Ухвала суду № 39488898, 24.06.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 823/712/14 Головуючий у 1-й інстанції: Каліновська А.В. Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

24 червня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мацедонської В.Е.,

суддів Мельничука В.П., Лічевецького І.О.,

при секретарі Горяіновій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою заступника прокурора Черкаської області в інтересах Управління Укртрансінспекції у Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2014 року у справі за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства «Черкаське автотранспортне підприємство 17127» до Управління Укртрансінспекції у Черкаській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Черкаська районна державна адміністрація про скасування постанов про застосування адміністративно-господарського штрафу,-

в с т а н о в и в:

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2014 року адміністративний позов публічного акціонерного товариства «Черкаське автотранспортне підприємство 17127» до Управління Укртрансінспекції у Черкаській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Черкаська районна державна адміністрація про скасування постанов про застосування адміністративно-господарського штрафу задоволено, визнано протиправними та скасовано постанови управління Укртрансінспекції у Черкаській області про застосування адміністративно-господарського штрафу від 11 березня 2014 року №013431, №013432, №013433, №013434, №013435, №013436, №013437, №013438 та від 17 березня 2014 року №013445, №013446, №013447.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, заступник прокурора Черкаської області в інтересах Управління Укртрансінспекції у Черкаській області подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю. Свої вимоги апелянт обгрунтовує тим, що у позивача договори із замовником перевезень на приміських автобусних маршрутах - Черкаською районною державною адміністрацією відсутні, що є порушенням абз.3 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» та тягне за собою накладення штрафних санкцій.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що у зв'язку з порушенням ПАТ «Черкаське автотранспортне підприємство 17127» законодавства про автомобільний транспорт, а саме абз.3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» управлінням Укртрансінспекції у Черкаській області винесено постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу: від 11 березня 2014 року №013431 - 1700,00 грн., №013432 - 1700,00 грн., №013433 - 1700,00 грн., №013434 - 1700,00 грн., №013435 - 1700,00 грн., №013436 - 1700,00 грн., №013437 - 1700,00 грн., №013438 - 1700,00 грн.; від 17 березня 2014 року №013445 - 1700,00 грн., №013446 - 1700,00 грн., №013447 - 1700,00 грн.

Вищевказані постанови винесено у зв'язку з тим, що позивачем надавалися послуги з регулярних перевезень пасажирів на маршруті «Черкаси-Дубіївка», «Черкаси-Ірдинь», «Дубіївка - Ч.Слобода» без оформлення документів, перелік яких визначений ст.39 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме без договору з замовником транспортних послуг.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що оскаржувані постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу є протиправними з огляду на відсутність вини позивача у вчиненні порушення, натомість, позивачем було вжито всіх заходів щодо зобов'язання третьої особи укласти договори перевезення.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне:

Спеціальним законом, що регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень є Закон України «Про автомобільний транспорт».

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України «Про автомобільний транспорт» основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.

Згідно ст.6 Закону України «Про автомобільний транспорт» реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, зокрема, державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті; інші повноваження, визначені законами та покладені на нього Президентом України.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій і ліцензійних карток, виконанням суб'єктами господарювання ліцензійних умов, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами, а також диспетчерського контролю за роботою автомобільних перевізників визначено Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року №1567.

Відповідно до п.4 вищезазначеного Порядку державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Пунктом 21 зазначеного Порядку передбачено, що у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3. Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності).

Згідно п.26 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

Натомість, відповідачем всупереч ч.2 ст.71 КАС України не доведено дотримання вимог п.26 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті та повідомлення позивача під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням про час і місце розгляду справи про порушення.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2013 року в адміністративній справі №823/3368/13-а, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2014 року та набрала законної сили, позов ПАТ «Черкаське автотранспортне підприємство 17127» до конкурсного комітету Черкаської районної державної адміністрації, Черкаської районної державної адміністрації, треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ТОВ «Сервіс-Авто-2005», фізична особа-підприємець Синьоок І.І., приватне ПрАТ «ПМК №92», ПП «Інтертранс-Партнер» про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволений, зокрема, зобов'язано Черкаську районну державну адміністрацію ввести в дію рішення конкурсного комітету Черкаської районної державної адміністрації по визначенню переможцем на об'єктах конкурсу №2, 4, 5, 6, 14, 18, 21 ПАТ «Черкаське автотранспортне підприємство 17127», оформлене у вигляді п.п.3.2, 3.3, 3.4, 3.16, 3.22 протоколу від 16 вересня 2013 року №2 та пп.1.2.2 протоколу від 25 вересня 2013 року №3.

Відповідно до протоколу засідання конкурсного комітету районної державної адміністрації з підготовки та проведення конкурсів на перевезення пасажирів на приміських автобусних маршрутах загального користування, які не виходять за межі території району, №2 від 16 вересня 2013 року учасника-претендента ПАТ «Черкаське АТП 17127» визнано переможцем конкурсу як такого, що зайняло перше місце з кількістю 35 балів, на п'ятому об'єкті конкурсу приміському автобусному маршруті №110 «м.Черкаси-с.Дубіївка» (АС 3 Черкаси, с.Дубіївка) (п.3.16 протоколу №2); як такого, що зайняло перше місце з кількістю 36 балів, на шостому об'єкті конкурсу приміському автобусному маршруті №111 «м.Черкаси-с.Ірдинь» (АС 3 Черкаси, с.Дубіївка) (п.3.17 протоколу №2).

Відповідно до пп.1.2.2 протоколу засідання конкурсного комітету районної державної адміністрації з підготовки та проведення конкурсів на перевезення пасажирів на приміських автобусних маршрутах загального користування, які не виходять за межі території району, №3 від 25 вересня 2013 року переможцем на вісімнадцятому об'єкті конкурсу приміському автобусному маршруті №170 «с.Червона Слобода - с.Дубіївка» визнано підприємство ПАТ «Черкаське АТП 17127», як таке, що зайняло перше місце з кількістю 35 балів.

14 лютого 2014 року Черкаською районною державну адміністрацією видано розпорядження №33 «Про внесення змін до розпорядження районної державної адміністрації від 04 жовтня 2013 року №294 «Про введення в дію рішень конкурсного комітету на конкурсі з перевезень пасажирів на приміських автобусних маршрутах загального користування, які не виходять за межі території Черкаського району», відповідно до якого введено в дію рішення конкурсного комітету щодо визначення переможцем ПАТ «Черкаське автотранспортне підприємство 17127» на маршрутах, серед іншого, №110 «м.Черкаси-с.Дубіївка»; №111 «м.Черкаси-с.Ірдинь»; №170 «с.Червона Слобода-с.Дубіївка».

Державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області на виконання постанови Черкаського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2013 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №42262163 від 25 лютого 2014 року, якою зобов'язано Черкаську районну державну адміністрацію ввести в дію рішення конкурсного комітету Черкаської районної державної адміністрації по визначенню переможцем на об'єктах конкурсу №2, 4, 5, 6, 14, 18, 21 ПАТ «Черкаське автотранспортне підприємство 17127», оформлене у вигляді п.п.3.2, 3.3, 3.4, 3.16, 3.22 протоколу від 16 вересня 2013 року №2 та пп.1.2.2 протоколу від 25 вересня 2013 року №3, та надано триденний термін з моменту винесення (отримання) постанови про відкриття виконавчого провадження для самостійного виконання.

З метою перевірки виконання постанови Черкаського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2013 року, державним виконавцем 04 березня 2014 року здійснено вихід за місцезнаходженням боржника та встановлено, що рішення суду не виконано, про що складено відповідний акт та 05 березня 2014 року на адресу Черкаської районної державної адміністрації надіслано вимогу, якою зобов'язано боржника в п'ятиденний термін виконати рішення суду.

14 березня 2014 року за невиконання рішення суду та вимог державного виконавця на Черкаську районну державну адміністрацію накладено штраф та 18 березня 2014 року вдруге направлено вимогу, якою зобов'язано боржника в п'ятиденний термін виконати рішення суду.

21 березня 2014 року державним виконавцем здійснено вихід за місцезнаходженням боржника з метою перевірки виконання рішення суду, за результатами перевірки складено відповідний акт, у зв'язку з невиконанням рішення суду і вимоги державного виконавця, на боржника накладено штраф та на адресу Придніпровського РВ УМВС в Черкаській області надіслано подання про притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності.

24 березня 2014 року виконавче провадження закінчено на підставі п.11 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий документ разом із постановою про закінчення виконавчого провадження направлено до Черкаського окружного адміністративного суду.

Як вбачається з матеріалів справи, Управлінням Укртрансінспекції у Черкаській області у зв'язку з тим, що позивачем надавалися послуги з регулярних перевезень пасажирів на маршруті «Черкаси-Дубіївка», «Черкаси-Ірдинь», «Дубіївка-Ч.Слобода» без оформлення документів, перелік яких визначений ст.39 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме без договору з замовником транспортних послуг (Черкаською районною державною адміністрацією) було винесено постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 11 березня 2014 року №013431, №013432, №013433, №013434, №013435, №013436, №013437, №013438 та від 17 березня 2014 року №013445, №013446, №013447.

Відповідно до ст.217 Господарського кодексу України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Крім зазначених у частині другій цієї статті господарських санкцій, до суб'єктів господарювання за порушення ними правил здійснення господарської діяльності застосовуються адміністративно-господарські санкції. Господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин, а адміністративно-господарські санкції - уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Згідно ст.218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Згідно ч.1 ст.238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

З аналізу вищенаведеного вбачається, що відповідно до ч.2 ст.218 Господарського кодексу України, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до учасника господарських відносин за порушення ним правил, встановлених законодавчими актами, при наявності в діях суб'єкта господарювання вини у вчиненні такого порушення та якщо ним не вживалися заходи, спрямовані на недопущення господарського правопорушення, а тому приймаючи до уваги, що позивачем вживалися всі залежні від нього заходи щодо зобов'язання Черкаської районної державної адміністрації укласти договори перевезення, відсутня вина позивача у вчиненні порушення, а застосування до нього адміністративно-господарських санкцій є необґрунтованим та протиправним.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що постанови Управління Укртрансінспекції у Черкаській області про застосування адміністративно-господарського штрафу від 11 березня 2014 року №013431, №013432, №013433, №013434, №013435, №013436, №013437, №013438 та від 17 березня 2014 року №013445, №013446, №013447 є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки зазначені в них порушення норм чинного законодавства виникли не з вини позивача, а внаслідок невиконання Черкаською районною державною адміністрацією постанови Черкаського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2013 року в адміністративній справі №823/3368/13-а та ухилення від укладення договорів з позивачем, при цьому відповідачем в порушення ч.2 ст.71 КАС України не доведено правомірності оскаржуваних постанов.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу заступника прокурора Черкаської області в інтересах Управління Укртрансінспекції у Черкаській області - залишити без задоволення.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 27 червня 2014 року.

Головуючий суддя В.Е.Мацедонська

Судді В.П.Мельничук

І.О.Лічевецький

.

Головуючий суддя Мацедонська В.Е.

Судді: Мельничук В.П.

Лічевецький І.О.