Ухвала суду № 39471082, 04.06.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

У Х В А Л А

04 червня 2014 р.

м.Одеса

Справа № 814/3632/13-а

Категорія: 10.2

Головуючий в 1 інстанції: Птичкіна В.В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого – судді Скрипченка В.О.,

суддів Золотнікова О.С., Осіпова Ю.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Вознесенську та Вознесенському районі Миколаївської області на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2013 року у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України у м. Вознесенську та Вознесенському районі Миколаївської області до Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Вознесенському районі Миколаївської області про визнання неправомірними дій відповідача щодо відмови у прийнятті до заліку та подальшому відшкодуванні позивачу витрат у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві; стягнення з відповідача витрат на виплату та доставку пенсії у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві, за період з 19.01.2010 по 30.06.2013 в сумі 1123,48 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

12 серпня 2013 року Управління Пенсійного фонду України у м. Вознесенську та Вознесенському районі Миколаївської області звернулося до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Вознесенському районі Миколаївської області (надалі – Фонд або відповідач) про визнання неправомірними дій відповідача щодо відмови у прийнятті до заліку та подальшому відшкодуванні позивачу витрат у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві; стягнення з відповідача витрат на виплату та доставку пенсії у зв’язку втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві за період з 19.01.2010 року по 30.06.2013 року в сумі 1123,48 грн.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2013 року залишено позовну заяву без розгляду в частині стягнення з відповідача витрат на виплату та доставку пенсії у зв’язку втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві за період з 19.01.2010 року по 31.12.2012 року, в сумі 1007,80 грн.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням Управління Пенсійного фонду України у м. Вознесенську та Вознесенському районі Миколаївської області подало апеляційну скаргу, в якій зазначило, що судом першої інстанції при вирішенні справи порушено норми процесуального права, у зв'язку з чим ставиться питання про скасування ухвали суду першої інстанції.

Згідно вимог п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю. Враховуючи, що зазначених клопотань не надходило, справа розглянута в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не знаходить підстав для її задоволення.

Залишаючи позовну заяву Управління Пенсійного фонду України у м. Вознесенську та Вознесенському районі Миколаївської області без розгляду в частині стягнення з відповідача витрат на виплату та доставку пенсії у зв’язку втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві за період з 19.01.2010 року по 31.12.2012 року, в сумі 1007,80 грн., суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що позивачем пропущено строк звернення до суду без поважних причин.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на час прийняття рішення судом першої інстанції) адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суд першої інстанції вірно визначив, що обставини, що дають позивачу право на звернення до суду, виникли у 2010 році.

Згідно з пунктами 5, 7 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов’язаних з виплатою пенсій по інвалідності в наслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, який затверджено постановою правління ПФУ та ФССНВНВ від 04.03.2003 року № 5-4/4 органи ПФУ та Фонду соціального страхування щомісяця до 10 числа місяця, наступного за звітним, проводять звірку витрат за особовими справами потерпілих та складають акт, в якому визначають загальну суму витрат, що підлягають відшкодуванню.

Відповідно до частини 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду суб’єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб’єкту владних повноважень право на пред’явлення передбачених законом вимог.

З матеріалів справи вбачається, що позивач мав можливість дізнатись про порушення свого права з дат підписання відповідачем щомісячних Актів звірки з розбіжностями ще з 2010 року, однак звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовною заявою тільки 12.08.2013 року.

Як вказано у частині 1 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Позивач не вказав, з яких причин він пропустив строк для звернення до адміністративного суду.

За таких даних висновок суду першої інстанції про пропуск позивачем строку звернення до суду без поважних причин є правильним.

Оскільки судом першої інстанції винесено ухвалу з додержанням норм процесуального права, суд апеляційної інстанції, відповідно до ст. 200 КАС України, залишає апеляційну скаргу – без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції – без змін.

Керуючись ст. ст. 184, 195, 197, 199, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Вознесенську та Вознесенському районі Миколаївської області – залишити без задоволення, а ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2013 року – залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий В.О.Скрипченко

Суддя О.С.Золотніков

Суддя Ю.В.Осіпов