Постанова № 39488796, 18.06.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 червня 2014 року 12:16 № 826/8221/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Гарника К.Ю., при секретарі судового засіданні Непомнящій А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" до Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції в м.Києві про визнання протиправним та скасування постанови

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Укргазвидобування» (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві (далі по тексту - відповідач) в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати постанову Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві від 21 травня 2014 року № 42013786 про стягнення з боржника виконавчого збору.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 червня 2014 року відкрито провадження в адміністративній справі № 826/8221/14, закінчено підготовче провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на18 червня 2014 року. При цьому, зазначеною ухвалою зобов'язано відповідача надати суду завірені належним чином копії матеріалів спірного виконавчого провадження.

У судовому засіданні 18 червня 2014 року представник позивача підтримав адміністративний позов, просив суд задовольнити його у повному обсязі. Посилаючись на добровільне виконання рішення суду до початку його примусового виконання, просив суд скасувати Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві від 21 травня 2014 року № 42013786 про стягнення з боржника виконавчого збору.

Представник відповідача у судовому засіданні 18 червня 2014 року надав завірені належним чином копії матеріалів спірного виконавчого провадження. Проти задоволення адміністративного позову заперечив, зазначив, що рішення суду виконано позивачем після спливу строку, встановленого для добровільного виконання рішення.

Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Постановою Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві від 13 лютого 2014 року відкрито виконавче провадження № 42013786 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 08 листопада 2013 року № 910/17972/13 про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» боргу у розмірні 3624,60 грн.

Вищезазначеною постановою надано Боржнику семиденний строк з моменту отримання для добровільного виконання наказу Господарського суду міста Києва від 08 листопада 2013 року № 910/17972/13.

Статтею 25 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Пунктом 5 цієї статті визначено, що копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Відповідно до частини першої статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Отже, у випадку невиконання боржником рішення майнового характеру у встановлений державним виконавцем строк, який не має перевищувати семи днів з моменту винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню та витрати пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій. При цьому у випадку отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання виконавчий збір та витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій не стягуються.

Таким чином, суду належить встановити чи мало місце невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 Закону України "Про виконавче провадження" для самостійного його виконання, в даному випадку.

Відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення, постанова про відкриття виконавчого провадження отримана Публічним акціонерним товариством «Укргазвидобування» 20 лютого 2014 року.

За загальним правилом перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок, незалежно від того, який день наступатиме після визначеної дати або настання події - робочий, вихідний, святковий чи інший неробочий день. Строк, що визначається роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року цього строку.

Таким чином, перебіг семиденного строку починається з 21 лютого 2014 року та закінчується 27 лютого 2014 року.

Судом встановлено, що 12 травня 2014 року ПАТ «Укргазвидобування» платіжним дорученням № 1095 сплачено на депозитний рахунок ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві борг в розмірі 3624,60 грн., про що повідомлено Відділ державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві листом від 14 травня 2014 року.

З наведеного вбачається, що рішення суду виконане позивачем після спливу встановленого строку для добровільного виконання рішення. При цьому, представником позивача зазначене не спростовано.

Разом з тим, на думку позивача, оскільки державним виконавцем не вчинялись дії з примусового виконання рішення, то судовий збір не підлягає стягненню.

Проте, Окружний адміністративний суд міста Києва не погоджується із даним твердження та вважає за необхідним зазначити, що відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відкриття виконавчого провадження свідчить про початок примусового виконання рішення, що покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Відповідно до частини 3 статті 28 Закону України «Про виконавчий збір» постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю.

Закон України «Про виконавче провадження» визначає, що лише добровільне виконання виконавчого документу у встановлений строк звільняє Боржника від сплати виконавчого збору. При цьому, інших підстав не сплати судового збору зазначеним Законом не передбачено.

Таким чином, оскільки судом встановлено та сторонами не спростовано, що виконавчий документ виконаний боржником після спливу встановленого для добровільного виконання рішення строку, державним виконавцем обґрунтовано винесено постанову про стягнення виконавчого збору.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем доведено правомірність винесення оскаржуваної постанови з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» не підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 128, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» відмовити в повному обсязі.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" (код ЄДРПОУ 30019775) на користь Державного бюджету України (отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код 38004897, банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку 820019, р/р 31218206784007, код класифікації 22030001) судовий збір у розмірі 1644,30 грн.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.Ю. Гарник