Постанова № 39474585, 16.06.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2014 р. Справа № 804/12525/13-а Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розглянувши у місті Дніпропетровську у письмовому провадженні адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕЛІТАС» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

25.09.2013 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕЛІТАС» (надалі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (надалі - відповідач) в якому просить (з урахуванням уточнення) скасувати податкове повідомлення-рішення від 10.09.2013 р. №0001672201, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 5655,00 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.10.2013 р. провадження у справі зупинено.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.06.2014 р. провадження у справі поновлено.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що контролюючим органом протиправно не прийнято податкові декларації з податку на додану вартість та безпідставно проведено перевірку, за наслідком якої прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Позивач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Надав додаткові пояснення по справі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Заперечень до позову не надав.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Згідно з ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно положень п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема «Іззетов проти України», «Пискал проти України», «Майстер проти України», «Крюков проти України», «Крат проти України», «Сокор проти України», «Кобченко проти України», «Шульга проти України», «Лагун проти України», «Буряк проти України», «ТОВ «ФПК «ГРОСС» проти України», «Гержик проти України» суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін, в письмовому провадженні.

Дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, проаналізувавши чинне законодавство, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Судом встановлено, що 23.08.2013 р. відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «МЕЛІТАС» (код ЄДРПОУ 34984598) з питань не подання в установлений законом строк податкових декларацій з податку на додану вартість за період січень-червень 2013 р., про що складено Акт перевірки №312 від 23.08.2013 р. (надалі - Акт перевірки).

Актом перевірки встановлено порушення ст. 187 Податкового кодексу України, а саме підприємством у податковому (звітному) періоді січень-червень 2013 р. занижено суму податку на додану вартість на загальну суму 4525,00 грн., у тому числі: у січні 2013 р. на суму 820,00 грн., у лютому 2013 р. на суму 820,00 грн., у березні 2013 р. на суму 743,00 грн., у квітні 2013 р. на суму 551,00 грн., у травні 2013 р. на суму 770,00 грн., у червні 2013 р. на суму 820,00 грн.

Акт підписаний директором ТОВ «МЕЛІТАС» із запереченнями.

Не погоджуючись з висновками Акту перевірки, 30.08.2013 р. позивач подав заперечення (вих.№20 від 30.08.2013 р.), проте, висновки Акту перевірки були залишені без змін (лист від 05.09.2013 р. №19513/10/221).

На підставі Акту перевірки, 10.09.2013 р. відповідачем винесено податкове повідомлення рішення №0001672201, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 5655,00 грн., у тому числі 4524,00 грн. - за основним платежем, 1131,00 грн. - за штрафними санкціями.

Відповідно до п.46.1 ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.

У відповідності до ст.ст. 48 - 50 Податкового кодексу України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями п. 46.5 ст. 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Обов'язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.

Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Відповідно до пункту 49.3 ст.49 Податкового кодексу України податкова декларація подається до органу державної податкової служби за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: особисто платником податків або уповноваженою на це особою; надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Крім того, прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 ст. 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

За умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

За умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою: за наявності на всіх аркушах, з яких складається податкова декларація та, за бажанням платника податків, на її копії, відмітки (штампу) контролюючого органу, яким отримана податкова декларація, із зазначенням дати її отримання, або квитанції про отримання податкової декларації у разі її подання засобами електронного зв'язку, або поштового повідомлення з відміткою про вручення контролюючому органу, у разі надсилання податкової декларації поштою; у разі, якщо контролюючий орган із дотриманням вимог пункту 49.11 цієї статті не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею строк.

Відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється.

Податкова декларація, надіслана платником податків або його представником поштою або засобами електронного зв'язку, вважається неподаною за умови її заповнення з порушенням норм пунктів 48.3 і 48.4 статті 48 цього Кодексу та надсилання контролюючим органом платнику податків письмової відмови у прийнятті його податкової декларації.

У разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови: у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання; у разі отримання такої податкової декларації особисто від платника податку або його представника - протягом трьох робочих днів з дня її отримання.

Судом встановлено, що податкові декларації за січень, лютий, березень, квітень, травень 2013 р. були направлені позивачем до ДПІ поштою, отримані останнім 12.02.2013 р., 07.03.2013 р., 11.04.2013 р., 16.05.2013 р., 11.06.2013 р. відповідно, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення. Податкова декларація за червень 2013 р. була подана позивачем ДПІ нарочно 08.07.2013 р., що підтверджується відміткою податкового органу на податковій декларації та додатках до неї.

Відповідно до пп. 54.3.2 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно з пп. 14.1.39 ст. 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з пп. 14.1.156 ст. 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити то відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Пунктом 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

В податковій декларації за січень 2013 року позивачем було задеклароване від'ємне значення з ПДВ у розмірі 108 332 513 грн., в т.ч. за рахунок нарахування податкового кредиту за операціями поставки з ПАТ «Нікопольський завод феросплавів» та з ПАТ «Стаханівський завод феросплавів» в розмірі 108 333 333,33 грн. Сума від'ємного значення в розмірі 108 332 513 грн. за січень 2013 року, яка була включена до складу податкового кредиту лютого 2013 року, не була зменшена податковим органом. Податкових повідомлень-рішень з цього приводу не виносилось. Доказів зворотного до суду не надано.

Суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість, заниження яких, на думку відповідача, було допущено ТОВ «МЕЛІТАС» в січні-червні 2013 року в повній мірі були сплачені позивачем, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями: №267 від 30.01.2013 року на суму 821 грн. (передплата ПДВ за січень 2013); №287 від 28.02.2013 року на суму 821 грн. (передплата ПДВ лютий 2013); №306 від 28.03.2013 року на суму 821 грн. (оплата ПДВ за лютий 2013); №346 від 29.04.2013 року на суму 821 грн. (оплата ПДВ за березень 2013); №368 від 29.05.2013 року на суму 821 грн. (оплата ПДВ за квітень 2013); №386 від 26.06.2013 року на суму 821 грн. (оплата ПДВ за травень 2013); №406 від 29.07.2013 року на суму 821 грн. (оплата ПДВ за червень 2013).

Таким чином, сума податкового зобов'язання з ПДВ в розмірі 4524 грн., яка визначена спірним податковим повідомленням-рішенням за наслідками перевірки, вже була самостійно сплачена позивачем до бюджету.

Відповідач листом №12025/10/153-7 від 01.06.2013 р. повідомив, що податкові декларації з податку на додану вартість за січень 2013р., лютий 2013р. та квітень 2013р. до ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська не надходили. Податкова декларація з ПДВ за березень 2013 р. від ТОВ «МЕЛІТАС» надійшла засобами поштового зв'язку 16.04.2013 р. (вх. №1609). На адресу підприємства було направлено рекомендований лист №6339/10/18-726 від 16.04.2013 р. щодо не визнання декларації з ПДВ за березень 2013 р. податковою звітністю. Даний лист підприємством отримано 21.05.2013р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулося до ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська. Уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ до декларації з ПДВ за звітний період лютий 2013 р. надійшов до ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська засобами поштового зв'язку 19.04.2013 р. Однак, підприємством порушено розділ IV Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість від 17.12.2012 р. № 1492 (в частині заповнення уточнюючого розрахунку до декларації з ПДВ за лютий 2013р., яка до ДПІ не подавалась). Уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ до декларації з ПДВ за звітний період березень 2013 р. надійшов до ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська засобами поштового зв'язку 26.04.2013 р. На адресу підприємства направлено рекомендований лист №6738/10/18-628 від 30.04.2013 р., щодо визнання уточнюючого розрахунку не податковою декларацією.

Позивач вказує, що йому не надходило рішень щодо не визнання податкової звітності та повідомлень про відмову у прийнятті податкової звітності (окрім рішення ДПІ про невизнання податковою звітністю декларацію з ПДВ за травень 2013 р.). Жодних доказів зворотного відповідачем до суду не надано.

Таким чином, доказів порушення заповнення та/або подання податкової звітності позивачем судом не встановлено.

Натомість, позивач надав лист №5/06-3233-3235 від 25.05.2013 р. Дніпропетровської дирекції Поштампу ЦПЗ №1, в якому зазначено, що рекомендований лист №4901001085850 від 09.02.2013 р. (яким було відправлено декларацію з ПДВ за січень 2013 р.) вручений 12.02.2013 р. представнику ДПІ у Бабушкінському районі за довіреністю Мулініній В.І.; рекомендований лист № 4910004661053 від 05.03.2013 р. (яким було відправлено декларацію з ПДВ за лютий 2013 р.) вручений 07.03.2013 р. представнику ДПІ у Бабушкінському районі за довіреністю Мулініній В.І.; рекомендований лист №4909403359702 від 08.05.2013 р. (яким було відправлено декларацію з ПДВ за квітень 2013 р.) вручений представнику ДПІ у Бабушкінському районі за довіреністю Куль В.І.

Слід також додати, що позивачем було надано до Міністерства доходів і зборів України скаргу на дії працівників ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська щодо приховування факту отримання декларацій з ПДВ за січень, лютий та квітень 2013 р. та невручення рішення щодо не прийняття декларації з ПДВ за березень 2013 р. До Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області подано скаргу щодо рішення про невизнання податковою звітністю декларації з ПДВ за травень 2013 р.

Незважаючи на адміністративне оскарження рішень та дій, відповідачем було нараховано податкове зобов'язання з ПДВ згідно винесеного податкового повідомлення-рішення.

Крім іншого, судом встановлено, що судовими рішеннями, які набрали законної сили, скасовані рішення відповідача про невизнання податковою звітністю податкових декларацій за березень, травень та червень 2013 року, а податкові декларації за січень, лютий та квітень 2013 року визнані такими, що подані у день їх фактичного отримання відповідачем (12.02.2013 року, 07.03.2013 року та 16.05.2013 року відповідно), що підтверджує правильність та своєчасність подання позивачем податкових декларацій з ПДВ за січень-червень 2013 року, декларування позивачем сум податкових зобов'язань та податкового кредиту за наведені періоди, в т.ч. сум податкового кредиту в сумі 108 333 333,33 грн. у січні 2013 року, та відсутність підстав для проведення перевірки на момент її призначення.

Так постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.02.2013 року по справі № 804/462/14, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.05.2014 року, визнані податкові декларації ТОВ «МЕЛІТАС» з ПДВ за січень, лютий, квітень 2013 року з додатками такими, що подані у день їх фактичного отримання ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, тобто за січень 2013 року - 12.02.2013 року, за лютий 2013 року - 07.03.2013 року, за квітень 2013 року - 16.05.2013 року, визнана протиправною бездіяльність ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська щодо не відображення в картці особового рахунку ТОВ «МЕЛІТАС» даних податкових декларацій з ПДВ за січень, лютий, квітень 2013 року, зобов'язано ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська прийняти податкові декларації ТОВ «МЕЛІТАС» з ПДВ за січень 2013 року, лютий 2013 року та квітень 2013 року датами їх фактичного отримання та відобразити показники (дані) податкових декларацій в картці особового рахунку ТОВ «МЕЛІТАС».

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.11.2013 року по справі № 804/13273/13-а, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.04.2014 року, визнана протиправною відмова ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 16.04.13 року № 6339/10/18-726 прийняти податкову декларацію ТОВ «МЕЛІТАС» з ПДВ за березень 2013 р., визнано податкову декларацію ТОВ «МЕЛІТАС» з ПДВ за березень 2013 р. такою, що подана ТОВ «МЕЛІТАС» у день її фактичного отримання ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська - 11 квітня 2013 р.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.10.2013 р. по справі № 804/13272/13-а, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.04.2014 року, визнано протиправними дії ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська щодо не визнання податковою звітністю додаткової декларації ТОВ «МЕЛІТАС» з ПДВ за травень 2013 року, зобов'язано ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська прийняти податкову декларацію ТОВ «МЕЛІТАС» з ПДВ за травень 2013 року датою її фактичного отримання, тобто 11.06.2013 року.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.09.2013 року по справі № 804/11209/13-а, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2014 року, визнано протиправним невизнання ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська податкової декларації з ПДВ за червень 2013 року ТОВ «МЕЛІТАС» податковою звітністю, яке оформлено листом від 09.07.2013 року № 14866/10/153-1, визнано податкову декларацію з ПДВ за червень 2013 року ТОВ «МЕЛІТАС» такою, що подана у день її фактичного отримання ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська - 08.07.2013 року.

В силу ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлені вищезазначеними судовими актами факти мають преюдиціальне значення в рамках досліджуваного адміністративного спору та доведенню знову не підлягають.

Отже, в контексті вирішення даної справи по суті, суд враховує обставини, встановлені вказаними вище рішеннями, які набрали законної сили.

Відповідно до п. 49.13 ст. 49 Податкового кодексу України у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом.

З наведеного випливає, що перевірка податковим органом не мала проводитися.

Проте щодо виявлених порушень у Акті перевірки, суд вважає за необхідне додати наступне.

В Акті перевірки податковим органом зроблений висновок, що у позивача не виникає право на податковий кредит, оскільки при цьому не дотримано обов'язкових умов для виникнення такого права - придбання товарів (послуг) з метою їх використання у господарській діяльності. Підставою для такого висновку стало встановлення відповідачем тієї обставини, що на момент здійснення перевірки товари за договорами позивача з ПАТ «Нікопольський завод феросплавів» та з ПАТ «Стаханівський завод феросплавів» не передані позивачу.

В акті перевірки зазначено, що ПАТ «Нікопольський завод феросплавів» та ПАТ «Стаханівський завод феросплавів» порушено умови договорів поставки, а саме: не проведено відвантаження партії феросплавів покупцю (позивачу) на суму передоплати не пізніше 10 днів з моменту її надходження (пункт 3.3 договорів); не здійснено повернення грошових коштів, отриманих у вигляді передоплати, протягом 5 банківських днів з дати письмової вимоги покупця у випадку не поставки або часткової ставки товару;

Пунктом 1.1 Договорів поставки укладених з ПАТ «Нікопольський завод феросплавів» передбачено, що з метою здійснення господарської діяльності постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити феросплави, що в подальшому іменуються як «товар», на умовах, в кількості та в межах строків, наведених у Специфікаціях до даного договору, які є його невід'ємною частиною.

Пунктом 2.1 Договорів поставки встановлено, що конкретні умови відвантаження можуть уточнюватись у Специфікаціях.

Пунктом 3.3 Договорів поставки передбачено, що у випадку наявності передплати, відгрузка партії феросплавів проводиться на суму передплати не пізніше 10 днів з моменту надходження. У всіх інших випадках строки поставки зазначаються в специфікації.

Пунктом 3.7 договорів передбачено, що у випадку не поставки або часткової поставки товару, постачальник зобов'язується повернути грошові кошти, отримані у вигляді передплати протягом 5-ти банківських днів з дати письмової вимоги Покупця.

Згідно п. 6 Специфікацій №1 до говорів поставки, строк поставки є лютий 2012 - грудень 2012 року.

Згідно додаткових угод від 18.12.2012 року до Контрактів, внесено зміни до Специфікацій, згідно яких, строк поставки було продовжено до грудня 2013 року.

Пунктом 1.1 Контрактів на постачання феросплавів укладених з ПАТ «Стаханівський завод феросплавів» передбачено, що з метою здійснення господарської діяльності постачальник зобов'язується оставити та передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити феросплави, в подальшому іменуються як «товар», на умовах, в кількості та в межах строків, наведених у Специфікаціях до даного договору, які є його невід'ємною частиною.

Згідно п.1.4 Специфікацій до Контрактів, строк поставки є лютий 2012 - грудень 2012 року.

Згідно додаткових угод від 18.12.2012 року до договорів поставки, внесено зміни до Специфікацій, згідно яких, строк поставки було продовжено до грудня 2013 року.

Викладене свідчить про відсутність порушень умов договору щодо строку поставки товару з боку визначених вище контрагентів.

Отже, у ТОВ «МЕЛІТАС» відсутні підстави для направлення на адресу контрагентів вимоги про повернення коштів, сплачених за товар, оскільки строк поставки не пропущений.

Відповідно пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

· придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

· придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.198.1. ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

А отже, придбавши товар для використання у власній господарській діяльності та сплативши їх вартість, у т.ч. ПДВ у вартості послуг, позивач набув право на віднесення сплачених сум ПДВ до складу податкового кредиту.

Щодо тверджень відповідача про те, що підприємством в порушення п. 201.10 Податкового кодексу України не подано додаток 8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)» до декларації з ПДВ за лютий 2012 року.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, позивач отримав право на включення сум ПДВ, сплачених на користь ПАТ «Нікопольський завод феросплавів», до податкового кредиту лише в періоді отримання від продавця товарів податкових накладних і включення їх до реєстру виданих та отриманих податкових накладних і зберігав таке право протягом 365 днів з дати виписки податкових накладних незалежно від дати отримання таких податкових накладних. Без наявності податкових накладних позивач не мав права включати суму сплаченого ПДВ до складу податкового кредиту.

ДПС України неодноразово надавала роз'яснення про наявність права платника податку на нарахування податкового кредиту на підставі податкових накладних, отриманих в наступних податкових періодах (Узагальнююча податкова консультація, затверджена наказом ДПС України від 16.02.2012 р. №127).

Пунктом 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України окрім іншого передбачено, що у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг

По операціях поставки з ПАТ «Нікопольський завод феросплавів» не було випадків відмови надати позивачу податкову накладну, а відтак останнім не мала надаватися заява із скаргою на постачальника.

Згідно із ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем належним чином не доведено правомірність винесеного податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку про задоволення адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕЛІТАС» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕЛІТАС» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення, - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 10.09.2013 р. №0001672201, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «МЕЛІТАС» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 5655,00 грн.

В порядку розподілу судових витрат стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕЛІТАС» судовий збір в розмірі 114,70 грн. (сто чотирнадцять грн. 70 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, виготовленої у повному обсязі.

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили 16.06.14 Суддя З оригіналом згідно Помічник судді В.С. Парненко В.С. Парненко Ю.Ю. Ковтун