Постанова № 39476863, 14.05.2014, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

14 травня 2014 року Справа № 814/555/14

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лісовської Н. В. за участю секретаря судового засідання Ополинського О.В. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомЗаводського районного центру зайнятості, вул. 6-та Поперечна, 32, м. Миколаїв, 54010

до третя особаОСОБА_1, АДРЕСА_1 товариство з обмеженою відповідальністю "Страхова компанія "Іллічівська", вул. Саксаганського, 38-б, оф. 12, м. Київ простягнення заборгованості в сумі 22541,27 грн.,

За участю представників сторін:

від позивача: Крашинського А.С.,

відповідача: ОСОБА_1

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Заводський районний центр зайнятості у м. Миколаєві (далі по тесту РЦЗ) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 з вимогами про стягнення неправомірно виплаченої допомоги по безробіттю у сумі 22541,27 грн.

Ухвалою суду від 31.03.2014 року до участі у справі в якості третьої особи на боці позивача без заявлення самостійних вимог на предмет спору судом залучено ТОВ «Страхову компанію «Іллічівська».

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що під час перебування на обліку в РЦЗ та отримання допомоги по безробіттю ОСОБА_1 отримував дохід від СК «Іллічівська» та працював у страховій компанії за трудовою угодою, але скрив цей факт від РЦЗ з метою отримання допомоги по безробіттю. Позивач просить суд стягнути з відповідача отриману незаконно допомогу по безробіттю за період з 11.07.2012 по 12.03.2013 року у сумі 22541,27 грн.

Відповідач проти позову заперечував, надав суду письмові заперечення та пояснення в судовому засіданні, де зазначив, що трудові стосунки з СК «Іллічівська» мав з лютого 2012 року та 30.06.2012 року Ще 15.06.2012 року подав до СК «Іллічівська» заяву про розірвання трудового договору, про що свідчить угода про припинення договору доручення від 30.06.2012 року . Таким чином, при постановці на облік в РЦЗ становм на 1.07.2012 року не мав трудових з СК «Іллічівська» не виконував ні яких робіт, доходу не отримував, вважає, що позовні вимоги не належать задоволенню, просить суд відмовити в задоволенні позову.

Третя особа СК «Іллічівська» в судове засіданні не з'явилася, своєї думки щодо заявлених позовних вимог не виклала.

14.05.2014 року відповідно до вимог ч. 3 ст. 160 КАС України судом проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Вислухав пояснення сторін, свідків, дослідив матеріали, що містяться у справі, зясував фактичні обставини справи, судом встановлено:

04.07.2012 року ОСОБА_1 поставлено на облік у РЦЗ, надано статус безробітного, з 11.07.2012 року нараховано та виплачувалася допомога по безробіттю.

В судовому засіданні допитані в якості свідків інспектори РЦЗ ОСОБА_3 та ОСОБА_4 пояснили, що у липні 2012 року при постановці на облік ОСОБА_1 були надані: довідка про доходи з останнього місця роботи у банку й довідка про доходи зі СК «Іллічівська» (а.с. 50). ОСОБА_1 на вимогу працівників РЦЗ 09.08.2012 року була надана угода про припинення договору доручення з СК «Іллічівська» від 30.06.2012 року (а.с. 49).

Станом на липень 2012 року та серпень 2012 року у РЦЗ не було відомостей з ПФУ, або з інших джерел, що відповідач отримує додаткові доходи.

Про те що ОСОБА_1 у липні 2012 року отримав доход від діяльності в СК «Іллічівська» у сумі 342,30 грн., РЦЗ стало відомо у жовтні 2012 року із звірок з ПФУ, що підтвердили свідки та не заперечується представником позивача.

В судовому засіданні свідки пояснили, що звірка РЦЗ з електронною базою ПФУ проводиться щомісячно, але відомості про те що ОСОБА_1 отримав дохід у липні 2012 року від СК "Ільїчівська" в базі ПФУ відображено лише в жовтні 2012 року.

У грудні 2012 року РЦЗ зробило відповідний запит до СК «Іллічівська» та отримало на підтвердження копію договору доручення та додаткової угоди про розірвання договору доручення від 01.10.2012 року між СК «Іллічівська» та ОСОБА_1 з 12.03.2013 року РЦЗ припинено нарахування та виплату відповідачу допомоги по безробіттю.

Таким чином, судом з'ясовано та підтверджується матеріалами справи, що про можливе порушення законодавства з боку ОСОБА_1 РЦЗ стало відомо ще з 09.08.2012 року (коли відповідач надав позивачеві копію договору про розірвання угоди), Ні яких сумнівів, щодо наданої копії угоди у РЦЗ не виникало,запитів до СК "Ільїчівська" працівниками РЦЗ з липня 2012 року по грудень 2012 року зроблено не було. Окрім того вииплата допомоги по безробіттю ОСОБА_1 припинено Позивачем лише 12.03.2013 року, через зняття відлповідача з обліку у звізку з невідвідуванням останнім РЦЗ, а не через виявленні порушення законодавства з боку ОСОБА_1

Суд критично оцінює надану суду угоду про припинення договору доручення від 01.10.2012 року, як доказ у справі в розумінні ст. 69,70 КАС України, оскільки фактичною підставою для розірвання договору доручення, є Заява ОСОБА_1 ( його волевиявлення) про розірвання договірних відносин, яка написана 15 червня 2012 року (а.с. 46). Виходячи з наданої довідки про доходи, ОСОБА_1 останній дохід нараховано СК «Іллічівська» у липні 2012 року, але Акти виконаних робіт ОСОБА_1 у липні 2012 року не підписувалися, та будь-які страхові угоди з фізичними особами він не укладав.

Відповідно до положень 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Частиною 3 ст. 36 вказаного Закону передбачено, що суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг стягуються з застрахованої особи внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними, відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Позивачем ніяким чином не доведено, що ОСОБА_1 приховував, що отримував дохід від СК «Іллічівська», або що неправомірними діями ввів в оману працівників РЦЗ з метою отримання допомоги по безробіттю.

Аналіз вищезазначених норм права дає всі підстави вважати, що основною підставою для стягнення з застрахованої особи отриманої допомоги є умисне корисне винне діяння застрахованої особи (приховання, введення в оману, надання недостовірних відомостей тощо) з метою незаконного отримання допомоги по безробіттю.

У даному випадку в діях ОСОБА_1 відсутній умисел на незаконне отримання допомоги, відсутні будь-які протиправні дії, відсутні дії щодо приховання місця отримання доходу. Водночас, слід зауважити, що в діях працівників РЦЗ вбачаються ознаки службової недбалості та нехтування Положеннями Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, так про отримання ОСОБА_1 доходу від СК «Іллічівська» РЦЗ достеменно було відомо вже 09.08.2012 року, але тільки у грудні 2012 року працівники РЦЗ зробили запит до СК «Іллічівська» та навіть після отримання у січні 2013 року відповіді ще до березня 2013 року ОСОБА_1 РЦЗ нараховував та виплачував допомогу по безробіттю, й тільки через рік до суду подано позов з метою поновлення порушеного права.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості (частина 1 статті 11 КАС).

Згідно ст. 71 ч. 1 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову Заводського районного центру зайнятості - відмовити.

Постанова суду першої інстанції набирає чинності з моменту закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.

Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного Адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Суддя Н. В. Лісовська