Постанова № 39490888, 16.06.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16 червня 2014 року № 826/5896/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Аблова Є.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Державної екологічної інспекції у місті Києві до товариства з обмеженою відповідальністю «Емблер» про зупинення виконання робіт,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Емблер» про зупинення виконання робіт відповідача (юридична адреса: 03190, м. Київ, проспект Перемоги, 84, ідентифікаційний код 24920878) з експлуатації стаціонарних джерел викидів без дозволу на викиди забруднюючих речовин.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що під час перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, встановлено ряд порушень відповідачем. Позивач вважає, що подальша діяльність ТОВ «Емблер» із виявленими порушеннями створює загрозу життю та здоров’ю людей, тому виконання робіт підприємством з експлуатації стаціонарних джерел викидів без дозволу на викиди забруднюючих речовин потрібно тимчасово заборонити (зупинити) до отримання дозвільних документів.

Представник позивача, в судовому засіданні, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

В судове засідання, представник відповідача, не з’явився, про місце, дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч.6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи зазначене, суд ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив наступне.

Судом встановлено, що Державною екологічною інспекцією у місті Києві проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, якою встановлено порушення відповідачем норм природоохоронного законодавства, та складено акт від 28.02.2014р. №08/398а.

З матеріалів справи вбачається, що підприємство здійснює свою діяльність відповідно до КВЕД: діяльність спортивних клубів; діяльність ресторанів; надання послуг мобільного харчування; обслуговування напоями.

Під час проведення перевірки встановлено, що підприємство здійснює свою діяльність з порушенням вимог природоохоронного законодавства, а саме: ТОВ«Емблер» не ведеться первинний облік кількості, типу і складу відходів по формі №1-Вт, що утворюються чи утилізуються; не проведена інвентаризація відходів; не обраховано показник загального утворення відходів, в зв’язку з чим не отримано дозвіл на здійснення операцій у сфері поводження з відходами; не подано декларацію про відходи; діяльність ТОВ «Емблер» ведеться за відсутності дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел, а саме: джерелом викидів забруднюючих речовин є котельня, де використовується стаціонарне джерело викидів котел «Універсал 6М» з витратою природного газу 14,5 м3/год (протокол №10-14 від 18.02.2014р.).

З метою усунення порушень, виявлених під час перевірки, позивачем винесено припис №08/136п від 28.02.2014р., відповідно до якого ТОВ «Емблер» зобов’язано усунути порушення, а саме: видати наказ про призначення відповідальної особи за виконання пунктів припису до10.03.2014р.; отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря до 01.04.2014р.; провести інвентаризацію відходів, на підставі якої здійснити розрахунок показника загального утворення відходів до 01.04.2014р.; якщо Пзув перевищує граничне значення, що дорівнює 1000 умовних одиниць та/або показник загального оброблення чи утилізації відходів більше 100 тон на рік, заповнити реєстрові карти об’єктів утворення, оброблення та утилізації відходів і подати їх на затвердження КМДА, а також отримати дозвіл і ліміт на утворення та розміщення відходів, з подальшим наданням їх копій позивачу; якщо Пзув не перевищує граничне значення і є меншим 1000 умовних одиниць, продати декларацію про утворення відходів з подальшим наданням їх копій позивачу.

В період з 17.04.2014р. по 24.04.2014р., позивачем проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ «Емблер», якою встановлено, що відповідачем не виконано припис №08/136п від 28.02.2014р.(акт від 24.04.14р. №08/779а).

На підставі проведених перевірок Державною екологічною інспекцією складено протоколи про адміністративне правопорушення від 28.02.2014р. №003960, №003961, №003962, від 24.04.2014р. №004482 та винесено постанови про накладення адміністративного стягнення від 28.02.2014р. №003960, від 28.02.2014р. №003962, від 28.02.2014р. №003961, від 24.04.2014р. №004482.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду контролю у сфері господарської діяльності".

Відповідно до частини четвертої статті 4Закону України від 05.04.2007р. №877-V "Про основні засади державного нагляду контролю у сфері господарської діяльності" (із змінами та доповненням, далі - Закон № 877-V) визначено, що виключно законами встановлюються органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

Закон України "Про охороу атмосферного повітря" спрямований на збереження та відновлення природного стану атмосферного повітря, створення сприятливих умов для життєдіяльності, забезпечення екологічної безпеки та запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров'я людей та навколишнє природне середовище.

Відповідно до ст.28 Закону України "Про охороу атмосферного повітря"від 16.10.1992 № 2707-ХІІ, державний контроль у галузі охорони атмосферного повітря здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, а на території Автономної Республіки Крим - органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань екології та природних ресурсів, а також іншими органами виконавчої влади.

Згідно Положення про державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 04.11.2011р. №429, Державна екологічна інспекція в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі є територіальним органом Державної екологічної інспекції України, який діє у складі Держекоінспекції України і їй підпорядковується.

Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог, зокрема, законодавства про екологічну та радіаційну безпеку, законодавства про охорону атмосферного повітря, законодавства щодо наявності дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів, дотримання їх умов.

Відповідно до ст.11 Закону №2707-XII, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

За змістом п.2,3 Порядку проведення та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців, які отримали такі дозволи" від 13.03.2002, № 302, дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (далі - дозвіл) - це офіційний документ, який дає право підприємствам, установам, організаціям та громадянам-підприємцям (далі - суб'єкт господарювання) експлуатувати об'єкти, з яких надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші, за умови дотримання встановлених відповідних нормативів граничнодопустимих викидів та вимог до технологічних процесів у частині обмеження викидів забруднюючих речовин протягом визначеного в дозволі терміну. Дозвіл видається суб'єкту господарювання за формою, встановленою Мінприроди.

Дозвіл видається безоплатно на строк не менш як п'ять років: суб'єкту господарювання, об'єкт якого відповідно до законодавства належить до першої групи, - Мінприроди за погодженням з Держсанепідслужбою; суб'єкту господарювання, об'єкт якого відповідно до законодавства належить до другої або третьої групи, - обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища через дозвільні центри за погодженням з територіальними органами Держсанепідслужби.

Як вбачається з матеріалів справи, діяльність відповідача здійснюється за відсутності дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел.

Відповідно до абз.5 ст.10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», обов'язком підприємств, установ, організацій та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності щодо охорони атмосферного повітря є здійснення контролю за обсягом і складом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, і рівнями фізичного впливу та вести їх постійний облік.

Порядок ведення державного обліку в галузі охорони здоров’я, визначений «Порядком ведення державного обліку в галузі охорони атмосферного повітря», затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2001р. №1655.

Відповідно до п.1 Порядку, встановлено, що даний Порядок визначає єдину систему ведення в галузі охорони атмосферного повітря державного обліку об'єктів (підприємств, установ, організацій та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності), які справляють або можуть справити шкідливий вплив на здоров'я людей і на стан атмосферного повітря, видів та обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, видів і ступенів впливу на його стан фізичних та біологічних факторів (далі - об'єкти, які справляють шкідливий вплив).

Державний облік включає: взяття на облік об'єктів, які справляють шкідливий вплив; ведення на об'єктах первинного обліку стаціонарних джерел, які справляють шкідливий вплив; складення державної статистичної звітності в галузі охорони атмосферного повітря за стаціонарними та пересувними джерелами, які справляють шкідливий вплив; проведення інвентаризації викидів та обсягів забруднюючих речовин на зазначених об'єктах. Взяття на державний облік об'єктів, які справляють шкідливий вплив, здійснює Мінприроди за критеріями, встановленими цим Міністерством за погодженням з Держкомстатом. Для взяття на державний облік зазначеними об'єктами проводиться інвентаризація видів та обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, видів і ступенів впливу на його стан фізичних та біологічних факторів. (п.п.3, 4, Порядку).

Таким чином, суд звертає увагу, що відповідно до вимог чинного законодавства, підприємство повинно проводити інвентаризацію видів та обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, шляхом складання та подання звіту інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві до органів статистики, згідно форм затверджених наказом Державного комітету статистики України №233 від 21.06.2010р. «Про затвердження форм державних статистичних спостережень із лісового господарства й охорони навколишнього природного середовища».

Відповідно до змісту ст.1 Закону України «Про відходи», відходи - будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення; виробник відходів - фізична або юридична особа, діяльність якої призводить до утворення відходів; розміщення відходів - зберігання та захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об'єктах.

Стаття 17 Закону України «Про відходи» визначає обов'язки суб'єктів господарської діяльності у сфері поводження з відходами, а саме: суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов'язані: а) запобігати утворенню та зменшувати обсяги утворення відходів; в) визначати склад і властивості відходів, що утворюються, а також за погодженням із уповноваженими органами виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища ступінь їх небезпечності для навколишнього природного середовища та здоров'я людини; г) на основі матеріально-сировинних балансів виробництва виявляти і вести первинний поточний облік кількості, типу і складу відходів, що утворюються, збираються, перевозяться, зберігаються, обробляються, утилізуються, знешкоджуються та видаляються, і подавати щодо них статистичну звітність у встановленому порядку;ї) надавати місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування, уповноваженим органам виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища інформацію про відходи та пов'язану з ними діяльність, у тому числі про випадки несанкціонованого попадання відходів у навколишнє природне середовище та вжиті щодо цього заходи; й) призначати відповідальних осіб у сфері поводження з відходами; к) забезпечувати розробку в установленому порядку та виконання планів організації роботи у сфері поводження з відходами; с) мати дозвіл на експлуатацію об'єкта поводження з небезпечним відходами.

Відповідно до «Порядку розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів», затвердженого Постановою Кабінетів міністрів України від 03.08.1998р. №1218, визначено: ліміт на утворення відходів - максимальний обсяг відходів, на який у суб'єкта права власності на відходи (далі - власник відходів) є документально підтверджений дозвіл на передачу їх іншому власнику (на розміщення, утилізацію, знешкодження тощо) або на утилізацію чи розміщення на своїй території; ліміт на розміщення відходів - обсяг відходів (окремо для кожного класу небезпеки), на який у власника відходів є дозвіл на їх розміщення, виданий органами Мінекоресурсів на місцях. (п.2). Ліміт на утворення відходів визначається їх власником у процесі діяльності на підставі дозволу на розміщення відходів та договору (контракту) на передачу відходів іншому власнику (п.3). Ліміт на утворення відходів розраховується на підставі нормативів утворення для кожного виду відходів за класами їх небезпеки і має дорівнювати сумарному обсягу відходів, розміщених на своїй території та переданих іншому власнику (п.4). Ліміт на утворення відходів не може перевищувати нормативно допустимих обсягів утворення відходів (п.5). Норматив утворення відходів визначається технологічним регламентом на підставі питомих показників утворення відході (п.6). Відповідальність за правильність визначення нормативів утворення відходів, визначення лімітів утворення та розміщення відходів, несвоєчасне затвердження або незатвердження лімітів утворення та розміщення відходів несе власник відходів(п.20). Контроль за правильністю визначення лімітів на утворення та розміщення відходів, їх дотриманням здійснює Держекоінспекція та її територіальні органи (п.21).

З метою обмеження та запобігання негативному впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини забороняється: вести будь-яку господарську діяльність, пов'язану з утворенням відходів, без одержання від уповноважених органів виконавчої влади у сфері поводження з відходами лімітів на обсяги утворення та розміщення відходів. Ліміти на обсяги утворення і розміщення побутових відходів не встановлюються (п. «а» ст.32 Закону України «Про відходи»).

Усі небезпечні відходи за ступенем їх шкідливого впливу на навколишнє природне середовище та на життя і здоров'я людини відповідно до переліку небезпечних властивостей поділяються на класи і підлягають обліку. Відповідний клас відходів визначається виробником відходів відповідно до нормативно-правових актів, що затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення. ( абз.1, 2, ст.34 Закону України «Про відходи»).

З матеріалів справи встановлено, що відповідач являється утворювачем відходів, які відносяться до різних класів небезпеки. Разом з тим, відповідачем, у порушення вимог чинного законодавства, не проведено первинний облік відходів за формою 1-ВТ, не проведена інвентаризація відходів, не обраховано показник загального утворення відходів, у зв’язку з чим не отримано дозвіл на здійснення операцій у сфері поводження з відходами та не подано декларацію про відходи.

Відповідно до пункту 2 Порядку обмеження, тимчасової заборони (зупинення) чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій і об'єктів у разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища, затвердженого постановою Верховної Ради України від 29 жовтня 1992 року №2751-XII, діяльність підприємств, що здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, може бути тимчасово заборонена (зупинена) - до виконання необхідних природоохоронних заходів зупиняється експлуатація підприємства чи окремих його цехів (дільниць) і одиниць обладнання.

При тимчасовій забороні (зупиненні) чи припиненні діяльності підприємств забороняються всі викиди і скиди забруднюючих речовин та розміщення відходів по підприємствах в цілому чи окремих їх цехах (дільницях) і одиницях обладнання.

Частиною п'ятою статті 4 Закону №877-V встановлено, що повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування.

Відповідно до частини сьомої статті 7 Закону №877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Відповідно до п. 8 ст.7 Закону № 2707-ХІІ, припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Доказів виконання припису Державної екологічної інспекції у м. Києві відповідачем до суду не надано.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», господарська чи інші види діяльності, пов'язані з порушенням умов і вимог до викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря і рівнів впливу фізичних та біологічних факторів на його стан, передбачених дозволами, може бути обмежена, тимчасово заборонена (зупинена) або припинена відповідно до законодавства.

Враховуючи те, що господарська діяльність ТОВ «Емблер» супроводжується експлуатацією стаціонарних джерел викидів без дозвільних документів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно з ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Оцінивши докази, які є у матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163, 256 КАС України суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Зупинити виконання робіт товариства з обмеженою відповідальністю «Емблер» (юридична адреса: 03190, м. Київ, проспект Перемоги, 84, ідентифікаційний код 24920878) з експлуатації стаціонарних джерел викидів без дозволу на викиди забруднюючих речовин.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя Є.В. Аблов