Постанова № 39476888, 27.11.2013, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

27 листопада 2013 року Справа № 814/3987/13-а

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лісовської Н. В. розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомВиробничо-комерційної фірми "ДІОД ЛТД" товариства з обмеженою відповідальністю, вул. Паризької Комуни, 7 (вул. Морехідна,14), м. Миколаїв, 54010

доДержавної податкової інспекції у Заводському р-ні м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській обл., вул. Г.Петрової, 2-А, м. Миколаїв, 54029 проскасування податкового повідомлення - рішення від 25.01.2013р. № 0001470231, від 25.01.2013р . № 0001470231, В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 25.01.2013 року № 0001460231 та № 0001470231.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що перевіряючі дійшли невірних висновків щодо укладення правочинів без мети настання реальних правових наслідків з контрагентами ТОВ «Лоу-Консалт» та ТОВ «Газфил» у перевіряємому періоді, оскільки визнання правочинів недійсними або нікчемними не віднесено до компетенції ДПІ, а відтак, оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені неправомірно та належать скасуванню.

Відповідач проти позову заперечує, з підстав, викладених у письмових запереченнях.

Представниками сторін заявлені клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Суд здійснює розгляд справи в порядку письмового провадження відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України.

Вислухав пояснення сторін у минулих судових засіданнях, з'ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінив докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідив матеріали, що містяться у справі, суд дійшов висновку, що позов не належить задоволенню, виходячи з наступного:

ДПІ з 02.01.2013 по 08.01.2013 року було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ВКФ «Діод ЛТД» ТОВ з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні правових відносин з ТОВ «Лоу-Консалт» за грудень 2010 року, ТОВ «Газфил» за липень-вересень 2011 року.

Перевіркою встановлено, що позивачем занижено податок на прибуток всього на суму всього 7699,00 грн., занижено податок на додану вартість всього у сумі 6474,00 грн. про що було складено акт № 61/22-200/19301862 від 10.01.2013 року.

На підставі акту перевірки 25.01.2013 року були винесені податкові повідомлення-рішення № 0001460231, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 8491,25 грн., з яких 7699,00 грн. - за основним платежем, 792,25 грн. - за штрафними санкціями, № 0001470231, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 8092,50 грн., з яких 6474,00 грн. - за основним платежем, 1618,50 грн. - за штрафними санкціями.

Перевіряючі дійшли до таких висновків у зв'язку з тим, що правочини, які були укладені між ВКФ «Діод ЛТД» ТОВ , ТОВ «Лоу-Консалт», ТОВ «Газфил», на думку перевіряючих, не були здійснені на реальне настання правових наслідків, в порушення вимог ст.. 203 ЦК України, оскільки за вказаними контрагентами позивача встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку із відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, транспортних засобів тощо, про що свідчать Акт «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Газфіл» …» (а.с. 146-151), Акт «Про результати проведеної документальної невиїзної перевірки ТОВ «Лоу-Консалт» з питань достовірності визначення показників декларації з податку на додану вартість за період грудень 2010 року» (а.с. 138-145), відповіді УМВС України в Миколаївській УДАІ, ГУ Держкомзему на запити ДПІ щодо наявності зареєстрованих за підприємством транспортних засобів та земельних ділянок відповідно.

Суд критично оцінює позицію позивача щодо безпідставності та необґрунтованості таких висновків ДПІ з оглядом на наступне:

У листі Вищого Адміністративного суду України від 01.11.2011 року вих. № 1936/11/13-11, наголошується, що суд, під час розгляду справ повинен ретельно перевіряти всі доводи сторін, документи та інші данні, що спростовують реальність господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфікації кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

За даним адміністративним позовом суд не розглядає питання щодо недійсності або нікчемності правочину, він з'ясовує, чи мали місце порушення законодавства, що стали підставою для винесення податкового повідомлення-рішення, чи воно винесено протиправно та підлягає скасуванню.

Так, відповідно до положень пп. 7.4. ст.. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно довідки ЄДРПОУ АА № 724176 від 25.12.2012 року, види діяльності підприємства-позивача за КВЕД-2010 є:

- роздрібна торгівля комп'ютерами, периферійним устаткуванням і програмним забезпеченням у спеціалізованих магазинах;

- ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення;

- ремонт і технічне обслуговування електричного устаткування;

- установлення та монтаж машин і устаткування;

- електромонтажні роботи;

- монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було укладено договори з ТОВ «Лоу-Консалт» та ТОВ «Газфил».

Так, 11.10.2010 року з ТОВ «Лоу-консалт» позивачем було укладено договір № 3841-20-14 за яким виконавець (ТОВ «Лоу-Консалт») зобов'язаний виконати консультативно-методичні послуги по розробці та передачі нормативно-правової та програмної документації для підприємства ВКФ «Діод ЛТД». Так, на підтвердження виконання зазначеного договору позивачем надано Акт приймання-здавання робіт від 22.12.2010 року, відповідно до якого ТОВ «Лоу-Консалт» розроблено та передано замовнику бази даних нормативно-правової інформації по направленням діяльності підприємства; проведено кваліфікаційний тренінг з адміністративно-управлінським персоналом; розроблено спеціалізовані інструкції, положення і технологічні матеріали , поєднані із забезпеченням охорони праці при виконанні робіт на автомобільно-заправних станціях; атестовано персонал на предмет відповідності кваліфікаційних вимог встановлених міжнародними стандартами; передано інформаційно-довідкову систему «Зодчий», передано прикладне програмне забезпечення АВК-3 (а.с. 67).

Крім того, ТОВ «Лоу-Консалт» на адресу ВКФ «Діод ЛТД» ТОВ виписано податкову накладну від 22.12.2010 року № 221202.

Досліджуючи вказану господарську операцію, судом не встановлено застосування наданих послуг в господарській діяльності позивача. Позивачем не надано суду жодних підтверджень щодо використання у своїй господарській діяльності відповідно до КВЕД вищенаведених консультативно-методичних послуг, зокрема, яким чином застосовано ІДС «Зодчий» (базу нормативно-правових документів у сфері будівництва), доцільність розроблення документації стосовно безпеки праці на АЗС тощо.

Крім того, ВКФ «Діод ЛТД» на протязі червня-вересня 2011 року укладено ряд договорів з ТОВ «Газфіл» предметом яких переважно є надання посередницьких послуг, а також послуг пов'язаних з діагностикою, ремонтом, обслуговуванням кондиціонерів та конвекторів (70-77).

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій за вказаними договорами позивачем надані Акти приймання-здавання робіт (а.с. 64-66,68-69).

Крім того, ТОВ «Газфил» на адресу позивача було виписано ряд податкових накладних (а.с. 58-60, 62-63).

Пунктом 201.1 ст. 201 ПК України визначені обов'язкові реквізити, що мають бути зазначені у податковій накладній, серед них: опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; вид цивільно-правового договору.

Судом встановлено певні невідповідності відомостей, зазначених у податкових накладних, відповідно до укладених договорів, а саме:

Так, податкова накладна від 26.08.2011 року № 261 містить відомості про вид цивільно-правового договору «Договір поставки» тоді як в номенклатурі постачання товарів/послуг продавця зазначено про послугу - «Монтаж конвекторів», тоді як договір поставки та договір надання послуг різняться за своєю правовою природою. Така ж невідповідність встановлена судом і у податкових накладних № 16 (а.с. 60), № 28, № 63 (а.с. 62-63). Крім того, у податковій накладній № 261 відсутні дата та номер договору, а відтак, встановити, на виконання якого договору вона виписана неможливо (а.с. 58).

Податкова накладна № 1 від 02.08.2011 року виписана за договором про надання послуг від 02.08.2011 року № 000136, проте в матеріалах, доданих до позовної заяви договір з такими реквізитами відсутній (а.с. 59).

Крім того, позивачем не підтверджено, яким чином надані йому послуги були використані ним у його господарській діяльності.

Позовні вимоги позивача щодо неправомірності винесення оспорюваних податкових повідомлень-рішень ґрунтуються виключно на відсутності у ДПІ повноважень на встановлення законності правочинів, вчинених позивачем за тими критеріями ознак, що містяться у складеному контролюючим органом акті.

Таким чином, судом не встановлено реальність здійснених господарських операцій позивача з контрагентами ТОВ «Лоу-Консалт» та ТОВ «Газфил» за рахунок яких ним було сформовано податковий кредит, визначено податок на прибуток на податок на додану вартість у перевіряємому періоді. А відтак, податкові повідомлення-рішення, винесені відповідачем за результатами проведеної перевірки, винесені правомірно та скасуванню не належать.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості (частина 1 статті 11 КАС).

Згідно ст. 71 ч. 2 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову виробничо-комерційної фірми «Діод ЛТД» товариства з обмеженою відповідальністю - відмовити.

Постанова суду першої інстанції набирає чинності з моменту закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.

Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного Адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Суддя Н. В. Лісовська