Постанова № 39471756, 02.06.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2014 року м. Київ К/800/51193/13

Вищий адміністративний суд України у складі суддів:

головуючого - Цвіркуна Ю.І. (суддя-доповідач), Пилипчук Н.Г., Федорова М.О.,

при секретарі судового засідання Бовкуні В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за касаційною скаргою Міністерства доходів і зборів України

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19.08.2013 року

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.09.2013 року

у справі № 805/7808/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорстрой»

до Міністерства доходів і зборів України,

третя особа: Державна податкова інспекція в Куйбишевському районі м.Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області

про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дорстрой» звернулось до суду з адміністративним позовом до Міністерства доходів і зборів України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 19.08.2013 року у справі № 805/7808/13-а, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.09.2013 року, позов задоволено повністю. Визнано протиправними дії Міністерства доходів і зборів України щодо відмови у прийнятті та реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорстрой» № 40 від 20.11.2012 року. Зобов'язано Міністерство доходів і зборів України прийняти та зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорстрой» № 40 від 20.11.2012 року.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин справи, колегія суддів встановила наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дорстрой» зареєстроване як юридична особа, місцезнаходження 83060, м. Донецьк, вул. Шахтарів Донбасу, буд. 163, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 319753 та довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій серії АА № 842684 від 11.03.2013 року. Відповідно до статуту позивача місцезнаходження товариства 83060, м. Донецьк, вул. Шахтарів Донбасу, буд. 163.

Позивач перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька як платник податків з 01.12.1999 року, що підтверджується довідкою № 799 від 02.12.2010 року про взяття на облік платника податків, місцезнаходження 83060, м. Донецьк, вул. Шахтарів Донбасу, буд. 163.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між позивачем та Державною податковою інспекцією у Куйбишевському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби укладено договір № 130220131 від 01.03.2013 року про визнання електронних документів.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 16535549 місцезнаходження позивача 83060, м.Донецьк, вул. Шахтарів Донбасу, буд. 163, статус відомостей про юридичну особу підтверджено.

Судами встановлено, що будь-які дії щодо зміни місцезнаходження позивача не проводились. Щорічне підтвердження відомостей позивача здійснюється своєчасно, про що свідчить Довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

З листопада 2012 року позивачу заборонено реєстрацію податкових накладних, у зв'язку з невідповідністю місцезнаходження юридичної особи, яке вказане в накладних, інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем була надіслана до Єдиного реєстру податкових накладних податкова накладна № 40 від 20.11.2012 року, у якій зазначене місцезнаходження позивача (продавця) 83060 м. Донецьк, вул. Шахтарів Донбасу, буд. 163. Зазначена податкова накладна була доставлена до ДПС України, проте, не прийнята, у зв'язку з виявленням помилки, а саме: місцезнаходження юридичної особи продавця товарів/послуг, вказане у документі, не відповідає інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, про що свідчать відповідна квитанція.

Позивачем здійснено запит до Державної податкової інспекції в Куйбишевському районі м. Донецька з проханням вказати підстави такої заборони. Листом від 10.01.2013 року податковим органом було повідомлено позивача, що згідно інформації, отриманої з Центру обробки електронних звітів централізованої системи електронної звітності ДПС України, Товариству з обмеженою відповідальністю «Дорстрой» дозволено реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та надання звітності до інспекції засобами електронного зв'язку.

Листом ДПС України від 27.02.2013 року та листом Міністерства доходів та зборів України від 16.04.2013 року на відповідні звернення позивача не повідомлено щодо фактичних підстав неприйняття та не реєстрації податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорстрой».

Норми п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України передбачають, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно п. 201.1 ст. 201 та/або п. 192.1 ст. 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Пунктом 4 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 року № 1379 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 року за № 1333/20071, встановлено, що місцезнаходження (податкова адреса) продавця та місцезнаходження (податкова адреса) покупця вказуються з урахуванням вимог ст. 45 Податкового кодексу України та статей 29 і 93 Цивільного кодексу України.

Відповідно до п. 9 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є: наявність помилок; відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами.

Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис Державної податкової служби, підлягає шифруванню та надсилається протягом операційного дня продавцеві засобами телекомунікаційного зв'язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в Державній податковій службі.

З посиланням на вищевказані положення, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що відповідачем, на якого в силу норми частини 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається обов'язок доказування, не вказано та не доведено, які саме порушення допущені позивачем при оформленні податкової накладної № 40 від 20.11.2012 року, що стали причиною відмови у її прийнятті та реєстрації.

Проте колегія суддів вважає помилковим зазначення судом першої інстанції в резолютивній частині постанови про зобов'язання Міністерства доходів і зборів України прийняти та зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорстрой» № 40 від 20.11.2012 року, враховуючи наступне.

Як випливає зі змісту п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, за відсутності квитанції про прийняття або неприйняття податкової накладної, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом операційного дня, коли її було надіслано продавцем.

Натомість предметом спору в даному випадку є правомірність поведінки суб'єкта владних повноважень щодо неприйняття податкової накладної для реєстрації.

У такому разі належним способом захисту порушених прав та/або інтересів платника податків у розглядуваній ситуації є визнання неправомірним неприйняття податкової накладної для реєстрації.

У свою чергу визнання неправомірним неприйняття податкової накладної для реєстрації тягне настання наслідків, передбачених п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України. Отже, податкова накладна вважається прийнятою протягом того операційного дня, коли вона була надіслана платником податків для реєстрації.

Зважаючи на викладене, резолютивна частина постанови адміністративного суду про задоволення позовних вимог у справі, предметом оскарження в якій є протиправність неприйняття податкової накладної для реєстрації, з урахуванням вимог п. 1 частини другої ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України повинна містити висновок про визнання протиправним неприйняття податкової накладної для реєстрації, а також зазначення того, що податкову накладну потрібно вважати зареєстрованою протягом операційного дня, коли її було надіслано платником податку (із зазначенням дати).

Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 223 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право змінити судове рішення суду першої інстанції, скасувавши судове рішення суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 225 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.

За таких обставин резолютивна частина постанови суду першої інстанції підлягає зміні.

Разом з тим, у зв'язку із закінченням касаційного провадження підлягає поновленню виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 19.08.2013 року та ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.09.2013 року у справі № 805/7808/13-а, яке зупинене ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 04.11.2013 року.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 225, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Касаційну скаргу Міністерства доходів і зборів України задовольнити частково.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19.08.2013 року у справі № 805/7808/13-а змінити, виклавши абзац третій резолютивної частини в такій редакції:

«Податкову накладну № 40 від 20.11.2012 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорстрой» вважати зареєстрованою 04.12.2012 року».

В іншій частині Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19.08.2013 року залишити без змін.

Ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.09.2013 року у справі № 805/7808/13-а щодо частини зміненої постанови суду першої інстанції скасувати.

Поновити виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 19.08.2013 року та ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.09.2013 року у справі № 805/7808/13-а, зупинене ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 04.11.2013 року.

Постанова набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та на неї може бути подана заява про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Ю.І.Цвіркун

Судді Н.Г.Пилипчук

М.О.Федоров