Ухвала суду № 39489535, 19.06.2014, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 133/961/14-а

Головуючий у 1-й інстанції: Навроцький А.П.

Суддя-доповідач: Біла Л.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Білої Л.М.

суддів: Гонтарука В. М. Матохнюка Д.Б.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області на постанову Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 11 квітня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити дії , -

В С Т А Н О В И В :

В березні 2014 року ОСОБА_2 звернувся в суду з адміністративним позовом до управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області про визнання дій неправомірними, скасування постанови, зобов'язання вчинити дії.

Постановою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 11.04.2014 року позов задоволено. Визнано неправомірними дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного управління юстиції у Вінницькій області Плахотнюк Н.Ю. щодо винесення нею 28 лютого 2014 року постанови про відмову в прийнятті до провадження та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №2а-1460/09, виданого 26.12.2013 року Козятинським міськрайонним судом Вінницької області про стягнення з управління праці та соціального захисту населення Козятинської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_2 3448 гривень та скасовано вказану постанову. Зобов'язано відповідача прийняти до провадження та відкрити виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2а-1460/09, виданого 26.12.2013 року Козятинським міськрайонним судом Вінницької області про стягнення з управління праці та соціального захисту населення Козятинської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_2 коштів в сумі 3448 грн. та провести примусове стягнення цих коштів.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач - відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 11.04.2014 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні адміністративного позову.

У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі в судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити з наступних підстав.

Як досліджено з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, постановою від 11.08.2009 року в справі №2а-1460 Козятинський міськрайонний суд задовольнив позов ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Козятинської районної державної адміністрації про стягнення з управління праці та соціального захисту населення Козятинської районної державної адміністрації на користь позивача 3448 гривень.

26.12.2013 року на виконання рішення суду видано виконавчий лист про стягнення з управління праці та соціального захисту населення Козятинської районної державної адміністрації на користь позивача 3448 грн. Як видно з виконавчого листа, судове рішення набрало законної сили 28 травня 2010 року, строк пред'явлення виконавчого документа до виконання - до 28 травня 2013 року.

Ухвалою від 30.01.2014 року Козятинський міськрайонний суд Вінницької області за заявою ОСОБА_2 визнав причини пропуску строку пред'явлення до виконання виконавчого листа в адміністративній справі №2а-1460 поважними та поновив вказаний строк, встановивши його у три місяці з дня набрання даною ухвалою законної сили. Вказане рішення суду набрало законної сили 06.02.2014 року.

25.02.2014 року позивачем подало виконавчий лист на виконання у відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області.

Постановою ВП №42250849 від 28.02.2014 року державний виконавець відмовиву відкритті виконавчого провадження на підставі п.8 ч.1 ст.26 ЗУ "Про виконавче провадження", тобто, за мотивів наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

На думку позивача такі дії державного виконавця суперечать чинному законодавству та порушують його законні права та інтереси, що стало причиною звернення до суду.

За результатом розгляду справи, суд першої інстанції, керуючись положеннями Закону України "Про виконавче провадження", Закону України "Про гарантії держави щодо виконання рішень судів", прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України "Про виконавче провадження".

Частиною 1 ст.11 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Статтею 17 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою, зокрема, виконавчі листи, що видаються судами.

З 01.01.2013 року набрав чинності Закон України від 05.06.2012 року № 4901-VI "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", згідно з вимогами якого виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, покладається на Державну казначейську службу України.

Відповідно до п.3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про гарантії держави щодо виконання рішень судів" виконавчі документи за рішеннями суду про стягнення коштів або рішення суду, що набрали законної сили, боржниками за якими є визначені ч.1 ст.2 цього Закону суб'єкти, які видані або ухвалені до набрання чинності цим Законом, подаються до органу державної виконавчої служби протягом шести місяців з дня набрання чинності цим пунктом. Якщо рішення суду про стягнення коштів або виконавчі документи за цими рішеннями, боржниками за якими є визначені ч.1 ст.2 цього Закону суб'єкти, не було подано в строк, встановлений цим пунктом, це не є підставою для відмови у виконанні даного судового рішення.

Частиною 1 ст.2 даного Закону встановлено, що держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа).

Згідно з матеріалами справи, боржником є державний орган.

Як вбачається з виконавчого листа, виданого Козятинським міськрайонним судом Вінницької області 26.12.2013 року, постанова Козятинського міськрайонного суду від 11.08.2009 року в справі №2а-1460 набрала законної сили 28.05.2010 року, тобто до набрання чинності Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень". Відтак, з урахуванням п.3 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про гарантії держави щодо виконання рішень судів" вказаний виконавчий документ підлягає пред'явленню до виконання до органів державної виконавчої служби, що спростовує твердження представника відповідача про правомірність прийнятої постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про те, що відповідач відмовляючи у відкритті виконавчого провадження дійшов помилкового висновку, що суперечить чинному законодавству.

З урахуванням вищевикладених норм чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини сторін, та встановлених обставин даної справи, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог, які обґрунтовано задоволені судом першої інстанції.

Апелянтом не надано достатніх доказів в підтвердження доводів апеляційної скарги, у зв'язку з чим остання задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення правильно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для задоволення вимог апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області, - залишити без задоволення, а постанову Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 11 квітня 2014 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий /підпис/ Біла Л.М.

Судді /підпис/ Гонтарук В. М.

/підпис/ Матохнюк Д.Б.

З оригіналом згідно:

секретар