Постанова № 39490138, 24.06.2014, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.06.2014 року Справа № 904/8262/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Джихур О.В. (доповідач)

суддів: Лисенко О.М., Вечірко І.О.

при секретарі судового засідання Ситниковій М.Ю.

за участю представників сторін:

від відповідача: Вовк В.Г., довіреність № 5 від 01.01.14, представник; Драчова С.О. представник, довіреність №113 від 17.04.14 (була присутня в судових засіданнях 24 квітня 2014 року, 15 травня 2014 року, 04 червня 2014 року); Андріанова С.А. представник, довіреність №114 від 17.04.14 (була присутня в судових засіданнях 24 квітня 2014 року, 15 травня 2014 року, 04 червня 2014 року);

від позивача: Катков С.В. представник, довіреність №5 від 08.01.14 (був присутнім в судовому засіданні 15 травня 2014 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Колективного підприємства центр "Жовтневий", м. Дніпропетровськ

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19 березня 2014 року у справі № 904/8262/13

за позовом Комунального підприємства "Теплоенерго", м. Дніпропетровськ

до Колективного підприємства центр "Жовтневий", м. Дніпропетровськ

про стягнення 89 885,55 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 19 березня 2014 року (головуючий суддя Мілєва І.В., судді Євстигнеєва Н.М., Бондарєв Е.М.) позовні вимоги Комунального підприємства "Теплоенерго", м. Дніпропетровськ до Колективного підприємства центр "Жовтневий", м. Дніпропетровськ про стягнення 89 885, 55 грн. боргу за спожиту теплову енергію задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 62 143,42 грн., з яких: 55015, 36 грн.- основний борг, 3 396, 28 грн. -3% річних, 1 505, 69 грн. -інфляційні втрати, 2 226,09 грн.- пеня. В решті позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору у розмірі 1242,94 грн.

Рішення господарського суду мотивовано неналежним виконанням відповідачем умов договору №134 від 11 січня 2007 року на відпуск теплової енергії для потреб опалення.

За пропуском строку позовної давності господарський суд відмовив в задоволенні частини позовних вимог, а саме основного боргу, збитків від інфляції та 3% річних за період з квітня 2008 року по квітень 2010 року.

Не погодившись з вказаним рішенням відповідач оскаржує його на предмет невідповідності фактичним обставинам справи, нормам матеріального та процесуального права.

Скаржник посилається на те, що між сторонами залишилися неузгодженими опалювальні об'єми приміщень відповідно до договору №134 на постачання теплової енергії для потреб опалювання від 11 січня 2007 року, який набрав чинності на підставі рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18 вересня 2008 року по справі №35/132/08. Відповідач зазначає, що між ним та позивачем виникли непорозуміння в плані застосування розрахункових об'ємів. Наголошує, що позивач не здійснив перерахунок та не повідомив відповідача про можливість застосування нових розрахункових об'ємів згідно з протоколом розбіжностей до розрахунку відповідно до договору №134 на постачання теплової енергії для потреб опалювання, у зв'язку з чим в процесі оплати за фактично спожиту теплову енергію Колективне підприємство центр "Жовтневий" застосував коефіцієнт зменшення сум розрахунків Комунального підприємства "Теплоенерго" по певним об'єктам.

В результаті вищевикладеного, сторони не узгодили опалювальні об'єми приміщень, але відповідач стверджує, що неодноразово звертався з відповідними листами до позивача для узгодження спірної ситуації, на що Комунальне підприємство "Теплоенерго" не надало відповіді на жоден лист Колективного підприємства центр "Жовтневий", не навело вмотивованого заперечення, не представило затребувані документи та не провело перерахунок.

Відповідач зазначає, що Колективне підприємство центр "Жовтневий" відповідно до №134 на постачання теплової енергії для потреб опалювання робив перерахунки наданих рахунків за теплову енергію тобто діяло добросовісно, попри те, що позивач надавав послуги неналежної якості, що останнім не заперечується.

Скаржник не погоджується з твердженням позивача, з яким погодився й суд першої інстанції про те, що у разі переплати відповідачем за деякі місяці користування тепловою енергією, суми таких переплат обґрунтовано зараховувалися в якості погашення боргів за більш ранні періоди часу. Вважає, що такі доводи ґрунтуються на припущеннях та не підкріплюються ніякими доказами.

Таким чином, на думку відповідача основний борг Колективного підприємства центр "Жовтневий" складає 44 929, 85 грн. = 5 5015, 36 грн. (сума основного боргу) -10 085, 51 грн. (сума по спірним платіжним дорученням, яка була зарахована в рахунок погашення заборгованості за минулі роки), в результаті чого сума основного боргу підлягає зменшенню з 55 015, 36 грн. до 44 929, 85 грн.

Посилаючись на п.2.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", ст.232 Господарського кодексу України, п.4.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року №10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів", ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, п.4 ст.22 Господарського процесуального кодексу України скаржник просить суд зменшити розмір основного боргу, пені, інфляційних нарахувань, 3% річних від простороченої суми.

Відповідач просить змінити рішення господарського суду від 19 березня 2014 року, зменшити стягнуту з Комунального підприємства "Теплоенерго" на користь Колективного підприємства центр "Жовтневий" суму основного боргу з 55 015, 36 грн. до 44 929, 85 грн., пені з 2 226, 09 грн. до 1 575, 45 грн., інфляційних нарахувань на суму боргу з 1 505, 69 грн. до 821, 53 грн., стягнення 3% річних від простороченої суми з 3 396, 28 грн. до 2 879, 64 грн. Загалом зменшити суму 62 143, 42 грн. до 5 0206, 47 грн.

Заявою від 13 травня 2013 року скаржник уточнив вимоги апеляційної скарги і просить змінити рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19 березня 2014 року, зменшити стягнуту з Колективного підприємства центр "Жовтневий" на користь Комунального підприємства "Теплоенерго" суму основного боргу з 55 015, 36 грн. до 44 929, 85 грн., пені з 2 226, 09 грн. до 1 874, 62 грн., інфляційних нарахувань на суму боргу з 1 505, 69 грн. до 811, 93 грн., 3% річних з 3 396, 28 грн. до 2 933, 57 грн. Загалом зменшити суму з 62 143, 42 грн. до 50 549, 97 грн.

До уточнень на апеляційну скаргу відповідач надав свій розрахунок суми боргу з врахуванням 3% річних, інфляційних втрат та пені.

Позивач доводи апеляційної скарги вважає необґрунтованими, просить рішення господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

На пропозицію апеляційної інстанції сторони відмовились від проведення звірки розрахунків.

Заявою від 20 червня 2014 року Колективне підприємство центр "Жовтневий" просить надати розстрочку виконання рішення строком на шість місяців з погашенням рівними частками, посилаючись на загальну фінансову ситуацію в країні та інфляційні процеси в економіці держави.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 11 січня 2007 року між Комунальним підприємством "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради (постачальник) та Колективним підприємством центр "Жовтневий" (споживач) було укладено договір №134 на відпуск теплової енергії для потреб опалення.

Постачальник здійснює відпуск теплової енергії для потреб центрального опалення споживачу по його об'єктах, розміщених за адресами: пр. Карла Маркса, 25; пр. Гагаріна, 31; вул. Погребняка, 18Б від джерела теплопостачання: пр. Карла Маркса, 23, пр. Гагаріна, 31, вул. Погребняка, 2а (п.1 договору).

Кількість теплової енергії, яка передається споживачу у відповідний період по даному договору визначається розрахунковим методом згідно нормативних документів галузі з урахуванням фактичної температури зовнішнього повітря, фактичних днів надання послуг в поточному місяці (п.2.3 договору).

Споживач теплової енергії зобов'язується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором (п.3.2.3 договору).

Колективне підприємство центр "Жовтневий" зобов'язується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором (п.3.2.3 договору).

Відповідач зобов'язаний щомісячно, до 10-го числа місяця наступного за розрахунковим, отримати рахунок за фактично надані послуги. Кінцевий розрахунок споживач здійснює до 15-го числа місяця наступного за розрахунковим шляхом безготівкового перерахування або через касу постачальника (п.7.2 договору).

За несвоєчасне внесення оплати за спожиту теплову енергію - споживач має сплатити пеню у розмірі 1% від несплаченої суми за кожен день прострочення платежу за весь період неналежного виконання зобов'язання споживачем, але не більше подвійної облікової ставки Національного Банку України (п.8.3 договору).

Цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31 грудня 2009 року (п.11.1 договору).

Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про припинення дії договору не буде письмово заявлено однією із сторін (п.11.6 договору).

На виконання умов договору позивач постачав відповідачу теплову енергію в період з квітня 2008 року по квітень 2013 року, що не заперечується позивачем, однак відповідач не згоден з розміром його заборгованості перед позивачем за поставлену теплову енергію, що і є причиною спору.

За договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується (ч.1 ст.275 Господарського кодексу України).

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (п.1 ч.1 ст.193 Господарського кодексу України).

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 Цивільного кодексу України).

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України).

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 Цивільного кодексу України).

Матеріали справи свідчать, що відповідач виставив рахунки для оплати, а саме: рахунок № 4912 від 31 жовтня 2010 року, рахунок № 5885 від 30 листопада 2010 року, рахунок № 6815 від 31 грудня 2010 року, рахунок № 883 від 31 січня 2011 року, рахунок № 1887 від 28 лютого 2011 року, рахунок № 2838 від 31 березня 2011 року, рахунок № 3756 від 30 квітня 2011 року, рахунок № 4817 від 31 жовтня 2010 року, рахунок № 5740 від 30 листопада 2011 року, рахунок № 6745 від 31 грудня 2011 року, рахунок № 812 від 31 січня 2012 року, рахунок № 1707 від 29 лютого 2012 року, рахунок № 2619 від 31 березня 2012 року, рахунок № 3531 від 30 квітня 2012 року, рахунок № 8510 від 31 жовтня 2012 року, рахунок № 9413 від 30 листопада 2012 року, рахунок № 10639 від 31 грудня 2012 року, рахунок № 765 від 31 січня 2013 року., рахунок № 1649 від 28 лютого 2011 року, рахунок № 2239 від 31 березня 2013 року, рахунок № 3216 від 30 квітня 2013 року.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.09.2008р. у справі №35/132-08 за позовом Комунальне підприємство "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради до Колективного підприємства центр "Жовтневий" встановлено, що відповідно до умов договору №134 від 11 січня 2007 року площа об'єктів, на які поставляється теплова енергія, складає: пр. Карла Маркса, 25 - 572,6 куб.м., пр. Гагаріна, 31 - 1 114,77 куб.м., вул. Погребняка, 18 Б - 1 272,8 куб.м. (т.3 а.с.143-150).

Судова колегія погоджується з висновком господарського суду, що рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18 вересня 2008 року у справі №35/132-08 встановлена відповідно до умов договору №134 від 11 січня 2007 року площа об'єктів, на які поставляється теплова енергія позивачу, а також те, що між позивачем та відповідачем укладена додаткова угода від 03 жовтня 2013 року, в якій також використані аналогічні площі об'єктів.

Судова колегія погоджується з перерахунком розміру заборгованості (основного боргу з урахуванням показників середньо добової температури повітря по м. Дніпропетровську відповідно до довідок Дніпропетровського обласного центру з гідрометеорології за період з жовтня 2010 року до квітня 2013 року (т.2, а.с.87-108) і з висновком господарського суду щодо проведених відповідачем оплат за спожиту теплову енергію відповідно до виставлених позивачем рахунків.

Судова колегія не погоджується з твердженням відповідача, що платіжним дорученням №4184 від 30 травня 2011 року насправді було сплачено згідно перерахунку рахунку №2838 від 31 березня 2011 року, платіжним дорученням №4239 від 30 травня 2011 року насправді було сплачено згідно перерахунку рахунку №3756 від 30 квітня 2011 року, платіжним дорученням №5304 від 02 квітня 2013 року насправді було сплачено згідно перерахунку рахунку №765 від 31 січня 2013 року і повинні бути зараховані в оплату рахунків.

В платіжних дорученнях №4184 від 30 травня 2011 року (т.2, а.с.38), №4239 від 30 червня 2011 року (т.2, а.с.37), №5304 від 02 квітня 2013 року (т.2, а.с.26), якими, як зазначає відповідач оплачені рахунки №2838 від 31 березня 2011 року, №3756 від 30 квітня 2011 року, №765 від 31 січня 2013 року в призначенні платежу мається посилання на зовсім інші рахунки позивача.

Згідно Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою Постановою Правління Національного Банку України від 21 січня 2004 року №22 платіжне доручення має містити такий обов'язковий реквізит, як призначення платежу (п.3.1 Інструкції).

Відповідно до листа Національного Банку України від 09 червня 2011 року №25-111/1438-7141 реквізити платіжного доручення "Призначення платежу" заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України і відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту лише за зовнішніми ознаками (п.3.8 Інструкції).

Після списання коштів з рахунку платника питання щодо уточнення інформації у реквізиті "Призначення платежу" вирішується між сторонами переказу без участі банку.

Скаржник не надав належним чином доказів в підтвердження того, що узгоджував з позивачем питання, що зазначення призначення платежу в спірних платіжних дорученнях по вказаним рахункам.

Відтак, судова колегія вважає правомірним зарахування позивачем здійсненої відповідачем переплати в рахунок погашення заборгованості за минулі роки.

Відповідно до статей 256, 257 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст.261 Цивільного кодексу України).

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено у спорі, є підставою для відмови у позові (ч.3, 4 ст.267 Цивільного кодексу України).

Позивач просить стягнути грошові кошти в тому числі за період з квітня 2008 року по квітень 2010 року. В той же час позивач звернувся із позовною заявою до суду 23 жовтня 2013 року.

Судова колегія погоджується з висновком господарського суду, що заявляючи клопотання про застосування ч.5 ст.267 Цивільного кодексу України позивач не довів поважність причин пропуску строку звернення до суду, тобто наявність обставин, які з об'єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову.

Таким чином, господарський суд правомірно відмовив позивачу в задоволенні позовних вимог за період з квітня 2008 року по квітень 2010 року.

Оскільки сторони відмовилися від проведення звірки розрахунків апеляційний господарський суд перевірив розрахунок основного боргу, 3% річних, інфляційних втрат та неустойки наведений судом першої інстанції в рішенні.

При цьому, судова колегія, приймаючи до уваги п.1.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" і те, що згідно п.7.2 договору №134 від 11 січня 2007 року споживач здійснює до 15 числа місяця наступного за рахунковим вважає, що останнім днем виконання основного зобов'язання є 14 число, у зв'язку з чим з 15 числа починається відлік строку невиконання грошового зобов'язання.

Наданий скаржником перерахунок свідчить про те, що відповідач вважає днем виникнення зобов'язання 16 число кожного місяця, що суперечить умовам договору №134 від 11 січня 2007 року. Через це відповідач неправильно визначає період нарахування інфляційних втрат. Згідно рекомендацій Верховного Суду України від 03 квітня 1997 року №62-97 р. індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць, сума яка внесена за період з 01 по 15 число відповідного місяця індексується за період з врахування поточного місяця, в разі якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.

Інфляційні витрати розраховані апеляційною інстанцією з врахуванням рекомендацій щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладених в листі Верховного Суду України від 03 квітня 1997 року №62-97 р. (газета "Бізнес" від 29 вересня 1997 року №29).

Апеляційною інстанцією встановлено наступні розміри 3% річних, інфляційних втрат та пені:

Розмір боргу (грн.) 3% річних Інфляційні втратиПеняЖовтень 20102 953, 3024, 5289, 56 950, 0581, 3727, 57 Листопад 20101 651, 796, 6529, 86 0 Грудень 20108 362, 2545, 36278, 94 1 977, 07165, 1029, 28 Січень 2011 12 182, 3655, 07281, 73 3 892, 82318, 6857, 66 Лютий 201111 998, 0842, 40326, 13 3 830, 8210, 3930, 65 0 Березень 2011 7 468, 82608, 96112, 03 Квітень 2011 1 635, 27129, 303, 27 Жовтень 2011 3 742, 3217, 8411, 23 703, 8541, 652, 06 Листопад 2011 10 704, 5642, 2342, 86 2 561, 57147, 382, 37 Грудень 2011 10 271, 2837, 9941, 13 2 334, 33128, 93- 2, 50 Січень 2012 15 505, 6956, 0877, 62 4 259, 52224, 76- 17, 30 Лютий 2012 19 384, 4168,5158, 15 5 961, 83300, 87- 24, 21 Березень 2012 11 289, 8548, 25- 33, 87 2 267, 28106, 97- 2, 41 Квітень 2012 726, 380, 90- 2, 18 0 Жовтень 2012 235, 40, 25- 0, 241, 25 61, 492, 020, 434, 26Листопад 2012 7 168, 2427, 6928, 70138, 08 1 932, 2453, 205, 71107, 68Грудень 2012 15 110, 6454, 6515, 08273, 23 4 073, 58102, 7916, 1355, 24 0 Січень 2013 13 332, 91350, 6739, 41971, 66Лютий 2013 10 347, 7538, 270191, 36 2 789, 3856, 6311, 05150, 40Березень 2013 10 494, 5138, 8210, 49198, 39 2 763, 5748, 848, 17142, 19Квітень 2013363, 301, 220, 366, 11 123, 361, 920, 366, 45Всього 55 015, 363 488, 021 555, 522 246, 3

Таким чином, в результаті здійснення перерахунку, апеляційна інстанція дійшла висновку, що визначений господарським судом розмір основного боргу залишається незмінним і становить 55 015, 36 грн., 3% річних становить 3 488, 02 грн., інфляційні втрати 1 555, 52 грн., розмір пені становить 2 246, 30 грн., але враховуючи, що до стягнення заявлено 2 226, 09 грн., то суд не виходить за межі позовних вимог. Всього підлягає стягненню 62 284, 99 грн.

Заява відповідача про надання розстрочки виконання рішення суду задоволенню не підлягає, оскільки відповідачем не наведено конкретних обставин, що ускладнюють виконання судового рішення. Судова колегія також приймає до уваги, що позивач є комунальним підприємством Дніпропетровської міської ради, яке також знаходиться у скрутному фінансовому становищі.

Наведені скаржником підстави не спростовують правомірних висновків господарського суду, а помилки в підрахунку річних, інфляційних втрат є арифметичними і не впливають на суть рішення господарського суду.

Таким чином, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19 березня 2014 року підлягає зміні на підставі ч.1 п.1 ст.104 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст.49, 99, 103-105, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Колективного підприємства центр "Жовтневий", м. Дніпропетровськ задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19 березня 2014 року у справі № 904/8262/13 змінити, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:

"Позов задовольнити частково.

Стягнути з Колективного підприємства центр "Жовтневий" (49005, м. Дніпропетровськ, вул. О. Гончара, 15-Б, ідентифікаційний код 19087481) на користь Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Погребняка, 7, ідентифікаційний код 32688148) 62 284, 99 грн. боргу, з яких 55 015, 36 грн. -основний борг, 3 488, 02 грн. -3% річних, 1 555, 52 грн. -інфляційні втрати, 2 226, 09 грн. -пеня, про що видати наказ.

В решті позовних вимог відмовити".

Стягнути з Колективного підприємства центр "Жовтневий" (49005, м. Дніпропетровськ, вул. О. Гончара, 15-Б, ідентифікаційний код 19087481) на користь Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Погребняка, 7, ідентифікаційний код 32688148) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 245, 63 грн.

Відмовити Колективному підприємству центр "Жовтневий", м. Дніпропетровськ в задоволенні заяви про розстрочку виконання судового рішення.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку у двадцятиденний строк до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя О.В. Джихур

Суддя О.М. Лисенко

Суддя І.О. Вечірко

(Дата підписання постанови в повному обсязі 25.06.14 р.)