Ухвала суду № 39490769, 26.06.2014, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 341/853/14-ц

Провадження № 22-ц/779/1498/2014

Категорія 48

Головуючий у 1 інстанції Максимчин Ю. Д.

Суддя-доповідач Беркій О.Ю.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2014 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючої Беркій О.Ю.,

суддів: Пнівчук О.В., Вакарук В.М.,

секретаря Петріва Д.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, - за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Галицького районного суду від 28 травня 2014 року, -

в с т а н о в и л а :

В січні 2014 року ОСОБА_2 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_3 про стягнення на її корись аліментів на утримання неповнолітнього сина у твердій грошовій сумі по 1000 грн. щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.

Рішенням Галицького районного суду від 28.05.2014 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 по 550 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

Стягнуто з ОСОБА_3 в дохід держави 243 грн. 60 коп. судового збору.

На дане рішення ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, у якій посилається на те, що судом неповно з'ясовано та встановлено обставини, що мають значення для справи.

Зазначає, що при визначенні судом розміру аліментів, поза увагою суду залишилось та обставина, що відповідач у судовому засіданні підтвердив той факт, що він працює більше десяти років за кордоном і отримує щомісячно зарплатню в розмірі 1000-1500 доларів США.

Його твердження про те, що він витрачає багато коштів на лікування не підтверджені належними доказами.

Вказує, що відповідач є молодою працездатною особою та не позбавлений можливості влаштуватись на високооплачувану роботу для збільшення доходів.

Той факт, що останній є інвалідом третьої групи, не є підставою для зменшення розміру аліментів, оскільки він є працездатним.

Крім того, аліменти визначені судом в розмірі 550 грн. щомісячно, всупереч Декларації прав людини та Конвенції про права дитини, є недостатніми для забезпечення неповнолітньої дитини.

За наведених обставин просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.

В засіданні апеляційного суду ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримала з наведених вище мотивів.

ОСОБА_3 апеляційну скаргу заперечив, посилаючись на її безпідставність.

Вислухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши письмові матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.

Відповідно до ст.180 СК України обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька.

Згідно пункту 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» вбачається, що за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом. Згідно з ч.3 ст.181 СК України аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст.183 цього Кодексу) або в твердій грошовій сумі (ст.184 СК України) і виплачуються щомісячно.

Встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі і від шлюбу мають сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Після припинення шлюбних відносин в 2013 році, дитина проживає та перебуває на утриманні позивачки, відповідач матеріальної допомоги на утримання сина не надає.

Постановляючи рішення про часткове задоволення позову суд першої інстанції правильно встановив, що відповідач, як батько, зобов'язаний утримувати неповнолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення ним повноліття.

Оскільки відповідач не має постійної роботи, має нерегулярний, мінливий дохід, судом обгрунтовано постановлено рішення про примусове стягнення аліментів та визначення їх розміру в твердій грошовій сумі.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина та інші обставини, що мають істотне значення.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

Судом встановлено, що відповідач є інвалідом третьої групи, офіційно не працевлаштований. Згідно довідки УПФУ в Тисменицькому районі отримує пенсію по інвалідності.

Згідно довідки до акту МСЕК від 13 листопада 2012 року вбачається, що відповідачу протипоказана важка фізична праця з участю обидвох рук.

Як пояснила позивачка, вона не працює, проживає з батьками пенсіонерами та проживає за їх кошти.

Таким чином, з врахуванням матеріального становища дитини та матеріального становища відповідача, стану його здоров'я, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про визначення розміру аліментів у сумі 550 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

Доводи апелянта про те, що відповідач отримує значний заробіток працюючи за кордоном не заслуговують на увагу, оскільки ні факт отримання такого доходу, ні його розмір не підтверджений доказами.

Не заслуговують на увагу і посилання позивачки на те, що відповідач є молодою працездатною особою та не позбавлений можливості влаштуватись на високооплачувану роботу, оскільки незважаючи на те, що його визнано інвалідом третьої груди, фактично через травми руки важка фізична робота за участю обидвох рук протипоказана.

Колегія суддів вважає, що фактичні обставини справи судом першої інстанції з'ясовано повно та всебічно і дано їм вірну правову оцінку.

Рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування з мотивів, наведених апелянтом, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Галицького районного суду від 28 травня 2014 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуюча О.Ю. Беркій

Судді: О.В. Пнівчук

В.М. Вакарук