Ухвала суду № 39486087, 25.06.2014, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/5370/14-ц

Номер провадження 2/404/2285/14

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2014 року Суддя Кіровського районного суду м. Кіровограда Кулінка Л.Д., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1, до Комунального підприємства «Кіровоградське водопровідне-каналізаційне господарство» Обласного комунального виробничого підприємства «Дніпро-Кіровоград», про списання нарахованої заборгованості та зобовязання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом про списання нарахованої заборгованості за оплату послуги по централізованому водопостачанню холодної води в сумі 1752,43 грн. та зобовязати відповідача, Комунальне підприємство «Кіровоградське водопровідне-каналізаційне господарство» Обласного комунального виробничого підприємства «Дніпро-Кіровоград» опломбувати лічильник води та прийняти його на абонентський облік.

Стаття 119 Цивільного процесуального кодексу України містить вимоги щодо форми і змісту позовної заяви. Позовна заява повинна містити зміст позовних вимог, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину. Відповідно до частини 5 статті 119 Цивільного процесуального кодексу України, до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Оскільки із змісту позовної заяви вбачається, що вимоги позивача містять одночасно майновий і немайновий характер, суд вважає за необхідне розяснити, що відповідно до частини 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011 року (далі Закон України «Про судовий збір») за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру судовий збір складає 1 відсоток ціни позову, але не менш 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати, тобто мінімальний розмір плати складає 243,60 грн.

В пункті 2 частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір складає 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, що становить 243,60 грн.

Таким чином, загальна сума судового збору, що підлягає сплаті за подання даного позову складає 487,20 грн.

Позивачем при зверненні до суду сплачено лише 182,78 грн., при визначеній ціні позову 1752,43 грн. та в пункті 1 прохальної частини позовної заяви міститься клопотання про розстрочку сплати судового збору в сумі 182,78 грн., в звязку з тяжким матеріальним становищем. Слід зазначити, що залишок несплаченого судового збору, вказаний позивачем є недостатнім для сплати судового збору в розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір».

Згідно частини 2 статті 79 Цивільного процесуального кодексу України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частиною 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

У відповідності до статті 82 Цивільного процесуального кодексу України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. Якщо у встановлений судом строк судові витрати не будуть оплачені, заява відповідно до статті 207 залишається без розгляду, або витрати стягуються за судовим рішенням у справі, коли оплата судових витрат була відстрочена або розстрочена до ухвалення цього рішення.

Це питання вправі поставити перед судом сторона шляхом подання відповідного обґрунтованого клопотання. У клопотанні повинні бути наведені обставини, які свідчать про її незадовільне (скрутне) матеріальне становище та подати суду відповідні докази. Такими доказами можуть бути документи про рівень доходу; документи про заборгованість перед іншими особами, тобто за комунальні послуги; документи про стягнення заборгованості в межах виконавчого провадження; документи про наявність утриманців тощо. Однак клопотання міститься в позовній заяві, яка підписана представником, без подання доказів на підтвердження складного матеріального становища. Тобто звернення не відповідає положенням вищевказаної норми права, а відтак є необґрунтованим.

Крім того, частиною 8 статті 119 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, якщо позовна заява подається представником позивача, до позовної заяви додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження.

Подана позовна заява підписана представником та на підтвердження його повноважень в суді надано копію довіреності, посвідченої Головою Квартального комітету № 28 Кіровського району м. Кіровограда.

Довіреність фізичної особи, у відповідності з вимогами частини 2 статті 42 Цивільного процесуального кодексу України, повинна бути посвідчена нотаріально або посадовою особою організації, в якій довіритель працює, навчається, перебуває на службі, стаціонарному лікуванні чи за рішенням суду, або за місцем його проживання.

Законом України «Про внесення зміни до статті 245 Цивільного кодексу України щодо повноважень посадових осіб органів місцевого самоврядування по вчиненню дій, прирівняних до нотаріальних» № 1055-17 від 03 березня 2009 року, передбачено, що довіреність особи, яка проживає у населеному пункті, де немає нотаріусів, може бути посвідчена уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування щодо представництва інтересів особи у суді по цивільній справі, лише від громадян, які проживають на території сільської чи селищної ради.

Також, відповідно до пункту 1 Порядку посвідчення заповітів і довіреностей, що прирівнюються до нотаріально посвідчених, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Про порядок посвідчення заповітів і доручень, прирівнюваних до нотаріально посвідчених» від 15 червня 1994 р. № 419 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 6 липня 2006 р. N 940), посвідчувати заповіти і довіреності, що прирівнюються до нотаріально посвідчених, відповідно до статей 245 і 1252 Цивільного кодексу України та статті 40 Закону України "Про нотаріат", мають право уповноважені посадові особи органів місцевого самоврядування - довіреності осіб, які проживають у населених пунктах, де немає нотаріусів, крім довіреностей на право розпорядження нерухомим майном, довіреностей на управління і розпорядження корпоративними правами та довіреностей на користування і розпорядження транспортними засобами.

Згідно пункту 12 статті 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» № 280/97-ВР від 21 травня 1997 року, посадова особа місцевого самоврядування - особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження у здійсненні організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.

Пунктом 11 статті 1 вищевказаного Закону передбачено, що органи самоорганізації населення - представницькі органи, що створюються частиною жителів, які тимчасово або постійно проживають на відповідній території в межах села, селища, міста.

Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України «Про органи самоорганізації населення» № 2625-III від 11.11.2001 року, органами самоорганізації населення є будинкові, вуличні, квартальні комітети, комітети мікрорайонів, комітети районів у містах, сільські, селищні комітети.

Аналіз наведених вищенорм дозволяє зробити висновок, що квартальний комітет є органом самоорганізації населення, а голова квартального комітету не є посадовою особою органу місцевого самоврядування та не має відповідних повноважень на вчинення дій, прирівняних до нотаріальних.

Згідно статті 121 Цивільного процесуального кодексу України позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у статті 119 Цивільного процесуального кодексу України підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.

На підставі викладеного, керуючись частиною 1 статті 121 Цивільного процесуального кодексу України, суддя -

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання представника позивача про розстрочку сплати судового збору, відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1, до Комунального підприємства «Кіровоградське водопровідне-каналізаційне господарство» Обласного комунального виробничого підприємства «Дніпро-Кіровоград», про списання нарахованої заборгованості та зобовязання вчинити певні дії, залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати пяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Запропонувати позивачу доплатити судовий збір в розмірах, встановлених Законом України Про судовий збір, а також надати належним чином посвідчену довіреність представника позивача.

Банківські реквізити для зарахування судового збору: Одержувач коштів: УДКС України у м. Кіровограді Кіровоградської області; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38037409; банк отримувача - ГУ ДКСУ України у Кіровоградській області; МФО: 823016; р/р 31215206700003; код класифікації доходів бюджету: 22030001.

Розснити, якщо позивач відповідно до ухвали суду виконає вимоги у встановлений судом строк, позовна заява буде вважатись поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява буде вважатися неподаною і підлягає поверненню позивачеві

Ухвалу в частині визначення розміру судових витрат може бути оскаржено до апеляційного суду Кіровоградської області протягом пяти днів з дня отримання її копії, шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя Кіровського

районного суду

м.Кіровограда

ОСОБА_3