Рішення № 39483250, 26.06.2014, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

№ 22-ц/778/2290/14 Головуючий у 1 інстанції: Салтан Л.Г.

Суддя-доповідач: Пільщик Л.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

« 26» червня 2014 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Пільщик Л.В.

суддів: Сапун О.А.

Воробйової І.А.

при секретарі: Евальд Д.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу ОСОБА_3

на рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 24 березня 2014 року по справі

за позовом ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИЛА:

В листопаді 2013 року ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування вимог зазначило, що відповідно до укладеного договору б/н від 29 серпня 2005 року ОСОБА_3 отримала кредит в розмірі 4000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 48% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Відповідач підписом підтвердила згоду на те, що підписана заява разом з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою складає між нею та банком договір.

Відповідно до п.9.12 Умов та Правил надання банківських послуг договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього строку жодна із сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на такий же термін.

У порушення норм закону та умов договору ОСОБА_3 зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконувала, у зв'язку з чим станом на 30 жовтня 2013 року має заборгованість 17632,20 грн., яка складається з наступного:

- 2307,16 грн. - заборгованість за кредитом;

- 14009,22 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;

а також штрафи відповідно до п. 8.6 Умов та правил надання банківських послуг:

- 500,00 грн. - штраф (фіксована частина);

- 815,82 грн. - штраф (процентна складова).

На підставі ст.ст. 526, 527, 530, 1050, 1054 ЦК України просило стягнути з відповідача на його користь заборгованість у розмірі 17632,20 грн. за кредитним договором б/н від 29 серпня 2005 року та судові витрати.

Рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 28 квітня 2014 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 7409 грн. 46 коп. та судові витрати по сплаті судового збору у сумі 96 грн. 35 коп.

В іншій частині позову відмовлено.

Апеляційне провадження відкрито за апеляційною скаргою ОСОБА_3

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 зазначає, що кредитний ліміт був нею повністю виплачений у встановлений договором строк. Посилаючись на пропуск позовної давності, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що вимоги про стягнення заборгованості по платежам з 30.10.2010 р. заявлені в межах позовної давності.

Проте з такими висновками суду погодитися не можна.

Суд, вирішуючи спір, правильно встановив, що ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» є кредитором, а ОСОБА_3 - позичальником, і обґрунтовано визнав, що між сторонами виникли кредитні правовідносини, які регулюються ст.ст. 526, 530,611 ЦК України.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з нормою ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) ( ч.1 ст.530 ЦК України).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Відповідно до ст. ст. 1049, 1050,1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у ст. 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу (ч. 2 ст. 1050 ЦК України).

Із матеріалів справи вбачається, що 29 серпня 2005 року банк надав ОСОБА_3 кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту в сумі 4000 грн. на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 48% річних на залишок заборгованості. В заяві про відкриття банківського рахунку і отримання картки передбачено щомісячне погашення заборгованості по кредиту у розмірі 7% від залишку заборгованості (а.с.6).

Відповідно до руху коштів по картці кредит видано в межах зазначеного в заяві ліміту готівкою 31.08.2005 року, більше кошти не видавалися. Сума 5367,35 грн. на погашення кредиту внесена 10.04.2007 року, після зазначеної дати платежі не здійснювалися. Банк не повідомляв відповідачку про наявність у неї непогашеної частини кредиту.

Згідно зі ст. ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у ст. ст. 252-255 ЦК України.

Згідно з ч. 3 ст. 254 ЦК України строк виконання кожного щомісячного зобов'язання спливає у відповідне число останнього місяця строку.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

Так, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 5 ст. 261 ЦК України).

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Отже, аналізуючи умови договору сторін та зміст зазначених правових норм, слід дійти висновку про те, що у випадку неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду України від 6 листопада 2013 року у справі №6-116 цс13.

Оскільки умовами договору встановлені окремі самостійні зобов'язання, які деталізують обов'язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового траншу, а відтак і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.

Після 10.04.2007 року відповідач кредит не погашала (а.с.37-46).

Як зазначалося вище, сторони встановили виконання зобов'язань внесенням щомісячних платежів у розмірі 7% від залишку заборгованості, останній щомісячний платіж з процентами нарахований за вересень 2008 року ( а.с.5).

У той час з вимогами про стягнення заборгованості за кредитом банк звернувся 12 листопада 2013 року, тобто після спливу позовної давності.

У зв'язку з наведеним, висновок суду про початок перебігу позовної давності з 30.10.2010 року ґрунтується на неправильному застосуванні норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення в частини задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 7409 грн. 46 коп.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Відповідач подала заяву про застосування позовної давності (а.с.96). Банк не подав заяву про поновлення строку.

Рішення суду в частині відмови у позові не оскаржується.

З огляду на викладене, рішення суду про стягнення заборгованості за кредитним договором на підставі п.4 ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню із ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову у зв'язку з пропуском позовної давності.

Керуючись ст. ст. 307, 309 ЦПК України, колегія суддів,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 24 березня 2014 року скасувати в частині стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 7409 грн. 46 коп. та судових витрат по сплаті судового збору у сумі 96 грн. 35 коп. Ухвалити нове рішення. В задоволенні позову відмовити у зв'язку з пропуском позовної давності.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення.

Рішення може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: