Рішення № 39482838, 25.06.2014, Вінницький районний суд Вінницької області

Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/5522/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.06.2014 року м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді: Шевчук Л.П.

при секретарі: Жигаровій Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці цивільну справу за позовом Стрижавської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України у Вінницькій області (№81) до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальних збитків від злочину,-

ВСТАНОВИВ:

Стрижавська виправна колонія управління Державної пенітенціарної служби України у Вінницькій області (№81) звернулася до Вінницького районного суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальних збитків від злочину. Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач ОСОБА_1, відбуваючи покарання в СВК (№81) скоїв злочин. 30.11.2012 року відповідач за постановою начальника установи був переведений з дільниці ресоціалізації до дільниці соціальної реабілітації Стрижавській виправній колонії (№ 81). Відповідно до наказу начальника управління державної пенітенціарної служби України у Вінницькій області №302 від 21.11.2012 року «Про надання дозволу на працевлаштування засуджених дільниці соціальної реабілітації Стрижавської виправної колонії (№81) за межами установи на тимчасовому виробничому об'єкті ПП «Компанія Володимирський масив», засуджений ОСОБА_1, працював на вказаному виробничому об'єкті, що знаходиться за адресою: м. Вінниця, пров. Цегельний, 10А.

18.02.2013 року приблизно о 20 год. 30 хв. засуджений до відбування покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_1 незважаючи на взяті на себе зобов'язання щодо недопущення порушень правил кордону дільниці соціальної реабілітації, будучи попередженим про кримінальну відповідальність за порушення кордонів та вчинення інших протиправних дій, втік із місця позбавлення волі, тобто самовільно його залишив, без законних підстав. Даний факт втечі засудженого дільниці соціальної реабілітації ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, був зареєстрований в ЄДРДР 19.02.2013 року за №12013010390001032 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 393 КК України, а слідчим Вінницького районного відділу УМВС України в області розпочато досудове розслідування та оголошено засудженого ОСОБА_1 в розшук.

Оперативно-пошуковою групою Стрижавської ВК (№ 81) проводились розшукові заходи по встановленню місця знаходження засудженого ОСОБА_1 за результатами яких 20.03.2013 року останнього було затримано. На розшукові заходи Стрижавською виправною колонією (№81) (відрядження співробітників виправної колонії та паливно-мастильні матеріали для автотранспорту) затрачені кошти. Так, згідно наказу начальника установи №12 ВП від 18.02.2013 року та наказу начальника установи №13 ВП від 20.02.2013 року, «Про відрядження співробітників установи», а також надання дозволу на використання службового автотранспорту Стрижавської виправної колонії (№ 81), а саме автомобілів: ГАЗ- 322132-418 (Газель) д.н. НОМЕР_2; ГАЗ-ЗЮ29 (Волга) д.н. НОМЕР_1, для здійснення розшукових заходів щодо встановлення місць знаходження засудженого ОСОБА_1 витрачено 2948,42 грн., з яких: забезпечення пальним службового автотранспорту - 1748,42 грн., добові - 1200,00 грн.

Позивач просить стягнути з відповідача матеріальні збитки, завдані внаслідок вчинення злочину в сумі 2948,42 грн.

В судове засідання представник позивача ОСОБА_2 не з`явився, однак через канцелярію суду надав заяву, в якій просить справу розглянути без участі представника Стрижавської ВК (№ 81), також зазначив, що позов підтримує в повному обсязі, просить його задовльнити.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, однак через начальника Західної виправної колонії (№97) м. Макіївки Донецькій області, в якій він відбуває покарання, надіслав на адресу суду заяву, в якій зазначив, що позов не визнає, оскільки вважає що до нього не вірно застосовано законодавство. Суд, враховує та бере до уваги дану заяву при розгляді справи, оскільки в попередніх заявах відповідач ОСОБА_1 просив етапувати його в судове засідання, на що судом неодноразово роз'яснено, що етапування до судового засідання не передбачено нормами ЦПК України та запропоновано та роз'яснено можливість розгляду справи в режимі відеоконфереції.

Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, врахувавши думку сторін, викладену у письмових заявах, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 25.04.2013 року відповідача по справі ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 393 КК України та із застосуванням ч.1 ст. 71 КК України призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк три роки один місць (а.с.37-38).

Згідно даного вироку ОСОБА_1 засуджений за те, що відбуваючи покарання у виді позбавлення волі в СВК (№81) за вироком Тульчинмького районного суду Вінницької області від 07.04.2011 року, згідно постанови начальника СВК (81) від 30.11.2012 року був переведений з дільниці ресоціалізації до дільниці соціальної реабілітації Стрижавській виправній колонії (№ 81), оскільки мав добру поведінку, чесно ставився до праці, та ставав на шлях виправлення. Відповідно до наказу начальника управління державної пенітенціарної служби України у Вінницькій області №302 від 21.11.2012 року «Про надання дозволу на працевлаштування засуджених дільниці соціальної реабілітації Стрижавської виправної колонії (№81) за межами установи на тимчасовому виробничому об'єкті ПП «Компанія Володимирський масив», засуджений ОСОБА_1 разом із іншими засудженими почав працювати на вказаному виробничому об'єкті, що знаходиться за адресою: м. Вінниця, пров. Цегельний, 10А. При цьому, їм було заборонено виходити за межі об'єкта. 18.02.2013 року приблизно о 20 год. 30 хв. засуджений до відбування покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_1 незважаючи на взяті на себе зобов'язання щодо недопущення порушень правил кордону дільниці соціальної реабілітації, будучи попередженим про кримінальну відповідальність за порушення кордонів та вчинення інших протиправних дій, втік із місця позбавлення волі, тобто самовільно його залишив, без законних підстав.

Дії ОСОБА_1 судом кваліфіковано за ч. 1 ст. 393 КК України, як втеча з місця позбавлення волі, вчинена особою, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі.

Вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 25.04.2013 року набув законної сили 28.05.2013 року.

Як вбачається із наказу начальника Стрижавської ВК (81) «Про відрядження» від 18.02.2013 року, з метою здійснення розшукових міроприємств, щодо знаходження засудженого ОСОБА_1 було відряджено за можливим місцем перебування засудженого втікача ОСОБА_1 розшукову групу до с. Сальниці, Хмільцького району Вінницької області з 18.02.2013 року та до с. Нестерванка, Тульчинського району Вінницької з 18.02.2013 року працівників Стрижавської виправної колонії (81) із наданням у користування службового автомобілю ГАЗ - 322132-418 НОМЕР_2 та автомобіля ГАЗ - 31029 НОМЕР_1 (а.с.36).

Як вбачається із наказу начальника Стрижавської ВК (81) «Про відрядження співробітників установи» від 20.02.2013 року, було відряджено капітана внутрішньої служби ОСОБА_3, оперуповноваженого оперативного відділу та капітана внутрішнього відділу до Кіровоградської області з 20.02.2013 року, а також ОСОБА_4, водія гаража та надано в користування службовий автомобіль ГАЗ - 31029 НОМЕР_1 (а.с.35).

На розшук засудженого ОСОБА_1 Стрижавською виправною колонією (81) було витрачено 2948,42 грн., що підтверджується належними доказами, наданими позивачем, які містяться в матеріалах справи, а саме: довідкою про витрати по розшуку засудженого ОСОБА_1 згідно з авансовими звітами працівників СВК (81) від 29.10.2013 року (а.с.4), звітом про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт №4 від 20.02.2013 року (а.с.5), талоном - посвідчення №21 від 18.02.2013 року, посвідченням про відрядження №21 від 18.02.2013 року (а.с.6), приймальним актом №35а від 20.02.2013 року (а.с.7), чеками від 19.02.2013 року (а.с.8), заявою ОСОБА_4 від 20.02.2013 року (а.с.9), звітом про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт №4 від 26.02.2013 року (а.с.10), талоном - посвідчення №24 від 20.02.2013 року, посвідченням про відрядження №24 від 20.02.2013 року (а.с.11), фіскальними чеками від 20.02.2013року, від 21.02.2013 року, від 22.02.2013 року (а.с. 12), приймальним актом №44 від 20.02.2013 року (а.с.13), заявою ОСОБА_4 від 26.02.2013 року (а.с.14), звітом про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт №8 від 20.02.2013 року (а.с.15), талоном - посвідчення №20 від 18.02.2013 року, посвідченням про відрядження №20 від 18.02.2013 року (а.с.16), звітом про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт №8 від 26.02.2013 року (а.с.17), талоном - посвідчення №22 від 20.02.2013 року, посвідченням про відрядження №22 від 20.02.2013 року (а.с.18), звітом про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт №9 від 26.02.2013 року (а.с.19), талоном - посвідчення №15 від 18.02.2013 року, посвідченням про відрядження №15 від 18.02.2013 року (а.с.20), звітом про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт №16 від 26.02.2013 року (а.с.21), талоном - посвідчення №17 від 18.02.2013 року, посвідченням про відрядження №17 від 18.02.2013 року (а.с.22), звітом про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт №20 від 26.02.2013 року (а.с.23), талоном - посвідчення №16 від 18.02.2013 року, посвідченням про відрядження №16 від 18.02.2013 року (а.с.24), звітом про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт №23 від 20.02.2013 року (а.с.25), талоном - посвідчення №19 від 18.02.2013 року, посвідченням про відрядження №19 від 18.02.2013 року (а.с.26), звітом про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт №23 від 26.02.2013 року (а.с.27), талоном - посвідчення №23 від 18.02.2013 року, посвідченням про відрядження №23 від 20.02.2013 року (а.с.28), звітом про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт №25 від 26.02.2013 року (а.с.29), талоном - посвідчення №18 від 18.02.2013 року, посвідченням про відрядження №18 від 18.02.2013 року (а.с.30), приймальним актом №45 від 26.02.2013 року (а.с.31), заявою ОСОБА_5 від 26.02.2013 року (а.с.32), фіскальними чеками від 18.02.2013 року, від 19.02.2013 року (а.с. 33).

За змістом ч. 4 ст. 61 ЦПК України вироки або постанови у кримінальній справі, що набрали законної сили є обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок чи постанову з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Згідно ч.1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Враховуючи викладене, суд вважає доведеним той факт, що діями відповідача ОСОБА_1, а саме здійсненням розшукових дій щодо встановлення його місцязнаходження, Стрижавській виправній колонії (81) було спричинено матеріальну шкоду в розмірі 2948,42 грн., тому позов є законним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 88 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь держави судовий збір, від сплати якого звільнено позивача.

Керуючись ст. ст. 16, 22, 1166 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 88, 197, 209, 212-215, 292, 294, ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (уродженця с. Журавлівка, Тульчинського району Вінницької області, проживаючого в АДРЕСА_1, на даний час відбуває покарання в Західній виправній колонії управління Державної пенітенціарної служби України у Донецькій області (97), що знаходиться за адресою: 86121, м. Макіївка, пров. Тореза, Донецької області) на користь Стрижавської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України у Вінницькій області (№81) (смт. Стрижавка, вул. Алеї, 30, Вінницького району Вінницької області, р/р 37314024000005, ГУДК у Вінницькій області, МФО 802915, код ЄДРПОУ 08562588) заподіяну шкоду в сумі 2948 (дві тисячі сорок вісім) грн. 42 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 (уродженця с. Журавлівка, Тульчинського району Вінницької області, проживаючого в АДРЕСА_1, на даний час відбуває покарання в Західній виправній колонії управління Державної пенітенціарної служби України у Донецькій області (97), що знаходиться за адресою: 86121, м. Макіївка, пров. Тореза, Донецької області ) на користь держави судовий збір в сумі 229 грн. 40 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Вінницької області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час оголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Л.П. Шевчук