Постанова № 39474523, 25.06.2014, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

25 червня 2014 р. Справа № 802/2034/14-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Сала Павла Ігоровича, розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Жмеринці та Жмеринському районі Вінницької області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

04.06.2014 року управління Пенсійного фонду України в м. Жмеринці та Жмеринському районі Вінницької області (далі - УПФ України в м. Жмеринці та Жмеринському районі) звернулося в суд з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1) про стягнення боргу зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 5915,22 грн.

Представник позивача 25.06.2014 року подав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Конверт разом з повідомленнями про вручення поштового відправлення, направлені відповідачу, були повернуті відділом зв'язку на адресу суду з відміткою "за зазначеною адресою не проживає".

Судом перевірено правильність адреси, яка зазначена у позовній заяві і на яку направлялися судові виклики та з'ясовано, що вона повністю відповідає тим відомостям, які містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо місця проживання ФОП ОСОБА_1

Відповідно до ч. 11 ст. 35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Згідно з ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на викладене та враховуючи достатність наявних у справі доказів суд вважає можливим провести розгляд справи у відсутності сторін в письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, оцінивши наведені позивачем доводи, суд доходить висновку, що заявлений адміністративний позов належить задовольнити з таких мотивів.

Встановлено, що ФОП ОСОБА_1 перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України за № 0230003941 та є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідованого страхового внеску, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (Закон № 2464-VI) платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Частиною другою статті 6 вказаного Закону закріплено обов'язок платника єдиного внеску своєчасно та у повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати такий внесок.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464-VI єдиний внесок нараховуюється для платників,зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.

Відповідно до ч. 5, 7 ст. 9 Закону № 2464-VI сплата єдиного внеску здійснюється виключно у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки територіальних органів Пенсійного фонду, відкриті в органах Державного казначейства України для його зарахування. Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.

Приписами частини 8 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено, що платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Згідно з ч. 12 ст. 9 Закону № 2464-VI єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Як вбачається з ч. 3 ст. 25 Закону № 2464-VI суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Встановлено, що за ФОП ОСОБА_1 обліковується недоїмка зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 5915,22 грн., яка виникла у зв'язку з несплатою єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування фізичними особами-суб'єктами підприємницької діяльності за найманих працівників в сумі 65,43 грн. та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування фізичними особами-суб'єктами підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний податок), в сумі 5849,79 грн. (а.с. 9-10).

Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону № 2464-VI (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Крім того, частиною 14 статті 25 Закону № 2464-VI передбачено, що про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа територіального органу Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску. Суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти робочих днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки органів Пенсійного фонду, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для зарахування єдиного внеску. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до органу Пенсійного фонду вищого рівня або до суду з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це територіального органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачу направлялись вимоги УПФ в м. Жмеринці та Жмеринському районі № Ф-70 від 04.07.2013 року про сплату недоїмки з єдиного внеску, штрафів та пені в сумі 1839,40 грн., № Ф-70 від 06.08.2013 року про сплату недоїмки з єдиного внеску в сумі 709,25 грн та № 20 від 10.07.2013 року про сплату недоїмки з єдиного внеску в сумі 3301,05 грн., які на даний час є чинними, однак залишаються невиконаними (а.с. 11-12).

Також позивачем було прийнято рішення № 677 від 26.07.2013 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким до ФОП ОСОБА_1 було застосовано штраф у розмірі 86,65 грн. та нараховано пеню в сумі 3,04 грн. за період з 20.11.2012 року по 25.12.2012 року (а.с. 17). Вказане рішення було направлено відповідачу, ним не оскаржене та є чинним (а.с. 18).

Положеннями абзацу 6 ч. 4 ст. 25 Закону № 2464-VI (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

У випадках, зазначених в абз. 6 цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки (абзац 7 ч. 4 ст. 25 Закону № 2464-VI). Таке ж право було закріплено у п. 7 ч. 1 ст. 13 цього Закону.

Крім того, суд керується вимогами п. 3 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи", відповідно до яких органи Пенсійного фонду України продовжують адмініструвати єдиний внесок у частині завершення процедур такого адміністрування.

Згідно із ст.ст. 11, 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ст. 86 КАС України).

Вимоги позивача стосовно стягнення з відповідача недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 5915,22 грн. є обґрунтованими та підтверджуються матеріалами справи, а відтак підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача-суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 160, 162, 163, 254 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Жмеринці та Жмеринському районі Вінницької області (ідентифікаційний код 37755147) заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 5915 (п'ять тисяч дев'ятсот п'ятнадцять) грн. 22 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Сало Павло Ігорович