Рішення № 39476962, 24.06.2014, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24 червня 2014 р. Справа № 902/623/14

за позовом:Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі філії "Дирекція первинної мережі ПАТ "Укртелеком"

до:Військової частини А 1660

про стягнення 14 046,67 грн. заборгованості

Господарський суд Вінницької області у складі

Головуючого судді Говор Н.Д.

Cекретар судового засідання Мовчан Г.М.

Представники

позивача : Дубищев Ю. В. (довіреність № 336 від 11.12.13р.)

Шикір І. С. (довіреність № 339 від 11.12.13р.)

відповідача : Панасюк В. М. (довіреність № б/н)

Остапенко І. О. (довіреність № б/н)

ВСТАНОВИВ :

До Господарського суду Вінницької області подана позовна заява про стягнення з Військової частини А 1660 на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі філії "Дирекція первинної мережі ПАТ "Укртелеком" 14046,67 грн., в т. р. 13754,76 грн. основного боргу, 42,46 грн. пені, 229,85 грн. інфляційних втрат, 19,60 грн. 3 % річних.

Позивач подав клопотання про припинення провадження у справі в частині стягнення 5000 грн. основного боргу, оскільки відповідач сплатив позивачу борг в сумі 5000 грн. після порушення провадження у справі, що стверджується платіжним дорученням № 332 від 03.06.2014р. Провадження у справі в частині стягнення із відповідача основного боргу в сумі 5000 грн. підлягає припиненню згідно п. п. 1-1 ст. 80 ГПК України у зв'язку із відсутністю предмету спору з віднесенням на відповідача судових витрат у цій частині.

Ухвалою від 24.06.2014р. провадження в справі в цій частині припинено.

Позивач 26.06.2014р. подав заяву про уточнення періодів нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат з 21.02.2014р. по 31.03.2014р.

Дане клопотання приймається судом на підставі ст. 22 ГПК України.

Відповідач у відзиві на позовну заяву, його повноважний представник в судовому засіданні проти позову заперечив з тих підстав, що розрахунки за надані послуги проводяться на підставі розділу 3 договору №369-8 від 19.09.2012 року (далі договір). Згідно з п. 3.1. договору, - «розрахунки проводяться ... на підставі актів виконаних робіт та рахунків...», крім того у п. 3.2. договору встановлюється ліміт коштів згідно якого військова частина може брати па себе зобов'язання за надані послуги. Акти виконаних робіт з 2014 року військовою частиною не визнавались та не підписувались, так як сума коштів вищевказаного ліміту в 2014 році була змінена розпорядником коштів, що потребувало укладення додаткової угоди про що позивач неодноразово повідомлявся як в усній так і в письмовій формі, проте така додаткова угода була укладена лише 29.04.2014 року, що в свою чергу унеможливило виконання зобов'язання раніше ніж 29.04.2014року, - п.2.4 наказу Міністерства фінансів України №309 від 02.03.2012 року «Про затвердження Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України»: «розпорядники бюджетних коштів...подають до відповідного органу Казначейства ... оригінали документів або їх копії, що підтверджують факт узяття бюджетного зобов'язання» таким чином військова частина не могла виконати зобов'язання з вини посадових осіб самого ж позивача, що також підтверджується зверненням до позивача від 06.05.2014 року.

На даний момент військова частина А1660 діє в умовах особливого періоду, крім того на всій території України, оголошено про часткову мобілізацію, що в свою чергу також унеможливлює своєчасне виконання зобов'язання.

Зазначає , що заявки на кошти відповідачем подавалися вчасно, що свідчить про те, що відповідачем вжито всіх встановлених і залежних від нього заходів для проведення розрахунків із позивачем, не відмовляючись та не уникаючи від їх виконання. Тому твердження про неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань є хибними, воно виявилося неможливим внаслідок незалежних від відповідача обставин.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно і об'єктивно дослідивши в сукупності надані в справу докази, надавши їм юридичну оцінку суд встановив наступне.

11.06.2012р. Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" (в договорі "Виконавець") та Військова частина А 1660 (в договорі "Замовник") уклали договір № 369-8 на технічне обслуговування технічних засобів телекомунікацій і споруд електрозв'язку військової частини А-1660 (далі Договір).

Відповідно до п. 1 Договору Виконавець надає телекомунікаційні послуги з технічного обслуговування технічних засобів телекомунікацій і споруд електрозв'язку Замовника, які зазначені в додатку 1 до цього Договору, згідно з паспортом (паспортами) (додаток 2 до цього Договору), Замовник оплачує надані послуги.

Відповідно до п. 2.1.2 Договору Замовник зобов'язується своєчасно оплачувати виставлені рахунки згідно з розрахунком вартості наданих послуг (додаток 3 до цього Договору).

Відповідно до п. 3.1 Договору розрахунки за технічне обслуговування технічних засобів телекомунікацій і споруд електрозв'язку Замовника проводяться щомісячно до 20 числа місяця, що наступає за звітним, на підставі актів виконаних робіт та рахунків ПАТ "Укртелеком", виставлених до 5 числа місяця, що настає за звітним.

Відповідно до п. 3.3 Договору при невиконанні п. 3.1 (у разі затримки оплати) ПАТ "Укртелеком" має право вимагати від Замовника сплати за кожну добу затримки пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Позивач відповідно до положень Договору надав відповідачу послуги з технічного обслуговування ліній та засобів зв'язку на загальну суму 13754,76 грн. за період з 01.01.2014 р. по 31.01.2014 р., що підтверджується актами наданих послуг за період з січня 2014р. по березень 2014р. в матеріалах справи.

Відповідач свої зобов'язання по оплаті послуг виконав частково після порушення провадження у справі в сумі 5000 грн., що стверджується платіжним дорученням № 332 від 03.06.2014р. в матеріалах справи.

Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем станом на день прийняття рішення судом становить 8754,76 грн.

З огляду на предмет і характер зобов'язань взятих сторонами в договорі, між сторонами виникли правовідносини, які регулюються главою 63 "Послуги. Загальні положення", ст. 901, 903, 907 ЦК України (договір про надання послуг). Відповідно до вказаних статей за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї статі застосовуються до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі статтею 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається , якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України , інших актів цивільного законодавства , а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться.

Позовні вимоги в частині стягнення боргу стверджуються договором № 369-8 від 11.06.2012 р., актами наданих послуг, платіжним дорученням № 332 від 03.06.2014р., розрахунком, іншими матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню в сумі 8754,76 грн. відповідно до ст.ст. 525, 526, 527, 907 Цивільного кодексу України.

Крім суми основного боргу позивач пред'явив до стягнення 42,46 грн. пені за період з 21.02.2014р. по 31.03.2014р., 19,60 грн. 3% річних за період з 21.02.2014р. по 31.03.2014р., 229,85 грн. інфляційних втрат за період з 21.02.2014р. по 31.03.2014р.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України - неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п.2 ст. 551 Цивільного кодексу України - якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 3.3 Договору при невиконанні п. 3.1 (у разі затримки оплати) ПАТ "Укртелеком" має право вимагати від Замовника сплати за кожну добу затримки пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Позовні вимоги в частині стягнення пені підтверджуються договором № 369-8 від 11.06.2012 р., розрахунком, іншими матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню в сумі 42,46 грн. за період з 21.02.2014р. по 31.03.2014р. на підставі ст. 549, 551 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України - боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Оскільки прострочення виконання зобов'язання почалося 21.02.2014р. розрахунок інфляційних втрат слід здійснювати з 01.03.2014р.

Позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню частково в сумі 100,87 грн. за період з 01.03.2014р. по 31.03.2014р. відповідно до розрахунку, здійсненого судом, та частково в частині стягнення 3% річних в сумі 14,70 грн. за період з 21.02.2014р. по 31.03.2014р. відповідно до розрахунку, здійсненого судом, на підставі ст. 625 ЦК України.

З урахуванням викладеного, оцінивши подані представником позивача докази та матеріали справи у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню відповідно до чинного законодавства в сумі 8912,49 грн., з яких:

основний борг - 8754,46 грн.;

пеня - 42,46 грн.;

3 % річних - 14,70 грн.;

інфляційні втрати - 100,87 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір підлягає покладенню на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 33, 34, 36, 43, 44, 49, п. 1-1 ст. 80, 82-84, 115 Господарського процесуального кодексу України

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити в сумі 8912,49 грн.

2. Стягнути з Військової частини А 1660 (вул. Червоноармійська, 17, м. Вінниця, 21007, ідентифікаційний код 24976042) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі філії "Дирекція первинної мережі ПАТ "Укртелеком" (вул. Солом'янська, 3, м. Київ, 03110, ідентифікаційний код 16479714) 8754,46 грн. основного боргу, 42,46 грн. пені, 14,70 грн. 3% річних, 100,87 грн. інфляційних втрат, 1809,55 грн. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В задоволенні позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат в сумі 128,98 грн., 3% річних в сумі 4,90 грн. відмовити.

5. Копію рішення направити сторонам рекомендованим листом.

Повне рішення складено 27 червня 2014 р.

Суддя Говор Н.Д.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Солом'янська, 3, м. Київ, 03110)

3 - відповідачу (вул. Червоноармійська, 17, м. Вінниця, 21007)