Постанова № 39472769, 06.05.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

Іменем України

м. Київ

06 травня 2014 року 13:03 год. №826/4521/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Костенка Д.А.,

за участю секретаря судового засідання Левченко І.В.,

представників: позивача - ОСОБА_1, відповідача - Глущенка Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва (далі - УПФ) про визнання протиправною та скасування вимоги від 20.09.2013 №Ф-852,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_3 звернулася до Київського окружного адміністративного суду з позо-вом до УПФ, в якому просить визнати протиправною і скасувати вимогу про сплату недоїмки від 20.09.2013 №Ф-852.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.01.2014 дану справу передано на розгляд до Окружного адміністративого суду міста Києва.

Під час розгляду справи представник позивача підтримала позов. Позов обґрунтовано тим, що згідно з ч. 4 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загально-обов'язкове державне соціальне страхування" вона є пенсіонером за віком і тому не являється платником єдиного внеску, що спростовує виникнення заборгованості з його сплати. Крім цього, позивач зазначає про помилкове подання у січні 2013р. звіту страхувальника за 2012р., який був виправлений і повторно поданий відповідачу у червні 2013р., проте не взятий відповідачем до уваги.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, надав письмові заперечення, в яких він просить відмовити в позові, зазначаючи про наявність у позивача обов'язку щодо сплати єдиного внеску на загальних умовах з підстав недосягнення нею 57-річного віку, встановленого ст. 26 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058) для призначення пенсії за віком.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дій-шов висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з такого.

Судом встановлено, що відповідачем винесено вимогу від 20.09.2013 №Ф-852 про сплату позивачем недоїмки в сумі 4572,42 грн., копія якої наявна у справі. Вказана у вимозі недоїмка нарахована відповідачем за результатами здійснення позивачем підприємницької діяльності у 2012р.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 4 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI "Про збір та облік єди-ного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон №2464) передбачено, що фізичні особи-підприємці, в т.ч. ті, які обрали спрощену систему оподатку-вання, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, є платниками єдиного внеску.

Разом з тим, згідно з ч. 4 ст. 4 цього Закону особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового держав-ного соціального страхування.

Сторонами визнається і підтверджується наявними у справі копіями свідоцтва про державну реєстрацію серія НОМЕР_1 та свідоцтва платника єдиного податку серія НОМЕР_2, що у 2012р. позивач здійснювала підприємницьку діяльність як фізична особа-підприємець і перебувала на спрощеній системі оподаткування.

Сторонами визнається і підтверджується наявною у справі копією пенсійного посвід-чення серії НОМЕР_3 від 22.07.2008, що позивачу призначена пенсія за віком.

Також сторонами визнається і підтверджується наявною у справі копією посвідчення особи, потерпілої від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, від 28.10.1993 серія НОМЕР_4, що пенсія за віком призначена позивачу із скороченням пенсійного віку на 5 років відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Отже, враховуючи, що позивач є пенсіонером за віком та перебувала у 2012р. на спро-щеній системі оподаткування, то вона звільняється від сплати єдиного внеску, а відтак вимо-га відповідача про сплату позивачем недоїмки в сумі 4572,42 грн. є протиправна і підлягає скасуванню.

Заперечення представника відповідача про те, що звільнення від сплати єдиного внес-ку відповідно ч. 4 ст. 4 Закону №2464 поширюється на пенсіонерів, яким пенсія за віком призначена на загальних умовах, є безпідставними і відхиляються судом, оскільки прямо суперечать змісту ч. 4 ст. 4 цього Закону, який не містить ніяких застережень щодо умов призначення пенсії за віком і зокрема обов'язкового досягнення особою 57річного віку.

Водночас ст. 55 Закону України від 28.02.1991 №796-XII "Про статус і соціальний за-хист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено надання пенсій особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообо-в'язкове державне пенсійне страхування", на строк 5 років.

У даному випадку позивачу відповідно до законодавства була призначена пенсія за ві-ком із зменшенням пенсійного віку на 5 років, що, поряд з перебуванням позивача на спро-щеній системі оподаткування, не впливає на звільнення її від сплати єдиного внеску відпо-відно до ч. 4 ст. 4 Закону №2464.

Заперечення представника відповідача про те, що у січні 2013р. до УПФ позивачем був поданий звіт про нарахування єдиного внеску за 2012р. в сумі 4572,42 грн., суд відхиляє, оскільки у червні 2013р. позивач подала до УПФ виправлений звіт (додаток №5 і таблиця 2, додаток №6, таблиця 4), в якому зменшено нараховану за 2012р. суму єдиного внеску на 4572,42 грн., а також просила визнати недійсним попередній звіт, який подано помилково.

Пунктом 5.2 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нара-хованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердже-ного Постановою правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010 №22-2, зареєстрова-ного в Міністерстві юстиції України 01.11.2010 за №1014/18309, передбачено, що у разі виявлення страхувальником самостійно недостовірних відомостей, які подані після закін-чення звітного періоду та/або накопичені в електронних базах даних персоніфікованого обліку, страхувальник подає до відповідного територіального органу Пенсійного фонду необ-хідні скасовуючі документи щодо виявлених недостовірних відомостей про застраховану особу та одночасно початкові документи із зазначеними вірними відомостями на одну заст-раховану особу разом з пояснювальною запискою щодо зміни відомостей.

З наданої до суду 06.05.2013 представником відповідача копії звернення позивача вба-чається, що воно надійшло до УПФ 18.06.2013 вх. №10336/07. Відповідач надав відповідь позивачу від 12.07.2013, копія якої наявна у справі, про те, що сплата єдиного внеску здійс-нюється на загальних підставах. Проте відповідач не врахував поданих позивачем нових звітних документів.

Під час судового розгляду справи представник відповідача не пояснив суду мотивів неврахування УПФ звернення позивача (вх. №10336/07 від 18.06.2013) і доданих до нього нових звітних документів.

Інших аргументованих заперечень чи доказів на підтвердження правомірності прийня-того рішення відповідач суду не зазначив і не надав.

Таким чином, суд дійшов висновку, що оскільки на час прийняття УПФ 20.09.2013 оскаржуваної вимоги позивач уточнила і продала до УПФ новий виправлений звіт, який безпідставно не був врахований відповідачем, то первісний звіт не може бути підставою для нарахування недоїмки в сумі 4572,42 грн. Інших підстав для нарахування позивачу недоїмки в сумі 4572,42 грн. представник відповідача суду не зазначив і доказів не надав.

Враховуючи встановлені обставини і наведені мотиви, суд вважає вірними і перекон-ливими доводи позивача про неправомірність вимоги про сплату недоїмки від 20.09.2013 №Ф-852, оскільки такі доводи відповідають вищенаведеним законодавчим приписам і в дос-татній мірі підтверджені наданими до суду доказами. Водночас недоведеність відповідачем обставин, які стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення, а саме наявність у позивача обов'язку зі сплати єдиного внеску та прострочення його сплати (виконання), а також невірне застосування відповідачем законодавства в сфері справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, вказують на неправомірність оскаржуваної вимоги, що є підставою для визнання її протиправною і скасування та задово-лення позову.

Щодо строку звернення позивача з даним позовом суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 5 ст. 99 КАС для звернення до адміністративного суду щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів, встановлюється місячний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної зая-ви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Позивач стверджує, що не отримувала оскаржуваної вимоги і про її існування могла дізнатися після одержання 07.11.2013 копії постанови Відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві від 26.09.2013 ВП №39988246 про відкриття виконавчого провадження, в якій зроблено посилання на цей виконавчий доку-мент. Водночас під час розгляду справи відповідач не надав суду доказів надіслання (вру-чення) позивачу вимоги про сплату недоїмки від 20.09.2013 №Ф-852, а як зазначив у своїх поясненнях представник відповідача вказана вимога не надсилалася позивачу взагалі.

З огляду на відсутність факту одержання (вручення) позивачем копії оскаржуваного рішення, з чим пов'язується початок перебігу строку звернення до суду, а також враховуючи можливість дізнатися про наявність оскаржуваного рішення після одержання постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження, суд дійшов висновку поваж-ність причин пропущення позивачем на 10 днів місячного строку звернення до суду.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 11, 70, 71, 76, 79, 86, 122, 138, 158-163, 167 КАС, суд

п о с т а н о в и в:

1. Задовольнити адміністративний позов ОСОБА_3.

2. Визнати протиправною та скасувати вимогу Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м.Києва від 20.09.2013 №Ф-852.

3. Присудити на користь ОСОБА_3 судовий збір у сумі 68,82 грн. з Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому ст.ст. 185-187 КАС. Апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання її копії повного тексту.

Суддя Д.А. Костенко