Рішення № 39477155, 23.06.2014, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.06.2014 Справа № 920/587/14

за позовом: Дочірнього підприємства «Адідас-Україна», м. Київ

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Суми

про стягнення 96 534 грн. 37 коп.

Суддя Б.І. Лиховид

За участі представників сторін:

від позивача: Калач М.О., довіреність від 01.08.2014р.

від відповідача: ОСОБА_3, довіреність від 21.02.2012р.

У судовому засіданні брала участь секретар с/з Ейсмонт М.О.

У судовому засіданні від 12.05.2014р. оголошувалась перерва до 26.05.2014р.

Суть спору: позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у розмірі 96 534 грн. 37 коп., яка виникла відповідно до умов контракту № 20091-FAGDA-NT-09000 від 01.01.2009р., в тому числі: суму основного боргу у розмірі 54 953 грн. 10 коп., пеню у розмірі 5 796 грн. 48 коп., інфляційні нарахування у розмірі 9 979 грн. 48 коп., суму 10% річних у розмірі 25 805 грн. 37 коп., а також витрати пов`язані з розглядом справи.

Згідно відзиву б/н від 23.05.2014р. на позовну заяву, відповідач заперечує проти позовних вимог, зазначаючи, що умови контракту від 01.01.2009р. ним виконані повністю, заборгованість перед позивачем відсутня, а також просить суд застосувати строк позовної давності.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 26.05.2014р. строк розгляду справи продовжено на п`ятнадцять днів до 23.06.2014р.

У дане судове засідання представник позивача подав заяву б/н б/д, в якій просить суд визнати причини пропущення строків позовної давності поважними та захистити майнове право позивача шляхом задоволення позову про стягнення заборгованості. Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти даної заяви. Дослідивши докази, подані позивачем в обґрунтування заяви про визнання причин пропуску строку позовної давності поважними, суд, враховуючи, що п. 7.1 контракту № 20091-FAGDA-NT-09000 від 01.01.2009р. передбачено вирішення спорів між сторонами постійно діючим Третейським судом при товарній біржі «Санвест» та здійснення позивачем всіх можливих дій по вирішенню спору саме у спосіб, передбачений контрактом, керуючись статтею 267 Цивільного кодексу України, задовольняє дану заяву та визнає причини пропуску позивачем строку позовної давності поважними.

Також у дане судове засідання представник позивача подав додаткові письмові пояснення б/н б/д, де зазначає, що перераховані відповідачем у відзиві на позовну заяву в обґрунтування заперечень дії щодо надання відповідачу додаткової знижки у розміру 10% від роздрібної ціни відвантажених товарів, розірвання контракту в односторонньому порядку, та інші, є правом позивача, а не обов`язком і не є свідченням того, що заборгованість відповідача перед позивачем відсутня.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін оцінивши надані докази, суд встановив:

Між позивачем та відповідачем 01.01.2009р. був укладений контракт № 20091-FAGDA-NT-09000, відповідно до п. 1.1 якого продавець (позивач) зобов`язується передати у власність покупцеві (відповідач), а покупець (відповідач) зобов`язується прийняти і оплатити товари торгових марок АDIDAS (товар) на умовах даного контракту. Кількість, асортимент, ціни на товар визначаються у рахунках, виставлених позивачем.

Пунктом 3.2.1 даного контракту визначено, що покупець, якому встановлено категорію А (відповідач) має право отримати товар на умовах відстрочення оплати на суму, що не перевищує 126 094 грн. 00 коп. Відповідач зобов`язаний розрахуватись за товар, отриманий на умовах відстрочення оплати 100% від суми заборгованості через 45 календарних днів, але не пізніше ніж 20.06.2009р. В будь-якому разі відповідач зобов`язаний розрахуватись за товар, отриманий на умовах відстрочення оплати, не пізніше ніж 20.06.2009р.

Згідно п. 3.3 контракту в залежності від встановленої позивачем категорії відповідач має право на придбання товарів за цим контрактом зі знижкою від роздрібної ціни по кожному артикулу, згідно таблиці знижок, наведеної у даному пункті.

Пунктом 4.4.1. контракту передбачений обов`язок відповідача оплатити товар на умовах контракту.

Статтею 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як встановлено матеріалами справи, позивач свої зобов`язання відповідно до контракту № 20091-FAGDA-NT-09000 від 01.01.2009р. виконав, що підтверджується матеріалами справи. Факт поставки товару відповідачу підтверджується наявними в матеріалах справи накладними № SІ0154699 від 14.04.2009р., № SІ0159344 від 12.05.2009р., № SІ0159348 від 12.05.2009р. (а. с. 18-27), довіреностями на отримання товару № 873858 від 13.04.2009р., № 873859 від 11.05.2009р. (а. с. 28-31), товарно-транспортними накладними № 091904 від 16.04.2009р. та № 092629 від 12.05.2009р. (а. с. 32, 33). Зазначені накладні та довіреності підписані відповідачем особисто та скріплені його печаткою.

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, посилається на умови контракту від 15.08.2008р., укладеного між тими ж сторонами. Суд не приймає дані заперечення, оскільки контракт від 15,08.2008р. не є предметом розгляду даного спору.

Також відповідач у запереченнях, посилаючись на п. 4.1 контракту від 01.01.2009р., вказує, що даний контракт в односторонньому порядку позивачем розірвано не було, поставки товару не припинялись, претензії щодо необхідності сплати боргу відповідачу не направлялись, вимога про стягнення неустойки за порушення відповідачем умов контракту позивачем не заявлялась. На думку відповідача, зазначені обставини вказують на те, що відповідач виконав умови контракту від 01.01.2009р. і заборгованість перед позивачем відсутня.

При цьому, як встановлено судом, пунктом 4.1 контракту від 01.01.2009р. передбачено саме право позивача, а не обов`язок на вчинення перелічених відповідачем у відзиві дій, у зв`язку з чим наведені відповідачем обставини не свідчать про відсутність у відповідача заборгованості перед позивачем.

Крім того, подані відповідачем в обґрунтування заперечень на позовну заяву копії платіжного доручення № 53 від 16.01.2009р., квитанції № 1 від 16.01.2009р., акту звірки взаєморозрахунків станом на 21.05.2010р., листа відповідача від 31.05.2010р. стосуються контракту № 20091-РAGDA-СR-09000 від 15.08.2008р., який не є предметом розгляду даної справи, у зв`язку з чим судом не приймаються.

Представник позивача у судовому засіданні пояснював, що рахунки виставлялись відповідачу на оплату поставленого товару в електронному вигляді, у зв`язку з чим відсутня можливість надати суду оригінали даних рахунків для огляду.

Таким чином, відповідач свої зобов'язання за контрактом № 20091-FAGDA-NT-09000 від 01.01.2009р. не виконав, що повністю підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

На день розгляду справи в суді заборгованість відповідача перед позивачем склала 54 953 грн. 10 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбаченим цим Кодексом.

Аналогічна норма щодо виконання зобов`язань міститься в статті 526 Цивільного кодексу України.

У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідач порушив вимоги вищевказаних норм та умови укладеного між сторонами контракту № 20091-FAGDA-NT-09000 від 01.01.2009р., а саме допустив прострочення виконання грошового зобов'язання.

На підставі вищевикладеного, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача за неналежне виконання умов контракту № 20091-FAGDA-NT-09000 від 01.01.2009р. основної заборгованості за поставлений товар є правомірними, обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню

Крім цього, позивачем заявлені вимоги по стягненню з відповідача по контракту № 20091-FAGDA-NT-09000 від 01.01.2009р. пені у розмірі 5 796 грн. 48 коп.

Відповідальність відповідача за несвоєчасну оплату або несплату одержаного товару у вигляді стягнення пені передбачена п. 7.2 контракту № 20091-FAGDA-NT-09000 від 01.01.2009р., за яким у випадку порушення відповідачем строків оплати товарів, встановлених цим контрактом, позивач має право вимагати від відповідача сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період такого прострочення за кожний день прострочення.

Відповідно до частини 6 статті 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з частиною 2 статті 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Стаття 1 ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

При цьому, відповідно до частини першої статті 223 Господарського кодексу України при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встановлено Господарським кодексом України.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України визначено строк та порядок нарахування штрафних санкцій, а строк, протягом якого особа може звернутись до суду за захистом свого порушеного права, встановлюється нормами Цивільного кодексу України.

За змістом пункту 1 частини другої статті 258 Цивільного кодексу України щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) передбачено спеціальну позовну давність в один рік.

Поняття позовної давності міститься в статті 256 Цивільного кодексу України - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Частиною 2 ст. 260 Цивільного кодексу України встановлено, що порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за домовленістю сторін.

Частиною 1 ст. 261 Цивільного кодексу України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, враховуючи, що позивачем нараховано відповідачу пеню за період з 21.06.2009р. по 21.12.2009р., суд вважає, що позивачем пропущений строк спеціальної позовної давності в один рік щодо нарахування пені, у зв`язку з чим позовні вимоги по стягненню з відповідача на користь позивача пені задоволенню не підлягають.

Крім того, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по контракту № 20091-FAGDA-NT-09000 від 01.01.2009р., позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 9 979 грн. 48 коп. інфляційних втрат та 25 805 грн. 37 коп. 10% річних.

Згідно зі статтею 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 7.3 контракту № 20091-FAGDA-NT-09000 від 01.01.2009р. передбачено, що якщо відповідач прострочить виконання грошового зобов`язання, то на вимогу позивача він зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 10% річних від простроченої суми.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних (іншого розміру, встановленого договором) виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Враховуючи викладене, а також визнання судом причин пропуску позивачем строку позовної давності поважними, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних втрат та 3% річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85, Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (40000, АДРЕСА_1; 40000, АДРЕСА_2, код НОМЕР_1) на користь Дочірнього підприємства «Адідас-Україна» (01001, м. Київ, вул. В. Хвойки, 15/15, код 24251899) 54 953 грн. 10 коп. основного боргу, 9 979 грн. 48 коп. інфляційних втрат, 25 805 грн. 37 коп. 10 % річних, витрати по сплаті судового збору у сумі 1 814 грн. 76 коп.

3. В іншій частині позовних вимог - відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 26.06.2014р.

СУДДЯ Б.І. ЛИХОВИД