Постанова № 39487385, 23.04.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2014 р. Справа № 804/4916/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіБарановського Р. А. при секретаріКанівець К.В. за участю: представника позивача представника відповідача Вошколупа В.Г. Курпай Г.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроклінер" до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпроклінер" (далі - ТОВ "Дніпроклінер", позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення №0001452204 від 24.03.2014р.

Представник позивача, позов підтримав і надав пояснення, аналогічні доводам викладеним у позовній заяві.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю оскажуваного рішення. Так, на думку позивача, твердження податкового органу стосовно відображення неузгоджених сум податку на додану вартість у рядку 21.3 декларації є безпідставними. У відповідача відсутні правові підстави для проведення будь-яких коригувань в податковій звітності на підставі податкових повідомлень-ріщень, які оскаржуються у судовому порядку. Крім того, позивач зазначає, що Податковим кодексом не заборонено відображення залишок від'ємного значення в рядку 24 декларації з податку на додану вартість у разі оскарження податкового повідомлення-рішення, яким зменшено суму залишку від'ємного значення. Законодавством не встановлено обмежень щодо врахування від'ємного значення протягом певних строків, тому ТОВ "Дніпроклінер" правомірно відображено у рядку 24 податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2014 року залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у розмірі 621 227, 00 грн.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, надавши обгрунтування аналогічні доводам, викладеним у запереченнях на адміністративний позов.

Позиція відповідача аргументована безпідставністю та необгрунтованістю позовних вимог. Так, оплата товару ТОВ "Ліго-Сервіс" здісйнена ТОВ "Дніпроклінер" у липні 2010 року у повному обсязі, у зв'язку з чим позивачем задекларована сума залишків від'ємного значення з терміном виникнення понад 1095 днів, що суперечить положенням ст. 102 та п. 200.4 "б" ст. 200 Податкового кодексу України. Відповідач також зазначає, що ТОВ "Дніпроклінер" в порушення п.п 4.6.7 п. 4.6 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 254 1.2011р. №1492 - не заповнено рядок 21.3 декларації з ПДВ за січень 2014 року, у якому передбачено відображення збільшення або зменшення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) за результатами камеральної чи документальної перевірки, проведеної органом державної податкової служби у розмірі 621 227, 00 грн.

Заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, мотивуючи це наступним.

27.02.2014р. Лівобережною об'єднаною державною податковою інспекцією м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі-Лівобережна ОДПІ) проведено камеральну даних з податку на додану вартість, задекларованих ТОВ "Дніпроклінер" за січень 2014р. (вх. №9007123194 від 17.02.2014р.).

Окрім зазначеної декларації при перевірці податковим органом було використано акти камеральних перевірок №710/2204/37071009 від 30.09.2013р., №1234/22-04/37071009 від 29.10.2013р., №1667/2204/37071009 від 29.11.2013р., №2024/1501/37071009 від 27.12.2013р., №304/2204/37071009 від 29.01.2014р.

За результатими проведеної перевірки Лівобережною ОДПІ складено Акт №863/2204/37071009 від 27.02.2014р., у якому податковим органом зафіксовано порушення позивачем п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.3, п. 200.4 "а", "б" ст. 200 Податкового кодексу України у вигляді завищення підприємством залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду по податковій декларації з податку на додану вартість за січень 2014 року по ТОВ "Дніпроклінер" у розмірі 621 227, 00 грн.

На підставі Акту №863/2204/37071009 від 27.02.2014р. Лівобережною ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення форми "В4" № 0001452204 від 24.03.2014р., яким підприємству зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 621 227, 00 грн.

Не погодившись із винесеним рішенням, ТОВ "Дніпроклінер" звернувся до суду із даним позовом.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Порядок визначення та сплати податку на додану вартість урегульовано розділом Тії Податкового кодексу України.

Згідно з п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає і сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.3 цієї ж статті).

Підпунктом "а" п. 200.4 ст.200 цього Кодексу визначено, що бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг.

Відповідно до пп. "б" п. 200.4 ст.200 цього Кодексу залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового кредиту.

Згідно з п. 200.5 ст. 200 ПК України не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які: були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів); мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

Відповідно до даних податкової звітності за податкові періоди за квітень 2011р., червень 2012р., серпень 2013р., наданої позивачем, позивач не подавав заяви на бюджетне відшкодування.

Стосовно правомірності формування позивачем суми від'ємного значення з податку на додану вартість, відображеної у січні 2014 року, судом з'ясовано наступне.

05.07.2010 року між ТОВ "Дніпроклінер" та ТОВ "Ліго-Сервіс" був укладений договір купівлі-продажу №050710/Д-1, відповідно якого ТОВ "Дніпроклінер" були придбані три дорожні пилососи загальною вартістю 3 909 000,00 грн. в тому числі ПДВ 651 500,00 грн. Машини були отримані позивачем 21.07.2010 року та 20.08.2010 року згідно актів прийому-передачі до договору №050710/Д-1. Оплата ТОВ "Дніпроклінер" у сумі 3 909 000,00 грн. на користь ТОВ "Ліго-Сервіс" була здійснена у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням №31 від 05.07.2010 року.

05.07.2010 р. ТОВ "Ліго-Сервіс", була виписана податкова накладна №37 від 05.07.2010 р. на суму 3 909 000,00 грн.

На підставі ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" у позивача виникло право на податковий кредит в розмірі 651 500,00 грн., який був відображений в декларації з ПДВ за квітень 2011 року (на момент відображення податкового кредиту в силу вступив Податковий кодекс України).

05.07.2011 року ТОВ "Дніпроклінер" придбало додаткове устаткування до дорожніх пилососів, а саме поливомиюча МДК-1А, та на підставі виставленого рахунку СФ-0000095 від 04.07.2011 року сплатило на користь ТОВ "Ліго-Сервіс" 239 120, 00 грн., в тому числі ПДВ 39 853,33 грн.

05.07.2011 року ТОВ "Ліго-Сервіс", була виписана податкова накладна №2 від 05.07.2011р. на суму 39 853,33 грн.

На підставі ст.198 Податкового кодексу України у ТОВ "ДНІПРОКЛІНЕР" виникло право на податковий кредит в розмірі 39 853, 00 грн., який був відображений в декларації з ПДВ за червень 2012 року.

Щодо правомірності відображеного ТОВ "Дніпроклінер" залишку від'ємного значення податку, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в рядку 24 податкової декларації, слід зазначити таке.

Відповідно до п.200.3 Кодексу при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу -зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4 Кодексу встановлено, що якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг. Залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Жодних обмежень щодо врахування такого від'ємного значення протягом конкретних періодів не передбачено і при цьому конкретно зазначено, що враховується податковий кредит, який сплачено у попередніх та звітному періодах.

Пункт 4.6.7 розділу 5 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 41 від 25.01.2011, про порушення норм якого зазначено відповідачем, регулює порядок заповнення рядку 21.3 декларації по податку на додану вартість в разі збільшення або зменшення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) за результатами камеральної чи документальної перевірки, проведеної органом державної податкової служби.

Судом встановлено, що позивачем був заповнений рядок 24 цієї декларації.

Платник податку, який не мав права на бюджетне відшкодування через відсутність оподатковуваних поставок, має право в рядку 24 податкової декларації з ПДВ відображати залишок від'ємного значення податку, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду та з дати виникнення якого минуло 1095 днів, до повного його погашення.

Позиція податкового органу в даному випадку прямо суперечить роз'ясненню Державної податкової служби України щодо застосування пп. 4.6.7 п. 4 розділу IV Порядку, затвердженого наказом Мінфіну від 25.1 1.2011р. N 1492, де зазначено, що у разі коли за результатами перевірки податковим органом зпено перевищення задекларованого платником податку залишку від'ємного значення податкової декларації з ПДВ і виписано повідомлення-рішення за формою "В4" та якщо платником податку здійснювалось оскарження такого податкового повідомлення-рішення, яке після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження замишене "Без змін", а скарга - "Без задоволення", то сума завищеного залишку від'ємного значення зі знаком "-" підлягає відображенню по картці особового рахунку платника податку протягом десяти календарних днів та по рядку 21.3 податкової декларації з ПДВ звітного періоду, в якому закінчено процедуру оскарження".

Виходячи з вищевикладеного, ТОВ "Дніпроклінер" правомірно відобразило в декларації з податку на додану вартість за січень 2014 року залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в розмірі 621 227,00 грн.

Дану правову позицію також підтримує Вищий адміністративний суд України, зокрема в ухвалах від 26.02.2013р. (справа №К/991/50678/12) та від 19.12.2013р. (справа №К/800/32557/13).

Так, платник податку, який не мав права на бюджетне відшкодування через відсутність оподатковуваних поставок, має право в рядку 24 податкової декларації з ПДВ відображати залишок від'ємного значення податку, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду та з дати виникнення якого минуло 1095 днів, до повного його погашення.

З огляду на те, що ТОВ "Дніпроклінер" не подавало заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, а нормами Кодексу жодних обмежень щодо врахування від'ємного значення протягом конкретних періодів не встановлено ТОВ "Дніпроклінер" правомірно відобразило залишок від'ємного значення в рядку 24 податкової декларації з ПДВ за січень 2014 року.

Суд також зазначає, що представником відповідача у судовому засіданні не доведено на якій правовій підставі головним державним податковим ревізор-інспектором відділу камеральних перевірок управління податкового аудиту Юрченко Ю.А. було застосовано термін у 1095 днів, до податкового кредиту який було задекларовано ТОВ "Дніпроклінер" у червні 2012 року в розмірі 33 453,00 грн., оскільки, термін на протязі якого позивач має право відображати залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду спливає у липні 2014 року, оскільки податкова накладна на підставі якої податковий кредит в сумі 33 453,00 грн. була виписана підприємству 05.07.2011р., що підтверджується реєстром виданих та отриманих податкових накладних до декларацій з ПДВ за червень 2012 року.

Згідно п. 200.7 ст. 200 Податкового кодексу України, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. Відповідно до п. 200.8 цієї статті, до декларації додається, також, розрахунок суми бюджетного відшкодування.

Згідно з п. 102.1 ст. 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше. - за днем її фактичного подання.

Пунктом 102.5 статті 102 Податкового кодексу України, встановлено, що заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

В матеріалах справи відсутні дані про те, що позивач подавав до податкового органу заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, відображав про таке своє рішення у звітній декларації та складав розрахунок суми бюджетного відшкодування .

Як зазначалося вище, згідно п. 102.5 ст.102 Податкового кодексу України, заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Отже, з аналізу вищенаведених норм законодавства вбачається, що приписи п. 102.5 ст. 102 Податкого кодексу України регулюють виключно питання повернення надміру сплачених грошових зобов'язань та відшкодування сум податку на додану вартість і саме для вирішення цих питань законодавець встановлює 1095-денний термін. Будь-яких обмежень щодо строків відображення податкового кредиту та перенесення залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового кредиту, Податковий кодекс України не містить.

Аналогічну правову позицію викладено в листі Державної податкової служби України №808/7/15-3417-16 від 12.01.2012р., а також в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 25.09.2012р. (справа №К/9991/47217/12), від 27.02.2013р. (справа №К/9991/62383/12)

Крім того, матеріалами справи підтверджується, що за результатами попередніх позапланових перевірок були складені Акт №710/2204/37071009 від 30.09.2013 р, Акт №1234 2204 37071009 від 29.10.2013р., Акт №1667/2204/37071009 від 29.11.2013р., на підставі яких були винесені податкові повідомлення-рішення №0004702204, №0005132204, №0006152204 та №0006142204, які на момент розгляду справи оскаржуються у судовому порядку.

Таким чином, до набрання законної сили судовим рішенням у податкового органу відсутні правові підстави для проведення будь-яких коригувань в податковій звітності за результатами такої перевірки.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України надано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Органи державної податкової служби у відносинах з фізичними та юридичними особами, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є органом виконавчої влади та суб'єктом владних повноважень.

Стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст.11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, суд доходить висновку, що відповідачем - суб'єктом владних повноважень не доведено правомірність оскаржуваного рішення, а, отже прийняте податковим органом податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Керуючись ст. 159- 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області №0001452204 від 24.03.2014р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроклінер" (код ЄДРПОУ 37071009) судові витрати у розмірі 487, 20 грн. (чотириста вісімдесят сім гривень двадцять копійок).

Постанова суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 186 та 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 28 квітня 2014 року

Суддя Р.А. Барановський