Постанова № 39490871, 13.06.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 червня 2014 року № 826/7627/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шейко Т.І.

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом

Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

до

Головного управління юстиції в м. Києві

про

скасування постанови

встановив:

Державна податкова інспекція у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління юстиції в м. Києві про скасування постанови відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві про накладення штрафу від 16 травня 2014 року ВП №41444282.

Позовні вимоги мотивовані тим, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 серпня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2013 року у справі №826/11086/13-а, задоволені позовні вимоги ТОВ «Еквілібр-Спорт» до ДПІ У Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, а саме: визнано протиправними дії відповідача щодо відмовити у реєстрації в «Єдиному реєстрі податкових накладних» податкових накладних та зобов’язано відповідача зареєструвати податкові накладні у вказаному реєстрі. На виконання рішення суду 27 січня 2014 року позивачем було отримано постанову відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві про відкриття виконавчого провадження від 15 січня 2014 року ВП №№41444282. В зв’язку з ненаданням відомостей про виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №826/11086/13-а в самостійному порядку, державним виконавцем 02 квітня 2014 року винесено вимогу, якою зобов’язано боржника виконати рішення суду та повідомити про його виконання Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві. В подальшому, 19 травня 2014 року, до позивача надійшла постанова державного виконавця від 16 травня 2014 року ВП №41444282 про накладення штрафу у розмірі 680,00 грн. З винесеною постановою від 16 травня 2014 року ВП №41444282 позивач не погоджується та просить її скасувати з огляду на те, що в добровільному порядку виконати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 серпня 2013 року податковий орган не в змозі за відсутності технічної можливості для такого виконання. В той же час, державний виконавець відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» має право звернутись до суду із заявою про роз’яснення рішення суду, а також про відстрочку або розстрочку чи встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення суду. При цьому, за наявненості викладених вище обставин, державний виконавець вправі зупинити виконавче провадження. ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві 30 квітня 2014 року направила на адресу відповідача листа щодо неможливості виконання рішення суду, однак державний виконавець не врахував наведених обставин та застосував штрафні санкції. За таких обставин, позивач звернувся до суду із заявленими позовними вимогами.

В судововому засіданні 13 червня 2014 року представник позивача підтримала позов та просила його задовольнити. При цьому, звернула увагу суду на поважність причин щодо невиконання у добровільному порядку рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 серпня 2013 року та на ту обставину, що із заявою про роз’яснення судового рішення або встановлення способу чи зміни порядку його виконання може звернутись лише державний виконавець, податковий орган, в свою чергу, позбавлений такої можливості. Оскільки державний виконавець не врахував доводів податкового органу з приводу відсутності технічної можливості щодо виконання рішення суду та не звернувся до суду щодо роз’яснення судового рішення або ж щодо встановлення способу його виконання, застосування державним виконавцем до позивача штрафних санкцій вважає безпідставним.

Відповідач до суду не прибув; свого відношення з приводу заявлених позовних вимог не висловив.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, подальший розгляд справи здійснив у порядку письмового провадження, відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши пояснення представника позивача, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) – це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Закону, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною другою статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника – у строк до п’ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов’язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Як було встановлено судом та вбачається із матеріалів справи, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 серпня 2013 року у справі №826/11086/13-а, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2013 року, задоволені позовні вимоги ТОВ «Еквілібр-Спорт» до ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, а саме: визнано протиправними дії відповідача щодо відмови у реєстрації в «Єдиному реєстрі податкових накладних» накладних, виписаних ТОВ «Еквілібр-Спорт» за №115 від 17.05.2013, №119 від 21.05.2013, №122, №123, №124 від 28.05.2013, №104, №105, №106, №107, №108, №109, №110 від 15.05.2013 та зобов’язано ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві зареєструвати в «Єдиному реєстрі податкових накладних» вищезазначені накладні відправлені засобами електронного зв’язку.

На виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 серпня 2013 року у справі №826/11086/13-а виданий 25 грудня 2013 року виконавчий лист №826/11086/13-а.

На підставі виконавчого листа №826/11086/13-а, виданого Окружним адміністративним судом міста Києва 25 грудня 2013 року, державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві відкрито виконавче провадження, про що винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №41444282 від 15 січня 2014 року.

Позивач стверджував, що вказану постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №41444282 від 15 січня 2014 року він отримав 27 січня 2014 року.

Також позивачем не заперечується, що у встановлений у постанові про відкриття виконавчого провадження ВП №41444282 від 15 січня 2014 року строк податковий орган не виконав у добровільному порядку рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 серпня 2013 року у справі №826/11086/13-а та не повідомив у цей же строк державного виконавця про причини невиконання вказаного рішення.

Позивач зазначив, що у зв’язку з ненаданням ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві відомостей щодо виконання рішення суду по справі №826/11086/13-а в самостійному порядку, державним виконавцем 02 квітня 2014 року винесено вимогу, якою зобов’язано боржника виконати рішення суду та повідомити про його виконання відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві.

Матеріали справи містять копію листа від 30 квітня 2014 року №1344/9/26-59-18-04-20, адресованого керівнику відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві про те, що податковий орган не має технічної можливості зареєструвати податкові накладні в «Єдиному реєстрі податкових накладних» у зв’язку з тим, що сертифікати посилених ключів належать підприємству. Також, додатково повідомлено, що договір про визнання електронних документів від 08.10.2013 р. №9063032469, що укладений між ТОВ «Еквілібр-Спорт» та ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві станом на 27.05.2014 року зберігає свою чинність.

Слід звернути увагу, що доказів направлення відповідачу вказаного листа, або інших доказів щодо отримання відповідачем даного листа, позивачем не надано.

16 травня 2014 року державним виконавцем винесено постанову ВП 41444282 про накладення штрафу у розмірі 680,00 грн. на боржника: Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві за невиконання рішення суду.

Зі змісту постанови державного виконавця від 16 травня 2014 року про накладення штрафу вбачається, що в зв’язку з ненаданням боржником відомостей щодо виконання рішення суду в самостійному порядку, державним виконавцем 02 квітня 2014 року винесено вимогу, якою зобов’язано боржника виконати рішення суду. Одночасно даною вимогою зобов’язано боржника про виконання рішення суду повідомити відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві. Станом на 16 травня 2014 року інформація щодо виконання боржником рішення суду до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві не надходила, а тому, керуючись статтями 11,89 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем застосовано до боржника штрафні санкції.

Позивач вважає протиправним накладення на податковий орган штрафних санкцій, оскільки, на його думку, державний виконавець повинен був врахувати відсутність технічної можливості у податкового органу для виконання рішення суду, міг звернутись до суду за роз’ясненням судового рішення чи встановленням порядку або способу його виконання, так як податковий орган позбавлений такої можливості.

Суд наведену позицію позивача вважає помилковою, з огляду на таке.

Відповідно до статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» у разі, якщо викладена у виконавчому документі резолютивна частина рішення є незрозумілою, державний виконавець або сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз’яснення відповідного рішення.

Відповідно до статті 36 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну і порядку виконання.

Вказаним нормам кореспондують положення статей 170 та 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

З наведеного слідує, що в разі, якщо податковому органу, як боржнику у виконавчому провадженні ВП №41444282, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 серпня 2013 року у справі №826/11086/13-а є незрозумілим, або ж у податкового органу виникли питання щодо порядку чи способу його виконання, - податковий орган не позбавлений був права звернутися до суду, який видав виконавчий документ, у порядку статті 170 чи статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач не надав доказів щодо такого звернення до суду. Також позивачем не надано доказів і щодо звернення із заявою, відповідно до статті 36 Закону України «Про виконавче провадження» до державного виконавця.

Частинами першою та другою статті 75 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов’язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення.

У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п’яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.

Як вже було зазначено вище, у встановлений в постанові про відкриття виконавчого провадження ВП №41444282 від 15 січня 2014 року строк, боржник не виконав рішення суду від 16 серпня 2013 року у справі №826/11086/13-а; в цей же термін не повідомив державного виконавця про причини невиконання; не звертався ні до суду, ні до державного виконавця щодо роз’яснення судового рішення або встановлення способу чи порядку його виконання; доказів на спростування викладеного у оскаржуваній постанові, що станом на 16 травня 2014 року інформація щодо виконання боржником рішення суду до відділу примусового виконання рішень ДВС Головного управління юстиції у м. Києві не надходила не надав, а тому державний виконавець при винесенні постанови ВП №41444282 від 16 травня 2014 року про накладення штрафу діяв відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, а тому вважає їх такими, що задоволенню не підлягають.

Судові витрати по справі відсутні.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

постановив:

Позов Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві до Головного управління юстиції в м. Києві про скасування постанови відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві про накладення штрафу від 16 травня 2014 року ВП №41444282 – залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили у відповідності зі ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Шейко Т.І.