Ухвала суду № 39482279, 23.06.2014, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Романченко Є.Ю.

Суддя-доповідач:Охрімчук І.Г.

УХВАЛА

іменем України

"23" червня 2014 р. Справа № 806/1359/14

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Охрімчук І.Г.

суддів: Зарудяної Л.О.

Кузьменко Л.В.

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Військової частини А0281 на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "24" квітня 2014 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Військової частини А0281 про визнання дій протиправними, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату грошової допомоги

ВСТАНОВИВ:

В березні 2014 року ОСОБА_3 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до військової частини А 0281 про визнання протиправними дій відповідача щодо нарахування йому грошової винагороди при звільненні, встановленої ст.15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди у розмірі 100% грошового забезпечення, за останньою штатною посадою на день звільнення з посади та зобов'язання відповідача перерахувати та виплатити йому грошову допомогу при звільненні, з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди у розмірі 100% грошового забезпечення, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2014 року позов задоволено.

Визнано протиправними дії військової частини А0281 щодо нарахування ОСОБА_3 грошової допомоги при звільненні без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди у розмірі 100% грошового забезпечення відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889.

Зобов'язано військову частину А0281 перерахувати ОСОБА_3 грошову допомогу при звільненні з включенням до грошового забезпечення щомісячної додаткової грошової винагороди у розмірі 100% від грошового забезпечення відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889 та виплатити заборгованість.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі. В своїй апеляційній скарзі посилається на те, що п. 8 наказу Міністерства оборони України №595 від15.11.2010 встановлено, що щомісячна додаткова грошова винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення. В зв"язку з тим, що одноразова грошова допомога при звільненні визначається одноразовим додатковим видом грошового забезпечення, при її нарахуванні позивачу не враховувалась щомісячна додаткова грошова винагорода у розмірі 100% грошового забезпечення відповідно до Постанови КМУ від 22.09.2010 №889. Вважає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування рішення.

Переглянувши судове рішення, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Встановлено, що позивач ОСОБА_3 проходив військову службу за контрактом у військовій частині А2081 на посаді сержанта з матеріального забезпечення мінометної батареї.

Наказом командира 95 окремої аеромобільної бригади (по особовому складу ) № 19-ПМ від 17.02.2014 року старшого сержанта ОСОБА_3 звільнено з військової служби у відставку за пунктом "в" частини 6 (за віком) з направленням до Житомирського ОМВК Житомирської області для зарахування на військовий облік.

Наказом командира військової частини Ф9010 (по стройовій частині) від 21.02.2014р. №38 з 21.02.2014р. звільнено з виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.

До звільнення з посади позивач з жовтня 2012 року отримував додаткову щомісячну грошову винагороду у розмірі 100% грошового забезпечення відповідно до Постанови КМ України від 22.09.2010 року № 889. Винагорода у такому розмірі виплачувалась обмеженому колу військовослужбовців, перелік посад яких визначений самою Постановою.

Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що в цьому випадку відповідач діяв протиправно, з огляду на наступне.

Так, відповідно до частини 2 статті 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", у разі звільнення з військової служби за віком, за наявності вислуги 10 років і більше виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби .

Згідно ст.9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія), одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України. Перелік додаткових видів грошового забезпечення (підвищення, надбавки, винагороди, забезпечення) був визначений у додатку 25 до постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 р. N 1294.

Постановою КМ України від 22 вересня 2010 року N 889 була встановлена ще одна щомісячна додаткова грошова винагорода. Із січня 2014 року вона була встановлена позивачеві у розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення. Вказане підтверджується довідкою військової частини А 0281 від 04 квітня 2014 року № 237 ( а.с. 33).

Відповідно до пункту 38.6 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої Наказом Міністра оборони України від 11 червня 2008 року № 260 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14 липня 2008 року за № 638/15329, військовослужбовцям, звільненим з посад, на які вони були призначені, які звільняються з підстав, зазначених у пунктах 38.1 і 38.2 цієї Інструкції (в т.ч. за віком), до їх місячного грошового забезпечення, з якого нараховується одноразова грошова допомога, включаються: оклад за штатною посадою, оклад за військовим званням і щомісячні додаткові види грошового забезпечення.

Із наведеного слідує, що до складу грошового забезпечення позивача, з якого йому нараховувалась щомісячна грошова допомога до звільнення з посади, необхідно було включити і щомісячну додаткову винагороду, яка була призначена позивачеві у розмірі 100% місячного грошового забезпечення на підставі Постанови КМ України від 22 вересня 2010 року № 889.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що посилання відповідача в апеляційній скарзі на пункт 8 Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України (затверджена наказом Міністра оборони України від 15 листопада 2010 року № 595, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 29 листопада 2010 року за № 1194/18489) є помилковим, оскільки в зазначеному пункті Інструкції йдеться про обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення (матеріальна допомога для оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, одноразова допомога на початкове обзаведення, тощо), які дійсно обчислюються без врахування передбаченої Постановою КМ України від 22 вересня 2010 року № 889 винагороди, а не про одноразову грошову допомогу при звільненні, яка в перелік одноразових додаткових видів грошового забезпечення не входить.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення про задоволення позовних вимог, з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Військової частини А0281 залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "24" квітня 2014 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис) І.Г. Охрімчук

судді: (підпис) Л.О. Зарудяна

(підпис) Л.В. Кузьменко

З оригіналом згідно: суддя _______ І.Г. Охрімчук

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: ОСОБА_3 АДРЕСА_1,12424

3- відповідачу/відповідачам: Військова частина А0281 просп. Миру, 39,м.Житомир,10004

4-третій особі: - ,