Постанова № 39474731, 19.06.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2014 року м. Львів Справа № 876/2830/14

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Рибачука А.І.,

суддів - Багрія В.М., Старунського Д.М.,

з участю секретаря - Волошин М.М.,

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Арендарчука О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Ягодинської митниці Міністерства доходів і зборів України на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2014 року по справі № 803/51/14-а за позовом ОСОБА_1 до Ягодинської митниці Міністерства доходів і зборів України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Ягодинської митниці Міністерства доходів і зборів України (далі - Ягодинська митниця Міндоходів), в якому просила визнати протиправним та скасувати наказ начальника Ягодинської митниці Міндоходів від 11 січня 2014 року № 14-о «Про звільнення ОСОБА_1», поновити її на роботі на посаді головного інспектора сектору митного оформлення № 1 відділу митного оформлення № 2 митного поста «Ягодин» з 11 січня 2014 року, стягнути з Ягодинської митниці Міндоходів в її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Позов обґрунтовувала посиланням на те, що її звільнено з роботи з порушенням вимог, встановлених статтею 49-2 Кодексу законів про працю України. Зазначала, що мала переважне перед іншими працівниками право на залишення на роботі, оскільки має 23 роки стажу роботи в митних органах та являється інвалідом другої групи загального захворювання, яке при її звільненні відповідачем враховане не було.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2014 року вказаний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано наказ Ягодинської митниці Міндоходів від 11 січня 2014 року № 14-о «Про звільнення ОСОБА_1», поновлено ОСОБА_1 з 11 січня 2014 року на посаді головного інспектора сектору митного оформлення № 1 відділу митного оформлення № 2 митного поста «Ягодин» Ягодинської митниці, стягнуто з Ягодинської митниці Міндоходів в користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 1399.10 грн.

Постанову в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі та стягнення в її користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць в розмірі 1399.10 грн. допущено до негайного виконання.

Не погоджуючись із вказаною постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій, з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує на те, що звільнення позивача з роботи проведено згідно з вимогами Кодексу законів про працю України. Зазначає, що суд першої інстанції при ухваленні рішення не врахував, що позивач своєчасно була попереджена про майбутнє вивільнення та що їй пропонувались 16 посад в Ягодинській митниці Міндоходів, від яких вона письмово відмовилась. Також вказує на те, що судом першої інстанції не враховано, що позивач неодноразово притягалась до дисциплінарної відповідальності.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, посилаючись на викладені в ній доводи, просив її задовольнити.

Позивач в судовому засіданні заперечила проти вимог апеляційної скарги, посилаючись на те, що оскаржуване рішення ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, просила відмовити в її задоволенні.

Заслухавши суддю-доповідача, позивача, представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що наказом голови комісії з реорганізації Державної митної служби України від 01 червня 2013 року № 861-к «По особовому складу митних органів» скасовано пункт 1 наказу Державної митної служби України від 07 лютого 2011 року № 145-к «По особовому складу митних органів» в частині припинення з 07 лютого 2011 року перебування на державній службі в митних органах України ОСОБА_1, головного інспектора сектору митного оформлення № 1 відділу митного оформлення № 2 митного поста «Ягодин» Ягодинської митниці та поновлено її з 07 лютого 2011 року на посаді головного інспектора сектору митного оформлення № 1 відділу митного оформлення № 2 митного поста «Ягодин» Ягодинської митниці.

09 вересня 2013 року комісією, утвореною з числа працівників відділу персоналу Ягодинської митниці Міндоходів, складено акт про відмову ОСОБА_1 від письмового ознайомлення з повідомленням про наступне вивільнення.

Наказом начальника Ягодинської митниці Міндоходів від 11 січня 2014 року № 14-о «Про звільнення ОСОБА_1» звільнено ОСОБА_1 з 11 січня 2014 року з посади головного інспектора сектору митного оформлення № 1 відділу митного оформлення № 2 митного поста «Ягодин» Ягодинської митниці у зв'язку із реорганізацією та скороченням чисельності працівників відповідно до пункту 1 частини 1 статті 40 Кодексу законів про працю України.

В день звільнення ОСОБА_1 було запропоновано шістнадцять посад, з яких п'ятнадцять на умовах строкового трудового договору на період відпустки по догляду за дитиною основного працівника та одну з нижчою кваліфікацією - старшого державного інспектора митного поста «Луцьк» Ягодинської митниці Міндоходів.

Підставою для звільнення позивача з роботи послужила реорганізація Ягодинської митниці, проведена відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20 березня 2013 року № 229 «Про утворення територіальних органів Міністерства доходів і зборів» та наказу Міністра доходів і зборів України від 26 квітня 2013 року № 80 "Про затвердження чисельності працівників територіальних органів Міндоходів".

Зазначена реорганізація супроводжувалась скороченням чисельності і штату працівників, оскільки штатна чисельність працівників Ягодинської митниці Державної митної служби України, яка згідно з наказом начальника Ягодинської митниці Державної митної служби України від 21 січня 2013 року № 45, яким було введено в дію структуру Ягодинської митниці та штатний розпис, становила 707 штатних одиниць, зменшилась до 662 штатних одиниць (наказ в.о начальника Ягодинської митниці Міндоходів від 14 травня 2013 року № 1), до 657 (накази начальника Ягодинської митниці Міндоходів від 23 липня 2013 року № 140, від 24 жовтня 2013 року № 248, від 17 грудня 2013 року № 361), до 656 (наказ начальника Ягодинської митниці Міндоходів від 17 грудня 2013 року № 370).

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що звільнення позивача з роботи проведено з порушенням вимог статей 40, 49-2 Кодексу законів про працю України, оскільки при наявності вакантних посад вони позивачу не пропонувались та відповідач не довів дотримання ним вимог статті 42 Кодексу законів про працю України щодо переважного права на залишення на роботі. Відмовляючи в задоволенні вимоги позивача про поновлення її на посаді головного державного інспектора відділу митного оформлення № 2 митного поста «Ягодин» Ягодинської митниці Міндоходів, суд виходив з того, що згідно з вимогами статті 235 Кодексу законів про працю України позивач повинна бути поновлена на роботі на посаді, з якої її було звільнено без законної підстави.

Суд апеляційної інстанції частково погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений статтею 5-1 Кодексу законів про працю України правовий захист від необгрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 40 Кодексу законів про працю України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом, в тому числі, у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Згідно з частиною 2 статті 40 Кодексу законів про працю України звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Згідно з частиною 1 статті 42 Кодексу законів про працю України при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці. При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається, зокрема, сімейним - при наявності двох і більше утриманців, особам, в сім'ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком, працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації.

Згідно з частинами 1 та 3 статті 49-2 Кодексу законів про працю України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

У пункті 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» містяться роз'яснення, згідно з якими при розгляді спорів про звільнення з роботи за пунктом 1 частини 1 статті 40 Кодексу законів про працю України суди зобов'язані з'ясувати чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці та про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

Отже, у випадку змін в організації виробництва і праці, в першу чергу перевага на залишення на роботі надається особам, які мають більш високу кваліфікацію і продуктивність праці, для виявлення яких роботодавець повинен зробити порівняльний аналіз продуктивності праці і кваліфікації тих працівників, які залишаються на роботі, і тих, які підлягають звільненню. Такий аналіз повинен бути проведений з врахуванням ряду факторів, зокрема, рівня освіти і присвоєної кваліфікації, підвищення кваліфікації, навчання без відриву від виробництва, тимчасового виконання обов'язків більш кваліфікованого працівника, досвіду трудової діяльності, обсягу виконуваної роботи, суміщення професій тощо. Крім цього, однією з істотних ознак більш високої продуктивності праці є дисциплінованість працівника, а тому при визначенні рівня продуктивності праці слід враховувати в тому числі й наявність в працівника дисциплінарних стягнень.

У відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, вказані зміни пов'язані із скороченням чисельності та штату працівників, а відповідно він мав право на розірвання трудових договорів, укладених на невизначений строк, однак, таке розірвання трудових договорів було можливим лише у разі неможливості переведення працівника, за його згодою, на іншу роботу. При цьому відповідач повинен був надати переваги на залишенні на роботі працівникам, які мають більш високу кваліфікацію і продуктивність праці.

Відповідач не надав суду доказів того, що у нього не було можливості перевести позивача з його згоди на іншу роботу, а також того, що у позивача відсутнє переважне право перед іншими працівниками на залишення на роботі.

Більш того, в період з моменту попередження позивача про майбутнє вивільнення до моменту її звільнення з роботи в Ягодинську митницю Міндоходів на роботу приймались нові працівники, які не були працівниками Ягодинської митниці Державної митної служби України, зокрема, наказом начальника Ягодинської митниці Міндоходів від 27 листопада 2013 року № 415-о, в порядку переведення з Департаменту митної справи Міністерства доходів і зборів України, був прийнятий на роботу на посаду головного державного інспектора відділу митного оформлення № 3 митного поста «Устилуг» ОСОБА_3

Викладене дає підстави для висновку, що позивач була звільнена з роботи без дотримання вимог статей 40, 42, 49-2 Кодексу законів про працю України, що в свою чергу свідчить про правильність висновку суду першої інстанції про протиправність оскаржуваного наказу та наявності підстав для її поновлення на роботі.

Проте, помилковим є висновок суду першої інстанції про необхідність поновлення позивача на роботі на посаді головного інспектора сектору митного оформлення № 1 відділу митного оформлення № 2 митного поста «Ягодин» Ягодинської митниці, з якої її було звільнено без законної підстави, з огляду на наступне.

Згідно з вимогами частини 1 статті 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, що розглядає трудовий спір.

Однак, у пункті 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» містяться роз'яснення, згідно з якими у випадку зміни власника підприємства (установи, організації чи його реорганізації (злиття з іншим підприємством, приєднання до іншого підприємства, поділу підприємства, виділення з нього одного або кількох нових підприємств, перетворення одного підприємства в інше, наприклад, державного підприємства в орендне підприємство або підприємства в господарське товариство) дія трудового договору працівника продовжується. При реорганізації підприємства або при його перепрофілюванні звільнення за пунктом 1 частини 1 статті 40 Кодексу законів про працю України може мати місце, якщо це супроводжується скороченням чисельності або штату працівників, змінами у їх складі за посадами, спеціальністю, кваліфікацією, професіями. Працівник, який був незаконно звільнений до реорганізації, поновлюється на роботі в тому підприємстві, де збереглося його попереднє місце роботи.

Аналіз викладеного дає підстави для висновку, що у випадку незаконного звільнення особи з роботи в результаті реорганізації підприємства, установи, організації, суд першої інстанції повинен встановити яка посада в новій штатній структурі є найбільш схожою за посадовими обов'язками до посади, яку ця особа займала до звільнення та поновити її саме на цій посаді.

Оскільки посада головного державного інспектора відділу митного оформлення № 2 митного поста «Ягодин» Ягодинської митниці Міндоходів є найбільш схожою за посадовими обов'язками з посадою, яку позивач займала до її незаконного звільнення, то суд першої інстанції повинен був поновити її саме на цій посаді.

За наведених обставин суд приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, однак зроблено помилковий висновок про необхідність поновлення позивача на роботі на посаді з якої її було звільнено без законної підстави, що відповідно до пункту 4 частини 1 статті 202 КАС України є підставою для скасування постанови суду першої інстанції в цій частині та ухвалення в цій частині нової постанови.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 200, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Ягодинської митниці Міністерства доходів і зборів України задовольнити частково.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2014 року по справі № 803/51/14-а в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді головного інспектора сектору митного оформлення № 1 відділу митного оформлення № 2 митного поста «Ягодин» з 11 січня 2014 року - скасувати та прийняти в цій частині нову постанову, якою поновити ОСОБА_1 з 11 січня 2014 року на посаді головного державного інспектора відділу митного оформлення № 2 митного поста «Ягодин» Ягодинської митниці Міндоходів.

В іншій частині постанову Волинського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2014 року по справі № 803/51/14-а - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання постанови в повному обсязі, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: А.І. Рибачук

Судді В.М. Багрій

Д.М. Старунський

Повний текст постанови виготовлено 24 червня 2014 року