Вирок № 39476325, 24.06.2014, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

24.06.2014

1-кп/489/3/2014

В И Р О К

Іменем України

24 червня 2014 р.

Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі:

головуючого - судді Крутія Ю.П.,

при секретарях - Онищенко М.В., Тітовій Т.Е., Швець М.О., Лейфурі Д.О.,

за участю прокурорів - Кривди Т.В., Паніч Т.В., Омелян А.В.,

неповнолітніх обвинувачених - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,

захисників - ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13,

законних представників обвинувачених - ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20,

потерпілих - ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29,

представника потерпілої ОСОБА_26 - ОСОБА_30,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальне провадження за обвинуваченням неповнолітніх:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Миколаєва, громадянина України, освіта базова середня, учня 2 курсу Миколаївського професійного промислового ліцею, неодруженого, не працює, судимого:

- 27.03.2013 р. Ленінським районним судом м. Миколаєва за ч. 1 ст. 186 КК України до 1 року позбавлення волі з випробуванням строком на 1 рік;

- 17.03.2014 р. Центральним районним судом м. Миколаєва за ч.2 ст. 186, ст. 71 КК України до 4 років 2 місяців позбавлення волі, який проживає з матір'ю за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 187, ч.2 ст. 190 КК України,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Миколаєва, громадянина України, освіта середня, неодруженого, не працює, судимого:

- 06.03.2013 р. Ленінським районним судом м. Миколаєва за ч.2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі з випробуванням строком на 2 роки;

- 26.07.2013 р. Каховським міськрайонним судом Херсонської області за ч.2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі з випробуванням строком на 1 рік 6 місяців;

- 27.01.2014 року Ленінським районним судом м. Миколаєва за ч.2 ст. 186, ст. 71 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, який проживає з батьками за адресою: АДРЕСА_2, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3,

у вчинені злочинів, передбачених ч.2 ст. 186, ч.3 ст. 185 КК України,

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженця м. Миколаєва, громадянина України, освіта неповна середня, учня 11 класу ЗОШ № 20, не одруженого, не працює, раніше не судимого, який проживає з матір'ю за адресою: АДРЕСА_4,

у вчинені злочинів, передбачених ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 186 КК України,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_11, уродженця м. Миколаєва, громадянина України, освіта неповна середня, учня 9 класу ЗОШ № 20, неодруженого, не працює, раніше не судимого, проживає з матір'ю за адресою: АДРЕСА_5,

у вчинені злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_13, уродженця м. Миколаєва, громадянина України, освіта неповна середня, учня ПТУ № 25, неодруженого, не працює, раніше не судимого, проживає з батьками за адресою: АДРЕСА_6,

у вчинені злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України,

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_15, уродженця м. Миколаєва, громадянина України, освіта неповна середня, не працює, неодруженого, раніше судимого:

- 20.07.2012 року Центральним районним судом м. Миколаєва за ч.2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі з випробуванням строком на 2 роки;

- 25.09.2012 року Ленінським районним судом м. Миколаєва за ч.2 ст. 185, ч.4 ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі з випробуванням строком на 2 роки;

- 26.07.13 р. Каховським міськрайонним судом Херсонської області за ч.2 ст. 186, ст. 71 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі;

- 03.12.2013 р. Ленінським районним судом м. Миколаєва за ч.2 ст. 15 ч.3 ст. 185, ч.4 ст. 70, ст. 71 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі;

- 29.01.2014 року Ленінським районним судом м. Миколаєва за ч.2 ст. 186, ч.4 ст. 70, ст. 71 КК України до 4 років 9 місяців позбавлення волі, ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 02.04.2014 року вирок змінено, виключено вказівку про застосування ст. 71 КК України, вважати засудженим за ч.2 ст. 186, ч.4 ст. 70 КК України до 4 років 3 місяців позбавлення волі, який проживає з матір'ю за адресою: АДРЕСА_7,

у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст. 186, ч.2 ст. 190 КК України,

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_16, уродженця м. Миколаєва, громадянина України, учня Надбузького професійного аграрного ліцею, освіта неповна середня, неодруженого, не працює, не судимого, який проживає поза родиною за адресою: АДРЕСА_9, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_8,

у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України,

В С Т А Н О В И В:

1. 06.10.2012 р. приблизно о 07:00 год. ОСОБА_7, діючи повторно, маючи умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману, прийшов до ОСОБА_29, який мешкає в квартирі АДРЕСА_10, та під приводом передати банківську карту його матері, яка допомагає ОСОБА_29 знімати з банківського рахунку його пенсію, узяв у останнього вище зазначену банківську карту та пін-код до неї на ім'я ОСОБА_29

У цей же день приблизно о 07:24 год. ОСОБА_7, знаходячись біля Банкомату № 1058 "ПриватБанку", який розташований за адресою: м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 142, скориставшись банківською картою "ПриватБанку" та пін-кодом до неї, які належать ОСОБА_29, зняв з банківського рахунку потерпілого грошові кошти в сумі 1200 гривень, з яких останньому повернув 200 грн., а грошові кошти в сумі 1000 грн. витратив на власний розсуд.

2. 02.02.2013 р. приблизно о 07:00 год. ОСОБА_7, діючи повторно, в результаті раптово виниклого умислу, направленого на заволодіння чужим майном, шляхом зловживання довірою ОСОБА_29, якому негайно були потрібні гроші, взяв у останнього кредитну карту "ПриватБанку" та пін-код до неї на ім'я ОСОБА_29 для зняття грошей в сумі 100 гривень.

У цей же день приблизно о 07:40 год. ОСОБА_7, знаходячись біля банкомату № 1058 "ПриватБанку", який розташований за адресою: м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 142, скориставшись кредитною картою "ПриватБанку" та пін-кодом до неї, які належать ОСОБА_29, зняв з банківського рахунку потерпілого грошові кошти в сумі 3261 гривень. При цьому ОСОБА_7 повернув ОСОБА_29 грошові кошти в сумі 2000 гривень, а грошові кошти в сумі 1261 гривень привласнив та витратив на власний розсуд.

3. 27.10.2012 року приблизно о 20:00 год. неповнолітній ОСОБА_2, зустрівшись з неповнолітніми ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_3, запропонував останнім скоїти крадіжку майна з бару "ІНФОРМАЦІЯ_17", який розташований за адресою: АДРЕСА_11.

У цей же день, у невстановлений досудовим слідством час, реалізуючи свій злочинний намір, направлений на таємне викрадення чужого майна, неповнолітній ОСОБА_2, діючи повторно та за попередньою змовою з неповнолітніми ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_3, перелізли через паркан вказаного бару, неповнолітній ОСОБА_3 зламав вхідні двері бару, після чого останні проникли до приміщення вказаного бару, звідки таємно викрали монітор вартістю 2000 гривень, системний блок вартістю 3000 гривень з професійною програмою "Бар-ресторан" вартістю 6000 гривень, кавоварку вартістю 8000 гривень, спричинивши ОСОБА_26 матеріальну шкоду на загальну суму 19 000 гривень. Після чого з викраденим майном з місця злочину зникли, розпорядившись ним на власний розсуд.

4. 28.10.2012 року приблизно о 19:00 год., продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, направлений на таємне викрадення чужого майна, неповнолітній ОСОБА_2, діючи за попередньою змовою з неповнолітніми ОСОБА_5, ОСОБА_4, перелізли через паркан бару "ІНФОРМАЦІЯ_17", який розташований за адресою: АДРЕСА_11, шляхом вільного доступу проникли до приміщення вказаного бару, звідки таємно викрали електричну плитку, вартістю 5000 гривень, електропіч, вартістю 3000 гривень, монітор вартістю 2000 гривень, системний блок вартістю 2000 гривень. З місця злочину зникли, розпорядившись вказаним майном на власний розсуд, тим самим спричинили ОСОБА_26 матеріальну шкоду на загальну суму 12000 гривень.

Загальна шкода, спричинена ОСОБА_26, склала 31 000 гривень.

5. 16.11.2012 року (в обвинувальному акті помилково зазначено 16.11.2013 року) близько 02:00 год. неповнолітні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вирішили відкрито заволодіти майном ОСОБА_21 та ОСОБА_22, які прямували до зупинки "вул. будівельників" по пр. Миру в м. Миколаєві. У момент вчинення злочину ОСОБА_1, виходячи за межі попередньої змови з ОСОБА_2 щодо відкритого викрадення майна потерпілих, вчинив напад, застосувавши насильство, небезпечне для життя і здоров'я потерпілого, а саме наніс один удар складним шарнірним ножем в стегно правої ноги ОСОБА_21, заподіявши тим самим йому легкі тілесні ушкодження, що потягли за собою короткочасний розлад здоров'я, з метою подолання можливого фізичного опору ОСОБА_21 та надання можливості ОСОБА_2 безперешкодно заволодіти майном інших потерпілих.

Водночас, ОСОБА_2, діючи повторно, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, шляхом ривка відкрито заволодів майном ОСОБА_22, а саме сумкою вартістю 250 грн., в якій знаходилося наступне майно: гаманець вартістю 50 грн., гроші в сумі 2000 грн., картки "Приватбанк", "Укрсоцбанк", "Аваль" на ім'я ОСОБА_31, "Аваль" на ім'я ОСОБА_21, записна книжка, які для потерпілої матеріальної цінності не представляють.

Діями ОСОБА_2 завдано матеріальну шкоду ОСОБА_22 на загальну суму 2300 грн.

Відразу ж після викрадення сумки у ОСОБА_22, ОСОБА_2 побіг вперед на зупинку громадського транспорту "вул. Будівельників" по пр. Миру у м. Миколаєві, де на лавці сидів ОСОБА_32 Підбігши до останнього, ОСОБА_2, діючи повторно, шляхом ривку відкрито заволодів сумкою ОСОБА_32 вартістю 50 грн., в якій знаходилося наступне майно: туалетна вода вартістю 90 грн., мобільний телефон "Nokia 3310" вартістю 300 грн. з сім-картою мобільного оператора МТС вартістю 15 грн. та грошима на рахунку в сумі 11 грн., два ключі від квартири, які для потерпілого не представляють матеріальної цінності.

Діями ОСОБА_2 завдано матеріальну шкоду ОСОБА_32 на загальну суму 466 грн.

6. 27.12.2012 року приблизно о 18:00 год. неповнолітній ОСОБА_2, знаходячись на перехресті вул. Чкалова та вул. 9 Слобідської в м. Миколаєві, маючи намір на відкрите викрадення чужого майна, діючи повторно, за попередньою змовою з іншою особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, шляхом ривку, відкрито заволоділи майном ОСОБА_27, а саме: жіночою сумкою вартістю 130 гривень, мобільним телефоном Нокіа Е 50 вартістю 700 гривень, в якому знаходилась сім-карта оператора "Лайф", яка не представляє матеріальної цінності, гаманцем вартістю 100 гривень, грошовими коштами в сумі 1700 гривень, ключами в кількості 3 штук, які не представляють матеріальної цінності, а всього на загальну суму 2630 гривень, чим завдали ОСОБА_27 матеріальних збитків на вказану суму. Після чого з викраденим майном з місця злочину зникли, розпорядившись ним на свій розсуд.

7. Також, 17.01.2013 року приблизно о 17:20 год. неповнолітній ОСОБА_7, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння на перехресті вул. Скороходова та пр. Жовтневого в м. Миколаєві, діючи по раптово виниклому наміру на відкрите викрадення чужого майна, діючи повторно, за попередньою змовою з невстановленою особою, із застосуванням фізичного насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілої, що виразилось у штовханні ОСОБА_25 в спину, від чого остання впала на землю, відкрито заволоділи майном потерпілої, а саме: жіночою сумкою вартістю 300 гривень, грошима в сумі 700 гривень, кредитною карткою, паспортом на ім'я ОСОБА_25, зв'язкою ключів в кількості 3 штук, косметичкою та парасолькою, які не представляють матеріальної цінності, а всього на загальну суму 1000 гривень, чим завдали ОСОБА_25 матеріальних збитків на вказану суму. Після чого з викраденим майном з місця злочину зникли, розпорядившись ним на свій розсуд.

8. Також, 07.02.2013 року приблизно о 20:30 год. неповнолітній ОСОБА_2, знаходячись біля будинку № 88 по вул. Космонавтів в м. Миколаєві, діючи по раптово виниклому наміру на відкрите викрадення чужого майна, діючи повторно, за попередньою змовою з неповнолітнім ОСОБА_6, який також діяв повторно, шляхом ривку, відкрито заволоділи майном ОСОБА_28, а саме: жіночою сумкою вартістю 100 гривень, мобільним телефоном Самсунг Х 520 вартістю 600 гривень, в якому знаходилась сім-карта оператора "Київстар", яка не представляє матеріальної цінності, грошима в сумі 200 гривень, а всього на загальну суму 900 гривень, чим завдали ОСОБА_28 матеріальних збитків на вказану суму. Після чого з викраденим майном з місця злочину зникли, розпорядившись ним на свій розсуд.

9. Крім того, 10.02.2013 року о 02:00 год. ОСОБА_1, знаходячись біля магазину "П'ятий Океан" по вул. Космонавтів, 81/1 в м. Миколаєві, діючи повторно, з метою заволодіння чужим майном шляхом обману, під приводом покататися на мопеді "Honda DIO" вмістом двигуна 49,9 куб. см., що належить ОСОБА_23 та перебував у тимчасовому користуванні у ОСОБА_33, взяв у останнього зазначений мопед та поїхав на ньому у невідомому напрямку.

Після цього ОСОБА_1 заволодів зазначеним мопедом та розпорядився ним на власний розсуд, чим завдав матеріальну шкоду ОСОБА_23 на суму 5000 гривень.

10. Також, 18.02.2013 року приблизно о 21:00 год. неповнолітній ОСОБА_5, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння біля будинку № 246 по вул. Чигрина в м. Миколаєві, маючи намір на відкрите викрадення чужого майна, діючи повторно, за попередньою змовою з неповнолітніми ОСОБА_6 та ОСОБА_2, які також діяли повторно та знаходились в стані алкогольного сп'яніння, із застосуванням фізичного насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілої, що виразилось в поштовху ОСОБА_2 плечем у правий бік ОСОБА_24, від чого остання впала на землю, відкрито заволоділи майном потерпілої, а саме: жіночою сумкою вартістю 500 гривень, мобільним телефоном Самсунг Х460 вартістю 400 гривень, в якому знаходилась сім-карта оператора "Лайф", яка не представляє матеріальної цінності, мобільним телефоном Нокіа 101 вартістю 300 гривень, в якому знаходились сім-карти операторів "Київстар" та "МТС", які не представляють матеріальної цінності, портмоне для телефонів вартістю 60 гривень, косметикою на загальну суму 400 гривень, манікюрним набором вартістю 400 гривень, грошима в сумі 70 гривень, кредитними картками, довідками, паспортом та ідентифікаційним кодом на ім'я ОСОБА_24, зв'язкою ключів, які не представляють матеріальної цінності, а всього на загальну суму 2130 гривень, чим завдали ОСОБА_24 матеріальних збитків на вказану суму. Після чого з викраденим майном з місця злочину зникли, розпорядившись ним на свій розсуд.

1, 2 епізоди від 06.10.2012 р. та 02.02.2013 р. за обвинуваченням ОСОБА_7

Обвинувачений ОСОБА_7 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України за даними епізодами визнав повністю та пояснив, що в перший раз 06.10.2012 р. о 08:00 год. він прийшов до потерпілого, взяв картку, зняв з неї 1200 грн. Потерпілому віддав 200 грн., купив тому пляшку горілки та ковбаси, гроші, що залишились витратив на власні потреби. Другого разу він взяв кредитну картку, пін-код до неї він знав, зняв 3200 грн., собі взяв 1200 грн., 2000 грн. віддав.

Вина обвинуваченого підтверджується:

- показами потерпілого ОСОБА_29, який суду пояснив, що він дав обвинуваченому ОСОБА_7 картку та попросив того, зняти гроші. Це було двічі в 2012 та в 2013 рр. ОСОБА_7 зняв та програв гроші. Взагалі йому гроші завжди знімала мати ОСОБА_7, але той сказав, що мати попросила його зняти гроші. Тому він сказав обвинуваченому пін-код. Той зняв всі гроші в сумі 1200 грн., хоча він просив зняти 100 грн. Другого разу так само, зняв гроші. Гроші йому ніхто не повернув. Двічі ОСОБА_7 зняв всю пенсію.

Перший раз ОСОБА_7 зняв з пенсійної картки 1200 грн. та нічого не повернув. Другого разу він дав обвинуваченому кредитку та просив зняти 100 грн., а скільки зняв ОСОБА_7, він не знає. Він знімав з кредитки гроші, оскільки не прийшла пенсія, а потім йому повідомили, що в нього заборгованість по кредитній картці. Окрім ОСОБА_7 ніхто не міг зняти гроші. Цивільний позов він не заявляв;

- показами свідка ОСОБА_34, який суду пояснив, що ОСОБА_29 це батько його покійної дружини, у якого проживав ОСОБА_50. ОСОБА_50 зателефонував йому та сказав, що у ОСОБА_29 зняли гроші з кредитної карти. Він приїхав, ОСОБА_29 дав йому дві тисячі, які ОСОБА_7 йому приніс. Це було взимку. Він пішов в банк та вияснилось, що з цієї кредитної карти вже не в перший раз ОСОБА_7 знімав гроші. Першого разу той зняв десь 1700-1800 грн. ОСОБА_29 сказав, що дав ОСОБА_7 карту, щоб той зняв 100 грн., а той приніс 2000 грн. Всього ОСОБА_7 зняв приблизно 4 тисячі. До цього ОСОБА_7 знімав ще якісь гроші;

- випискою по карті № НОМЕР_1 за 06.10.2012 р., яка належить ОСОБА_29, з якої 06.10.12 р. о 07:24 год. було знято 1200 грн.;

- випискою по карті № НОМЕР_2 за 02.02.2013 р., яка належить ОСОБА_29, з якої 02.02.2013 р. о 07:40 год. було знято 3120 грн., 07:41 год. - 105,00 грн., о 07:43 грн. - оплачено послуги на суму 36,00 грн.

3, 4 епізоди від 27.10.2012 р. та 28.10.2012 р. за обвинуваченням ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_3

Обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчинені злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України за даними епізодами, визнав повністю та пояснив, що 27.10.2012 р. він катався на мопеді та зустрів ОСОБА_5, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, ОСОБА_3 запропонував їм здійснити крадіжку з бара "ІНФОРМАЦІЯ_17" по вул. Миколаївській. Вони залізли в бар, вхідні двері зламав ОСОБА_3. Вони викрали монітор, 2 комп'ютери та продали в магазин. З переліком майна згоден, не згоден з його вартістю. Вони отримали 150 грн. чи 200 грн., гроші розділили.

28.10.2012 р. він з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 знову проникли в бар та викрали звідти електроплитку, монітор, системний блок, електропіч. Системний блок здали за 50 грн., гроші розділили.

Це було приблизно о 21:00 год. Монітор та системний блок здали в магазин "Маріо", отримали 200 грн. Кавоварка була звичайна вартістю приблизно 200 грн.

Обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчинені злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України за даними епізодами, визнав повністю та суду пояснив, що він, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 спочатку відкрили двері, а потім запропонували ОСОБА_2. Першого разу викрали монітор, процесор, кавоварку, наступного дня здали в магазин "Маріо". Двері відкривав ОСОБА_3. Викрали майно, перелічене в обвинувальному акті. 27.10.2012 р. відкрили двері він, ОСОБА_4 та ОСОБА_3. 28.10.2012 р. він, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 викрали електропіч, монітор, електроплитку. Він отримав за все приблизно 80 грн.

Обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчинені злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України за даним епізодом, визнав повністю та суду пояснив, що він перший заліз до бару просто подивитися. Потім він, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 зустріли ОСОБА_2. В перший раз вони викрали монітор, системний блок та кавоварку. Продали комп'ютер до магазину "Маріо". Він не пам'ятає, чи домовлялись вони залізти наступного дня, але він не прийшов. Він не пропонував ОСОБА_2 залізти в бар. Він отримав гроші в розмірі 50 грн. Кається у вчиненому.

Обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчинені злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України за даними епізодами, визнав повністю та суду пояснив, що він, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 залізли в бар. Хто запропонував залізти, він не пам'ятає, пам'ятає, що зустріли ОСОБА_2 та запропонували тому залізти в бар. Першого разу викрали системний блок, монітор та кавоварку. Системний блок та монітор продали. На другий день ввечері ОСОБА_3 з ними не було. Вони викрали електропіч, електроплитку та системний блок. Половину майна продали, інші речі в них викрали. Гроші розділили. У вчиненому кається.

Вина обвинувачених підтверджується:

- показами потерпілої ОСОБА_26, яка суду пояснила, що коли була крадіжка вона точно не знає, справою займався її адвокат. Знає, що було дві крадіжки. У неї з бару по вул. Миколаївській викрали монітори, побутову техніку. Всі замки були зламані. Від працівників міліції їй стало відомо, що крадіжку здійснили чотири особи. Викрали монітори, кавоварку, електричну плиту, мікрохвильову піч. Загальна сума збитків склала 53000 грн. Їй нічого не повернули та не сплатили;

- протоколом огляду місця події від 04.11.2012 року, згідно якого об'єктом огляду являється бар "ІНФОРМАЦІЯ_17", розташований за адресою: АДРЕСА_11. З лівої сторони по коридору за дверним отвором розташована кімната. Далі є пластикові двері, на вагонці мається наскрізне пошкодження діаметром близько 20 см, які на момент огляду відкриті. Далі розташований зал, на підлозі лежить пластик, вагонка, які вирвані з дверей. З лівої сторони в залі ще одні пластикові двері, вагонка на яких також має наскрізне пошкодження діаметром близько 80 см;

- гарантійними талонами на комп'ютер МТІ, принтер Lexmark, системний блок PIII-600, монітор Samsung 17, сканер Epson 610, модем Eline, монітор SM 570B, духовку електричну Saturn;

- протоколом огляду предметів від 28.02.2013 р., згідно якого був оглянутий системний блок в корпусі білого кольору;

- розпискою ОСОБА_26, яка отримала від слідчого системний блок з програмою відеоспостереження.

5 епізод від 16.11.2012 р. за обвинуваченням ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчинені злочину, передбаченого ч.1 ст. 187 КК України за даним епізодом, не визнав та суду пояснив, що в листопаді 2012 року вночі приблизно о 00:00 год. він зустрів ОСОБА_2, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 біля бару "Арзу" по пр. Миру. Ніхто не пропонував здійснити грабіж. Він зайшов в бар, йому ОСОБА_6 сказав, що на вулиці бійка. Він вийшов на вулицю, там був ОСОБА_7, ОСОБА_2 та потерпілий. Він стояв за 5 метрів та дивився на бійку. Потім всі розбіглись, а він повернувся в бар. Забіг ОСОБА_6, та вони разом сиділи в барі. Потім вони пішли шукати ОСОБА_2 та ОСОБА_7. На зупинці їх затримали. Ніхто нікого не грабував. Ножа в нього не було. Алкогольні напої він не вживав. Коли він вийшов, то бачив потерпілих, ті проходили по вулиці. До міліції відвезли на машині, надягли наручники, обшукали. Коли завели в кабінет, теж обшукали, але нічого не знайшли.

Обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України за даним епізодом, визнав повністю та суду пояснив, що він, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 приїхали до бару, там зустріли ОСОБА_1. Вони всі залишились в барі. Потім він та ОСОБА_7 вийшли на вулицю покурити. Він зайшов в бар, потім забіг ОСОБА_7 та сказав, що на вулиці бійка. Сварились чоловік та жінка. Він вдарив чоловіка, той впав. Потім жінка почала його бити сумкою. Він забрав сумку та одразу пішов. В сумці були гроші в сумі 1000 грн., гаманець. ОСОБА_1 не пропонував нікого грабувати. Сумку він викинув, гроші витратив. В барі ніхто не домовлявся нікого грабувати. Коли він забрав сумку, ОСОБА_1 не бачив, оскільки знаходився в барі. Ножа у ОСОБА_1 він не бачив. На зупинці у ОСОБА_32 він забрав сумку, той спав. Сумку він потім викинув, нічого не взяв. Він не бачив, хто з ним був рядом, зірвав сумку та втік. При ньому нікого не арештовували. Ніж знайшли в міліції: був ОСОБА_1 та ОСОБА_6. Всі сказали, що це ОСОБА_1.

Вина обвинувачених підтверджується:

- показами потерпілого ОСОБА_21, який суду пояснив, що 16.11.2012 р. він відпочивав в барі "Арзу" разом з ОСОБА_22 та її сестрою. Випили пляшку коньяку приблизно по 100-150 гр. кожний. Вночі вони вийшли з бару та пішли спокійно на зупинку. ОСОБА_32 йшов попереду, він з ОСОБА_22 позаду. У ОСОБА_22 забрали сумку, його вдарили ножем. в нього нічого не забирали. Хто конкретно вдарив ножем, він сказати не може. На місці ножа не було, приїхала міліція та викликала швидку допомогу. Все відбувалась зі спини;

- показами потерпілої ОСОБА_22, яка суду пояснила, що в листопаді 2012 р. приблизно о 22:00 год. вона, ОСОБА_21 та ОСОБА_32 були в барі "Арзу", розташованому по пр. Миру. Приблизно о 02:00 год. вони вийшли на зупинку. Позаду них хтось йшов, хто вона не бачила. Сумка була в неї з лівої сторони. Нападаючих було двоє. Один у неї забрав сумку, а інший напав на ОСОБА_21. Вона наздоганяла того, хто в неї забрав сумку. Ранений був ОСОБА_21. В сумці були гроші в сумі 2000 грн., 2 картки. Їй повернули 1000 грн. Просить стягнути суму, що залишилась. Позаду них було більше людей. ОСОБА_32 йшов попереду неї та ОСОБА_21. Зовнішність нападаючих вона не пам'ятає. Те, що сталося з ОСОБА_21, вона побачила, коли повернулась на місце, там стояла швидка допомога. ОСОБА_1 вона побачила в міліції. Її ніхто не бив;

- показами свідка ОСОБА_7, який суду пояснив, що він, ОСОБА_6 та ОСОБА_2 їхали на мопеді. На площі мопед заглохнув. ОСОБА_6 дістав ніж, зробив мопед та вони поїхали в бар "Арзу". В барі він випив склянку "Рево". Він з ОСОБА_6 стояли та спілкувались на вулиці. Побачили чоловіка та жінку. Чоловік ображав жінку, він того вдарив, потім поїхав. Грабувати ніхто нікого не пропонував. ОСОБА_6 був рядом, коли забирали сумку. 16.11.2012 р. він випив склянку "Рево". Потерпілу ОСОБА_22 бачив, до неї підійшов чоловік та вдарив її. ОСОБА_6 там був, ОСОБА_2 був рядом, ОСОБА_1 стояв біля бару. Ножа у ОСОБА_1 він не бачив, бачив у ОСОБА_6 на площі;

- показами свідка ОСОБА_6, який суду пояснив, що він, ОСОБА_7 та ОСОБА_2 біля бару "Арзу" зустріли ОСОБА_1. на вулицю вийшли дві жінки та два чоловіка. Почалася бійка, він спостерігав здалеку. Він побачив у потерпілого ОСОБА_32 ніж, забрав ОСОБА_1 та вони повернулись в бар. ОСОБА_2 залишився на вулиці розмовляти. Одна з жінок плакала, друга її заспокоювала. Почалася бійка. Він не бачив як ОСОБА_2 забирав сумку. Ножа ні у кого не було. Коли вони з ОСОБА_1 вийшли, їх затримала міліція. ОСОБА_1 весь час був з ним;

- показами свідка ОСОБА_36, який суду пояснив, що він працює інспектором ППС. 16.11.2012 р. він затримував ОСОБА_1 та ОСОБА_6 біля ринку "Колос". Потерпіла викликала працівників міліції. Жінка впізнала їх як осіб, які вчинили грабіж. Затримані були доставлені на автомобілі до райвідділу. Особисто він не проводив догляд обвинувачених. В райвідділу він посадив затриманих на лавку, за них розписався черговий, та він поїхав. В руках у затриманих нічого не було. В рапорті він нічого не писав про вилучення предметів. Інструкція передбачає поверхневий огляд затриманих на наявність колючих, ріжучих предметів;

- показами свідка ОСОБА_37, яка суду пояснила, що в середині листопада 2012 року вона знаходилась на чергуванні з оперативними співробітниками. Вночі до неї підійшов оперативний співробітник та сказав, що затриманий ОСОБА_1 сховав ніж в черговій частині, за допомогою якого той вчинив розбій. Вона спустилась вниз, провела огляд, виявила ніж, склала протокол. Матеріали вона передала в чергову частину. Тієї ночі була доставлена потерпіла. Також був потерпілий ОСОБА_21 з ножовим пораненням в швидкій. Ніж був в холі в столі навпроти чергової частини. Про ніж їй стало відомо від оперуповноваженого ОСОБА_38;

- показами свідка ОСОБА_38, який суду пояснив, що він працює оперуповноваженим. В листопаді 2012 року ближче до півночі були доставлені двоє підозрюваних у вчиненні розбою ОСОБА_1 та ОСОБА_6. Спочатку ОСОБА_1 визнавав свою вину, а потім почав заперечувати свою провину. ОСОБА_6 сказав, що вони знаходились біля бару "Арзу". ОСОБА_6 також повідомив, що ОСОБА_1 виклав ніж в стіл навпроти чергової частини. Вони провели огляд та знайшли ніж. Коли вони знайшли ніж, ОСОБА_1 та ОСОБА_6 сиділи біля столу. ОСОБА_6 казав, що він з ОСОБА_1 пограбували жінку;

- показами свідка ОСОБА_39, який суду пояснив, що не пам'ятає обставин затримання. Нічого не пам'ятає. Він їздив на автомобілі ВАЗ 2107. Був за кермом. Людей не обшукував, а поверхово доглядав (прохлопував по кишенях). Допускає таку ситуацію, що при початковому огляді вони могли не виявити колюче-ріжучих предметів;

- показами свідка ОСОБА_40, який суду пояснив, що він нічого не пам'ятає. Перед посадкою в автомобіль, вони перевіряли людей методом прощупування. Якщо б вони щось виявили, то викликали оперуповноваженого та понятих. При ньому такого не було, щоб вони щось пропустили;

- протоколом огляду ділянки місцевості від 16.11.2012 року, згідно якого об'єктом огляду є хол Ленінського РВ ММУ, в ході огляду якого зі столу вилучений розкладний ніж;

- протоколом огляду місця події від 06.12.2012 року, згідно якого об'єктом огляду є кабінет № 307 Ленінського РВ ММУ. На одному з трьох столів знаходиться чоловіча спортивна сумка, яка має механічні пошкодження у вигляді розриву фрагмента тканини довжиною 4 см. В одному з розділів сумки знаходяться два ключа;

- розпискою ОСОБА_32, який отримав від слідчого належні йому речі: сумку та два ключа;

- розпискою ОСОБА_32, який отримав від ОСОБА_2 460 грн. в рахунок відшкодування йому матеріальних збитків та моральної шкоди, претензій до ОСОБА_2 не має;

- висновком експерта № 3 від 12.02.2013 р., згідно якого на клинку ножа, наданого на дослідження, виявлено кров та клітини з ядрами.

Генетичні ознаки зразка крові ОСОБА_21 збігаються з генетичними ознаками слідів крові і клітин у змиві з клинка ножа;

- висновком експерта № 35 від 15.03.2013 р., згідно якого на брюках потерпілого ОСОБА_21 мається одне колото-різане пошкодження, яке могло утворитися від однократної дії плоского колюче-ріжучого предмета типу клинка ножа, який має гострий кінець, лезо з двосторонньою відносно гострої заточкою, обух шириною до 0,3 см з більш вираженим правим ребром. Найбільша ширина частини клинка, яка погрузилась, в межах 1,3-1,5 см.

Не виключається можливість утворення пошкодження на брюках потерпілого ОСОБА_21 від дії клинка ножа, наданого на експертизу;

- висновком експерта № 2664 від 14.12.2012 року, згідно якого у ОСОБА_21 було наявне тілесне пошкодження у вигляді колото-різаної рани нижньої третини правого стегна.

Дане пошкодження могло утворитися не задовго до моменту звернення за медичною допомогою в результаті однократної дії колюче-ріжучого предмету, не виключено клинка ножа.

Тілесне пошкодження у гр. ОСОБА_21 відноситься до категорії легких тілесних пошкоджень, які потягли за собою короткочасний розлад здоров'я.

При надходженні до стаціонару гр. ОСОБА_21 знаходився в середньому ступені алкогольного сп'яніння, що підтверджується концентрацією алкоголю в крові - 1,85‰;

- розпискою ОСОБА_22, яка отримала від ОСОБА_2 гроші в сумі 1000 грн. в рахунок спричинених їй матеріальних збитків. Матеріальні збитки відшкодовано частково, претензій до ОСОБА_2 не має;

- протоколом огляду місця події від 24.11.2012 року, згідно якого об'єктом огляду є кабінет Ленінського РВ ММУ № 307. На столі в кабінеті знаходиться поліетиленовий пакет, в якому знаходяться чоловічі брюки. На правій штанині знаходиться механічне пошкодження у вигляді порізу розміром приблизно 1,2х1 см.

6 епізод від 27.12.2012 р. за обвинуваченням ОСОБА_2

Обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України за даним епізодом, визнав повністю та суду пояснив, що 27.12.2012 р. він разом з ОСОБА_51 біля зоопарку побачили жінку та забрали в неї сумку. Запропонував ОСОБА_51. Зірвав сумку також ОСОБА_51, дав йому 400 грн. та мобільний телефон "Нокіа". Телефон вони продали, гроші витратили.

Вина обвинуваченого підтверджується:

- показами потерпілої ОСОБА_27, яка суду пояснила, що 27.12.2012 р. приблизно о 18:00 год. вона йшла додому по вул. Чкалова. До неї підбігли ззаду та вирвали сумку. В сумці були гроші, телефон. Телефон їй повернули та гроші в сумі 1000 грн. Просить стягнути суму, що залишилась. Всього були спричинені збитки в сумі 1900 грн.;

- розпискою ОСОБА_27, яка отримала від ОСОБА_2 гроші в сумі 1000 грн. в рахунок спричинених їй матеріальних збитків;

- заявою ОСОБА_41 про добровільну видачу мобільного телефону Нокіа Е50 imei НОМЕР_3, який він придбав або в кінці грудня 2012 року, або на початку січня 2013 року за 100 грн. у хлопця 16-17 років біля автостанції в с. Коблево;

- протоколом огляду предмету від 01.03.2013 року, згідно якого був оглянутий мобільний телефон Нокіа Е50, який добровільно видав ОСОБА_41;

- розпискою ОСОБА_27, яка отримала від працівників міліції свій мобільний телефон Нокіа Е50 серійний № НОМЕР_3.

7 епізод від 17.01.2013 р. за обвинуваченням ОСОБА_7

Обвинувачений ОСОБА_7 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України за даним епізодом, визнав повністю та суду пояснив, що 17.01.2013 р. він йшов по пр. Жовтневому в напрямку від вул. Південної, побачив жінку. Він знаходився в стані алкогольного сп'яніння, зірвав сумку, забрав гроші. Він штовхнув потерпілу ззаду, взяв за плечі та поклав на землю. В сумці були гроші приблизно 600 грн., паспорт, ключі. Гроші він забрав, все інше викинув.

Вина обвинуваченого підтверджується:

- показами потерпілої ОСОБА_25, яка суду пояснила, що 17.01.2013 року о 17:15 год. вона йшла додому з роботи та не доходячи до пр. Жовтневого на неї напало двоє хлопців. Один з них почав виривати в неї сумку, але вона сумку не випускала. Тоді її повалили на землю, один сів на неї зверху та почав бити по голові, а другий вирвав сумку, яку вона відпустила. Сумка була вартістю 200 грн., в якій були гроші вартістю 700 грн., кредитна картка, зонт, ключі. Збитки їй не відшкодовані;

- протоколом огляду місця події від 26.02.2013 р., згідно якого місцем огляду є лісопосадка, де виявлена жіноча чорна сумка, яка має пошкодження у вигляді відірваної ручки, зламана металева накладка на боковій частині сумки. Рядом з сумкою лежать: банківська картка Приватбанку, косметичка з дзеркальцем, косметика, ручка;

- протоколом огляду місця події від 28.02.2013 року, згідно якого об'єктом огляду є кабінет № 306 Ленінського РВ ММУ. На столі знаходиться поліетиленовий пакет, в якому знаходяться: жіноча сумка, косметичка, туш, пудра, механічна ручка, пластикова картка "Приватбанку". В ході огляду від ОСОБА_25 надійшла заява, що вищевказані речі належать їй.

8 епізод від 07.02.2013 р. за обвинуваченням ОСОБА_2 та ОСОБА_6

Обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України за даним епізодом, визнав повністю та суду пояснив, що він йшов разом з ОСОБА_6 по вул. Космонавтів, біля будинку побачили жінку. Він зірвав з жінки сумку, та побіг, ОСОБА_6 побіг за ним. В сумці були гроші в сумі 200 грн., мобільний телефон "Самсунг". Гроші він витратив, телефон продав.

Обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України за даним епізодом, визнав повністю та суду пояснив, що він запропонував ОСОБА_2 вчинити грабіж. Вони зірвали сумку з плеча потерпілої. В сумці були гроші в сумі приблизно 150-200 грн. ОСОБА_2 дав йому 70 грн.

Вина обвинувачених підтверджується:

- показами потерпілої ОСОБА_28, яка суду пояснила, що 07.02.2013 року приблизно о 20:30 год. вона поверталась додому з роботи. Йшла по вул. Космонавтів, на перехресті з вул. 9 Поздовжнею на неї напали двоє хлопців та вирвали сумку. Потім хлопці побігли у двори, було темно. Вона бачила, як по дорозі вони викинули сумку. В сумці був мобільний телефон вартістю 500 грн., гроші в сумі 200-300 грн., всього заподіяно збитків приблизно на 800 грн. Батьки ОСОБА_2 виплатили їй 800 грн. Речі не повернули. Коли вона була в міліції, працівник міліції намагався зателефонувати на її мобільний, але вона припускає, що мобільний телефон розбили. В темноті вона не бачила хлопців. Як їй потім стало відомо від працівників міліції, то були ОСОБА_2 та ОСОБА_6;

- розпискою ОСОБА_28, яка отримала від ОСОБА_2 гроші в сумі 800 грн. в рахунок спричинених їй матеріальних збитків. Претензій до ОСОБА_2 не має.

9 епізод від 10.02.2013 року за обвинуваченням ОСОБА_1

Обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України за даним епізодом, визнав повністю та суду пояснив, що 10.02.2013 р. ввечері він катався на мопеді. Зустрів потерпілого, який також був на мопеді. Вони приїхали під супермаркет "П'ятий Океан" по вул. Космонавтів. Він попросив у потерпілого мопед покататися. Повернув мопед він через 1,5 тижня, коли потерпілий вже звернувся до міліції. Умисел на заволодіння мопедом в нього виник після того, як він катався довше часу, на який він взяв мопед. Наскільки він знає, то потерпілому цей мопед також дали покататися. Потім він віддав мопед ОСОБА_42, щоб той його продав, через інтернет на них вийшов потерпілий. Він повернув мопед добровільно.

Вина обвинуваченого підтверджується:

- показами потерпілого ОСОБА_23, який суду пояснив, що приблизно півроку тому він передав свій мопед ОСОБА_33 на ремонт. Наступного дня той зателефонував та сказав, що у нього угнали мопед біля супермаркету декілька знайомих. Мопед Хонда Діо, який він купив півтора роки тому за 7 тисяч грн. В ході слідства йому повернули мопед, але на ньому не було оббивки, двигун був розточений. Йому спричинено збитки на суму 3000 грн. Експертизу не проводили. Мопед йому повернув слідчий через два тижні;

- показами свідка ОСОБА_42, який суду пояснив, що точну дату він не пам'ятає, в лютому 2013 року він зустрівся з ОСОБА_1 на зупинці громадського транспорту "Рассвет". Вони поїхали в гараж, потім поїхали кататися на мопеді на вул. Радянську, де зустріли ОСОБА_42 на мопеді "Хонда". Потім вони поїхали на "Космос" по вул. Космонавтів, де катались на мопеді. ОСОБА_1 взяв у ОСОБА_42 мопед покататися, доки той катався, він замерз та поїхав додому. Спочатку ОСОБА_1 їхав з ним на мопеді, а ОСОБА_42 на своєму. Потім ОСОБА_1 взяв мопед ОСОБА_42, а він поїхав додому.

Ввечері ОСОБА_1 приїхав до нього на ОСОБА_42 мопеді та сказав, що мопед необхідно відремонтувати та здати. В нього був покупець ОСОБА_52, якому він зателефонував та запропонував купити мопед. Він обміняв мопед на велосипед та гроші в сумі 1000 грн. Через день він зателефонував ОСОБА_1 та сказав, що продав мопед. ОСОБА_1 сказав йому, що ОСОБА_42 украв цей мопед. Він зателефонував ОСОБА_52 та сказав, що мопед крадений. Потім працівники міліції вилучили мопед у ОСОБА_52, а він повернув тому велосипед;

- заявою ОСОБА_43, який добровільно видав мопед Хонда Діо, який він придбав у ОСОБА_42;

- протоколом огляду від 20.02.2013 року, згідно якого був оглянутий мопед, на якому виявлені пошкодження: задній підкрильник пошкоджено, відсутні бокові пластмасові деталі;

- протоколом пред'явлення особи для впізнання від 20.02.2013 року, згідно якого ОСОБА_44 упізнав ОСОБА_1 як особу, яка в ніч з 09.02.2013 р. на 10.02.2013 р. викрав у нього мопед;

- розпискою ОСОБА_23, який отримав від слідчого свій мопед Хонда Діо.

10 епізод від 18.02.2013 року за обвинуваченням ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_6

Обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України за даним епізодом, не визнав та пояснив, що 18.02.2013 р. він був разом з ОСОБА_2 та ОСОБА_6. Алкогольні напої він не вживав. ОСОБА_2 підбіг до жінки та забрав сумку. ОСОБА_2 сказав, що хоче забрати сумку. Він пішов з ними просто. Жінка впала. Втекли всі разом, поїхали на площу. Була ніч. Він нічого не отримав та не бачив, що було в сумці.

Обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України за даним епізодом, визнав повністю та суду пояснив, що він запропонував ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вчинити грабіж. Вони погодились. ОСОБА_5 був в стані алкогольного сп'яніння. Він зірвав сумку у жінки, вони втекли. В сумці було два телефона, гроші, майже все, перелічене в обвинувальному акті. Гроші розділили між собою. Потерпілу він не штовхав.

Обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України за даним епізодом, визнав повністю та суду пояснив, що він, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 були разом. ОСОБА_2 запропонував вчинити грабіж. ОСОБА_2 зірвав сумку, вони сіли в таксі та поїхали. В сумці було 20 грн., мобільні телефони. Він нічого не отримав. Він продав телефон "Самсунг", його потім вернули. Куди подівся телефон "Нокіа", він не знає.

Вина обвинувачених підтверджується:

- показами потерпілої ОСОБА_24, яка суду пояснила, що 18.02.2013 р. близько 20:55 год. вона поверталась з роботи, перейшла дорогу на зупинці "Автовокзал" та йшла по пр. Жовтневому у двори. Назустріч йшли три хлопця зі сторони Зоопарку. Вона зайшла у двір, почула біг. До неї підбігли троє хлопців та обступили її. Один з хлопців намагався вихватити сумку. У нього не вийшло, тому хтось з хлопців крикнув: "Вали її". Хлопець схватив сумку обома руками, сильно смикнув. Вона впала та відпустила сумку. В сумці було два мобільних телефони: "Самсунг" вартістю 300 грн. та "Нокіа" вартістю 300 грн., паспорт, ідентифікаційний номер, ключі від квартири та будинку, косметика, а саме: помада вартістю 200 грн., олівці для губ та брів вартістю по 90 грн. кожний, всього косметики на суму 400 грн., гроші в сумі 70 грн., манікюрний набір вартістю 300 грн., портмоне для двох телефонів. Сумка коштувала 500 грн. Всього їй було завдано збитків на суму 3000 грн. Батьки ОСОБА_2 відшкодували їй 1000 грн. На досудовому розслідуванні працівники міліції повернули їй телефони, паспорт, сумку. Сумку в неї виривав ОСОБА_2, з яким були ще ОСОБА_6 та ОСОБА_5. Тілесних пошкоджень в неї не було. ОСОБА_2 смикнув один раз, вона встояла, потім він штовхнув її плечем та вихватив сумку;

- розпискою ОСОБА_24, яка отримала від ОСОБА_2 гроші в сумі 1000 грн. в рахунок відшкодування спричинених їй збитків. Претензій до ОСОБА_2 матеріального та морального характеру не має;

- протоколом огляду предмету від 19.02.2013 року, згідно якого був оглянутий мобільний телефон Нокіа 101 з сім-карткою оператора Київстар. Зі слів оперуповноваженого ОСОБА_17, вказаний мобільний телефон йому передав батько ОСОБА_2 - ОСОБА_15, після того як телефон випав з карману його сина, коли той намагався втекти від працівників міліції. Було встановлено, що вказаний мобільний телефон належить ОСОБА_24;

- розпискою ОСОБА_24, яка отримала від працівника міліції належний їй мобільний телефон Нокіа 101 та сім-картку оператора "Київстар";

- протоколом огляду місця події від 20.02.2013 року, згідно якого місцем огляду є дев'ятиповерховий житловий будинок АДРЕСА_8, який складається з десяти під'їздів. Над вхідними дверима на парапеті знаходиться жіноча сумка, біля котрої лежить паспорт на ім'я ОСОБА_46 Зі слів ОСОБА_5, 18.02.2013 р. біля 21:00 год. в районі зупинки громадського транспорту "Автовокзал" ОСОБА_2 відібрав у жінки сумку, після чого він, ОСОБА_2 та ОСОБА_6 покинули місце пригоди;

- заявою ОСОБА_47, яка добровільно видала мобільний телефон Самсунг Х460 серійний № НОМЕР_4, який передали її сину ОСОБА_48 його знайомі ОСОБА_5 та ОСОБА_6, щоб син в подальшому допоміг продати телефон;

- протоколом огляду предмету № 21.02.2013 року, згідно якого був оглянутий мобільний телефон Самсунг Х460;

- протоколом огляду предметів від 20.02.2013 року, згідно якого були оглянуті паспорт на ім'я ОСОБА_24 та жіноча замшева сумка;

- розпискою ОСОБА_24, яка отримала від працівника міліції належні їй сумку, паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_24, мобільний телефон Самсунг Х460.

Оцінюючи докази в їх сукупності, суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані вірно за ч.1 ст. 187 КК України, тобто напад з метою заволодіння чужим майном (розбій), поєднаним з насильством, небезпечним для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу; за ч.2 ст. 190 КК України, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.

Суд критично оцінює покази ОСОБА_1 про непричетність його до скоєння розбійного нападу, оскільки вони спростовуються показами потерпілих, свідків, матеріалами кримінального провадження, які узгоджуються між собою, та не викликають у суду сумнівів, а тому суд розцінює їх як спосіб уникнути відповідальності за скоєне.

Оцінюючи докази в їх сукупності, суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_2 органом досудового розслідування кваліфіковані вірно за ч.2 ст. 186 КК України, тобто відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб; за ч.3 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням в інше приміщення.

Оцінюючи докази в їх сукупності, суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_5 органом досудового розслідування кваліфіковані вірно за ч.3 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням в інше приміщення; за ч.2 ст. 186 КК України, тобто відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Суд критично оцінює покази ОСОБА_5 про непричетність його до скоєння грабежу потерпілої ОСОБА_24, оскільки вони спростовуються показами обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_2, потерпілої, матеріалами кримінального провадження, які узгоджуються між собою, та не викликають у суду сумнівів, а тому суд розцінює їх як спосіб уникнути відповідальності за скоєне.

Оцінюючи докази в їх сукупності, суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковані вірно за ч.3 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням в інше приміщення.

Оцінюючи докази в їх сукупності, суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковані вірно за ч.3 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням в інше приміщення.

Оцінюючи докази в їх сукупності, суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_7 органом досудового розслідування кваліфіковані вірно за ч.2 ст. 186 КК України, тобто відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб; за ч.2 ст. 190 КК України, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно.

Оцінюючи докази в їх сукупності, суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_6 органом досудового розслідування кваліфіковані вірно за ч.2 ст. 186 КК України, тобто відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Також, ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що 17.01.2013 року приблизно о 17:20 год. він, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння на перехресті вул. Скороходова та пр. Жовтневого в м. Миколаєві, діючи по раптово виниклому наміру на відкрите викрадення чужого майна, діючи повторно, за попередньою змовою з неповнолітнім ОСОБА_7, із застосуванням фізичного насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілої, що виразилось у штовханні ОСОБА_25 в спину, від чого остання впала на землю, відкрито заволоділи майном потерпілої, а саме: жіночою сумкою вартістю 300 гривень, грошима в сумі 700 гривень, кредитною карткою, паспортом на ім'я ОСОБА_25, зв'язкою ключів в кількості 3 штук, косметичкою та парасолькою, які не представляють матеріальної цінності, а всього на загальну суму 1000 гривень, чим завдали ОСОБА_25 матеріальних збитків на вказану суму. Після чого з викраденим майном з місця злочину зникли, розпорядившись ним на свій розсуд.

Обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України за даним епізодом, не визнав та пояснив, що 17.01.2013 р. він з ОСОБА_7 не вчиняв грабіж.

Обвинувачений ОСОБА_7 також пояснив, що грабіж відносно ОСОБА_25 здійснив один. ОСОБА_2 з ним не було.

Потерпіла ОСОБА_25 в суді пояснила, що двоє невідомих відкрито викрали в неї майно. Облич нападників вона не запам'ятала.

Інших доказів винуватості ОСОБА_2 в скоєнні даного злочину органом державного обвинувачення суду не представлено.

Суд не може взяти до уваги як доказ обвинувачення ОСОБА_2 по даному епізоду протокол огляду місця події від 26.02.2013 року, за участю ОСОБА_2, оскільки він не містить даних, які б вказували на його причетність до скоєння пограбування.

В ході судового слідства невстановлені достатні докази для доведення винуватості ОСОБА_2 і вичерпані можливості їх отримати.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість і вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

За таких обставин, суд вважає, що органом державного обвинувачення не доведено, що даний злочин вчинено обвинуваченим ОСОБА_2, а тому він підлягає виправданню за даним епізодом.

Вивченням особи неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він на момент вчинення злочинів не судимий, на обліку в МОПЛ та ОНД не перебуває, за місцем навчання характеризується позитивно, за місцем мешкання працівниками міліції характеризується негативно, за місцем мешкання сусідами характеризується позитивно, на обліку у службі у справах дітей адміністрації Ленінського району не перебуває, перебуває на обліку в ВКМСД Ленінського РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області.

Згідно акту № 110 амбулаторної судово-психіатричної експертизи від 19.03.2013 року, ОСОБА_1 психічним захворюванням не страждає в даний час та не страждав в період часу, до якого відноситься інкриміноване йому діяння. В період часу, до якого відноситься інкриміноване йому діяння, він міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. В даний час він може усвідомлювати свої дії та керувати ними. Застосування до нього примусових заходів медичного характеру не потребує.

Вивченням особи неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_2 встановлено, що він на момент вчинення злочинів не судимий, на обліку в МОПЛ та ОНД не перебуває, за місцем навчання та проживання характеризується позитивно, на обліку у службі у справах дітей адміністрації Ленінського району не перебуває, перебуває на обліку в ВКМСД Ленінського РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області.

Вивченням особи неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_5 встановлено, що він раніше не судимий, на обліку в МОПЛ та ОНД не перебуває, за місцем навчання характеризується позитивно, на обліку у службі у справах дітей адміністрації Ленінського району не перебуває.

Вивченням особи неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_4 встановлено, що він раніше не судимий, на обліку в МОПЛ та ОНД не перебуває, за місцем мешкання сусідами та за місцем навчання характеризується позитивно, на обліку у службі у справах дітей адміністрації Ленінського району та СКМДД Ленінського РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області не перебуває.

Вивченням особи неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_3 встановлено, що він раніше не судимий, на обліку в МОПЛ та ОНД не перебуває, за місцем навчання характеризується позитивно, на обліку у службі у справах дітей адміністрації Ленінського району та в ВКМСД Ленінського РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області не перебуває.

Вивченням особи неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_7 встановлено, що він раніше судимий, вчинив злочини в період іспитового строку, на обліку в МОПЛ та ОНД не перебуває, за місцем навчання та проживання характеризується негативно, на обліку у службі у справах дітей адміністрації Ленінського району не перебуває, перебуває на обліку в ВКМСД Ленінського РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області.

Вивченням особи неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_6 встановлено, що він не судимий, на обліку в МОПЛ та ОНД не перебуває, за місцем навчання та проживання характеризується негативно, на обліку у службі у справах дітей адміністрації Ленінського району не перебуває, перебуває на обліку в ВКМСД Ленінського РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області.

Враховуючи суспільну небезпечність вчинених злочинів, які відносяться до злочину середньої тяжкості (ч.2 ст. 190 КК України) та тяжкого злочину (ч.1 ст. 187 КК України), обставини справи, особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують покарання ОСОБА_1 - щире каяття, вчинення злочину неповнолітнім, суд вважає необхідним призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді позбавлення волі, так як його виправлення неможливе без ізоляції від суспільства.

Враховуючи суспільну небезпечність вчинених злочинів, які відносяться до тяжких злочинів (ч.2 ст. 186, ч.3 ст. 185 КК України), обставини справи, особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують покарання ОСОБА_2 - щире каяття, вчинення злочину неповнолітнім, часткове відшкодування завданих збитків, обставину, яка обтяжує покарання - вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, суд вважає необхідним призначити ОСОБА_2 покарання у вигляді позбавлення волі, так як його виправлення неможливе без ізоляції від суспільства.

Враховуючи суспільну небезпечність вчинених злочинів, які відносяться до тяжких злочинів (ч.2 ст. 186, ч.3 ст. 185 КК України), обставини справи, особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують покарання ОСОБА_5 - щире каяття, вчинення злочину неповнолітнім, обставину, яка обтяжує покарання - вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, суд вважає можливим звільнити ОСОБА_5 від покарання у вигляді позбавлення волі з застосуванням ст.ст. 75, 104 КК України, з покладенням обов'язків, передбачених п.п. 3, 4 ст. 76 КК України, так як його виправлення можливе без відбування покарання.

Враховуючи суспільну небезпечність вчиненого злочину, який відноситься до тяжкого злочину (ч.3 ст. 185 КК України), обставини справи, особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують покарання ОСОБА_4 - щире каяття, вчинення злочину неповнолітнім, суд вважає можливим звільнити ОСОБА_4 від покарання у вигляді позбавлення волі з застосуванням ст.ст. 75, 104 КК України, з покладенням обов'язків, передбачених п.п. 3, 4 ст. 76 КК України, так як його виправлення можливе без відбування покарання.

Враховуючи суспільну небезпечність вчиненого злочину, який відноситься до тяжкого злочину (ч.3 ст. 185 КК України), обставини справи, особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують покарання ОСОБА_3 - щире каяття, вчинення злочину неповнолітнім, суд вважає можливим звільнити ОСОБА_3 від покарання у вигляді позбавлення волі з застосуванням ст.ст. 75, 104 КК України, з покладенням обов'язків, передбачених п.п. 3, 4 ст. 76 КК України, так як його виправлення можливе без відбування покарання.

Враховуючи суспільну небезпечність вчинених злочинів, які відносяться до тяжкого злочину (ч.2 ст. 186 КК України) та злочину середньої тяжкості (ч.2 ст. 190 КК України), обставини справи, особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують покарання ОСОБА_7 - щире каяття, вчинення злочину неповнолітнім, обставину, яка обтяжує покарання - вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, суд вважає необхідним призначити ОСОБА_7 покарання у вигляді позбавлення волі, так як його виправлення неможливе без ізоляції від суспільства.

Крім того, суд на підставі ст. 71 КК України, вважає необхідним до призначеного покарання ОСОБА_7 частково приєднати не відбуте покарання, призначене йому за вироком Ленінського районного суду м. Миколаєва від 25.09.2012 року.

Враховуючи суспільну небезпечність вчиненого злочину, який відноситься до тяжкого злочину (ч.2 ст. 186 КК України), обставини справи, особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують покарання ОСОБА_6 - щире каяття, вчинення злочину неповнолітнім, обставину, яка обтяжує покарання - вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, суд вважає можливим звільнити ОСОБА_6 від покарання у вигляді позбавлення волі з застосуванням ст.ст. 75, 104 КК України, з покладенням обов'язків, передбачених п.п. 3, 4 ст. 76 КК України, так як його виправлення можливе без відбування покарання.

Розглядаючи в порядку ст. 1166 ЦК України цивільний позов прокурора на суму 2375,12 грн. про відшкодування коштів, затрачених на лікування потерпілого ОСОБА_21 від злочину, то він підтверджується зібраними доказами в кримінальному провадженні та підлягає задоволенню в повному обсязі, який необхідно стягнути з ОСОБА_1

Розглядаючи в порядку ст.ст. 1166, 1179 ЦК України цивільний позов потерпілої ОСОБА_22 на суму 1300 грн. про відшкодування матеріальних збитків, завданих злочином, то обвинувачений ОСОБА_2 його визнав повністю та він підлягає задоволенню в повному обсязі, який необхідно стягнути з законного представника обвинуваченого - ОСОБА_15

Розглядаючи в порядку ст. 1166 ЦК України цивільний позов потерпілого ОСОБА_21 на суму 800 грн. про відшкодування збитків, завданих злочином, то він підтверджується зібраними доказами в кримінальному провадженні та підлягає задоволенню в повному обсязі, який необхідно стягнути з ОСОБА_1

Розглядаючи в порядку ст. 1167 ЦК України цивільний позов потерпілого ОСОБА_21 на суму 15000 грн. про відшкодування моральної шкоди, завданої злочином, то суд вважає, що він підлягає частковому задоволенню на суму 10000 грн.

Розглядаючи в порядку ст.ст. 1166, 1179 ЦК України цивільний позов потерпілої ОСОБА_27 на суму 1930 грн. про відшкодування матеріальних збитків, завданих злочином, то суд вважає, що він підлягає частковому задоволенню на суму 930 грн. з урахуванням відшкодованих збитків, який необхідно стягнути з законного представника ОСОБА_2 - ОСОБА_15

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.187, ч.2 ст. 190 КК України та призначити йому покарання:

- за ч.1 ст. 187 КК України - у вигляді 4 років позбавлення волі;

- за ч.2 ст. 190 КК країни - у вигляді 2 років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити покарання у вигляді 4 років позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарань, призначених за даним вироком та вироком Центрального районного суду м. Миколаєва від 17.03.2014 року, остаточно призначити до відбування покарання у вигляді 4 років 3 місяців позбавлення волі, рахуючи строк відбування покарання з 27.06.2013 року.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 186 КК України та призначити йому покарання:

- за ч.3 ст. 185 КК України - у вигляді 4 років позбавлення волі;

- за ч.2 ст. 186 КК України - у вигляді 5 років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити покарання у вигляді 5 років позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за вироком Ленінського районного суду м. Миколаєва від 27.01.2014 року, більш суворим, призначеним за даним вироком, остаточно призначити до відбування покарання у вигляді 5 років позбавлення волі, рахуючи строк відбування покарання з 05.10.2013 року.

ОСОБА_2 визнати невинуватим та виправдати його у пред'явленому обвинуваченні за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України за епізодом відкритого викрадення майна ОСОБА_25

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 186 КК України та призначити йому покарання:

- за ч.3 ст. 185 КК України - у вигляді 3 років позбавлення волі;

- за ч.2 ст. 186 КК України - у вигляді 4 років 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити покарання у вигляді 4 років 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ст.ст. 75, 104 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням строком на 2 роки.

На підставі п.п. 3,4 ст.76 КК України, покласти на ОСОБА_5 обов'язки: з'являтися на реєстрацію до кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та навчання.

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді 3 років позбавлення волі.

На підставі ст.ст. 75, 104 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням строком на 1 рік 6 місяців.

На підставі п.п. 3,4 ст.76 КК України, покласти на ОСОБА_4 обов'язки: з'являтися на реєстрацію до кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та навчання.

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді 3 років позбавлення волі.

На підставі ст.ст. 75, 104 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням строком на 1 рік 6 місяців.

На підставі п.п. 3,4 ст.76 КК України, покласти на ОСОБА_3 обов'язки: з'являтися на реєстрацію до кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та навчання.

ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 186, ч.2 ст. 190 КК України та призначити йому покарання:

- за ч.2 ст. 186 КК України - у вигляді 4 років позбавлення волі;

- за ч.2 ст. 190 КК України - у вигляді 2 років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити покарання у вигляді 4 років позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарань, призначених за даним вироком та за вироком Ленінського районного суду м. Миколаєва від 29.01.2014 р., призначити покарання у вигляді 4 років 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання частково приєднати не відбуте покарання, призначене за вироком Ленінського районного суду м. Миколаєва від 25.09.2012 р., остаточно призначивши до відбування покарання у вигляді 4 років 9 місяців позбавлення волі, рахуючи строк відбування покарання з 22.05.2013 року.

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у вигляді 4 років позбавлення волі.

На підставі ст.ст. 75, 104 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням строком на 2 роки.

На підставі п.п. 3,4 ст.76 КК України, покласти на ОСОБА_6 обов'язки: з'являтися на реєстрацію до кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та навчання.

Обрати обвинуваченим ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили.

Речові докази - жіночу сумку, косметичку, банківську картку, косметичні засоби, які зберігаються в камері схову речових доказів Ленінського РВ ММУ - повернути потерпілій ОСОБА_25

Заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна скасувати, речовий доказ - ніж, який зберігається в камері зберігання речових доказів Ленінського РВ ММУ - знищити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Департаменту фінансів Миколаївської міської ради (р/р 31413544700003, отримувач місцевий бюджет Заводського району м. Миколаєва, код ЄДРПОУ 37992781, банк - ГУ ДКСУ у Миколаївській області, МФО 826013, код платежу 24060300 "Інші надходження") 2375 (дві тисячі триста сімдесят п'ять) грн. 12 коп. в рахунок відшкодування коштів, витрачених на лікування потерпілого ОСОБА_21 від злочину.

Стягнути з ОСОБА_15 на користь ОСОБА_22 1300 (одну тисячу триста) грн. в рахунок відшкодування матеріальних збитків, завданих злочином.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_21 800 (вісімсот) грн. в рахунок відшкодування матеріальних збитків, завданих злочином, 10000 (десять тисяч) грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої злочином.

Стягнути з ОСОБА_15 на користь ОСОБА_27 930 (дев'ятсот тридцять) гривень в рахунок відшкодування матеріальних збитків, завданих злочином.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави на р/р ГУДКСУ Миколаївської області № 31250201117675, відкритий в ГУДК у Миколаївській області, МФО 826013, код ЗКПО 37992781, КБК 24060300, судові витрати в розмірі 293,40 грн. за проведення судової експертизи холодної зброї, 2653,20 грн. за проведення молекулярно-генетичної експертизи.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженим, які перебувають під вартою, з моменту вручення їм копії вироку.

Головуючий: Ю.П. Крутій