Постанова № 39480991, 17.06.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ17 червня 2014 р. Справа № 804/6983/14

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Юркова Е.О.

при секретарі - Шпота Я.С.

за участю: представник позивача - Лисинська О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «Поліпром» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «Поліпром» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області у якому позивач з урахуванням уточнених позовних вимог просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі міста Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області за формою «В1» №0002201501 від 13 травня 2014 року про зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю науково-виробничому підприємству «Поліпром» ідентифікаційний код юридичної особи 19155069 бюджетного відшкодування податку на додану вартість на суму 75 262 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції в сумі 37 631 грн.;

- стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати в сумі 225 грн. 79 коп.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідачем правильно встановлені факти включення позивачем до податкового кредиту з податку на додану вартість у вересні та жовтні 2013 року податкових накладних, у окремих рядках котрих не вказано номерів та дат митних декларацій. Так, законом України від 5 липня 2012 року № 5083-УІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної податкової служби та у зв'язку з проведенням адміністративної реформи в Україні» частину другу пункту 201.1 статті 201 Кодексу доповнено новим підпунктом «ї» та визначено, що у податковій накладній в окремих рядках зазначаються додаткові обов'язкові реквізити «номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України». Проте, на час оформлення спірних податкових накладних діяли затверджені наказом Міністерства фінансів України від 1 листопада 2011 року № 1379 «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної» форма податкової накладної та порядок її заповнення, які не передбачали окремого рядку для зазначення номеру та дати митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України. Відтак. реквізити «номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України» підлягали зазначенню у податковій накладній з моменту набрання чинності змін до форми податкової накладної про її доповнення відповідними графами для відображення таких реквізитів, а тому оскаржуване рішення податкового органу є протиправним та підлягає скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлених належним чином. Заяв та клопотання від відповідача до судового розгляду справи не надійшло.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Враховуючи вищенаведене, строки розгляду і вирішення справи, встановлені ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглядати дану справу за відсутності представника відповідача.

Вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що в період з 23.12.2013р. по 16.01.2014р. Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, податковий орган, або відповідач) було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства «Поліпром» (надалі - ТОВ НВП «Поліпром», або позивач) з питань правомірності нарахування останнім бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок підприємства у банку за жовтень 2013 року.

Перевірку було оформлено актом № 126/151/19155069 від 20 січня 2014 року у якому зазначено, що ТОВ НВП «Поліпром» було включено до податкового кредиту Декларації з ПДВ за вересень, жовтень 2013 року податкові накладні, в яких не вказано номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України, на загальну суму ПДВ 190 278,04 грн.

Згідно висновку викладеному в акті перевірки, позивачем було: завищено від'ємне значення з податку на додану вартість за вересень 2013 року на суму 305 123 грн. та за жовтень 2013 року на суму 253 924 грн. внаслідок порушення платником податків положень пунктів 200.1, 200.3 та 200.4 статті 200 Податкового кодексу України; недостовірного визначено платником податків бюджетного відшкодування за жовтень 2013 року на суму 305 123 грн. у результаті порушення норм пунктів 200.1, 200.3, 200.4 статті 200 ПК України; занижено підприємством суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду за вересень 2013 року на суму 302 354 грн. в порушення пункту 200.2 ПК України.

На підставі зазначеного акту відповідач надіслав позивачу податкове повідомлення-рішення за формою «В4» № 0000591501 від 03 лютого 2014 року про зменшення останньому від'ємного значення податку на додану вартість на суму 559047 грн., податкове повідомлення-рішення за формою «В1» № 0000601501 від 03 лютого 2014 року про зменшення підприємству бюджетного відшкодування податку на додану вартість на суму 305123 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 152561 грн. 50 коп., а також податкове повідомлення-рішення за формою «Р» № 0000631501 від 03 лютого 2014 року про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання за податком на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 302354 гривні та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 151177 грн., а усього на суму 453531 грн.

Не погоджуючись з висновками податкового органу та вважаючи згадані рішення протиправними, позивач у передбачений статтею 56 ПК України строк звернувся з первинною скаргою до податкового органу вищого рівня.

Під час розгляду первинної скарги позивача контролюючий орган призначив позапланову перевірку, результати якої було оформлено актом від 25.03.2014р. №641/151/19155069, відповідно до результатів якого, було встановлено завищення ТОВ НВП «Поліпром» від'ємного значення з ПДВ за вересень 2013 року у розмірі 75262 грн., та жовтень 2013 року у розмірі 115 061 грн., а також недостовірне визначення суми бюджетного відшкодування за жовтень 2013 року на суму 75262 грн.

Згідно із рішенням Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 02.04.2014р. №1985/10/04-36100809 з урахуванням результатів позапланової перевірки - акт від 25.03.2014р. №641/151/19155069 скасовані податкові повідомлення-рішення: форма «Р» №0000631501 від 03 лютого 2014 року про збільшення суми грошового зобов'язання за податком на додану вартість; форма «В4» №0000591501 від 03 лютого 2014 року про зменшення від'ємного значення податку на додану вартість; форма «В1» №0000601501 від 03 лютого 2014 року про зменшення бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Проте, 19.05.2014р. відповідач вручив ТОВ НВП «Поліпром» нове податкове повідомлення-рішення форми «В1» від 13.05.2014р. №0002201501 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 75262,00 грн., та штрафних санкцій в розмірі 37631,00 грн., яке винесено на підставі рішення про результати розгляду скарги від 02.04.2014р. №1985/10/04-36100809.

Суд вважає, що відповідачем вірно встановлені факти включення позивачем до податкового кредиту з податку на додану вартість у вересні та жовтні 2013 року податкових накладних, у окремих рядках котрих не вказано номерів та дат митних декларацій.

Законом України від 05 липня 2012 року № 5083-УІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної податкової служби та у зв'язку з проведенням адміністративної реформи в Україні» пункт 201.1 статті 201 Кодексу доповнено новим підпунктом «ї», відповідно до якого перелік обов'язкових реквізитів, що повинна містити податкова накладна, доповнено новим реквізитом «номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України».

Відповідно до пункту 4 розділу 2 Прикінцевих положень Закону України від 05 липня 2012 року № 5083-УІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної податкової служби та у зв'язку з проведенням адміністративної реформи в Україні» Кабінету Міністрів України доручено забезпечити перегляд та приведення відповідними центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність до вказаного Закону.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПК України обов'язкові реквізити у податковій накладній зазначаються в окремих рядках.

Таким чином, реквізити «номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України» підлягають зазначенню у податковій накладній з моменту набрання чинності змін до форми податкової накладної про її доповнення відповідними графами для відображення таких реквізитів.

З системного аналізу вказаних положень випливає, що Кабінету Міністрів України доручено розробити зміни до форми податкової накладної про її доповнення відповідними графами для відображення таких реквізитів.

Станом на час видачі спірних податкових накладних Кабінет Міністрів України відповідні зміни до законодавства не розробив. Жодних змін до форми податкової накладної затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 01 листопада 2011 № 1379 «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної» щодо номера та дати митної декларації внесено не було.

Більш того, слід зазначити, що пунктом 43 Закону України № 657-УІІ від 24 жовтня 2014 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо обліку та реєстрації платників податків та удосконалення деяких положень» який набув чинності з 01 січня 2014 року, підпункт «ї» пункту 201.1 виключено з статті 201 ПК України.

Наведене дозволяє дійти до висновку, що відсутність окремих реквізитів податкової накладної не можна вважати підставою для неможливості формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

За таких обставин твердження контролюючого органу про те, що позивачем до складу податкового кредиту включені податкові накладні, які оформлені з порушенням вимог ПК України, є помилковим.

З урахуванням вищезазначеного суд доходить висновку, що податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі міста Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області за формою «В1» №0002201501 від 13 травня 2014 року про зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю науково-виробничому підприємству «Поліпром» ідентифікаційний код юридичної особи 19155069 бюджетного відшкодування податку на додану вартість на суму 75 262 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції в сумі 37 631 грн. - прийняте не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з порушенням використаного повноваження з метою, з якою це повноваження надано; необґрунтовано, тобто без врахування усіх обставин, які мають значення для прийняття рішення; не добросовісно та не розсудливо, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірність своїх дій та рішень.

Згідно із ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674 за вказаний позов позивачу необхідно було сплатити судовий збір в розмірі 4872 грн.

Під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Позивачем під час подання адміністративного позову сплачено судовий збір в розмірі 487 грн. 20 коп., що підтверджується банківською квитанцією № ПН62948К від 19 травня 2014р.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Проте, заявою про зменшення позовних вимог, поданої до канцелярії суду 17.06.2014р. позивач заявив прохання стягнути з Державного бюджету України на його користь судові витрати в сумі 225 грн. 79 коп.

Тому згідно із ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір в розмірі 225 грн. 79 коп. присуджується на користь позивача за рахунок Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 11, 70-71, 86, 94, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «Поліпром» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі міста Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області за формою «В1» №0002201501 від 13 травня 2014 року про зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю науково-виробничому підприємству «Поліпром» ідентифікаційний код юридичної особи 19155069 бюджетного відшкодування податку на додану вартість на суму 75 262 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції в сумі 37 631 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «Поліпром», (і.к. 19155069) суму судового збору в розмірі 225 грн. 79 коп. сплачену Товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «Поліпром» згідно квитанції № ПН62948К від 19 травня 2014р.

Копію постанови направити сторонам по справі.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та в строки, встановленні статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови викладений 22.06.2014р.

Суддя Е.О. Юрков