Постанова № 39487451, 19.05.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2014 р. Справа № 804/2914/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіБарановського Р. А. при секретаріКанівець К.В. за участю: представника позивача представника відповідача Салтисюк Ю.В. Книжник Т.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ведмежа барлога" до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ведмежа барлога" (далі-ТОВ "Ведмежа барлога, позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, у якому просить визнати протиправним та скасувати наказ про здійснення документальної позапланової виїзної перевірки Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області № 225, від 14.02.2014 р.

Представник позивача, позов підтримав і надав пояснення, аналогічні доводам викладеним у позовній заяві.

Позовні вимоги обгрунтовані протиправністю дій відповідача. Так, позивач вважає, що оскаржуваний наказ про здійснення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Ведмежа барлога» № 225 від 14.02.2014 року не відповідає вимогам діючого законодавства, внаслідок чого підлягає скасуванню.Позивач зазначає, що підставою для призначення стало отримання відповідачем постанов слідчого СВ Новомосковського МВ ГУМВС України в Дніпропетровській обл. лейтенанта міліції Маркарянц А.О. від 26.12.2013р. про призначення позапланової документальної перевірки, однак в оскражуваному наказі відсутні номер кримінального провадження, правову кваліфікацію в кримінальному провадженні, зміст рішення слідчого про вид призначеної перевірки. Саме відсутність змісту рішення слідчого про вид призначеної перевірки, вказує на незаконність винесення оскаржуваного наказу, так як позивачу відомо, що слідчим в постановах про призначення перевірок вирішено призначити документальну (комплексну) перевірку, що суперечить вимогам Податкового кодексу України.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, надавши обгрунтування аналогічні доводам, викладеним у запереченнях на адміністративний позов.

Позиція відповідача аргументована правомірністю дій податкового органу. У зв'язку із надходженням постанови слідчого СВ Новомосковського МВ ГУМВС України в Дніпропетровській області лейтенанта міліції Маркарянц А.О., керуючись п.п. 78.1.11 п.78.1 ст.78 та на підставі п.п. 75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України відповідачем було призначено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Ведмежа Барлога». Відповідач зазначає, що податковий орган здійснив заходи щодо повідомлення позивача про проведення перевірки, однак працівникам податкової інспекції було відмовлено в отриманні під розписку копії наказу, направлень та наданні доступу до первинних документів, що стосуються предмета перевірки. Відповідачем складені акти від 12.02.2014 року, від 14.02.2014 року, від 19.02.2014 року про відмову ТОВ «Ведмежа берлога» у допуску посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення перевірки.

Заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає, мотивуючи це наступним.

14.02.2014 року Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області було винесено наказ про здійснення документальної позапланової виїзної перевірки № 225 ТОВ «Ведмежа барлога» (код ЄДРПОУ 33115838) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011р. по 26.12.2013р.

Оскаржуваний наказ було винесено на підставі п.п. 78.1.11 п.78.1 ст.78 та п.п. 75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України, у зв'язку з надходженням до ержавної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області постанови слідчого СВ Новомосковського МВ ГУМВС України в Дніпропетровській області лейтенанта міліції Маркарянц А.О. про призначення документальної позапланової перевірки від 26.12.2013р.

Так, у зазначеній постанові слідчий СВ Новомосковського району МВ ГУМВС України у Дніпропетровській області Макарянц А.О. постановив призначити у кримінальному провадженні, зареєстрованому в ЄРДР 21.11.2013 за № 42013040500000130, комплексну документальну позапланову перевірку фінансово-господарської діяльності ТОВ «Ведмежа барлога» (код ЄДРПОУ 33115838), проведення якої доручити співробітникам ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області. Перевірку провести суворо у строки, передбачені ст. 78, 82.2 Податкового Кодексу України

Відповідно до абзацу другого ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до Податкового кодексу України основним завданням та функцією органів державної податкової служби є здійсненням контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), контролю за валютними операціями, контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

У відповідності із п.20.1.4. ст. 20 Податкового кодексу України, органи податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Підпунктом 75.1 ст.75 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно із пп. пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України - документальна позапланова перевірка здійснюється у разі якщо, отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

Відповідно до п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

-направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби;

-копії наказу про проведення перевірки;

-службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків його посадовим (службовим) особам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

Відповідно до ст. 40 Кримінально-процесуального кодексу України - законом, що визначає повноваження слідчого та відповідно до якого здійснюється провадження у кримінальних справах, є Кримінально-процесуальний кодекс України N 4651-VI від 13.04.2012р.

Згідно ч. 5 ст. 40 Кримінально- процесуального кодексу України - слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого.

Відповідно до ч. 2 ст. 93 Кримінально- процесуального кодексу України визначено, що сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Згідно п. 4 ст. 8 Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність" N 2135 працівники органів податкової міліції мають право ознайомлюватися з документами та даними, що характеризують діяльність підприємств, установ та організацій, вивчати їх, за рахунок коштів, що виділяються на утримання підрозділів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, виготовляти копії з таких документів, за вимогою керівників підприємств, установ та організацій - виключно на території таких підприємств, установ та організацій, а з дозволу суду - витребувати документи та дані, що характеризують діяльність підприємств, установ, організацій, а також спосіб життя окремих осіб, підозрюваних у підготовці або вчиненні злочину, джерело та розміри їх доходів, із залишенням копій таких документів та опису вилучених документів особам, в яких вони витребувані, та забезпеченням їх збереження і повернення у встановленому порядку.

Вимоги до постанови слідчого і прокурора, визначені ч.3, 5 ст.110 Кримінального процесуального кодексу України, згідно із якою рішення слідчого, прокурора приймається у формі постанови. постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, прокурор визнає це за необхідне. постанова слідчого, прокурора складається з: вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім'я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови.

При цьому відповідно до ч. 7 ст. 110 Кримінально- процесуального кодексу України постанова слідчого, прокурора, прийнята в межах компетенції згідно із законом, є обов'язковою для виконання фізичними та юридичними особами, прав, свобод чи інтересів яких вона стосується.

З системного аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що законодавством України передбачено право слідчого у межах Кримінально- процесуального кодексу України, відповідною постановою, призначати проведення перевірок суб'єктів господарювання.

Так, постанова слідчого відповідно до пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України є підставою для проведення контролюючим органом позапланової документальної перевірки платника податків.

Згідно зі статтею 110 Кримінально- процесуального кодексу України дії і постанови органів дізнання можуть бути оскаржені прокуророві. В разі надходження скарги прокурор зобов'язаний розглянути її протягом десяти днів і рішення по скарзі повідомити скаржникові. Дії і постанови органів дізнання можуть бути оскаржені до суду. Скарги на дії і постанови органів дізнання розглядаються судом першої інстанції при попередньому розгляді справи або при розгляді її по суті, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Вказане свідчить про те, що податкові органи не наділені правом перевіряти законність прийнятих у порядку Кримінально- процесуального кодексу України постанов слідчих, в той час, як постанови слідчого, винесені відповідно до закону в кримінальній справі, яка перебуває в його провадженні, є обов'язковими для виконання всіма підприємствами, установами і організаціями, посадовими особами, що кореспондується і з приписами п.п. 78.1.11 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.

Кримінально-процесуальний кодекс України є таким законодавчим актом, виконання норм якого розповсюджується також і на податкові органи відповідно до ст. 110 Кримінально-процесуального кодексу України, аналогічна позиція викладена в Ухвалі Вищого адміністративного суду України від 28.01.2008 р. N К-20793/06.

Із встановлених обставин справи, суд приходить до висновку, що приймаючи спірний наказ, відповідач діяв у спосіб та у порядку, передбаченими законодавством.

Так, достатньою обставиною для прийняття наказу в даному випадку є отримання податковим органом постанови слідчого.

Таким чином, наявність помилки в резолютивній частині постанови слідчого не є правовою підставою для визнання її неправомірною та скасування винесеного на її підставі наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки.

Суд критично оцінює доводи представника позивача про те, що постанова слідчого від 26.12.2013 року винесена з порушенням норм Податкового кодексу України, у зв'язку з чим відповідач не мав правових підстав для винесення оскаржуваного наказу про проведення перевірки, оскільки вказана постанова слідчого не скасована і за приписами ст. 110 Кримінального процесуального кодексу України є обов'язковою для виконання.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ведмежа барлога" до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, у якому просить визнати протиправним та скасувати наказ про здійснення документальної позапланової виїзної перевірки Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області № 225, від 14.02.2014 р.- задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 186 та 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 26 травня 2014 року

Суддя Р.А. Барановський