Ухвала суду № 39489999, 26.06.2014, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

26.06.2014 р. Справа№ 914/2673/13

Розглянувши матеріали

Скарги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1,

с. Сокільники, Пустомитівський район

на дії Відділу державної виконавчої служби Пустомитівського районного управління юстиції Львівської області, м. Пустомити

у справі за позовом Приватного підприємства «Іріда - ОІЛ», м. Львів

до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1,

с. Сокільники, Пустомитівський район

про: стягнення 261 543,54 грн.

Суддя Долінська О.З.

При секретарі Вашкевич Н.І.

За участю представників:

скаржника(боржника): не з'явився,

Відділу державної виконавчої служби Пустомитівського районного управління юстиції Львівської області : Кваснікевич О.А. - дов.

№09-20/388 від 31.01.2014 року,

стягувача: не з'явився.

На розгляд Господарського суду Львівської області 29.04.2014 року за вх. №2213/14 поступила від Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 скарга на дії Відділу державної виконавчої служби Пустомитівського районного управління юстиції Львівської області, в якій просить:

1. Визнати причини пропуску встановленого законом процесуального строку поважними причинами та відновити пропущений строк.

2. Визнати виконавчі дії державного виконавця Нагребецького А.А. відділу державної виконавчої служби Пустомитівського районного управління юстиції Львівської області щодо не скерування постанови про відкриття виконавчого провадження №41128889 від 09.12.2013 р. та №41128869 від 09.12.2013р неправомірними та незаконними.

3. Визнати виконавчі дії державного дії державного виконавця Нагребецького А.А. відділу державної виконавчої служби Пустомитівського районного управління юстиції Львівської області щодо винесення постанов про стягнення з боржника виконавчого збору від 17.02.2014р. за виконавчим провадженням №41128889 від 09.12.2013 р. та №41128868 від 09.12.2013р неправомірними та незаконними.

4. Визнати виконавчі дії державного дії державного виконавця Нагребецького А.А. відділу державної виконавчої служби Пустомитівського районного управління юстиції Львівської області щодо винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 09.12.2013р., а також дії щодо проведення опису та арешту майна,, що відображені у акті опису та арешту майна від 04.02.2014р. за виконавчим провадженням №41128868 від 09.12.2013р неправомірними та незаконними.

5. Скасувати Постанову від 09.12.2013р. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження за виконавчим провадженням №41128868.

6. Скасувати Постанову від 04.02.2014р. про призначення експертизи, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні №41128868.

Згідно ч.1 ст. 1212 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

В ч.1 ст.82 Закону України "Про виконавче провадження" зазначено, що рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно ч. 1 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим кодексом.

Відповідно до п 9.7. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.10.2012 року, встановлений у частині першій статті 121-2 ГПК десятиденний строк для подання скарги є процесуальним і тому відповідно до вимог статті 53 ГПК може бути відновлений за наявності поважних причин його пропуску та на підставі заяви скаржника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в останній у вигляді клопотання. Скарга, пропущений строк подання якої не відновлений, залишається без розгляду, про що з посиланням на статті 53 і 121-2 ГПК судом без виклику сторін виноситься ухвала. Якщо ж скаргу було подано з пропуском згаданого строку без заяви про його відновлення, суд без виклику сторін виносить ухвалу про залишення скарги без розгляду, що не перешкоджає повторному поданню скарги із заявою про відновлення строку такого подання.

Ухвалою господарського суду Львівської області розгляд від 05.05.2014 р. у справі №914/2673/13 відновлено скарги призначено на 13.05.2014 р.

Рух справи відображено в ухвалах суду, які містяться в матеріалах справи №914/2673/13.

В судове засідання 26.06.2014 р. скаржник (боржник) не з'явився, незважаючи на те, що належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи судом. 25.06.2014 р. за вх. №27626/14 через канцелярію суду скаржник (боржник) подав клопотання про залишення без розгляду скарги на дії Відділу державної виконавчої служби Пустомитівського районного управління юстиції Львівської області у справі №914/2673/13, у зв'язку із неможливістю надати витребувані судом документи.

В судове засідання 26.06.2014 р. представник Відділу державної виконавчої служби Пустомитівського районного управління юстиції Львівської області з'явився, скаргу не визнає із підстав, викладених у відзиві на скаргу (вх. №26004/14 від 16.06.2014 року). Щодо поданого скаржником клопотання про залишення скарги на дії Відділу державної виконавчої служби Пустомитівського районного управління юстиції Львівської області без розгляду не заперечив проти задоволення такого клопотання у даній справі.

В судове засідання 26.06.2014 р. представник стягувача не з'явився, незважаючи на те, що належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи судом, причин не прибуття в судове засідання не повідомив.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

На виконання зазначених вимог Кодексу, як в ухвалі господарського суду Львівської області про призначення скарги на дії Відділу державної виконавчої служби Пустомитівського районного управління юстиції Львівської області від 05.05.2014 р., так і ухвалі господарського суду Львівської області від 13.05.2014 року та від 12.06.2014 року у даній справі, скаржника (боржника) зобов'язувалось надати суду належним чином засвідчені докази, що підтверджують обставини зазначені у скарзі.

Крім того, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 38 (витребування доказів) Господарського процесуального кодексу України (якою, в тому числі, передбачені права сторін, про що зазначалось в ухвалі господарського суду по даній справі), сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів; у разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази. Зі змісту наведеної статті вбачається, що протягом розгляду справи суд позбавлений можливості самостійно збирати докази, і вправі витребовувати такі виключно за клопотання сторони або прокурора. Жодних клопотань про витребування доказів сторонами не заявлялось.

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість Учасникам процесу щодо обґрунтування їх правової позиції по суті скарги та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.

Проте, будучи повідомленим належним чином про дату, час і місце проведення судового засідання, позивач своїм правом на захист під ставності і обґрунтувань скарги на дії Відділу державної виконавчої служби Пустомитівського районного управління юстиції Львівської області не скористався.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявити взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Витребувані судом документи є доказами, які могли б бути належними доказами, що обґрунтовували б обставини, викладені у скарзі. Без зазначених документів розглянути спір по суті неможливо.

При прийняті рішення, суд також приймає до уваги клопотання скаржника (боржника) за вх. №27626/14 від 25.06.2014 року в якому останній просить залишити скаргу без розгляду в зв'язку з неможливістю виконати вимоги попередніх ухвал господарського суду Львівської області про надання доказів.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності,

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України, господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

Керуючись ст. ст. 38,53, п.5 ч.1 ст. 81, ст.ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суддя

У Х В А Л И В:

1. Скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 за вх.№2213/14 від 29.04.2014 року на дії Відділу державної виконавчої служби Пустомитівського районного управління юстиції Львівської області без розгляду - залишити без розгляду.

Суддя Долінська О.З.