Ухвала суду № 39476966, 24.06.2014, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"24" червня 2014 р. Справа № 903/543/14

за позовом заступника прокурора області в інтересах держави та територіальної громади в особі Волинської обласної ради, Волинської обласної державної адміністрації, Державного агентства лісових ресурсів України, Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства

до відповідачів: 1. Ковельського спеціалізованого лісогосподарського приватного акціонерного товариства "Тур"

2.Ковельської районної державної адміністрації

третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог: Державна інспекція сільського господарства у Волинській області

про визнання недійсними та скасування державних актів на право постійного користування землею і повернення в державну власність земель лісового фонду площею 30 639,7 га.

Суддя Костюк С. В.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивачів Волинської обласної ради: Міщук І.Ю., дов.№850/35/2-14 від 19.06.14 року

Волинської обласної державної адміністрації: Запорожець О.С., дов.№1152/58/2-14 від 12.03.14 року

Державного агентства лісових ресурсів України: н/з

Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства: Шеремета С.А., дов. від 24.06.14 року

від відповідачів Ковельського спеціалізованого лісогосподарського приватного акціонерного товариства "Тур": н/з

Ковельської районної державної адміністрації: н/з

3-я особа Державна інспекція сільського господарства у Волинській області: Шляхтич Т.В., дов. від 24.06.2014 року

від прокуратури: Присяжнюк І.Б., Грищенко Я.А.

Права та обов'язки учасникам судового процесу роз'яснені відповідно до ст. ст. 20, 22 ГПК України.

Відводу складу суду не заявлено.

Клопотання про фіксацію судового процесу технічними засобами не поступало.

Суть: Заступник прокурора області звернувся з позовом в інтересах держави та територіальної громади в особі Волинської оласної ради, Волинської обласної державної адміністрації, Державного агентства лісових ресурсів України, Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства до відповідачів Ковельського спеціалізованого лісогосподарського приватного акціонерного товариства "Тур" та Ковельської районної державної адміністрації, 3-я особа на стороні позивача Державна інспекція сільського господарства у Волинській області та просить визнати недійсними та скасувати Державні акти на право постійного користування землею та зобов'язати відповідача повернути з незаконного користування землі лісового фонду у володіння держави.

При обґрунтуванні заявленої вимоги вказує, що державні акти на право постійного користування землями лісового фонду серії ВЛ №3-32 від 12.04.1994 року видано на підставі рішення Волинської обласної ради №17/11 від 17.03.1994 року, підписані головою облради та скріплені печаткою ради, а також зареєстровані у Книзі записів державних актів на право користування землею Ковельського району. В ході вивчення стану законності використання земель лісового фонду встановлено, що зазначене в актах рішення № 17/11 від 17.03.1994 року про надання в постійне користування товариству «Тур» земель лісового фонду не приймалось.

При цьому, рішення Волинської обласної ради №17/11 від 17.03.1994 року «Про протести прокуратури області від 07.12.1993 року №7/266 та від 07.12.1993 року №7/267 щодо усунення порушень земельного законодавства України», яке вказано як підстава для видачі Ковельському СЛП «Тур» 12.04.1994 року за №3-32 державних актів, не передбачає надання в постійне користування земельних ділянок на території області підприємству «Тур», а лише вносить зміни у рішення обласної ради від 25.09.1992 року №11/19 «Про реформу користування землями лісового фонду області», пункт 1 викладено в редакції «Ведення лісового господарства в лісовому фонді на території області здійснювати спеціалізованими лісогосподарськими підприємствами та іншими землекористувачами відповідно до вимог чинного законодавства», що підтверджується протоколом голосування, протоколом пленарного засідання 17 сесії Волинської обласної ради від 17.03.1994 року.

Порядок набуття земельних ділянок у користування та процедура отримання державних актів на час їх видачі СЛП «Тур» визначались Земельним кодексом України в редакції 1990 року та Інструкцією про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею, затвердженою наказом Державного комітету України по земельних ресурсах №28 від 15.04.1993 року.

Відповідно до ст.19 Земельного кодексу України надання земельних ділянок здійснюється за проектами відведення цих ділянок. Розробку проектів відведення земельних ділянок, перенесення їх меж у натуру (на місцевість) і виготовлення документів, що посвідчують право користування землею, здійснюють державні та інші землевпорядні організації.

Підприємство, установа, організація та громадяни, заінтересовані в одержанні земельних ділянок, звертаються з відповідним клопотанням (громадянин з заявою) до місцевої Ради народних депутатів, яка має право надавати земельні ділянки.

Відповідна місцева рада народних депутатів розглядає клопотання (заяву) у строк не більше місяця, дає дозвіл на складання проекту відведення земельної ділянки та повідомляє про це Раду народних депутатів, на території якої розташована намічувана для відведення земельна ділянка.

Якщо надання земельної ділянки проводиться районною, обласною Радою народних депутатів або Верховною Радою України, сільська, селищна, міська Рада народних депутатів свій висновок подає до районної, міської, в адміністративному підпорядкуванні якої є район, Ради народних депутатів.

Обласна, Київська, Севастопольська міська Рада народних депутатів вирішує у місячний строк питання про надання земельної ділянки, а по проекту, за яким надання земель провадиться Верховною радою України, який розглядає ці матеріали і свій висновок до Кабінету Міністрів України, який розглядає ці матеріали і вносить в місячний строк свої пропозиції до Верховної ради України.

Відповідно до ст. 22 Земельного кодексу України право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі ( на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.

Приступати до використання земельної ділянки, в тому числі на умовах оренди, до встановлення меж цієї ділянки в натурі ( на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею, забороняється.

Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів. (ч.1 ст. 23 Земельного кодексу України).

Відповідно до п. 2 Інструкції роботи по складанню державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею виконуються у такому порядку: підготовчі роботи; встановлення меж земельної ділянки в натурі ( на місцевості); складання плану земельної ділянки; заповнення бланка державного акта. Згідно абз. 2 п. 3.1. вказаної Інструкції якщо рішення про передачу (надання) земельної ділянки прийняте обласною Радою народних депутатів, то видача і реєстрація державних актів здійснюється районною Радою народних депутатів.

Оскільки проектна документація із землеустрою на земельні ділянки не виготовлялась, рішення про надання дозволу на виготовлення проекту відведення земельної ділянки облрадою не приймалось, що підтверджено відсутністю землевпорядної документації в архіві управління Держземагенства у Ковельському районі, тому державні акти на право користування землями лісового фонду серії ВЛ №3-32 від 12.04.1994 року підлягають визнанню недійсними.

Відповідно до Статуту Ковельського спеціалізованого лісогосподарського приватного акціонерного товариства «Тур», затвердженого загальними зборами 11.10.2010 року, його засновниками є члени трудового колективу, частка держави у статутному капіталі відсутня.

Посилаючись на Постанову Пленуму Вищого господарського суду від 17.05.2011 року №6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» вказує, що право, посвідчено державним актом є похідним від відповідного рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність чи користування, а тому з врахуванням положень ч.1 ст.16 ЦК України та ст.152 Земельного кодексу України (редакція 2001 року) захист прав осіб на земельні ділянки не може здійснюватися лише шляхом визнання відповідного державного акта недійсним, якщо рішення, на підставі якого його вказано, не визнано недійсним. За відсутності такого рішення особа не має права використовувати земельну ділянку державної чи комунальної форми власності. Факт використання земель лісового фонду по оспорюваних актах підтверджено зверненням відповідача-1 до Волинської обласної ради з приводу підтвердження права користування землею. Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 12.12.2012 року у справі №2а/0370/3927/12, яка набрала законної сили 27.12.2012 року, рішення облради №12/46 про підтвердження права користування земельними ділянками загальною площею 49,3 тис. га скасовано.

Оскільки, рішення №17/11 від 17.03.1994 року, яке вказане як підстава видачі Державних актів на право постійного користування землею СЛП «Тур» не передбачає надання права на користування земельними ділянками площею понад 30,6 тис. га, то у відповідача відсутні правові підстави користуватися даними земельними ділянками.

Порушення вимог чинного законодавства на час видачі державних актів від 12.04.1999 серії ВЛ №3-23 Ковельському лісогосподарському підприємству «Тур» підтверджено перевіркою Державної інспекції сільського господарства області, про що зазначено в листах Волинської облдержадміністрації №2786/54/2-14 від 02.06.2014 року та Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства №412 від 28.05.2014 року.

Відповідно до ч.5 ст.86 Лісового кодексу України забезпечення охорони і захисту лісів покладається на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства та органи місцевого самоврядування, власників лісів та землекористувачів.

Волинське обласне управління лісового господарства відповідно до наданих Держлісагенством України повноважень на території області здійснює державний контроль за додержанням норм, правил та інших нормативно-правових актів з ведення лісового господарства, реалізує державну політику в галузі лісового та мисливського господарства.

Згідно ст.122 Земельного кодексу України Волинська обласна державна адміністрація розпоряджається землями лісового фонду для лісогосподарських потреб, тому позов подано і в її інтересах.

Щодо залучення Державної інспекції сільського господарства України у Волинській області 3-ю особою на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору посилається на ч.1 ст.5 ЗУ «Про державний контроль за використанням та охороною земель», Положення про Державну інспекцію сільського господарства України, затвердженого Указом Президента України №459/2011 від 13.04.2011 року.

Щодо представництва прокуратури при зверненні до суду посилається на ст.121 Конституції України, ст.36-1 ЗУ «Про прокуратуру», ч.3 ст.2 ГПК України, рішення Конституційного суду України від 08.04.1999 року №3-рп/99.

При цьому вказує, що перебіг строку позовної давності по даному спору розпочався у травні 2014 року, тобто з моменту надходження листа Державної інспекції сільського господарства у Волинській області про виявлені порушення земельного законодавства при видачі Державних актів на право постійного користування землею серії ВЛ №3-32 від 12.04.994 року, а тому позов подано в межах строку позовної давності визначеного законом.

Оскільки відповідач в порушення норм земельного законодавства незаконно використовує земельні ділянки, підтверджуючи своє право Державними актами на право постійного користування землею, чим порушує права позивачів на реалізацію покладених на них функцій і завдань у сфері лісового господарства, тому використання ним земель лісового фонду є порушенням інтересів держави, що є підставою представництва прокуратурою інтересів держави в суді.

Відповідачі пояснень по суті заявлених вимог не представили, в судове засідання їх представники не зявились.

Представником Ковельського спеціалізованого лісогосподарського приватного акціонерного товариства "Тур" 20.06.2014 року була подана заява про відкладення розгляду справи в зв'язку з неможливістю прибути в судове засідання із-за участі в судовому засіданні в Одеському господарському суді, а також необхідністю вивчення та опрацювання доказів долучених до позовної заяви з метою надання суду пояснень на позов.

Дана заява розглянута в судовому засіданні та з врахуванням думки представників сторін та прокуратури задоволена.

Представник прокуратури повідомила про порушення кримінальної справи по факту незаконної видачі Державних актів, на право постійного користування землею, по яких заявлено вимоги.

Тому керуючись ст.ст.38,77 ГПК України, господарський суд,-

Ухвалив

1.Відкласти розгляд справи на 08.07.2014 року на 11:00 год.

2.Зобовязати відповідачів надати до 04.07.2014 року суду пояснення по суті заявлених позивачем вимог.

3.Прокурору надати докази щодо порушення кримінальної справи за фактом видачі Ковельському лісогосподарському підприємству «Тур» Державних актів на право постійного користування землею від 12.04.1994 року серія ВЛ №3-32.

Суддя С. В. Костюк