Ухвала суду № 39483907, 19.06.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2014 року Справа № 49932/11/9104 Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Старунського Д.М.,

суддів Багрія В.М., Рибачука А.І.,

за участю секретаря судового засідання Лемцьо І.В.,

представника позивача Гіри С.В.

представника відповідача Онисько З.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16 травня 2011 року у справі за позовом Львівського комунального підприємства «Львівелектротранс» до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова ( тепер Державна податкова інспекція у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області ) про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

ЛКП «Львівелектротранс» 24.11.2008 року звернулося в суд з адміністративним позовом до ДПІ у Франківському районі м. Львова в якому, уточнивши позовні вимоги, просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №1896/10/23-219/4 від 14.11.2008 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємства в розмірі 37065 грн. 63 коп., в тому числі основний платіж - 24710 грн. 42 коп. та штрафна (фінансова) санкція - 12355 грн. 21 коп.

В позовній заяві зазначає, що ним правомірно нараховано амортизацію на балансову вартість основних фондів, оскільки Львівська міська рада, будучи єдиним засновником підприємства, є повним власником корпоративних прав цього підприємства, а тому, оскільки передача майна до складу цілісного майнового комплексу на праві повного господарського відання здійснюється в обмін на корпоративні права, то таке отримання по суті є прибанням з понесенням витрат у розмірі вартості таких корпоративних прав..

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 16 травня 2011 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова від 14.11.2008 року за №1896/10/23-219/4.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції ДПІ у Франківському районі м. Львова оскаржила його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати і прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Апелянт зазначає. що згідно до п.п. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств, під терміном «амортизація» основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею., тобто амортизації підлягають витрати на придбання основних фондів. При проведенні перевірки встановлено, що позивачем амортизувалось майно, яке ним не придбавалось та яке знаходиться у власності Львівської міської ради.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги заперечила та просить відмовити в її задоволення.

Представник відповідача вимоги апеляційної скарги підтримав з зазначених в ній підстав.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши наявні в справі матеріали та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі направлень №23-2/1213 від 28.11.2007 року та № 23-2/1264 від 12.12.2011 року податковим органом проведено перевірку Тролейбусного депо ЛКП «Львівелектротранс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2005 року по 30.09.2007 року.

Перевіркою встановлено порушення пп.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.16.4 ст.16, підп.8.1.1, пп.8.1.2, п.8.1 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, в результаті чого підприємством завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування,за 2005 рік на загальну суму 285800 грн. 00 коп. та занижено податок на прибуток за 2005 рік на загальну суму 67645 грн. 50 коп.

За результатами виїзної планової перевірки органом державної податкової служби складено акт від 28.12.2007 року за №4704/23-2/23955983 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.01.2008 року за №1896/10/23-219, яким позивачу визначено сума податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємства в розмірі 101468 грн. 23 коп., в тому числі основний платіж - 67645 грн. 50 коп. та штрафна (фінансова) санкція - 33822 грн. 75 коп.

Внаслідок адміністративного оскарження позивачу було надіслано податкове повідомлення-рішення від 14.11.2008 року за №1896/10/23-219/4, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємства в розмірі 37065 грн. 63 коп., в тому числі основний платіж - 24710 грн. 42 коп. та штрафна (фінансова) санкція - 12355 грн. 21 коп., яке і є предметом оскарження позивачем.

Підставою вказаного рішення стало те, що з врахуванням завищення амортизаційних відрахувань в II- IV кварталі 2005 року на 325400 грн. 00 коп., ним занижено оподатковуваний прибуток за 2005 рік на 98841 грн. 49 коп., що спричинило заниження податку на прибуток на 24710 грн. 42 коп.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з правомірності нарахування амортизації на передані Львівською міською радою позивачеві основні засоби.

Колегія суддів вважає такий висновок обґрунтованим, що відповідає нормам права.

Так, під терміном «амортизація» основних фондів і нематеріальних активів, у відповідності до підп.8.1.1 п.8.1 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», належить розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційний відрахувань, установлених цією статтею.

Згідно з підп.8.1.2 цього ж пункту, амортизації підлягають витрати на: придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, включаючи витрати на придбання племінної худоби та придбання, закладення і вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення; самостійне виготовлення основних фондів для власних виробничих потреб, включаючи витрати на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних фондів; проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів; капітальні поліпшення землі, не пов'язані з будівництвом, а саме: іригація, осушення, збагачення та інші подібні капітальні поліпшення землі.

Згідно з пп. 8.4.11 п. 8.4 ст. 8 цього ж Закону для цілей цього пункту ( збільшення та зменшення балансової вартості основних фондів) до продажу основних фондів та нематеріальних активів прирівнюються операції з внесення таких основних фондів та нематеріальних активів до статутного фонду .

Згідно з ст.37 Закону України «Про власність» (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) майно, що є державною власністю і закріплене за державним підприємством, належить йому на праві повного господарського відання, крім випадків, передбачених законодавством України. Здійснюючи право повного господарського відання, підприємство володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать закону та цілям діяльності підприємства. До права повного господарського відання застосовуються правила про право власності.

Таким чином, вказана норма прирівняла права повного господарського відання до права власності .

Як видно з п.4.2 нової редакції Статуту ЛКП «Львівелектротранс», затвердженого наказом начальника управління транспорту і зв'язку від 30.06.2005 року, майно підприємства є комунальною власністю громади м.Львова і закріплюється за підприємством на праві господарського відання (комунальне комерційне підприємство).

Вказана вище обставина податковим органом не оспорюється.

Оскільки вказане майно було передане на баланс ЛКП «Львівелектротранс» на праві повного господарського відання, тому Львівська міська рада не може нараховувати амортизацію на ці майнові об'єкти. Проте, в процесі використання майна у господарській діяльності підприємства, вартість цього майна поступово переноситься на виготовлення готової продукції - послуг по перевезенню позивачем , а відтак фізичний знос і амортизація цього майна є безспірним фактом.

Згідно з п. 37 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 2 «Баланс»у статті статутний капітал наводиться зафіксована в установчих документах загальна вартість активів, які є внеском учасників (власників) до капіталу підприємства. Підприємства, для яких не передбачена фіксована сума статутного капіталу, відображають у цій статті суму фактичного внеску власників до статутного капіталу підприємства.

Відповідно до п.1.8 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» корпоративні права - це право власності на статутний фонд (капітал) юридичної особи або його чабтку (пай), включаючи права на управління, отримання відповідної частки прибутку такої юридичної а також активів у разі її ліквідації відповідно до чинного законодавства, незалежно від того, чи створена така юридична особа у формі господарського товариства, підприємства, заснованого на власності однієї юридичної або фізичної особи, або в інших організаційно-правових формах.

Вказаний Закон не розрізняє сутність і значення корпоративних прав залежно від форми власності суб'єкта господарювання. Таким чином, Львівська міська рада будучи єдиним засновником ЛКП «Львівелектротранс», є повним власником корпоративних прав цього підприємства і, передаючи до його цілісного майнового комплексу основні фонди, вона несе витрати на придбання корпоративних прав.

Оскільки, передача майна до складу цілісного майнового комплексу на праві прирівняного до права власності повного господарського відання здійснюється в обмін на корпоративні права, то таке отримання по суті є придбанням з понесенням витрат у розмірі вартості таких корпоративних прав і нарахування амортизації на майно, отримане від засновника, є правомірним.

Така позиція висловлена Вищим адміністративним судом,( ухвала Вищого адміністративного суду України від 25.11.2010 року №К-33407/06) між тими ж сторонами, що згідно ч.1 ст.72 КАС України, не підлягає доказуванню при розгляді даної справи.

За таких обставин, висновок суду першої інстанції про необгрунтованість оскарженого податкового повідомлення - рішення є вірним.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив законне і обґрунтоване рішення з дотриманням норм процесуального права, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і така задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 198 п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16 травня 2011 року у справі №2а-8041/08 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили, а в разі складання ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складання ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя Д.М. Старунський

Судді В.М. Багрій

А.І. Рибачук

Ухвала у повному обсязі складена 24.06.2014 року.