Ухвала суду № 39479665, 11.01.2014, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 248/8140/13-ц Номер провадження 22-ц/775/168/2014

Категорія 48

Головуючий в 1 інстанції Саєнко О.Б.

Доповідач Прокопчук Л.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 січня 2014 року

Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого - судді: Прокопчук Л.М.,

суддів: Хейло Я.В., Корчистої О.І.,

при секретарі Попченко В.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину на час її навчання,

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харцизького міського суду Донецької області від 05 листопада 2013 року,-

В С Т А Н О В И В:

26 вересня 2013 року позивач звернувся із зазначеним позовом до відповідача, посилаючись на те, що відповідач сплачував аліменти на утримання позивача на користь його матері за рішенням суду в розмірі 1/6 частини до досягнення ним повноліття. Він досяг повноліття та навчається в Макіївському професійному ліцеї з 01.09.2013 року по 08.02.2015 року У зв'язку з навчанням не працює, потребує матеріальної допомоги, проживає разом з матір'ю, на обліку в лікувальному закладі не знаходиться. Відповідач працює, може надавати йому матеріальну допомогу (а.с.1-2).

Рішенням Харцизького міського суду Донецької області від 05 листопада 2013 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину на час її навчання задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Благодатне Амвросіївського району Донецької області, ІПН № НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м. Харцизька Донецької області, ІПН № НОМЕР_2, аліменти на його утримання в розмірі 1/7 частини з усіх видів доходів відповідача, щомісячно, починаючи з 26 вересня 2013 року й до закінчення строку навчання позивачем, а саме до 8 лютого 2015 року. Вирішено питання щодо судових витрат (а.с. 41-42).

Не погодившись з рішенням суду, позивач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій порушує питання про зміну рішення суду та стягнення на його користь аліментів в розмірі 1/6 частини доходів відповідача, посилаючись на те, що мотиви рішення суду про те, що відповідач сплачує аліменти на іншу дитину в розмірі ? частини свого доходу, не мають підстав, оскільки відповідач проживає з цією дитиною однією родиною (а.с.46-47).

В судовому засіданні апеляційного суду позивач підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про розгляд справи належно повідомлений, письмових заперечень на скаргу від нього не надійшло.

Заслухавши доповідача, пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції врахував, що позивач навчається на денній формі навчання, на бюджетній основі, проживає разом з матір'ю, а також те, що відповідач працює, має іншу сім'ю, дитину, на яку сплачує аліменти в розмірі ? частини свого заробітку.

Рішення суду відповідає вимогам норм матеріального та процесуального права, обставинам справи.

Як свідчать матеріали справи позивач, ІНФОРМАЦІЯ_4, проживає з матір'ю, навчається у вищому учбовому закладі та є студентом 1 курсу денної форми навчання за рахунок бюджету, яке закінчує 08.02.2015 року (а.с. 6,7).

Відповідно до ст. ст. 199, 200 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 цього Кодексу.

У п. 20 постанови Пленуму від 15 травня 2006 року N 3 "Про застосування окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" Верховний Суд України роз'яснив, що обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

З урахуванням того, що позивач навчається на денному відділенні, не працює, розмір отримуваної ним стипендії складає 275 грн., про що він пояснив в судовому засіданні апеляційного суду, колегія суддів визнає, що суд прийшов до вірного висновку про те, що він потребує матеріальної допомоги.

За змістом ст. 199 СК України обов'язок утримувати повнолітню дитину, яка продовжує навчання, покладено на обох батьків.

Обговорюючи питання щодо правильності визначеного судом першої інстанції розміру аліментів, суд виходить з наступного.

Позивач проживає з матір'ю, яка працює, отримує заробітну плату в розмірі 1470 грн.(зі слів позивача в судовому засіданні апеляційного суду). Відповідач працює, нарахована йому заробітна плата складає більше 9500 грн. в місяць (а.с. 27 ).

Частиною другою ст. 200 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання, зокрема, другим з батьків.

З огляду на зазначене, з урахуванням матеріального стану позивача та його батьків суд вірно визначився з розміром аліментів, що підлягають стягненню. Доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу.

Оскільки при постановленні рішення судом першої інстанції не порушено норм матеріального та процесуального права, то підстав для скасування рішення суду в межах доводів апеляційної скарги немає, а тому апеляційний суд рішення суду залишає без змін, а апеляційну скаргу відхиляє.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 315 ЦПК України, апеляційний суд ,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Харцизького міського суду Донецької області від 05 листопада 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий Судді