Постанова № 39488817, 24.06.2014, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" червня 2014 р. Справа № 809/2548/13-a

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мигалюка Ю.В.

секретаря Григорука Д.С.,

за участю сторін:

представника позивача: Микитюк А.І.,

представника відповідача: Малиневич О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Івано-Франківську в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімтехнопласт» до Калуської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень № 0004641501 та № 0004631501 від 01.06.2013 року -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Хімтехнопласт» звернулося до суду з адміністративним позовом до Калуської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень № 0004641501 та № 0004631501 від 01.06.2013 року.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, суду пояснив, що за результатами проведеної перевірки відповідачем протиправно винесено оскаржувані податкові повідомлення - рішення та останні підлягають скасуванню. Відповідачем протиправно не взято до уваги поданий лист щодо розстрочення штрафних санкцій. Просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила та пояснила, що позов є безпідставним, оскільки перевірка проведена у відповідності до чинних норм податкового законодавства, а винесені рішення відповідають вимогам закону. Зазначила, що відповідачем податкові повідомлення-рішення було оскаржено в адміністративному порядку, однак скарги залишені без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін. Відповідачем порушено терміни сплати самостійно визначеного зобов'язання по земельному податку за період 2010-2012 років. Лист позивача щодо розстрочення боргу не взято до уваги, оскільки останній був неналежно оформлений, а податковий борг розстроченню не підлягав. Просила в задоволенні позову відмовити.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що позивач являється юридичною особою, взятий на податковий облік Калуською об'єднаною державною податковою інспекцією, був платником земельного податку.

Актом камеральної перевірки податкової звітності плати за землю №1500/1501/13642846 від 01.06.2013 року встановлено, що позивач за період з 01.10.2010 року по 31.12.2012 року порушував терміни сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання строків земельного податку згідно поданої декларації з плати за землю (а.с.10).

На підставі даного акту податковим органом 01.06.2013 року винесено податкові повідомлення-рішення № 0004641501, яким визначено сплатити штраф у розмірі 10% погашеної суми -651.41 грн. та № 0004631501, яким визначено сплатити штраф у розмірі 20% погашеної суми -1 018,29 грн. (а.с. 8-9).

Позивачем податкові повідомлення-рішення оскаржено в адміністративному порядку, однак скарги залишені без задоволення, а рішення -без змін (а.с.4-7).

Судом встановлено, що підставою для застосування штрафних санкцій стало порушення позивачем строків сплати самостійно узгодженого податкового зобов'язання з плати за землю за 2010-2012 роки. Даний факт підтверджується актом перевірки.

Так, узгоджені суми грошового зобов'язання по земельному податку та самостійно визначені платником по Кропивницькій сільській раді Калуського району у розрахунках земельного податку за 2010 рік - подано 29.01.2010 року, за 2011 рік - подано 28.01.2011 року та за 2012 рік - подано 31.01.2012 року. По строках сплати: 30.09.2010 року, 01.11.2010 року, 30.11.2010 року,30.12.2010 року,30.01.2011 року,02.03.2011 року,30.03.2011 року,04.05.2011 року,30.05.2011 року,30.06.2011 року,01.08.2011 року,30.08.2011 року,30.10.2012 року платником податку сплачено суму боргу в розмірі 6 514.1 грн. і з затримкою до 30 календарних днів включно, із затримкою більше 30 календарних днів сплачено 5 091,45 грн.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно статті 8 Податкового кодексу України в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори (пункт 8.1.). До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом (пункт 8.2.). До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад (пункт 8.3.).

Згідно підпункту 9.1.2. пункту 9.1. статті 9 Податкового кодексу України до загальнодержавних належать податок на прибуток підприємств, податок на доходи фізичних осіб, податок на додану вартість, плата за землю.

Підпунктом 16.1.4. пункту 16.1. статті 16 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно підпункту 56.17.5. пункту 56.17. статті 56 Податкового кодексу України день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.

Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України "Про плату за землю" податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Щодо не взяття до уваги відповідачем листа позивача від 10.08.2010 № 70/08 щодо розстрочки штрафних санкцій за несвоєчасну сплату по земельному податку в сумі 2 892,38 грн., суд зазначає, що станом на 10.08.2010 податкове зобов'язання по земельному податку, нараховане податковим органом, вважалось узгодженим та набуло статусу податкового боргу, про що платнику було повідомлено податковими вимогами від 05.08.2010 р. та 09.09.2010 р. (а.с.95). Статтею 14 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачалось розстрочення лише податкових зобов'язань. А тому, податковий борг розстроченню не підлягав.

Таким чином, суд приходить до висновку про правомірність винесення податковим органом податкових повідомлень-рішень.

При цьому суд звертає увагу позивача на те, що останнім неправильно обрано спосіб захисту порушеного права, вказавши позовну вимогу: визнати «нечинними» та зазначає, що «визнати нечинним» можна лише нормативно-правовий акт, а не податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин позов підлягає до задоволення.

На підставі наведеного, керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 2, 8-14, 86, 158-163, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 КАС України.

Постанова в повному обсязі складена 27.06.2014 року.

Суддя (підпис) Мигалюк Ю.В.