Постанова № 39490881, 24.06.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2014 р. Справа № 804/7322/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Кучми К.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2014 року позивач на виконання своїх владних повноважень звернувся до адміністративного суду з вищезазначеним позовом. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідач має несплачену заборгованість по платежам до бюджету, яка становить 2 077 грн., яку в добровільному порядку не сплачує. За таких обставин, позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість до бюджету по платежам:

- «адміністративні штрафи та інші санкції» в сумі 1 700 грн. (код платежу 21081103);

- «штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» в сумі 377 грн. (код платежу 21080900).

Позивач в судове засідання свого представника не направив, про день та час його проведення повідомлявся належним чином. В своєму клопотанні позивач пред'явлені позовні вимоги підтримав та просив суд проводити розгляд справи за відсутності його представника.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином.

Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Згідно ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Таким чином, частина 6 статті 128 КАС України, надає суду можливості проводити подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрований 05.08.2002 року та включений до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб та перебуває на обліку Нікопольської об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, як платник податків і зборів.

Як вбачається з матеріалів справи, у відповідача наявний податковий борг на суму 2077 грн., який виник у зв'язку із не сплатою узгоджених податкових зобов'язань, а саме:

Судом встановлено, що 14.06.2011 року посадовими особами Нікопольської ОДПІ було проведено фактичну перевірку щодо дотримання порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі свідоцтва про державну реєстрацію трудових відносин з працівниками (найманими особами) господарської одиниці - кафе, що розташоване за адресою: м.Орджонікідзе, вул.Лізи Чайкіної, 33А, суб'єкта господарської діяльності ОСОБА_1

Порушення виявлені під час проведення перевірки знайшли своє відображення в акті перевірки від 14.06.2011 року № 0346/04/09/23/НОМЕР_1, а саме:

- проведення розрахункових операцій на загальну суму 18 грн. без застосування реєстратора розрахункових операцій, чим було порушено п.1,2 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР, згідно з яким суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

- роздрібна торгівля алкогольними виробами (напоями) без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними виробами, а саме 14.06.2011 р. здійснювалася реалізація алкогольних напоїв (100 мг коньяку «Ай-Петри»), чим було порушено ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 р. № 481/95 - ВР, згідно з якою роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій;

- здійснення торговельної діяльності без придбання торгового патенту, чим порушено п.п.267.1.1. п.267. ст.267 ПК України, яким встановлюється перелік платників збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності, якими зокрема є фізичні особи-підприємці, які отримують в установленому законодавством порядку торгові патенти.

На підставі вищевказаного акту фактичної позивачем були винесені рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій:

- № 0000242331 від 22.06.2011 р., яким до відповідача було застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1 грн.;

- № 0000252331 від 22.06.2011 р., яким до відповідача було застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 376 грн.

Вказані рішення були отримані ФОП ОСОБА_1 особисто 22.06.2011 р., що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до підпункту 57.1. статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.126.1. ст.126 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно статті 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

При несплаті зобов'язання у встановлений строк виникає податковий борг, який, згідно пп.14.1.175. ст.14 ПК України, становить: сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі якщо пошта не може вручити платнику податків податкову вимогу, то така податкова вимога вважається вручена платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин не вручення. У разі, коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Судом встановлено, що на виконання вимог ст.59 Податкового кодексу України Нікопольська ОДПІ була виставлена податкова вимога № 37-25 від 22.01.2014 року, яка була направлена рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до п.60.6. ст.60 Податкового кодексу України, якщо нарахована сума грошового зобов'язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов'язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається.

Таким чином, відповідач має податкову заборгованість до бюджету на загальну суму 2077 грн.

Відповідно до п.п.95.1, 95.3 ст.95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Підпунктом 20.1.18. ст.20 ПК України визначено право органу державної податкової служби звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

В силу ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд вважає за можливе стягнути з відповідача податковий борг.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.10, 11, 69, 71, 94, 122, 128, 158 - 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1), заборгованість до бюджету по платежам:

- «адміністративні штрафи та інші санкції» в сумі 1 700 грн. /одну тисячу сімсот гривень/ (код платежу 21081103);

- «штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» в сумі 377 грн. /триста сімдесят сім гривень/ (код платежу 21080900).

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Суддя Кучма К.С.