Постанова № 39476787, 27.05.2014, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

27 травня 2014 року Справа № 814/963/14

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лісовської Н. В. за участю секретаря судового засідання Бітюкової А.С. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомприватного акціонерного товариства "Явкинський елеватор", вул. Центральна, 1/б, с. Добре, Баштанський район, Миколаївська область, 56156

доБаштанської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, вул. Миколи Аркаса, 2, м. Баштанка, Баштанський район, Миколаївська область, 56101 провизнання протиправним та скасування податквого повідомлення рішення від 22.11.2013р. № 0000722200,

За участю представників сторін:

від позивача: Яцков В.В.,

від позивача: Наконєчної С.І.,

від відповідача: Зайцевої А.М.

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Баштанської ОДПІ ГУ Міндоходів у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.11.2013 року № 0000722200.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що перевіряючі дійшли невірних висновків щодо штучного формування податкового кредиту за рахунок господарських операцій, що були здійснені на виконання договорів, укладених з контрагентами ТОВ «Ценфинторг-Юг» та ТОВ «Будкомплект» у перевіряємому періоді. А відтак, податкове повідомлення-рішення, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість, винесено неправомірно та належить скасуванню.

Відповідач позовні вимоги не визнає, надав суду письмові заперечення, в яких зазначає, що перевіркою встановлено факт укладення правочинів, що мають ознаки недійсності, а відтак, формування за їх рахунок податкового кредиту неправомірно та не відповідає вимогам чинного законодавства. Таким чином, на думку відповідача, податкове повідомлення винесено правомірно та скасуванню не належить.

В судовому засіданні 27.05.2014 року в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України судом проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Вислухав пояснення сторін, з'ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінив докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідив матеріали, що містяться у справі, суд дійшов висновку, що позов належить задоволенню, виходячи з наступного:

ДПІ з 24.10.20113 по 28.10.2013 року було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПрАТ «Явкинський елеватор» з питань взаємовідносин з платниками податків - постачальниками ТОВ «Ценфиторг-Юг» за період листопад 2010 року та ТОВ «Будкомплект» за період квітень 2012 року.

Перевіркою встановлено, що товариством штучно сформовано податковий кредит у сумі 88916,00 грн, в тому чилі у листопаді2010 року в сумі 56557,00 грн., у квітні 2012 року - в сумі 32359,00 грн.; встановлено відсутність реальності продажу товарів (робіт, послуг) підприємству ПрАТ «Явкинський елеватор» від ТОВ «Ценфинторг-Юг» в листопаді 2010 року, від ТОВ «Будкомплект» в квітні 2012 року, що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків, про що було складено акт № 38/22/00955070 від 04.11.2013 року.

На підставі акту перевірки було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000722200 від 22.11.2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 112235,00 грн., з яких - 88916 за основним платежем, 30319,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Перевіряючи дійшли до таких висновків через недобросовісність контрагентів позивача ТОВ «Ценфинторг-Юг», ТОВ «Будкомплект», при здійсненні ними господарських операцій з контрагентами по ланцюгу. Так, підставою для збільшення ДПІ грошових зобов'язань позивача з податку на додану вартість стало вчинення вищезазначеними контрагентами позивача правочинів, що мають ознаки нікчемності.

Суд критично оцінює правову позицію відповідача з оглядом на наступне:

У листі Вищого Адміністративного суду України від 01.11.2011 року вих. № 1936/11/13-11, наголошується, що суд, під час розгляду справ повинен ретельно перевіряти всі доводи сторін, документи та інші данні, що спростовують реальність господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфікації кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

Так, як вбачається із матеріалів справи, ПрАТ «Явкинський елеватор» здійснює такі види господарської діяльності:

- Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням та кормами для тварин;

- Вантажний автомобільний транспорт;

- Складське господарство (основний вид діяльності);

- Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту.

В межах здійснення своєї господарської діяльності позивачем укладено договорі комісії з ТзОВ «Трайгон Експорт», за яким позивач зобов'язувався здійснювати закупівлю сільськогосподарської продукції у постачальників від свого імені та за рахунок ТзОВ «Трайгон-Експорт».

На виконання зазначеного договору, позивачем було укладено договори купівлі-продажу насіння соняшника № 168/ЯВ від 08.11.2010 року, № 200/ЯВ від 19.11.2010 року з ТОВ «Ценфинторг-Юг».

На підтвердження реальності здійснених господарських операцій за вказаними договорами позивачем надано суду та перевіряючим під час проведення перевірки видаткові накладні, податкові накладні, рахунки-фрактури, платіжні доручення (а.с. 107-113). Крім того, позивачем надано документи на підтвердження передачі товару - насіння соняшника на виконання договору комісії ТзОВ «Трайгон-Експорт»: видаткові накладні, податкові накладні, складські квитанції тощо (а.с. 114-120).

Крім того, позивачем було укладено договір складського зберігання соняшника № 81 від 21.09.2010 року. Факт здійснення господарської операції підтверджується накладною, податковими накладними, подорожніми листами вантажного автомобіля, платіжними дорученнями рахунком-фрактурою, актом виконаних робіт, податковими накладними, складськими квитанціями (що є документами суворої звітності та зареєстровані і реєстрі складських документів на зерно, який ведеться Державним підприємством «Держреєстри України»). (а.с. 94-106). Враховуючи специфіку договору складського зберігання, а саме необхідність лабораторного аналізу продукції на предмет її якості, контроль доставленої продукції а також особливий порядок передачі такої сільськогосподарської продукції на зберігання, позивачем надані суду витяг з лабораторного журналу якості продукції (с. 97-99), витяг з вагового журналу (а.с. 100 - 101).

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «Будкомплект» судом встановлено наступне:

06.04.2012 року між позивачем та ТОВ «Будкомплект» було укладено договір купівлі-продажу № 604/3, за яким позивач придбав у ТОВ «Будкомплект» пічне паливо. Факт здійснення господарської операції підтверджується договором, рахунком на оплату, видатковою накладною, податковою накладною, документами, що підтверджують транспортування товару, платіжними дорученнями тощо (а.с. 121-133). Враховуючи, що позивач є сертифікованим складом, який надає послуги із відповідального зберігання сільськогосподарської продукції та окрім послуг по зберіганню надає і додаткові послуги, серед яких послуги щодо сушіння зерна, придбане ним пічне паливо безпосередньо було використане у його господарській діяльності - для сушіння зернових та олійних культур, що були передані йому на відповідальне зберігання

Свою правову позицію щодо нікчемності та безтоварності укладених правочинів відповідач обґрунтовує неналежним оформленням товарно0транспортних накладних. Проте, в судовому засіданні представником відповідача не було надано пояснень, в чому товарно-транспортні накладні, що були дослідженні під час перевірки, не відповідають вимогам чинного законодавства.

Відповідно до положень статті 234 Цивільного Кодексу України правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином, є фіктивним. Фіктивний правочин визнається судом недійсним. Тобто, фактично, відповідач в акті перевірки визначив фіктивність укладених угод між позивачем та його контрагентами, і посилання на статтю 228 ЦК України щодо нікчемності правочинів є некоректним.

Проте, посилання на судові рішення, що набрали законної сили, щодо недійсності або фіктивності вчинених правочинів відсутні як в акті перевірки, так і не надані відповідачем під час судового розгляду справи.

Що стосується інших описаних у акті підприємств, слід зазначити, що статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, тобто підприємство-позивач не може бути притягнуте до відповідальності за порушення, яке ним не було вчинене.

Статті 9, 10 Закону України «Про систему оподаткування» для платників податків не передбачають обов'язку та не надають права вимагати від інших платників податків будь - які відомості щодо здійснення господарської діяльності (в тому числі відносно реєстрації в якості платника податків, ведення регістрів податкового та бухгалтерського обліку та інше).

Тобто, позивач не може нести відповідальність за порушення іншими підприємствами певних норм законодавства (за умови належної доведеності такого порушення).

Вищий адміністративний суд України у своєму листі від 02.06.2011 року вих. № 11/13-11 роз'яснив, що оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Крім того, судом встановлено, що за наслідками проведеної перевірки відносно голови правління ПрАТ «Явкинський елеватор» та головного бухгалтера підприємства складно протоколи про адміністративне правопорушення за ст.. 163-1 ч. 1 КУпАП «Порушення порядку ведення податкового обліку, надання аудиторських висновків», матеріали передані до суду.

В матеріалах справи містяться постанови, відповідно до яких провадження у справах про притягнення до адміністративної відповідальності голови правління ПрАТ «Явкинський елеватор» ОСОБА_5 та головного бухгалтера ОСОБА_4 за адміністративне правопорушення, передбачене ст.. 163-1 ч. 1 КУпАП закрито у зв'язку з відсутністю в їх діях складу адміністративного правопорушення.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості (частина 1 статті 11 КАС).

Згідно ст. 71 ч. 2 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

При винесені рішення по адміністративній справі, суд вирішує питання про розподіл витрат відповідно до ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Приватного акціонерного товариства «Явкинський елеватор» - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення рішення Баштанської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області від 22.11.2013 року № 0000722200

Повернути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства «Явкинський елеватор» судовий збір у сумі 238,47 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає чинності з моменту закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.

Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного Адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Суддя Н. В. Лісовська

Повний тест постанови

виготовлено та підписано суддею 02.06.2014 року.