Рішення № 39483344, 24.06.2014, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

___________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24 червня 2014 року Справа № 913/1167/14

Провадження №28/913/1167/14

За позовом Публічного акціонерного товариства «Завод обважнювачів», м.Костянтинівка Донецької області

до Приватного підприємства «Компанія «Інтерпак», м.Луганськ

про стягнення 45 298 грн 90 коп.

Суддя Семендяєва І.В.

Секретар судового засідання Гуленко К.С.

У судовому засіданні брали участь:

від позивача: представник не прибув;

від відповідача: представник не прибув.

Обставини справи: позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 45187 грн 50 коп. та 3% річних в сумі 111 грн 38 коп. за період з 19.03.2014 по 21.04.2014 за договором поставки №40 від 05.03.2012

Позивач доповненням до позовної заяви №30/14 від 30.05.2014 вказав про те, що згідно рахунку №41 від 27.02.2014 на суму 37500 грн 00 коп. ним було перераховано кошти відповідачу, про що свідчать платіжні доручення №10272 від 04.03.2014 на 35200 грн 00 коп., №10294 від 05.03.2014 на суму 2300 грн 00 коп. за 10000 мішків, а також податкові накладні від 04.03.2014 та від 05.03.2014 (долучені до матеріалів справи).

Також позивач зазначив, що 21.03.2014 відповідач поставив йому мішки паперові в кількості 7950 шт. на суму 29812 грн 50 коп., про що свідчать видаткова накладна №62 від 21.03.2014 та прибутковий ордер №275 від 21.03.2014 (долучено до матеріалів справи), недопоставив 2050 шт. паперових мішків на суму 7687 грн 50 коп., у зв’язку з чим відповідач порушив строк поставки товару згідно п. 6.1 договору, в якому зазначено, що поставка продукції поставляється протягом 10-ти календарних днів з моменту перерахування передоплати, як вказав позивач, цей день настав 17.03.2014, заборгованість з 17.03.2014 по 21.04.2014 складає 7687 грн 50 коп.

Крім того, позивач вказав, що 12.03.2014 згідно виставленого відповідачем рахунку №47 від 07.03.2014 на суму 37500 грн 00 коп. він за виготовлення і постачання наступної партії продукції - 10000 мішків знов перерахував відповідачу передоплату згідно умов договору, про що свідчить платіжне доручення №10377 від 12.03.2014 на суму 37500 грн 00 коп. та податкова накладна від 12.03.2014, але відповідач продукцію не поставив, у зв’язку з чим порушив строк поставки товару згідно п. 6.1 договору, як вказав позивач цей день настав 23.03.2014, заборгованість з 23.03.2014 по 21.04.2014 складає 37500 грн 00 коп.

Таким чином позивач просив стягнути з відповідача заборгованість в сумі 45 187 грн 50 коп. та 3% річних в сумі 112 грн 13 коп. за весь час прострочення.

Представник позивача до судового засідання не прибув, клопотанням від 30.05.2014 №30/1/14 просив суд розглядати справу без його участі.

Представник відповідача до судового засідання не прибув, про час та місце слухання справи був належним чином повідомлений, причини неявки суду не повідомив, своїм правом на участь у судовому засіданні не скористався, відзив на позовну заяву не надав.

Ненадання відповідачем відзиву на позовну заяву та неприбуття до судового засідання представників сторін не є перешкодою для розгляду справи, справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області дійшов наступного.

в с т а н о в и в :

Сторонами у справі укладений договір поставки №40 від 05.03.2008, за умовами якого постачальник (відповідач) зобов’язується виготовувати та поставити упаковочну продукцію, згідно вимогам п. 1.2 даного договору, нанести на упаковочну продукцію флексографичний друк згідно пред’явленого покупцем (позивачем) макета, а покупець зобов’язується оплатити його на умовах даного договору. Найменування товару: мішки паперові клеєні клапанні для фасовки сипучої продукції з нанесенням флексографічного друку.

Строк поставки, об’єми кожної партії, ціна та загальна вартість товару визначається по угоді сторін та вказується у заявках на поставку продукції, рахунках та накладних.

Відповідно до п. 3.1. договору оплата здійснюється покупцем банківським переводом на розрахунковий рахунок постачальника: форма оплати-100% передоплата

Згідно п. 6.1 договору строк виготовлення партії товару - протягом 10-ти календарних днів з моменту перерахування покупцем передоплати.

Даний договір вступає в законну силу з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2012 (п.10.1 договору).

На виконання умов договору позивачем було перераховано передоплату на суму 37500 грн 00 коп. за 10000, 00 мішків, про що свідчать платіжні доручення №10272 від 04.03.2014 та № 10294 від 05.03.2014 (а.с.15-16) згідно виставленого відповідачем рахунку №41 від 27.02.2014 (а.с. 13).

Відповідач на виконання умов договору (п. 4.1) поставив позивачу мішки паперові в кількості 7950 шт., недопоставив 2351 шт. мішків за вже сплачену партію продукції та не додав до даної продукції податкову і витратну накладну.

Як вказав позивач у позовній заяві, між ним та відповідачем була домовленість про виготовлення і постачання наступної партії продукції – 10000, 00 мішків на суму 37500 грн 00 коп. з до поставкою недопоставлених 2351 мішків з попередньої поставки на суму 7687 грн 50 коп.

Позивач згідно виставленого відповідачем рахунку № 47 від 07.03.2014 на суму 37500 грн 00 коп. знову перерахував передоплату у сумі 37500 грн 00 коп за виготовлення і постачання наступної партії продукції – 10000, 00 мішків, що підтверджується платіжним дорученням №10377 від 12.03.2014 (а.с. 17).

Тобто відповідач заборгував позивачу 7687 грн 50 коп. за 2351 шт. мішків з попередньої поставки та 37500 грн 00 коп. за 10000, 00 мішків з наступної поставки, разом у сумі 45187 грн 50 коп.

Отже, факт передоплати за товар позивачем підтверджений матеріалами справи.

08.04.2014 позивачем направлено відповідачу претензію з вимогою оплатити заборгованість за недопоставлений товар за договором поставки №40 від 05.03.2012 у сумі 45187 грн 50 коп. (а.с. 11).

Дана вимога залишена відповідачем без відповіді, сума боргу за недопоставлений товар – несплаченою, що і стало підставою для звернення з даним позовом.

Правовідносини сторін виникли внаслідок укладення ними договору поставки №40 від 05.03.2012.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Порушенням зобов’язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання, тобто – неналежне виконання.

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений до говором або законом.

Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Таким чином, невиконання відповідачем свого зобов’язання призвело до виникнення заборгованості в сумі 45187 грн 50 коп., яка підлягає стягненню з відповідача і не оспорена останнім.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем була нарахована сума 3% річних 111 грн 38 коп. за період з 19.03.2014 по 21.04.2014.

Доповненням до позовної заяви №30/14 від 30.05.2014 позивач просить стягнути суму 3% річних 112 грн 13 коп. за період з 23.03.2014 по 21.04.2014.

Позивач у доповненні до позовної заяви не послався на ст. 22 Господарського процесуального кодексу України; не вказав, що збільшує позовні вимоги та з яких причин..

Тому суд не вбачає підстав для зміни суми позову в частині вимог про стягнення 3% річних та розглядає позовні вимоги про стягнення 3% річних в сумі 111 грн 38 коп. за період з 19.03.2014 по 21.04.2014.

Суд вважає доведеним та обгрунтованим розрахунок 3% річних в сумі 111 грн 38 коп.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень.

Оскільки відповідачем доказів відсутності боргу або його сплати до справи не надано, заперечень з боку відповідача щодо вірності розрахунку суми боргу, 3% річних, не надійшло, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими, а тому позов Публічного акціонерного товариства «Завод обважнювачів» до Приватного підприємства «Компанія «Інтерпак» про стягнення заборгованості в сумі 45187 грн 50 коп. та 3% річних за період з 19.03.2014 по 21.04.2014 в сумі 111 грн 38 коп. підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати покладаються на відповідача, згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов Публічного акціонерного товариства «Завод обважнювачів» до Приватного підприємства «Компанія «Інтерпак» про стягнення 45 298 грн 90 коп. задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Компанія «Інтерпак», м.Луганськ, вул. Оборонна, 6-а, ідентифікаційний код 24051717, на користь Публічного акціонерного товариства «Завод обважнювачів», Донецька область, м.Костянтинівка, вул. Леніна, 99, ідентифікаційний код 00136751, заборгованість в сумі 45187 грн 50 коп., 3% річних в сумі 111 грн 38 коп. та судовий збір в сумі 1827 грн 00 коп., видати наказ позивачу.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 27.06.2014.

Суддя І.В. Семендяєва