Рішення № 39473603, 23.06.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 22/46-59/457-2012 23.06.14За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

"Інженерно-будівельна компанія Малахіт"

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаполіс ДКС"

3-тя особа, яка не

заявляє самостійних

вимог на предмет

спору на стороні

відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Фундамент"

про стягнення 638 641, 20 грн.

Суддя Картавцева Ю.В.

Представники сторін:

від позивача Деревянчук В.А. - представник (дов. № б/н від 28.04.2014 р.)

від відповідача Бєлов О.В. представник (дов. № б/н від 08.01.2014 р.)

від 3-ої особи не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інженерно-будівельна компанія Малахіт" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаполіс ДКС" про стягнення з відповідача на користь позивача 638 641,20 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору підряду № 08-12/08 від 08.12.2008 р., у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 638 641,20 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 31.01.2011 р. порушено провадження у справі № 22/46.

Рішенням господарського суду міста Києва від 01.04.2011 р. у справі №22/46, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.07.2012 р. позовні вимоги ТОВ "Інженерно-будівельна компанія "Малахіт" задоволено у повному обсязі. Стягнуто з ТОВ "Мегаполіс ДКС" на користь ТОВ "ІБК "Малахіт" 638641,20 грн. основного боргу та судові витрати.

Постановою Вищого господарського суду України від 02.10.2012 р. рішення господарського суду міста Києва від 01.04.2011 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.07.2012 р. у справі № 22/46 скасовано, справу №22/46 передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Ухвалою суду від 17.10.2012 р. справу № 22/46 прийнято до провадження з присвоєнням номеру - 22/46-59/457-2012 та призначено розгляд справи на 12.11.2012 р.

12.11.2012 р. відділом діловодства суду отримано від представника відповідача заперечення проти позову та клопотання про призначення по справі будівельно-технічної судової експертизи.

В судовому засіданні 12.11.2012 р. представник позивача заявив клопотання про відкладення розгляду справи з метою ознайомлення з запереченнями на позовну заяву. Клопотання задоволено.

За таких обставин та у зв'язку з нез'явленням в судове засідання представника від 3-ї особи, суд відклав розгляд справи на 26.11.2012 р.

Представник 3-ї особи в судове засідання 26.11.2012 р. не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Суд, у зв'язку з нез'явленням в судове засідання представника від 3-ї особи, відповідно до ст. 77 ГПК України, відклав розгляд справи га 07.12.2012 р.

Розгляд клопотання про призначення по справі судової експертизи відкладено на наступне судове засідання.

05.12.2012 р. відділом діловодства суду отримано від представника позивача заперечення на клопотання про призначення по справі судової експертизи.

07.12.2012 р. відділом діловодства суду отримано від представника відповідача пояснення щодо клопотання про призначення судової експертизи, клопотання про продовження строків розгляду справи.

Оскільки відповідно до ч. 3 ст. 69 ГПК України у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів, то суд задовольнив зазначене клопотання.

В судовому засіданні 07.12.2012 р. представник відповідача підтримав клопотання про призначення по справі судової експертизи, подане до відділу діловодства суду 12.11.2012 р. та просив суд призначити по справі будівельно-технічну судову експертизу результатів виконаних ТОВ "ІБК "Малахіт" робіт за договором підряду № 08-12/08 від 08.12.2008 р. на об'єкті за адресою: просп. П. Григоренка, 23 у м. Києві.

Клопотання обґрунтоване тим що ТОВ "Інженерно-будівельна компанія "Малахіт" неналежно виконано роботи за Договором підряду № 08-12/08 від 08.12.2008 р. Так, з метою установлення факту відповідності (або невідповідності) виконаних ТОВ "Інженерно-будівельна компанія "Малахіт" робіт умовам Договору підряду, вимогам державних будівельних норм України та вимогам нормативних документів чинних на території України в галузі будівництва, враховуючи те, що для вирішення цих питань необхідні спеціальні знання, керуючись ст. 41 Господарського процесуального кодексу України, слід призначити судову експертизу.

Представник позивача заперечив проти клопотання про призначення судової експертизи, вказуючи на те, що акти виконаних підрядних робіт, які підписані сторонами по Договору, свідчить про прийняття належним чином та якісно виконаних робіт за Договором.

За результатами розгляду клопотання про призначення у справі судової експертизи, судом призначена судова будівельно-технічна експертиза, проведення якої доручено атестованим судовим експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (КНДІСЕ), про що 07.12.2012 р. винесено відповідну ухвалу.

Також, ухвалою суду від 07.12.2012р. зупинено провадження у справі № 22/46-59/457-2012 на час проведення судової експертизи.

21.08.2013р. відділом діловодства суду отримано від Київського НДІСЕ лист № 7909/13-42 від 19.08.2013р. разом з клопотанням судового експерта Качківської М.О. про надання матеріалів необхідних для проведення судової експертизи.

З метою розгляду клопотання експерта № 7909/13-42 від 19.08.2013р. про надання матеріалів необхідних для проведення судової експертизи, Господарським судом міста Києва 04.09.2013р. витребувано від експертної установи матеріали господарської справи № 22/46-59/457-2012.

09.10.2013р. відділом діловодства суду від Київського НДІСЕ одержано матеріали даної справи.

Таким чином, з метою розгляду клопотання судового експерта про надання матеріалів необхідних для проведення судової експертизи у справі № 22/46-59/457-2012, керуючись ст. ст. 79, 86 ГПК України, суд поновив провадження у справі № 22/46-59/457-2012 для розгляду клопотання судового експерта про надання додаткових матеріалів у справі № 22/46-59/457-2012 та призначив розгляд справи на 21.10.2013 р., про що виніс відповідну ухвалу від 11.10.2013р.

Розпорядженням Заступника голови Господарського суду міста Києва від 21.10.2013р. справу № 22/46-59/457-2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-будівельна компанія "Малахіт" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаполіс ДКС" за участю 3-ої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Фундамент" про стягнення 638 641, 20 грн. передано на розгляд судді Капцовій Т.П.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.10.2013 р. справу №22/46-59/457-2012 прийнято до провадження суддею Капцова Т.П., розгляд справи призначено на 04.11.2013 р. о 10:45 год.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 28.10.2013 р. справу №22/46-59/457-2012 передано для розгляду судді Картавцевій Ю.В.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 28.10.2013 р. справу №22/46-59/457-2012 прийнято до провадження суддею Картавцева Ю.В., розгляд справи призначено на 04.11.2013 р. о 10:45 год.

У судове засідання 04.11.2013 р. представник 3-ї особи не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

21.10.2013 р. відділом діловодства суду отримано від представника позивача пояснення на клопотання щодо надання матеріалів для проведення експертизи, у яких останній зазначає про відсутність у позивача документів, необхідних експертові для проведення експертизи.

04.11.2013 р. відділом діловодства суду отримано від представника відповідача пояснення по справі, відповідно до яких документи, необхідні судовому експерту для проведення судової експертизи, у відповідача відсутні.

У судовому засіданні 04.11.2013 р. представник позивача усно заявив клопотання про відкладення розгляду справи з метою надання часу для отримання від третіх осіб документів, необхідних для проведення судової експертизи у справі №22/46-59/457-2012.

Оскільки представник відповідача не заперечував проти задоволення даного клопотання, суд задовольняє його.

За таких обставин, а також у зв'язку з нез'явленням у судове засідання представника 3-ї особи, суд, відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, відклав розгляд справи на 11.11.2013р., про що виніс відповідну ухвалу від 04.11.2013р.

11.11.2013 р. відділом діловодства суду отримано від представника позивача пояснення по справі. Відповідно до наданих пояснень позивач зазначив, що оскільки саме відповідач виступає замовником будівництва, який замовляв проектну документацію та погоджував її у відповідних інстанціях, витребувати проектно-кошторисну документацію на будинок по проспекту П. Григоренка, 23 в м. Києві можливо лише у Відповідача. У зв'язку з чим, клопотання судового експерта може бути задоволеним в частині витребування проектно-кошторисної документації на будинок по проспекту П. Григоренка, 23 в м. Києві у Відповідача.

У судове засідання 04.11.2013 р. представник 3-ї особи не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Розглянувши в судовому засіданні 11.11.2013р. клопотання № 7909/13-42 судового експерта Київського НДІСЕ Качківської М.О. про надання матеріалів необхідних для проведення судової експертизи, суд задовольнив останнє.

Ухвалою суду від 11.11.2013р. у справі № 22/46-59/457-2012 судом витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-будівельна компанія "Малахіт", у Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаполіс ДКС" та у Товариства з обмеженою відповідальністю "Фундамент" додаткові документи, необхідні для вирішення питань, поставлених перед судовими експертами відповідно до ухвали суду від 07.12.2012 р. про призначення судової будівельно-технічної експертизи, проведення якої доручено атестованим судовим експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (КНДІСЕ).

Оскільки ухвалою суду від 07.12.2012 р. по справі № 22/46-59/457-2012 призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено атестованим судовим експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (КНДІСЕ), провадження у справі № 22/46-59/457-2012 суд зупинив провадження у справі №22/46-59/457-2012 до надання висновків судової будівельно-технічної експертизи, проведення якої доручено атестованим судовим експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (КНДІСЕ), про що виніс відповідну ухвалу від 11.11.2013р.

20.01.2014р. відділом діловодства суду одержано від Київського НДІСЕ лист № 40/14477/13-43 від 16.01.2014р. разом з клопотанням судового експерта Лісниченко С.В. про надання матеріалів необхідних для проведення судової експертизи.

З метою розгляду клопотання судового експерта про надання додаткових матеріалів у справі № 22/46-59/457-2012 Господарський суд міста Києва ухвалою від 03.02.2014р. поновив провадження у справі № 22/46-59/457-2012.

Розглянувши клопотання судового експерта Лісниченко С.В. Київського НДІСЕ про надання матеріалів необхідних для проведення судової експертизи, суд задовольнив останнє.

Ухвалою суду від 03.02.2014р. у справі № 22/46-59/457-2012 судом витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-будівельна компанія "Малахіт" та у Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаполіс ДКС" додаткові документи, необхідні для вирішення питань, поставлених перед судовими експертами відповідно до ухвали суду від 07.12.2012 р. про призначення судової будівельно-технічної експертизи, проведення якої доручено атестованим судовим експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (КНДІСЕ).

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадку призначення господарським судом судової експертизи.

Оскільки ухвалою суду від 07.12.2012 р. по справі № 22/46-59/457-2012 призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено атестованим судовим експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (КНДІСЕ), провадження у справі № 22/46-59/457-2012 підлягає зупиненню на час проведення судової експертизи.

За таких обставин, ухвалою суду від 03.02.2014 р. зупинено провадження у справі № 22/46-59/457-2012.

23.05.2014 р. відділом діловодства суду одержано від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз лист №3118/3119/14-43 від 22.05.2014 р. із повідомленням про неможливість надання висновку № 3118/3119/14-43, згідно якого експертною установою додатком до листа повернуто матеріали господарської справи № 22/46-59/457-2012 без виконання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.06.2014р. поновлено провадження у справі № 22/46-59/457-2012 та призначено розгляд справи на 16.06.2014 р.

У судове засідання 16.06.2014р. представник 3-ої особи не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник відповідача у судовому засіданні 16.06.2014р. заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи.

У зв'язку з нез'явленням в судове засідання представника третьої особи, суд відповідно до ст. 77 ГПК України, відклав розгляд справи на 23.06.2014 р., про що виніс відповідну ухвалу. Таким чином, клопотання відповідача про відкладення розгляду справи судом задоволено.

У судове засідання 23.06.2014р. представник 3-ої особи не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

У судовому засіданні 23.06.2014 р. представник позивача подав суду додаткові пояснення у справі, відповідно до яких останній просить завершити розгляд справи та винести законне та справедливе судове рішення.

Також у даному судовому засіданні представник відповідача подав суду клопотання про витребування у Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві проектну документацію на будівництво торгівельно-житлового комплексу по проспекту П. Григоренка 23 у м. Києві, оскільки остання може знаходитись у вказаній організації.

Розглянувши вказане клопотання у судовому засіданні 23.06.2014 р., враховуючи, що представник позивача заперечував проти його задоволення, суд дійшов висновку, що дане клопотання не підлягає задоволенню з огляду на таке.

За змістом ст. 38 ГПК України, сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується, обставини, що перешкоджають його наданню, підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація, обставини, які може підтвердити цей доказ.

Вказане клопотання про витребування доказів, подане відповідачем, не містить зокрема обґрунтування неможливості отримання зазначеної проектної документації самостійно, тобто наявності обставин, що перешкоджають її наданню, а також підстав, з яких випливає, що проектна документація на даний час знаходиться у Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві, натомість позивач зазначає, що такий доказ «може» знаходитись у зазначеному державному органі.

За таких обставин, суд дійшов висновку про необґрунтованість клопотання про витребування доказів у розумінні ст. 38 ГПК України в частині не наведення обставин, перелік яких передбачений нею.

Більше того, суд звертає увагу, що за змістом норми ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідач в свою чергу мав можливість надати згадану проектну документацію чи хоча б вказати на можливе її знаходження у Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві, в тому числі при кількаразовому витребуванні судом доказів на виконання вимог судового експерта при проведенні судової експертизи.

За таких обставин, для запобігання надмірному затягуванню судового процесу, а також враховуючи невідповідність поданого клопотання змісту норми ст. 38 ГПК України та наявність достатніх матеріалів для розгляду справи і здійснення їх оцінки в якості доказів, суд відмовляє у задоволенні клопотання про витребування доказів.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, в судовому засіданні 23.06.2014 р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд, -

ВСТАНОВИВ:

08.12.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мегаполіс ДКС» (замовник, відповідач), Товариством з обмеженою відповідальністю «Фундамент» (генпідрядник, 3-тя особа) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інженерно-будівельна компанія Малахіт» (підрядник, позивач) укладено договір підряду на виконання робіт на об'єкті: житловий будинок з вбудовано-прибудованими приміщеннями по проспекту П. Григоренка 23 в м. Києві № 08-12/08 (далі - Договір).

За змістом п. 1.1. Договору, підрядник зобов'язується належним чином та якісно виконати і здати (за актами виконання підрядних робіт, які підписуються сторонами) замовнику та генпідряднику роботи по виготовленню елементів навісного вентильованого фасаду та монтажу навісного вентильованого фасаду, а саме: виготовлення касет із листів алюмінієвих композитних панелей, що мають бути поставлені замовником, виготовлення спеціальних елементів (відливів, відкосів, парапетів), монтаж навісного вентильованого фасаду - роботи на будівництві об'єкту по проспекту П. Григоренка 23 у Дарницькому районі м. Києва - об'єкт, у визначений Договором строк, відповідно до Технічних рішень (Додаток № 1 до Договору), монтажних креслень та умов Договору. Генпідрядник зобов'язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати фронт робіт, здійснити контроль за виконанням підрядником робіт. Замовник зобов'язується (за умови виконання підрядником робіт належним чином та якісно) оплатити згідно з Договором виконані підрядником роботи.

Згідно з п. 3.1 Договору, орієнтовна загальна вартість робіт за Договором (примірна договірна ціна) складає 1 570 000, 00 грн.; загальна вартість робіт за договором уточнюється сторонами перед здійсненням остаточного розрахунку на підставі всіх підписаних сторонами (після належного і якісного виконання підрядником всього обсягу робіт за договором) актів виконаних підрядних робіт.

Відповідно до п. 3.3. Договору, остаточний розрахунок за Договором здійснюється між замовником і підрядником, виходячи із уточненої згідно з п.3.1. Договору загальної вартості робіт, в строк десяти банківських днів з дня виконання підрядником всього обсягу робіт за Договором і підписання сторонами всіх Актів виконаних підрядних робіт.

Сторони Договору у п.п. 12.1. та 12.2. погодили, що передача виконаних робіт підрядником і їх приймання замовником та генпідрядником оформлюється щомісячними Актами виконаних підрядних робіт (форми № КБ-2в і № КБ-3), які надаються підрядником для підписання замовнику та генпідряднику до 25 числа звітного місяця. Замовник зобов'язаний протягом 5 робочих днів з дня одержання Акту виконаних підрядних робіт поточного місяця (форми № КБ-2в і № КБ-3) підписати Акт або надати підряднику у цей же строк письмову мотивовану відмову від прийняття виконаних підрядником робіт. За умови ненадання замовником підряднику підписаного Акту або обґрунтованої відмови від його підписання в зазначений у цьому пункті строк, роботи вважаються прийнятими замовником і підлягають оплаті згідно з положеннями Договору.

Генпідрядник зобов'язаний протягом п'яти робочих днів з дня одержання Акту виконаних підрядних робіт поточного місяця (форми № КБ-2в і № КБ-3) підписати Акт або надати підряднику у цей же строк письмову мотивовану відмову від прийняття виконаних підрядником робіт. За умови ненадання генпідрядником підряднику підписаного Акту або обґрунтованої відмови від його підписання в зазначений у цьому пункті строк, роботи вважаються прийнятими генпідрядником (п. 12.3. Договору).

У додатку № 2 до Договору сторони визначили умови виконання підрядником робіт першого етапу, загальна орієнтовна вартість яких складає 560 000 грн. (п.4), остаточний розрахунок із підрядником здійснюється замовником в строк п'яти робочих днів з дня підписання всіма сторонами акту підрядних робіт першого етапу, на підставі даних вказаного акту (п. 6).

Позивач в підтвердження виконання робіт за Договором надає Акти приймання виконаних робіт: за січень 2009р. № 1, № 2, № 3, за лютий 2009р. № 1, № 2, № 3 (підписані 12.03.2009р.), за травень 2009р. № 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10 (підписані 17.06.2009р.), за червень 2009р. № 1 (підписаний 10.08.2009р.), за березень 2009р. № 1, за червень 2010р. № 2, (підписаний 30.06.2010 р.) за липень 2010р. № 3 (підписаний 30.07.2010р.), за липень 2010р. № 3 (підписаний 31.08.2010р.); довідки про вартість виконаних робіт (форма КБ-3) від 12.02.2009р. за січень 2009р. на суму 174 788, 28 грн., від 12.03.2009р. за лютий 2009р. на суму 168 505, 15 грн., від 17.06.2009р. за травень 2009р. на суму 718 652, 24 грн., від 10.08.2009р. за червень 2009р. на суму 166 388, 40 грн., від 02.10.2010р. за березень 2010р. на суму 107 107, 03 грн., від 30.06.2010р. за червень 2010р. на суму 60 826, 90 грн., від 30.07.2010р. за липень 2010р. на суму 26 497, 02 грн., від 31.08.2010р. за серпень 2010р. на суму 16 317, 28 грн.

В свою чергу відповідач, з урахуванням загальної орієнтовної вартості робіт, передбаченої п. 3.1. Договору, здійснив часткову оплату коштів на користь позивача загальною сумою 800 441, 26 грн., а саме:

- 11.12.2008 р. у сумі 50 000, 00 грн.;

- 22.12.2008 р у сумі 150 000, 00 грн.;

- 24.03.2009 р. у сумі 100 000, 00 грн.;

- 29.04.2009 р. у сумі 50 000, 00 грн.;

- 21.04.2009 р. у сумі 43 293, 43 грн.;

- 04.11.2009 р. у сумі 100 000, 00 грн.;

- 20.11.2009 р. у сумі 100 000, 00 грн.;

- 30.12.2009 р. у сумі 20 000, 00 грн.;

- 12.04.2010 р. у сумі 107 147, 83 грн.;

- 29.07.2010 р. у сумі 80 000, 00 грн.,

що підтверджується банківськими виписками по рахунку позивача з призначенням платежу при перерахуванні коштів «оплата за роботи по виготовленню та монтажу елементів навісного вентильованого фасаду згідно договору № 08-12/08 від 08.12.2008р.».

Позивачем було також надіслано на юридичну адресу відповідача 13.12.2010 р. Вимогу (в порядку ст. 530 ЦК України) № 174 від 13.12.2010 р., відповідно до якої позивач просить відповідача оплатити заборгованість у розмірі 638 641, 20 грн. у строк не пізніше 7 календарних днів з дня отримання зазначеної вимоги.

10.03.2011 р. відповідачем, разом із експлуатаційною організацією ТОВ «Сервіс-Плюс» складено Дефектний акт № 1 від 10.03.2011 р., у якому вказані недоліки (дефекти) при виконанні позивачем робіт з облицювання балконі алюмінієвими рейками торгової марки «Аллюкс».

Позивач вважає, що ним було виконано роботи за Договором, за наслідками виконання яких відповідачу було надано для підписання відповідні акти виконаних робіт. Оскільки відповідач сплатив вартість виконаних робіт лише частково, позивач просить суд стягнути з відповідача несплачену суму коштів, що відповідають вартості виконаних робіт, у розмірі 638 641, 20 грн.

Відповідач заперечує проти позову з підстав того, що, по-перше, за умовами Договору виплата договірної ціни здійснюється на підставі окремих додатків до Договору. Оскільки позивач долучив до матеріалів справи лише один додаток - № 2 із зазначеною вартістю робіт першого етапу у розмірі 560 000, 00 грн., та сам позивач вказує про сплату 800 441, 26 грн. на його користь відповідачем, то підстави для стягнення решти коштів відсутні.

По-друге, відповідач зазначає, що Акти виконаних робіт за 2009 та 2010 роки підписані не уповноваженими особами, при цьому, у деяких використано факсиміле підпису, що є неприпустимим, а тому підстав для оплати коштів за неприйнятими роботами немає.

По-третє, в порушення умов Договору, позивач виконував роботи без жодної проектно-кошторисної документації, що призвело до виконання неякісних робіт, у зв'язку з чим відповідачем було складено Дефектний акт № 1 від 10.03.2011 р., у якому зафіксовано перелік неякісно виконаних позивачем робіт.

Виходячи з вищенаведеного, відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

3-тя особа у судові засідання не з'явилась, пояснень суду не надала.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Отже, внаслідок укладення договору підряду на виконання робіт на об'єкті: житловий будинок з вбудовано-прибудованими приміщеннями по проспекту П. Григоренка 23 в м. Києві № 08-12/08 між його сторонами виникли цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 111-12 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Вищим господарським судом України у постанові від 02.10.2012 р., якою направлено дану справу на новий розгляд до суду першої інстанції, зазначено, що, по-перше, судам потрібно дослідити та встановити, чи є підписані сторонами акти виконаних робіт належними та допустимими доказами виконання позивачем робіт за Договором, та чи настав у відповідача обов'язок з їх оплати, а також надати належної правової оцінки Дефектному акту № 1.

Стосовно відповідності приписам чинного законодавства актів виконаних робіт, на які позивач посилається як на підставу своїх позовних вимог, суд зазначає таке.

Згідно з Наказом Державного комітету статистики України та Державного комітету України з будівництва та архітектури від 21 червня 2002 року N 237/5 «Про затвердження примірних форм первинних документів з обліку в будівництві» затверджено типові форми первинних облікових документів у будівництві N КБ-2в "Акт приймання виконаних підрядних робіт" та N КБ-3 "Довідка про вартість виконаних підрядних робіт і запроваджено їх застосування з 1 липня 2002 року. Водночас вказаний Наказ скасовано Наказом Державного комітету статистики України, Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 4 грудня 2009 року N 453/553.

Згідно з Наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 04.12.2009 р. № 554 «Про затвердження примірних форм первинних документів з обліку в будівництві» затверджено типові форми первинних облікових документів у будівництві: № КБ-2в «Акт приймання виконаних будівельних робіт», № КБ-3 «Довідка про вартість виконаних будівельних робіт / та витрати».

Відповідно до Листа Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 09.03.2010 р. N 12/19-2-9-21-2368 «Про застосування типових форм первинних облікових документів у будівництві», типові форми первинних облікових документів у будівництві «Акт приймання виконаних будівельних робіт» (типова форма N КБ-2в) та «Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати» (типова форма N КБ-3), затверджені наказом Мінрегіонбуду від 4 грудня 2009 року N 554, підлягають обов'язковому застосуванню при проведенні взаєморозрахунків за виконані роботи між замовниками та виконавцями робіт з будівництва, що здійснюється за рахунок бюджетних коштів та коштів підприємств, установ і організацій державної власності. У вказаному Листі також зазначено, що по об'єктах, будівництво яких здійснюється за рахунок інших джерел фінансування, типові форми застосовуються відповідно до умов договору підряду.

При цьому, суд зазначає, що Акти виконаних робіт за 2009 рік, які були складені протягом 2009 року, тобто протягом дії Наказу Державного комітету статистики України та Державного комітету України з будівництва та архітектури від 21 червня 2002 року N 237/5, містять необхідні реквізити, в тому числі передбачені даним Наказом, як-от найменування робіт і витрат, одиниця виміру, кількість, вартість одиниці, загальна вартість, матеріали замовника, матеріали підрядника тощо, що, відповідно, дозволяє ідентифікувати характер виконаних робіт, їх вартість як з урахуванням використаних матеріалів, так і без них. За таких обставин, суд вважає, що використана форма Актів виконаних робіт, складених протягом 2009 р., є належною та такою, що відповідає вимогам законодавства.

Щодо Актів виконаних робіт, складених протягом 2010 р., то суд зазначає, що вказані акти за своєю формою та змістом повністю відповідають вимогам чинного на той період Наказу Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 04.12.2009 р. № 554.

Суд зазначає, що усі Акти виконаних робіт, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, підписані сторонами та скріплені їх печатками.

Заперечення відповідача стосовно підписання Актів виконаних робіт не уповноваженими особами відповідача не знаходять свого підтвердження, оскільки окрім проставленого у відповідній графі «замовник» підпису особи, яка прийняла роботи, здійснено відбиток печатки юридичної особи відповідача. Оскільки жодних доказів неправомірного заволодіння іншою, не уповноваженою, особою печаткою юридичної особи - ТОВ «Мегаполіс ДКС» відповідачем не надано, то суд дійшов висновку про використання такої печатки при підписанні спірних Актів саме уповноваженою особою.

Крім того, судом в процесі розгляду справи встановлено, що у Актах виконання робіт № 1, № 2 та № 3 за січень 2009 р. в якості договору, на підставі якого виконувались роботи, зазначено договір № 09-12/08 від 08.12.2008 р., а у Актах приймання виконаних будівельних робіт за березень 2010 р. та червень 2010 р. - договір № 17 від 10.02.2010 р.

Представник позивача обґрунтовував свої вимоги про стягнення коштів в тому числі і за вказаними актами здійсненням механічної описки при їх виготовленні, оскільки жодних інших укладених договорів між позивачем та відповідачем з такими реквізитами не існує.

Відповідач заперечував проти такої позиції позивача та вказував на існування і інших договорів, укладених між позивачем та відповідачем, в тому числі договору № 09-12/08 від 08.12.2008 р. та договору № 17 від 10.02.2010 р. Водночас протягом усього судового провадження як з першого розгляду справи, так і з її нового розгляду судом першої інстанції, відповідачем жодним чином не спростовано позицію позивача про здійснену механічну описку при складенні Актів виконаних робіт № 1, № 2 та № 3 за січень 2009 р. та Актів приймання виконаних будівельних робіт за березень 2010 р. і червень 2010 р., щонайменше, наданням суду належним чином засвідчених доказів: копій договору № 09-12/08 від 08.12.2008 р. та договору № 17 від 10.02.2010 р. та оригіналів для огляду.

За таких обставин, оскільки відповідачем не доведено іншого, враховуючи, що зазначені у вищевказаних Актах сторони (замовник та підрядник), а також об'єкт виконання робіт відповідає умовам Договору підряду на виконання робіт на об'єкті: житловий будинок з вбудовано-прибудованими приміщеннями по проспекту П. Григоренка 23 в м. Києві № 08-12/08, суд дійшов висновку що позивачем при складенні Актів виконаних робіт № 1, № 2 та № 3 за січень 2009 р. та Актів приймання виконаних будівельних робіт за березень 2010 р. і червень 2010 р. допущено описку, у зв'язку з чим вважає, що виконані роботи були фактично прийняті відповідачем як на виконання умов саме Договору підряду на виконання робіт на об'єкті: житловий будинок з вбудовано-прибудованими приміщеннями по проспекту П. Григоренка 23 в м. Києві № 08-12/08.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем було прийнято роботи за Договором загальною вартістю 1 439 082, 48 грн.

Судом встановлено, що відповідач на виконання умов Договору здійснив часткову оплату коштів на користь позивача загальною сумою 800 441, 26 грн.

Отже, неоплаченими залишились роботи загальною вартістю 638 641, 22, виконання яких підтверджується актами:

- за травень 2009р. від 17.06.2009р. № 7 на суму 12 625, 20 грн. (акт частково оплачений, несплачений залишок становить 5 612, 99 грн.);

- за травень 2009р. від 17.06.2009р. № 8 на суму 78 295, 20 грн.;

- за травень 2009р. від 17.06.2009р. № 9 на суму 102 304, 80 грн.;

- за травень 2009р. від 17.06.2009р. № 10 на суму 75 291, 60 грн.;

- за червень 2009р. від 10.08.2009р. № 1 на суму 166 388, 40 грн.;

- за березень 2010р. від 02.04.2010р. № 1 на суму 107 107, 03 грн.;

- за червень 2010р. від 30.06.2010р. № 2 на суму 60 826, 90 грн.;

- за липень 2010р. від 30.07.2010р. № 3 на суму 26 497, 02 грн.;

- за серпень 2010р. від 31.08.2010р. № 8 на суму 16 317, 28 грн.

Стосовно виникнення у відповідача обов'язку з оплати вартості виконаних робіт станом на час подання позову у даній справі, суд зазначає таке.

Відповідно до п. 3.3. Договору, остаточний розрахунок за Договором здійснюється між замовником і підрядником, виходячи із уточненої згідно з п.3.1. Договору загальної вартості робіт, в строк десяти банківських днів з дня виконання підрядником всього обсягу робіт за Договором і підписання сторонами всіх Актів виконаних підрядних робіт.

Оскільки Акти № 1, № 2, № 3 за січень 2009 р. та № 1 за березень 2010 р. не містять дати їх підписання та скріплення печатками сторонами, а тому неможливим є встановлення моменту початку спливу десятиденного строку для здійснення оплати вартості прийнятих робіт відповідачем в порядку п. 3.3. Договору.

За змістом ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За таких обставин, 13.12.2010 р. позивач звернувся до відповідача із Вимогою (в порядку ст. 530 ЦК України) № 174 від 13.12.2010 р., відповідно до якої позивач просить відповідача оплатити заборгованість у розмірі 638 641, 20 грн. у строк не пізніше 7 календарних днів з дня отримання зазначеної вимоги. Згідно з розділом 2 Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 р. N 958, нормативні строки пересилання місцевої рекомендованої письмової кореспонденції становлять 3 дні, без врахування дня подачі до поштового відділення зв'язку поштового відправлення. За таких обставин, враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що момент оплати вартості виконаних робіт у відповідача виник з 17.12.2010 р.

Водночас станом на час подання позову до суду (28.01.2011 р.) зі спливом передбаченого п. 3.3. Договору десятиденного строку для здійснення остаточного розрахунку за виконані позивачем і прийняті відповідачем роботи, сума коштів у розмірі, який просить стягнути позивач, - 638 641, 20 грн., не сплачені, доказів іншого суду не надано.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення суми коштів у розмірі 638 641, 20 грн.

Стосовно доводів відповідача про відсутність будь-яких підписаних додатків до Договору, які б обґрунтовували вартість подальших, окрім першого етапу робіт, передбаченого у Додатку № 2, а тому і відсутності для стягнення спірної суми коштів, суд зазначає таке.

Згідно з частиною першою статті 181 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Таким чином, на думку суду, підписання спірних Актів здачі-приймання виконаних робіт однозначно свідчить про укладення договору підряду у спрощений спосіб, і цей договір є підставою для виникнення у його сторін майново-господарських зобов'язань, тим більше, що загальна вартість виконаних робіт за Договором становить 1 439 082, 48 грн., що не перевищує передбачену у п. 3.1. Договору орієнтовну вартість робіт.

Суд крім того звертає увагу, що така правова позиція підтверджується позицією Вищого господарського суду України у постанові № 21/5005/14068/2011 від 11.05.2012 р.

Стосовно правового значення у даній справі Дефектного акту № 1 від 10.03.2011 р. як підстави для несплати коштів у зв'язку з неякісним виконанням позивачем робіт за Договором, суд зазначає, що за змістом п. 12.2. Договору, замовник зобов'язаний протягом 5 робочих днів з дня одержання Акту виконаних підрядних робіт поточного місяця (форми № КБ-2в і № КБ-3) підписати Акт або надати підряднику у цей же строк письмову мотивовану відмову від прийняття виконаних підрядником робіт. За умови ненадання замовником підряднику підписаного Акту або обґрунтованої відмови від його підписання в зазначений у цьому пункті строк, роботи вважаються прийнятими замовником і підлягають оплаті згідно з положеннями Договору.

Судом встановлено, а матеріалами справи підтверджується, що усі спірні Акти виконаних робіт були підписані уповноваженою особою відповідача, що беззаперечно свідчить про прийняття робіт за Договором.

За змістом ст. 853 ЦК України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки). Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника. У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза.

При цьому, зі змісту Дефектного акту № 1 від 10.03.2011 р., який, крім того, був складений 10.03.2011 р., тобто вже після подання позову до суду, вбачається, що в результаті огляду об'єкту виконання робіт було виявлено недоліки (дефекти) при виконанні робіт з облицювання балконі алюмінієвими рейками торгової марки «Аллюкс», в тому числі відсутнє з'єднання між нижньою частиною конструкції (стингер) та алюмінієвою рейкою на площі 490 м. кв. тощо.

Суд звертає увагу, що ухвалою від 07.12.2012 р. у даній справі призначено будівельно-технічну експертизу з метою повного, об'єктивного розгляду справи для дійсного виявлення наявності чи відсутності недоліків виконаних робіт за Договором. Водночас на неодноразові ухвали суду про витребування доказів, в тому числі проектної документації, за наслідками розгляду відповідних клопотань судового експерта, жодних документів від сторін, в тому числі від відповідача, до суду не надано.

За таких обставин, відповідач жодним чином, із належним документальним підтвердженням не довів суду наявність недоліків (дефектів) виконаних за Договором робіт.

Більше того, за змістом приписів ст. 858 ЦК України, якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; пропорційного зменшення ціни роботи; відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.

За таких обставин, ЦК України передбачає диспозитивну норму, яка по суті встановлює спеціальні способи захисту прав замовника за договором підряду у випадку неякісного виконання робіт підрядником, однак суд в будь-якому випадку не вправі застосовувати дану норму в межах розгляду позовних вимог позивача про стягнення коштів за виконані та прийняті роботи за Договором.

Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Положеннями статті 34 ГПК України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, відповідач доказів спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Приймаючи до уваги все вище викладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, такими, що підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами, а тому, відповідно, підлягають задоволенню. При цьому, суд вважає за доцільне звернути увагу, що за власним перерахунком заборгованості, сума боргу відповідача перед позивачем за Договором становить 638 641, 22 грн. (1 439 082, 48 грн. (встановлена судом вартість виконаних робіт за Актами виконаних робіт) - 800 441, 26 грн. (сума частково сплачених відповідачем коштів) = 638 641, 22 грн.). Водночас оскільки позивач просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості меншу, ніж зазначену вище, а саме 638 641, 20 грн., а суд не вправі виходити за межі позовних вимог, то вимога позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 638 641, 20 грн. підлягає задоволенню повністю.

Таким чином, оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судовий збір, відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаполіс ДКС" (03150, м. Київ, вул. Предславинська 34 Б, ідентифікаційний, код 33401239) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-будівельна компанія Малахіт" (02090, м. Київ, вул. Новаторів 9, ідентифікаційний код 24729540) борг в розмірі 638 641 (шістсот тридцять вісім тисяч шістсот сорок одну) грн. 20 коп., державне мито у розмірі 6 386 (шість тисяч триста вісімдесят шість) грн. 41 коп. та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення

складено 27.06.2014 р.

Суддя Ю.В. Картавцева