Вирок № 39483564, 27.06.2014, Арбузинський районний суд Миколаївської області

Справа № 467/404/14-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.06.2014 року Арбузинський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого - судді Кологривої Т.М.,

за участю секретаря Романенко Т.І.

прокурора Кременцова А.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2,

потерпілої ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Арбузинка кримінальне провадження по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт.Арбузинка Миколаївської області, гр. України, маючого вищу освіту, не працюючого, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого, на час скоєння злочину працював начальником відділу ДВС Арбузинського районного управління юстиції Миколаївської області, звільнений з вказаної посади 28.01.2014 року за ст. 38 КзпП України, не працюючого

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України

В С Т А Н О В И В :

Наказом № 659/к від 17 вересня 2012 року Державної виконавчої служби України ОСОБА_1 було призначено на посаду начальника відділу Державної виконавчої служби України Арбузинського районного управління Миколаївської області та згідно наказу № 1263-1 від 18 вересня 2012 року Головного управління юстиції у Миколаївській області останній приступив до роботи на зазначеній посаді. Згідно ст. 25 Закону України «Про державну службу» посада керівника відділу управління віднесена до шостої категорії державних службовців.

Відповідно до Положення про районний, районний у місті, міський(міста обласного значення), міськрайонний, міжрайонний відділ державної виконавчої служби, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 10.04.2012 року № 549/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції 10.04.2012 року за № 548/20861 відділ Державної виконавчої служби Арбузинського районного управління Миколаївської області є структурним підрозділом районного, районного у місті, міського(міста обласного значення), міськрайонного, міжрайонного управління юстиції (далі - управління юстиції), що забезпечує реалізацію повноважень Державної виконавчої служби України, діє на підставі зазначеного положення, є юридичною особою, має відповідні рахунки в органах Державної казначейської служби України для обліку депозитних сум і зарахування стягнутих з боржників коштів та їх виплати стягувачам у національній валюті, а також відповідні рахунки для обліку аналогічних операцій в іноземній валюті в банках, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням, основним завданням відділу є реалізація державної політики у сфері примусового виконання рішень судів та інших органів(посадових осіб), підготовка щодо формування та реалізації державної політики у сфері виконання рішень та забезпечення своєчасного, повного і неупередженого виконання рішень у порядку, встановленого законодавством.

Згідно п.п. 8-10 вказаного Положення відділ очолює начальник, який призначається на посаду та звільняється з посади Головою ДВС за погодженням з головою місцевої державної адміністрації за поданням начальника відповідного Управління державної виконавчої служби. Начальник здійснює керівництво його діяльністю, організовує роботу відділу, представляє відділ у відносинах з іншими органами, підприємствами, установами, організаціями та підзвітний перед Головою ДВС України та відповідним Управлінням державної виконавчої служби за організацію та результати діяльності відділу. Крім того, начальник відділу забезпечує виконання відділом Конституції і законів України та інших законодавчих документів; забезпечує і контролює дотримання працівниками відділу виконавської та трудової дисципліни; організовує розгляд звернень громадян та юридичних осіб з питань, пов'язаних з діяльністю відділу, організовує перевірку викладених у них фактів, проводить особистий прийом громадян; виконує рішення і здійснює інші дії відповідно до Закону України «Про виконавче провадження»; розподіляє обов'язки між працівниками відділу, розробляє їх посадові інструкції; у межах повноважень дає обов'язкові для виконання доручення працівникам відділу; розглядає скарги на дії(бездіяльність) державних виконавців; має право видавати розпорядження та забезпечує контроль за їх виконанням; здійснює інші повноваження відповідно до законодавства.

Таким чином, ОСОБА_1 обіймав посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно - господарських функцій, та на момент скоєння злочину являвся службовою особою, передбаченою приміткою 1 до ст. 364 КК України, а також відповідно до примітки 2 ст. 368 КК України - службовою особою, яка займає відповідальне становище.

Будучи працівником державного органу, уповноваженим на виконання функцій держави, ОСОБА_1 протиправно використав надані йому владні та службові повноваження для вчинення злочину за наступних обставин:

16 вересня 2013 року виконавчий документ про стягнення з ТОВ "Реалбудсервіс-Транс" на користь ТОВ "Лайнекс" боргу у розмірі 121741 грн. 19 к., виданий за рішенням Господарського суду Миколаївської області від 28 серпня 2013 року, було направлено для виконання до відділу Державної виконавчої служби Арбузинського районного управління юстиції Миколаївської області.

Відповідно до розпорядження начальника відділу ДВС Арбузинського районного управління юстиції Миколаївської області ОСОБА_1 про розподіл території Арбузинського району за державними виконавцями відділу Арбузинського РУЮ № 38 від 16.07.2013 року, виконання виконавчих документів щодо юридичних осіб закріплено за заступником начальника відділу ДВС Арбузинського РУЮ Миколаївської області ОСОБА_4

11 листопада 2013 року заступником начальника відділу ДВС Арбузинського районного управління юстиції Миколаївської області ОСОБА_4 винесено постанову № 40660390 про відкриття виконавчого провадження про стягнення з ПП "Реалбудсервіс-Транс" на користь ТОВ "Лайнекс" боргу в розмірі 121741 грн. 19 к., копії якої направлено сторонам виконавчого провадження.

21 листопада 2013 року з метою ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження до відділу ДВС Арбузинського РУЮ Миколаївської області прибула юрист ОСОБА_3, уповноважена представляти інтереси ПП "Реалбудсервіс-Транс" на підставі довіреності, де заступник начальника відділу ОСОБА_4 повідомив її про те, що у разі несплати визначеної суми боргу ним буде винесено постанова про накладення арешту на кошти, які перебувають на рахунках підприємства.

26 листопада 2013 року близько 10 години ОСОБА_3 прибула із заявою про поновлення терміну та надання строку для добровільного виконання рішення суду до ОСОБА_4, але у зв'язку з його відсутністю, звернулася до начальника відділу ДВС РУЮ Миколаївської області ОСОБА_1 Між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 відбулася розмова, в ході якої ОСОБА_3 повідомила останньому, що ПП "Реалбудсервіс-Транс" не має змоги на теперішній час сплатити визначену судовим наказом суму боргу у розмірі 127141 грн.19 к., а також, що вона в інтересах ПП "Реалбудсервіс-Транс" має намір звернутися до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до ТОВ "Лайнекс" про визнання заборгованості недійсною. Усвідомлюючи, що накладення арешту на кошти, що знаходяться на рахунках ПП "Реалбудсервіс-Транс", зашкодить інтересам підприємства, яке представляє ОСОБА_3, у ОСОБА_1 виник злочинний умисел на одержання неправомірної винагороди від ОСОБА_3 за ненакладення арешту. У той же час ОСОБА_1, реалізуючи злочинний умисел, направлений на одержання неправомірної вигоди, діючи умисно з корисливих мотивів, шляхом використання влади та наданого йому службового становища, біля входу до адміністративної будівлі відділу ДВС Арбузинського РУЮ Миколаївської області, розташованого за адресою: Миколаївська область, Арбузинський район, смт. Арбузинка, пл.Центральна, 88, пред'явив ОСОБА_3 вимогу надати йому неправомірну вигоду у розмірі 12 000 грн. за ненакладення арешту на банківські рахунки ПП "Реалбудсервіс-Транс".

При цьому, ОСОБА_1 зазначив, що у разі одержання ним неправомірної вигоди, він використає своє службове становище начальника відділу ДВС Арбузинського РУЮ Миколаївської області, надасть вказівку ОСОБА_4 про вчинення певних дій з приводу ненакладення арешту на банківські рахунки ПП "Реалбудсервіс-Транс".

ОСОБА_3 на пропозицію ОСОБА_1 погодилася, але розуміючи, що останній, використовуючи своє службове становище, вчиняє дії, направлені на отримання від неї неправомірної вигоди, чим скоює злочин, 28 листопада 2013 року звернулася до правоохоронних органів із заявою.

09 грудня 2013 року близько 10 години у внутрішньому дворі адміністративної будівлі відділу ДВС Арбузинського РУЮ, розташованого за адресою: Миколаївська область, Арбузинський район, смт. Арбузинка, пл. Центральна, 88 ОСОБА_3, діючи під контролем правоохоронних органів, передала, а ОСОБА_1 одержав частку неправомірної вигоди у розмірі 2000 грн. за ненакладення арешту на банківські рахунки ПП "Реалбудсервіс-Транс".

Цього ж дня, 9 грудня 2013 року, ОСОБА_4 виніс постанови про накладення арешту на кошти боржника ПП "Реалбудсервіс-Транс", що містяться на рахунках у АТ "УкрСиббанк" та ПАТ КБ "Приватбанк", які у той же день надав ОСОБА_1 для затвердження.

ОСОБА_1, винесені ОСОБА_4 постанови затвердив особистим підписом та скріпив печаткою відділу, але реалізуючи злочинний умисел, направлений на одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_3, діючи умисно з корисливих мотивів, використав надане йому службове становище і надав ОСОБА_4 незаконну вказівку про ненаправлення їх до банківських установ для виконання.

Одержавши частину неправомірної вигоди від ОСОБА_3, ОСОБА_1 у період з 26 листопада 2013 року по 10 січня 2014 року неодноразово вчиняв певні дії на одержання другої частки неправомірної вигоди, обумовленої ним з ОСОБА_3 У зазначений період часу ОСОБА_1 неодноразово телефонував ОСОБА_3 та з метою прикриття своїх злочинних дій, а також можливого викриття цих дій правоохороннимим органами, у розмовах зазначав ОСОБА_3, що вона повинна надати рішення суду, за яким можливо зупинити виконавче провадження.

За таких обставин, 13 січня 2014 року близько 10 години у салоні автомобіля ВАЗ 2110, р/н НОМЕР_4 ОСОБА_3, діючи під контролем правоохоронних органів, передала, а ОСОБА_1 одержав неправомірну вигоду у розмірі 6 000 грн. за виконання в інтересах ОСОБА_3 дій, а саме: ненакладення арешту на банківські рахунки ПП "Реалбудсервіс-Транс".

У той же день, в ході обшуку житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, ОСОБА_1 добровільно видав працівникам правоохоронних органів грошові кошти у сумі 6 000 грн., одержаних 13 січня 2014 року від ОСОБА_3

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину свою в здійсненні інкримінованого йому злочину визнав повністю, пояснив, що виконавчий документ про стягнення коштів з "Реалбудсервіс-Транс" за рішенням господарського суду за його резолюцією, як начальника відділу ДВС, виконував його заступник ОСОБА_4 Після надходження документу до відділу ДВС приїхала ОСОБА_3 і спілкувалась з ОСОБА_4 з питання поновлення строку на добровільне виконання, а потім зайшла і до нього у кабінет. Між ними відбулася розмова, у ході якої ОСОБА_3 сказала, що накладення арешту на рахунки підприємства "Реалбудсервіс-Транс" принесе йому збитки. Він пообіцяв їй посприяти ненакладенню арешту на рахунки як начальник відділу за умови якщо ОСОБА_3 заплатить йому 10% від суми боргу підприємства, на що остання погодилася. 9 грудня 2013 року вона передала йому частину коштів у розмірі 2000 грн. у дворі відділу, а залишок суми обіцяла передати до Нового року. Тоді ж він затвердив винесені ОСОБА_4 постанови про накладення арешту на рахунки "Реалбудсервіс-Транс" своїм підписом та печаткою і надав йому вказівку про ненаправлення їх до установ банку, посилаючись на те, що ОСОБА_3 надасть ухвалу суду про відкриття провадження по справі щодо оспорювання суми боргу. 13 січня 2014 року ОСОБА_3 передала йому 6000 грн. у автомобілі, які він видав працівникам міліції.

Потерпіла ОСОБА_3 показала суду, що 26 листопада 2013 року вона приїхала до відділу ДВС Арбузинського районного управління юстиції після відкриття виконавчого провадження про стягнення коштів з підприємства "Реалбудсервіс-Транс" і прохала ОСОБА_4 надати термін для подачі заяви про продовження строку для добровільного виконання рішення суду. Тоді ж вона зустрілася з ОСОБА_1, якому повідомила, що підприємство не має коштів для сплати боргу і що накладення арешту спричинить збитки підприємству так як мають відбутися тендера. Також вона йому повідомила про те, що підприємство буде звертатися до суду з позовом про визнання заборгованості недійсною. У відповідь на це ОСОБА_1 запропонував їй заплатити йому 10 % від суми боргу, сам же зобов'язався постаратися для того, щоб не накладати арешт на кошти підприємства. Після цього вона звернулася до правоохоронних органів з заявою щодо дій ОСОБА_1 та під контролем правоохоронних органів ОСОБА_1 надала свої особисті кошти 9 грудня 2013 року - у розмірі 2000 грн., 13 січня 2014 року - у розмірі 6000 грн.

Відповідно до вимог ч.3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин справи, які ніким не оспорюються, і проти цього не заперечують учасники судового розгляду справи.

Провина обвинуваченого також підтверджується наданими стороною обвинувачення письмовими доказами.

Відповідно до висновку експерта №118 від 17 лютого 2014 року на наданих на експертизу контрольному аркушу паперу та грошових засобах є сліди спеціальних речовин - люмінофорів неорганічного характеру.

Згідно висновку експерта від 14 лютого 2014 року №5 надані на дослідження 60 банкнот НБУ номіналом 100 гривень відповідають аналогічним банкнотам, що знаходяться в офіційному обігу України.

З протоколів про результати контролю за вчиненням злочину від 10 грудня 2013 року та 7 лютого 2014 року вбачається процес передачі коштів ОСОБА_3 ОСОБА_1

Враховуючи викладені обставини, суд кваліфікує дії обвинуваченого за ч. 4 ст. 368 КК України як одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданого йому службового становища.

Обставиною, яка пом'якшує покарання, є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які обтяжують покарання, суд не вбачає.

При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує, що він скоїв тяжкий злочин, раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання та за місцем роботи, одружений, має на утриманні малолітню дитину, не працює і вважає достатнім і доцільним для виправлення і перевиховання призначити покарання у виді позбавлення волі з іспитовим строком на підставі ст. 75 КК України з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно - господарських функцій. Враховуючи вимоги ст. 77 КК України, до обвинуваченого в такому разі не може бути застосовано додаткове покарання, передбачене санкцією частини 4 статті 368 КК України у вигляді конфіскації майна, оскільки в ст. 77 КК України передбачено вичерпний перелік додаткових покарань, що можуть бути призначені у такому випадку, серед яких конфіскація майна відсутня. У зв'язку незастосуванням судом додаткового покарання у виді конфіскації майна суд приходить до переконання про необхідність скасування арешту, накладеного на майно обвинуваченого після набрання вироком законної сили. Крім того, відповідно до ст. 54 КК України суд вважає за необхідне застосувати до обвинуваченого додаткове покарання у вигляді позбавлення його 13 рангу 6 категорії державного службовця.

Питання про речові докази підлягає вирішенню на підставі ст. 100 КПК України.

Судові витрати підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави як документально підтверджені у судовому засіданні.

Запобіжний захід по справі у виді застави підлягає скасуванню після набрання вироком законної сили.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 368 КК України і призначити покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно - господарських функцій на строк 3(три) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого від відбування основного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 3(три)роки.

Відповідно до п. п. 2, 3 ст. 76 КК України покласти на нього обов'язки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи.

На підставі ст. 54 КК України позбавити ОСОБА_1 13 рангу 6 категорії державного службовця.

Накладений ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м.Миколаєва Чернієнко С.С. від 15 січня 2014 року арешт шляхом заборони будь-кому розпоряджатися та користуватися до скасування арешту наступним майном: грошовими коштами у розмірі 3500 грн., мобільним телефоном "Nokia 311" ІМЕІ НОМЕР_5 з сім-карткою мобільного оператора "Київстар" НОМЕР_6, грошовими коштами у розмірі 33 грн. 15 к., автомобілем марки "Hyundai Н200 2.5D", номерний знак НОМЕР_2, а також накладений цією ж ухвалою арешт шляхом заборони ОСОБА_1 відчужувати йому належну 1/2 частку квартири АДРЕСА_1, яка перебуває у спільній власності ОСОБА_1 та ОСОБА_5 - скасувати після набрання вироком законної сили.

Речові докази: грошові кошти у сумі 6 000 (шість тисяч) грн. - 60 банкнот НБУ номіналом по 100 гривень, які мають серію та номер: ЗБ 5233042, ЕШ 5656586, ЕЖ 0458145, ЕФ 8292042, ЗБ 5638709, ВЧ 2301005, КН 8640570, ГЙ 2982339, ВБ 1621791, КА 1195294, КЙ 1241019, КК 9766276, ВЦ 8944704, ЕВ 2381389, ЕШ 2789867, ВЄ 9264909, ЕЗ 3472755, ЗЄ 6440120, ЕИ 2982130, ВВ 4176363, КФ 3939516, КК 0642409, ГЗ 5030644, БЙ 1591651, ГА 5055030, АВ 5772369, ЗИ 8137570, ВД 8802535, ВГ 2820718, КД 6962065, ВЖ 0735599, ЗД 2727664, КЗ 3960991, ББ 9657247, ГК 2805314, ГА 7071397, БП 0945760, КВ 8577556, ЗЄ 7049643, ЕЮ 2101742, КБ 3822417, ЕД 7902498, ВЮ 6771311, АА 5940020, КД 6434851, ЕХ 4836501, ЕИ 6535033, ЗИ 6666738, ВБ 0256258, ЕЄ 1752930, ЕЩ 2780927, ЗГ 8873922, МА 0178181, ЕШ 7136821, ГГ 0123023, ВЄ 7730887, ЗЗ 6938539, ВШ 5226996, ГЄ 5187395, ЗБ 1422671, які передані на зберігання до Миколаївського регіонального відділення АТ "БРОКБІЗНЕСБАНК", розташованого в м. Миколаїв, вул. Нікольська, 25»а» повернути потерпілій ОСОБА_3 як законному володільцю;

грошові кошти в сумі 3533 ( три тисячі п'ятсот тридцять три) грн. 15 к., вилучені у ході досудового слідства у ОСОБА_1, що знаходяться на депозитному рахунку УМВС України в Миколаївській області, повернути ОСОБА_1 як законному власнику;

мобільний телефон "Nokia 311" ІМЕІ НОМЕР_5 з сім-карткою мобільного оператора "Київстар" № НОМЕР_3, який долучений до матеріалів кримінального провадження, передати ОСОБА_1 як законному власнику.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати за проведення судових експертиз у розмірі 880 (вісімсот вісімдесят) грн. 20 к.

Запобіжний захід ОСОБА_1 у вигляді застави до вступу вироку в законну силу залишити попереднім.

Врахувати ОСОБА_1 у період відбування покарання його перебування у СІЗО з 13 січня 2014 року по 15 січня 2014 року.

Після набрання вироком законної сили заставу у розмірі 25 000 (двадцять п'ять тисяч ) грн., яка знаходяться на депозитному рахунку ТУ ДСА України в Миколаївській області р/р № 37312006000573 МФО 826013 код 26299835 згідно квитанції від 16 січня 2014 року повернути заставодавцю ОСОБА_5.

На вирок може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з дня його проголошення до апеляційного суду Миколаївської області через Арбузинський районний суд Миколаївської області.

Суддя Т.М.Кологрива