Згідно ч.4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Доказів, які б спростовували доводи позивача відповідач суду, не надав.

Частиною 2 статті 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, керуючись статями 9, 69, 70, 71, 117, 118, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати припис №С-3004/1 Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 30.04.2014 року по будівництву базової станції мережі стільникового радіотелефонного зв'язку Приватного акціонерного товариства «Київстар», за адресою: вул. Шевченка, с. Петропавлівська Борщагівка, Києво-Святошинського району Київської області.

Визнати протиправним та скасувати постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності від 08.05.2014 року № 3-0805/6-7/10-37/0805/08/04.

Зупинити дію постанови про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності № 3-0805/6-7/10-7 0805/08/04 від 08.05.2014 р., постановленої в.о. начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області та заборонити вчиняти виконавчі дії за постановою про відкриття виконавчого провадження ВП №43660611 ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві від 13.06.2014 р. до набрання законної сили рішенням у справі.

Зобов'язати Управління Державної казначейської служби України у Печерському районі м. Києва стягнути судові витрати в сумі 292, 33 грн. на користь Приватного акціонерного товариства «Київстар» за рахунок Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунків Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.А. Качур