Рішення № 39489919, 24.06.2014, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua _____________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ

24 червня 2014 року Справа № 913/1609/13

Провадження № 24/913/1609/13

За позовом Луганського міського комунального підприємства "Теплокомуненерго", м. Луганськ

до Приватного підприємства "Луганьбудсервіс", м. Луганськ

про стягнення 494308 грн. 81 коп.

Суддя Рябцева О.В.

Секретар судового засідання Дохняк І.В.

у засіданні брали участь:

від позивача - Басенко О.О. - юрисконсульт, дов. від 12.06.2014 № 94-д;

від відповідача - не прибув.

Позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача заборгованості за договором на поставку теплової енергії від 01.12.2011 № 695 в сумі 474803 грн. 19 коп., пені в сумі 8863 грн. 05 коп., 3% річних в сумі 10642 грн. 57 коп., всього 494308 грн. 81 коп.

На обґрунтування заявленої вимоги позивач вказує, що на підставі договору на поставку теплової енергії від 01.12.2011 № 695 подав відповідачу за період з грудня 2011 року по березень 2013 року включно теплову енергію на загальну суму 474803 грн. 19 коп., за яку відповідач у встановлений договором строк не розрахувався, у зв'язку з чим утворився борг. У зв'язку з простроченням грошових зобов'язань відповідачу відповідно до п.п. 8.2.1. п. 8.2. договору нараховано пеню в сумі 8863 грн. 05 коп., а відповідно до ст. 625 ЦК України 3% річних в сумі 10642 грн. 57 коп.

Відповідач проти заявлених вимог заперечує, посилаючись на те, що не укладав зазначеного договору. Договір, наданий позивачем, з боку відповідача підписаний неповноважною особою, а саме від імені директора договір підписав ОСОБА_2, який на той час не займав посаду директора та не мав повноважень щодо підписання будь-яких договорів. Крім того, відповідач проти заявлених вимог заперечує, посилаючись на те, що за результатами конкурсу між Виконавчим комітетом Луганської міської ради та Приватним підприємством "Луганьбудсервіс" укладено договір від 01.12.2011 № 525/11-001 про надання житлово-комунальних послуг. 01.12.2011 відповідач прийняв на обслуговування житловий фонд, після чого виконавчим директором був помилково підписаний договір від 01.12.2011 № 695, як договір про наміри укласти в майбутньому договір поставки теплової енергії на службові приміщення, які будуть передані відповідачу. У зв'язку з тим, що не було відомо, які саме приміщення за адресами: кв. Солнєчний, 16а; кв. Волкова, 39; вул. 30 лєт Побєди, 37а; вул. Кропивницького, 3; вул. 16-я Лінія, 36; вул. А.Барбюса, 18; кв. Волкова, 38; вул. Ломоносова, 91а; вул. 30 лєт Побєди, 15; кв. Ватутіна, 22; кв. 50 лєт Октября, 23а; кв. Дзержинського, 16 будуть передані, тому у договорі не були зазначені точні адреси приміщення (номери), до яких буде подаватись теплопостачання. 14.03.2012 за актами прийому-передачі Виконавчий комітет Луганської міської ради в особі Управління комунальним майном Луганської міської ради передав в користування відповідачу тільки п'ять приміщень: кв. Волкова, 39, нежитлове приміщення № 182; вул. 30 лєт Побєди, частину нежитлової будівлі 37а; вул. 30 лєт Побєди, 15, нежитлове приміщення № 102; кв. 50 лєт Октября, 23а, нежитлове приміщення № 8; кв. Дзержинського, 16, нежитлове приміщення № 93. Приміщення передані на підставі договорів позички від 14.03.2012 № 259-п, № 260-п, № 262-п, № 263-п, № 264-п. Відповідач тільки з 14.03.2012 почав користуватись п'ятьма вказаними приміщеннями і саме з цього часу у відповідача виник обов'язок щодо оплати комунальних послуг, у тому числі по теплопостачанню (постачанню теплової енергії). Також відповідач вважає, що сторонами в порушення ст. 638 ЦК України не досягнуто згоди з усіх істотних умов договору, а саме: в договорі сторони не узгодили точні адреси приміщень, на які передбачалась подача теплової енергії, не угоджене місце передачі теплової енергії, не зазначена ціна договору. Враховуючи неузгодження сторонами умов договору, є підстави вважати, що договір від 01.12.2011 № 695 є неукладеним.

За клопотанням відповідача ухвалою суду від 30.07.2013 провадження у справі № 913/1609/13 зупинено до вирішення спору у справі № 913/1709/13 за позовом Приватного підприємства "Луганьбудсервіс" до Луганського міського комунального підприємства "Теплокомуненерго" про визнання недійсним договору на поставку теплової енергії.

За інформацією, отриманою від позивача, рішенням господарського суду Луганської області від 20.08.2013 у справі № 913/1709/13 за позовом Приватного підприємства "Луганьбудсервіс" до Луганського міського комунального підприємства "Теплокомуненерго" про визнання недійсним договору на поставку теплової енергії від 01.12.2011 № 695, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 25.09.2013, у задоволенні позову відмовлено. Постановою Вищого господарського суду від 14.11.2013 рішення господарського суду Луганської області від 20.08.2013 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 25.09.2013 у справі № 913/1709/13 скасовано, справу направлено на новий розгляд.

Рішенням суду від 29.01.2014 у справі № 913/1709/13 визнано недійсним договір на поставку теплової енергії від 01.12.2011 № 695.

Донецький апеляційний господарський суд постановою від 25.03.2014 рішення господарського суду Луганської області від 29.01.2014 у справі № 913/1709/13 залишив без змін.

Вищий господарський суд України постановою від 29.05.2014 постанову Донецького апеляційного господарського суду від 25.03.2014 у справі № 913/1709/13 залишив без змін.

Ухвалою суду від 16.06.2014 провадження у справі поновлено та призначено до розгляду на 24.06.2014.

Оцінивши надані докази, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених вимог з огляду на наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що 01.12.2011 між Луганським міським комунальним підприємством "Теплокомуненерго" в особі директора Русакова А.А., що діє на підставі Статуту, та Приватним підприємством "Луганьбудсервіс" в особі директора ОСОБА_2, що діє на підставі Статуту, підписано договір на поставку теплової енергії № 695 з протоколом розбіжностей.

За умовами укладеного договору постачальник (позивач) зобов'язався подавати споживачу (відповідачу) теплову енергію необхідної кількості та в необхідних розрахункових або договірних об'ємах, а споживач зобов'язався сплачувати рахунки за отриману теплову енергію.

Відповідно до п. 6.1 договору облік теплової енергії здійснюється розрахунковим способом, по приладу обліку. Споживач, який має прилади обліку, щомісячно в строк з 25 по 28 число поточного місяця надає постачальнику засвідчений печаткою акт (довідку) про фактичне споживання теплової енергії (п. 6.2 договору). При відсутності приладу обліку теплової енергії оплата здійснюється по нормі споживання згідно діючих тарифів (п. 6.3 договору).

Згідно п. 7.1 договору розрахунки за теплову енергію проводяться в грошовій формі, у відповідності до затверджених тарифів, на підставі виставлених постачальником рахунків. Споживач зобов'язаний з'явитись особисто до постачальника для отримання рахунків під підпис. У разі відмови споживача від отримання рахунка, постачальник здійснює відповідний запис в реєстрі видачі рахунків. Оформлений таким чином документ є підставою для стягнення зі споживача вартості спожитої теплової енергії. Неявка споживача за рахунком означає автоматичне погодження і прийняття виставленого рахунка про оплату спожитої теплової енергії (п. 7.2 договору).

Споживач здійснює оплату за надані послуги по поставці теплової енергії в п'ятиденний строк з дня отримання рахунка (п. 7.3 договору). Розрахунковим періодом є календарний місяць, за який здійснено нарахування оплати за спожиту теплову енергію (п. 7.5 договору).

Строк дії договору згідно п. 11.1 з 01.12.2011 до 01.11.2012. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік та розривається тільки складанням додаткової угоди про розірвання договору, яка підписується обома сторонами (п. 11.4 договору).

Згідно доводів позивача, він на виконання умов договору позивач за період з грудня 2011 року по березень 2013 року включно подав відповідачу теплову енергію на загальну суму 474803 грн. 19 коп.

За поставлену теплову енергію відповідачу виставлялись рахунки, які надсилались відповідачу поштою.

Відповідач зобов'язання по оплаті послуг не виконав, у зв'язку з чим утворився борг в сумі 474803 грн. 19 коп.

Згідно п.п. 8.2.1 п. 8.2 договору у разі прострочки платежу за спожиту теплову енергію споживач сплачує на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочки, яка діє в період, за який сплачується пеня.

На підставі договору позивачем нараховано пеню в сумі 8863 грн. 05 коп. за загальний період з 02.06.2012 по 01.05.2013.

Крім того, відповідачу відповідно ст. 625 ЦК України відповідачу нараховано 3% річних в сумі 10642 грн. 57 коп. за загальний період з 02.02.2012 по 01.05.2013.

Згідно ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідно до ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Аналогічна за змістом норма міститься у п. 1 ст. 193 ГК України.

У відповідності з п. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Підставою для звернення позивача з даним позовом до суду є невиконання відповідачем зобов'язань за договором від 01.12.2011 № 695 щодо оплати отриманих послуг.

Проте, як встановлено судом, рішенням господарського суду Луганської області від 29.01.2014 у справі № 913/1709/13 за позовом Приватного підприємства "Луганьбудсервіс" до Луганського міського комунального підприємства "Теплокомуненерго" визнано недійсним договір на поставку теплової енергії від 01.12.2011 № 695, оскільки він з боку ПП "Луганьбудсервіс" підписаний неповноважною особою, а саме від імені директора договір підписав ОСОБА_2, який на той час не займав посаду директора та не мав повноважень щодо підписання будь-яких договорів.

Донецький апеляційний господарський суд постановою від 25.03.2014 рішення господарського суду Луганської області від 29.01.2014 у справі № 913/1709/13 залишив без змін.

Вищий господарський суд України постановою від 29.05.2014 постанову Донецького апеляційного господарського суду від 25.03.2014 у справі № 913/1709/13 залишив без змін.

Таким чином, позовні вимоги ґрунтуються на договорів, який є недійсним, а відтак відсутні підстави для задоволення позову.

Позивач не позбавлений права стягнути вартість поставленої теплової енергії, однак з інших підстав, тобто на підставі первинних документів.

Враховуючи викладене, у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір за подання позову в сумі 9886 грн. 18 коп. покладається на позивача.

У судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1.У задоволенні позовних вимог Луганського міського комунального підприємства "Теплокомуненерго" до Приватного підприємства "Луганьбудсервіс" про стягнення 494308 грн. 81 коп. відмовити.

2.Судовий збір покласти на позивача.

3.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4.Повне рішення складено і підписано - 27.06.2014.

Суддя О.В.Рябцева