Ухвала суду № 39471078, 30.05.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

30 травня 2014 р.м.ОдесаСправа № 2-а-3896/10/2170

Категорія: 9.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Василяка Д.К.

Одеський апеляційний адміністративного суд у складі колегії:

головуючого судді - Димерлія О.О.

судді - Романішина В.Л.

судді - Єщенко О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2010 року за позовом Державної податкової інспекції у м. Херсоні до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення фінансових (штрафних) санкцій,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2010 року Державна податкова інспекція у м. Херсоні (надалі - ДПІ) звернулась до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, в якому просила: стягнути з відповідача фінансові санкції в сумі 1533, 50 грн. до державного бюджету (код платежу 3021080900, на розрахунковий рахунок 31118104700002), за порушення Закону України «Про застосування РРО в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», Держказначейство у м. Херсоні, код ЗКПО 24104230, в установі банку УДК у Херсонській області. М. Херсон, МФО 852010.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ДПІ у м.Херсоні проведено перевірку щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій в сфері готівкового обігу по ФОП ОСОБА_1, за результатами якої складено акт, в якому зафіксовано порушення. На підставі зазначеного акту перевірки відносно ОСОБА_1 застосовано фінансову санкцію. Крім того, ДПІ вказувала, що відповідач одержав це рішення особисто під підпис, однак не сплачує штрафні санкції добровільно.

За результатами розгляду справи, 10 грудня 2010 року Херсонським окружним адміністративним судом ухвалено постанову про задоволення адміністративного позову Державної податкової інспекції у м. Херсоні. З ОСОБА_1 стягнуто до державного бюджету фінансову санкцію в сумі 1533, 50 гривень.

Не погодившись з ухваленим по справі рішенням, відповідач звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне дослідження доказі, що мають значення для правильного вирішення справи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить постанову скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ДПІ у м. Херсоні в повному обсязі.

Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача, розглянув матеріали справи та дійшов до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення з огляду на наступне.

13.07.2009 року посадовими особами ДПА у Херсонській області проведено перевірку господарської одиниці кафе «Хрещатик», розташованої за адресою: Херсонська область, Голопристанський район, с. Більшовик, біля б/в «Залізничник», яка належить ФОП ОСОБА_1, з метою контролю за дотриманням норм Законів України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

За результатами перевірки було складено акт 13.07.2009 року № 0844/21/22/23/НОМЕР_2, за наслідками якого винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0008302307 на суму 1533,50 гривень, за порушення пункту 13 статті 3 Закону України від 06.07.95 року № 265/95 ВР «Про застосування РРО в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями), а саме за невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахункових операцій сумі, яка зазначена у денному звіті РРО.

Вказане рішення отримано ФОП ОСОБА_1 особисто під підпис 04.09.2009 року, до суду не оскаржувалось.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що рішення про застосування штрафних санкцій були прийняті в межах повноважень податкового органу, на підставі Закону та обгрунтовано, у зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення цих санкції належить задовольнити.

Суд апеляційної інстанцї вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71, 72 КАС України, ст.ст. 3, 15, 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

В апеляційній скарзі ФОП ОСОБА_1 вказується, що при проведення перевірок податковий орган порушив порядок здійснення державного контролю, передбачений ст. п.4 ст. 19 ГК України, ст.ст. 11-1, 11-2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні".

Суд апеляційної інстанції не приймає до уваги ці доводи апелянта, виходячи з наступного.

Відомості, викладені в актах перевірок від 13.07.2009 року незаперечно свідчить, що посадові особи податкового органу були допущені до проведення перевірок та завершили їх належним чином, у зв'язку з чим доводи ФОП ОСОБА_1 про фіктивне складання цих актів (без фактичного проведення перевірок) є безпідставними, що було вірно встановлено судом першої інстанції.

Також, судом першої інстанції було вірно встановлено, що позапланові перевірки, які проводяться в межах повноважень податкових органів, визначених Законом України про РРО здійснюються без виникнення підстав, перелічених в ч.6 ст. 11-1 "Про державну податкову службу в України", оскільки ці підстави пов'язані з позаплановими перевірками, направленими на контроль своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), а не на контроль проведення готівкових розрахунків.

Таким чином, апелянт необґрунтовано посилається на те, що податковий орган повинен був дотримуватися вимог ст. 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні".

З матеріалів справи вбачається, що ФОП ОСОБА_1 було порушено п. 13 ст. 3 Закону України про РРО. Жодного заперечення стосовно факту вчинення цих порушень апелянт не надав, рішення про застосування штрафних санкцій не оскаржив.

У зв'язку з наведеним, висновки суду першої інстанції про правомірність цього рішення є правильними.

Крім того, враховуючи, що рішення про застосування фінансових санкцій в судовому порядку не визнано нечинним, воно є обов'язковим до виконання. Доказів сплати штрафних санкцій в добровільному порядку суду не надано, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Оскільки, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про правомірність застосування відповідачем штрафних санкцій за порушення п. 13 ст. 3 вказаного Закону, оскільки при проведенні перевірки, посадовими особами відповідача встановлена невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахункових операцій сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО на суму 1533,50 грн.

З огляду на вищевказане суд вважає, що Херсонським окружним адміністративним судом правильно встановлено обставини справи та ухвалено зазначену постанову з додержанням норм матеріального та процесуального права. Підстав для скасування або зміни вказаної постанови колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає, а доводи апеляційних скарг суттєвими не являються та висновків суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись ст.ст. 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, п.1 ч.1 ст. 200, ст. 206, ст. 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2010 року за позовом Державної податкової інспекції у м. Херсоні до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення фінансових (штрафних) санкцій - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого адміністративного суду України з моменту отримання копії рішення сторонами.

Доповідач, суддя:

Судді: