Постанова № 39473684, 17.06.2014, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

17 червня 2014 р. Справа № 802/1851/14-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Яремчук Костянтин Олександрович, розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

23 травня 2014 року до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулось управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що відповідач не сплатив в повному обсязі суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до Пенсійного фонду України, в зв'язку з чим утворилась заборгованість в розмірі 2316 гривень 57 копійок.

Оскільки заборгованість в добровільному порядку не погашена, управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці звернулося до суду з позовом про стягнення вказаної заборгованості.

Справа розглядається в порядку скороченого провадження, оскільки в силу пункту 4 частини 1 статті 183-2 КАС України в адміністративних справах щодо стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження, застосовується скорочене провадження.

Відповідач у строк, передбачений частиною 3 статті 183-2 КАС України, заперечень на адресу суду не направив, хоча копія ухвали про відкриття скороченого провадження надсилалася відповідачу за адресою його реєстрації, а саме: АДРЕСА_1. На адресу суду повернувся конверт з відміткою поштового відділення зв'язку із зазначенням причин невручення - "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до положень частини 11 статті 35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Таким чином, судом вжито всіх необхідних заходів для повідомлення відповідача про строк подання заперечення проти позову, порядок його подання, а також наслідки неподання такого заперечення.

Дослідивши адміністративну справу, керуючись вимогами статті 183-2 КАС України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

Відносини, що виникають між Пенсійним фондом України та платниками єдиного внеску, регулюються Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (надалі - Закон).

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 1 Закону єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 4 Закону платниками єдиного внеску є, в тому числі, роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Пунктом 1 частини 2 статті 6 Закону визначено, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до пункту 4.3.6 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 27 вересня 2010 року №21-5, нараховані за відповідний базовий звітний період суми єдиного внеску сплачуються платниками не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом, незалежно від виплати заробітної плати та інших видів виплат, на суми яких нараховується єдиний внесок. Базовим звітним періодом є календарний місяць.

Як видно із матеріалів справи, фізична особа - підприємець ОСОБА_1 зареєстрована в управлінні Пенсійного фонду України в м. Вінниці та є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Внаслідок несплати єдиного внеску відповідач має заборгованість перед управлінням Пенсійного фонду України в м. Вінниці в розмірі 2316 гривень 57 копійок, що підтверджується довідкою управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці вих. №1101 від 16 травня 2014 року (а.с.4) та карткою особового рахунку платника (а.с.8).

Частиною 4 статті 25 Закону "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Відповідачу надсилалася вимога № Ф-2777 від 15 квітня 2013 року про сплату боргу по єдиному внеску на загальну суму 2316 гривень 57 копійок (а.с.5). Однак, у встановлений законом строк сума єдиного внеску, визначена у вимозі, відповідачем не сплачена.

Відповідачем не надано доказів погашення заборгованості або оскарження вимог про сплату боргу чи їх скасування у встановленому законом порядку.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, а відтак, позов підлягає задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати відповідно до частини 4 статті 94 КАС України компенсації не підлягають.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 158, 162, 183-2, 256 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код ДРФО НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці (м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7, р/р 37197104000238 ГУ ДКСУ у Вінницькій області, МФО 802015, код ЄДРПОУ 37979905) заборгованість по сплаті єдиного внеску в розмірі 2316 (дві тисячі триста шістнадцять) гривень 57 копійок. Постанова підлягає негайному виконанню.

Відповідно до ст.ст. 183-2, 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту отримання копії постанови. Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною. Постанова набирає законної сили в порядку визначеному ст. 254 КАС України.

Суддя Яремчук Костянтин Олександрович

Згідно з оригіналом Суддя Секретар