Ухвала суду № 39466902, 24.06.2014, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 448/199/14-к Головуючий у 1 інстанції: Стецик Я.Є.

Провадження № 11-кп/783/291/14 Доповідач: Михалюк В. О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2014 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області в складі :

Головуючого - судді Михалюка В.О.,

Суддів - Кобзара В.М., Маліновської-Микич О.В.,

при секретарі - Луціву М.С.,

з участю прокурора - Заярського В.С.,

обвинувачених - ОСОБА_1 та ОСОБА_2,

захисників - адвокатів ОСОБА_3, ОСОБА_4,

перекладача - ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 в кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на вирок Мостиського районного суду Львівської області від 20 березня 2014 року,

В С Т А Н О В И Л А :

Цим вироком

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Волув Вроцлавського воєводства Республіки Польща, тимчасово зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, поляка, гр-на Республіки Польща, з професійно-технічною освітою, одруженого, приватного підприємця, військовозобов`язаного, несудимого,

засуджено

за ч. 3 ст. 305 КК України на 10 (десять) років позбавлення волі з конфіскацією психотропних речовин та особливо небезпечних психотропних речовин, що були предметом контрабанди, та з конфіскацією майна;

за ч. 3 ст. 307 КК України - на 9 (дев`ять) років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Відповідно до ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань визначено ОСОБА_1 остаточне покарання - 11 (одинадцять) років позбавлення волі з конфіскацією психотропних речовин та особливо небезпечних психотропних речовин, що були предметом контрабанди, та з конфіскацією майна, що є його особистою власністю;

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця, жителя та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3, поляка, гр-на Республіки Польща, з повною загальною середньою освітою, розлученого, працюючого охоронцем нічного клубу «Лайф» в м. Жешів Республіки Польща, військовозобов`язаного, не судимого,

засуджено

за ч. 3 ст. 305 КК України на 10 років позбавлення волі з конфіскацією психотропних речовин та особливо небезпечних психотропних речовин, що були предметом контрабанди, та з конфіскацією майна;

за ч. 3 ст. 307 КК України - на 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Відповідно до ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань визначено ОСОБА_2 остаточне покарання - 10 (десять) років 6 (шість) місяців позбавлення волі з конфіскацією психотропних речовин та особливо небезпечних психотропних речовин, що були предметом контрабанди, та з конфіскацією майна, що є його особистою власністю.

Запобіжний захід обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - тримання під вартою - до вступу вироку в законну силу залишено без змін.

Строк відбуття покарання обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 рахується з 03 вересня 2013 року.

Вирішено питання з речовими доказами та судовими витратами.

Вироком суду ОСОБА_1, знаходячись на території Республіки Польща, переслідуючи корисливі мотиви, з метою власного незаконного збагачення шляхом вчинення особливо тяжких злочинів, направлених на незаконне придбання, перевезення, зберігання з метою збуту, незаконний збут психотропних речовин та особливо небезпечних психотропних речовин в особливо великих розмірах та їх контрабанду в особливо великих розмірах, в 2013 році на етнічній основі створив організовану злочинну групу, до якої залучив етнічних поляків ОСОБА_2, ОСОБА_6 та ОСОБА_7.

Відповідно до плану, відвівши собі роль організатора та керівника створеної організованої злочинної групи, ОСОБА_1 забезпечив її стійкість шляхом згуртованості учасників єдиним наміром щодо вчинення злочинів, підтримання постійних зв'язків між її учасниками, тривалості злочинної діяльності, чіткого визначення розподілу ролей, щодо місць придбання та збуту психотропних речовин, транспортування та забезпечення каналів контрабанди.

При цьому, ОСОБА_1, будучи організатором групи, згідно відведеної йому ролі, протягом серпня-вересня 2013 року здійснював загальне керівництво та координацію дій групи, розподіляв ролі, розробляв плани вчинення злочинів, використовуючи транснаціональні зв'язки, організував безперебійну поставку громадянами Республіки Польща психотропної речовини "амфетамін" та таблеток "екстазі" (3,4-метилендіоксиметамфетаміну (МДМА)) учасникам групи, з метою незаконного переміщення їх через митний кордон України для подальшого збуту на території України.

ОСОБА_2, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, будучи виконавцями згідно відведених їм ролей, придбавали, зберігали, перевозили з метою збуту психотропну речовину "амфетамін", обіг якої обмежено, та особливо небезпечну психотропну речовину 3,4-метилендіоксиметамфетамін (МДМА), обіг якої заборонено, по території Республіки Польща, переміщали через державний кордон України з приховуванням від митного контролю з метою збуту, чим забезпечували їх безперебійну "поставку" громадянам України, за що отримували обумовлену частину грошових коштів, виручених учасниками групи від незаконного збуту вищевказаних психотропної речовини та особливо небезпечної психотропної речовини на території України.

Так, ОСОБА_1, будучи організатором групи, у вересні 2013 року з метою особистого збагачення, виконуючи відведену йому роль, в невстановленому слідством місці незаконно придбав, зберігав, перевозив для незаконного переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю для подальшого збуту громадянам України 223,4771 грам психотропної речовини - "амфетаміну" та 9,0811 грам особливо небезпечної психотропної речовини - 3,4-метилендіоксиметамфетаміну (МДМА), що містилась у 182-х таблетках.

03 вересня 2013р. організатор групи ОСОБА_1, виконуючи відведену йому роль, у м.Перемишль Республіки Польща з метою подальшого переміщення через митний кордон України передав ОСОБА_2 психотропну речовину - 108,7399 грам "амфетаміну", що містився в двох поліетиленових пакетах, наповнених порошкоподібною речовиною білого кольору загальною вагою 2020,4295 грам, а ОСОБА_7 передав особливо небезпечну психотропну речовину - 9,0811 грам 3,4-метилендіоксиметамфетаміну (МДМА), що містилась у 182-х таблетках фіолетового кольору у вигляді сердець, а також залишив при собі психотропну речовину - 114,7372 грам "амфетаміну", що містився в двох поліетиленових пакетах, наповнених порошкоподібною речовиною білого кольору загальною вагою 2034,4758 грам, для незаконного переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю та подальшого збуту зазначеної кількості психотропної речовини та особливо небезпечної психотропної речовини громадянам України.

03 вересня 2013р. у ранковий час організатор групи - ОСОБА_1, а також виконавці - ОСОБА_2, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на автомобілях прибули до прикордонного контрольно-пропускного пункту, що в с.Медика Республіки Польща.

ОСОБА_1, виконуючи відведену йому роль та діючи як організатор групи, разом із виконавцем ОСОБА_2, розділену на частини психотропну речовину - "амфетамін", помістили у чотири поліетиленові пакети, які з метою приховування від подальшого митного контролю, прикріпили клейкою стрічкою до частин свого тіла кожен. А особливо небезпечну психотропну речовину - 3,4-метилендіоксиметамфетамін (МДМА), що містилась у 182-х таблетках фіолетового кольору у вигляді сердець, ОСОБА_1 передав ОСОБА_7, які остання зберігала при собі.

03 вересня 2013р. біля 10.00 год. ОСОБА_1 разом із ОСОБА_2 та ОСОБА_7 перетнули польсько-український кордон через пункти пропуску "Медика-Шегині".

Однак, о 10.40 год. ОСОБА_2 та ОСОБА_7 після проходження паспортного і митного контролю, зокрема при виході з пункту пропуску "Шегині", що в с. Шегині Мостиського району Львівської області, були затримані працівниками міліції, які виявили та вилучили у ОСОБА_2 два вищевказані поліетиленові пакети, що були прикріплені до ніг останнього, наповнені порошкоподібною речовиною білого кольору загальною вагою 2020,4295 грам із вмістом психотропної речовини - 108,7399 грам "амфетаміну", а також прозорий поліетиленовий пакет із 182-ма таблетками фіолетового кольору у вигляді сердець із вмістом особливо небезпечної психотропної речовини - 9,0811 грам 3,4-метилендіоксиметамфетаміну (МДМА), котрий ОСОБА_7 безпосередньо перед затриманням, з метою уникнення відповідальності, підкинула в одяг ОСОБА_2.

03 вересня 2013 р. о 12.40 год. ОСОБА_1 та ОСОБА_6, перебуваючи неподалік прикордонного контрольно-пропускного пункту "Шегині", що в с. Шегині Мостиського району Львівської області, були затримані працівниками міліції, котрі виявили та вилучили у ОСОБА_1 два поліетиленові пакети, що були прикріплені до тулуба останнього, наповнені порошкоподібною речовиною білого кольору загальною вагою 2034,4758 грам із вмістом психотропної речовини - 114,7372 грам "амфетаміну".

На вирок суду обвинувачений ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій вказує, що суд першої інстанції виніс необгрунтоване рішення щодо створення ним міжнародної етнічної групи, яка на теренах України займалася збутом наркотиків.

Вважає, що те, що він зберігав при собі на тілі наркотичн6і засоби, приклеєні клеючою стрічкою до тіла, зберігав на території України, ніяким чином не доводить створення кримінального етнічного співтовариства і причетність до скоєння криміналу на Україні вищезазначеними особами не було жодним чином доведено.

Зазначає, що судом першої інстанції не було доведено контрабанду - ст. 305 КК України, оскільки він був затриманий на території України, а не на митниці. Акцентує увагу на тому, що він пройшов усі контролі митниці, де працівники митниці при проходженні митного контролю не виявили ніяких наркотичних засобів.

Не згідний з кваліфікацією його дій за ч. 3 ст. 305 КК України, вважає буде вірною кваліфікація за ч. 3 ст. 309 КК України.

Просить суд звернути увагу, що в матеріалах справи немає жодного факту його контакту із людиною на ім`я «ОСОБА_8», який являється підставною особою, не було знайдено в нього жодної грошової купюри, відсутні аудіо, відео матеріали факту продажу, або домовленості про продаж наркотиків, не була проведена голосова експертиза щодо телефонної розмови між «ОСОБА_8» та ОСОБА_7, до якого він не має жодного відношення.

Вважає, що суд неправильно також кваліфікував його дії за ч. 3 ст. 307 КК України, оскільки це обгрунтування базується на припущеннях та здогадках, що перші його покази могли бути неправдивими, оскільки він не знає української мови, і в нього не було перекладача.

Просить даний вирок суду першої інстанції щодо нього скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідь судді, думку обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2, захисників - адвокатів ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які підтримали апеляцію обвинуваченого ОСОБА_1, прокурора, який заперечив апеляцію обвинуваченого та просив вирок суду залишити без змін, розглянувши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція обвинуваченого не підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

Як вбачається із матеріалів кримінальної справи суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини вчинених обвинуваченими злочинів. Висновки суду про доведеність їх вини ґрунтуються на досліджених у судовому засіданні доказах, які детально викладенні у вироку і яким суд дав належну оцінку.

При цьому, на думку колегії суддів, вина ОСОБА_1 в інкримінованих йому злочинах повністю підтверджується показами свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, працівників ВПС «Шегині» Момтиського прикордонного загону, ОСОБА_13 та ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_8, показами експертів ОСОБА_16. та ОСОБА_17, протоколами огляду місця події, протоколом про результати застосування оперативно-технічних засобів, ухвалами слідчого судді про тимчасовий доступ до речей і документів обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2, висновками експертиз та іншими, зібраними та дослідженими в судовому засіданні письмовими та речовими доказами по справі.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, оцінивши покази засудженого ОСОБА_1 в сукупності з іншими доказами по справі, прийшов до правильного переконання про те, що твердження засудженого ОСОБА_1 про те, що він не створював та не керував організованою злочинною групою, до якої залучив громадян Польщі ОСОБА_2, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, не займався придбанням, зберіганням, перевезенням з метою збуту та контрабандою психотропних та особливо небезпечних психотропних речовин, не відповідають дійсності та відкинув їх, оскільки такі доводи обвинуваченого спростовуються доказами, зазначеними вище, та направлені на уникнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності за скоєне, та обгрунтовано не взяв до уваги доводів обвинуваченого про те, що інкриміновані злочини спровоковані та сфальсифіковані працівниками міліції, оскільки такі доводи обвинуваченого ніякими об`єктивними доказами не підтверджуються.

Та судом вірно взято до уваги показання обвинуваченого ОСОБА_2, які дані ним на досудовому слідстві (його показання, зафіксовані в протоколах допиту в якості підозрюваного від 03.09.2013 р. та додаткового допиту в якості підозрюваного від 04.09.2013 року), які здобуті без порушень вимог кримінально-процесуального законодавства та є об'єктивними (логічними і послідовними), не довіряти яким у суду немає підстав, які узгоджуються між собою та з іншими доказами по справі, що наведені вище: показаннями свідків і експертів, протоколами слідчих дій, висновками експертиз та іншими доказами, котрі у своїй сукупності відтворюють реальну картину подій, що мали місце при вищезазначених обставинах справи.

Аналізуючи зібрані по справі докази і оцінюючи їх в сукупності, колегія суддів знаходить винність обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у скоєнні інкримінованих їм кримінальних правопорушень доведеною. Вважає, що їх дії вірно кваліфіковані за ч. 3 ст. 307 КК України, оскільки вони організованою групою незаконно придбали, зберігали та перевозили з метою збуту психотропні речовини та особливо небезпечні психотропні речовини в особливо великих розмірах. Також правильно кваліфіковані дії обвинувачених і за ч. 3 ст. 305 КК України, так як вони організованою групою переміщали через митний кордон України з приховуванням від митного контролю вищевказані психотропні речовини та особливо небезпечні психотропні речовини в особливо великих розмірах.

При цьому при кваліфікації дій обвинувачених в частині розміру психотропних речовин та особливо небезпечних психотропних речовин суд вірно застосував роз'яснення, дані у п. 21 постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 26.04.2002 року (з наступними змінами і доповненнями) "Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів", у відповідності до яких, вирішуючи питання про кваліфікацію дій винного, суд повинен мати на увазі, що в тих випадках, коли вони були пов'язані з наркотичними засобами, психотропними речовинами або їх аналогами різних видів, розмір цих засобів (речовин) визначається, виходячи з їх загальної кількості.

А як встановлено органами досудового слідства і що знайшло своє підтвердження в судовому засіданні, обвинувачені незаконно придбали, зберігали, перевозили з метою збуту та перемістили через митний кордон України з приховуванням від митного контролю психотропну речовину - 223,4771 грам амфетаміну, що становить особливо великий розмір, а також особливо небезпечну психотропну речовину - 9,0811 грам 3,4 метилендіоксиметамфетаміну (МДМА), що становить великий розмір.

Отже, беручи до уваги загальну кількість психотропної речовини та особливо небезпечної психотропної речовини, колегія суддів вважає, що місцевий суд прийшов до вірного висновку про те, органом досудового слідства правильно інкриміновано у вину обвинуваченим "незаконне придбання, зберігання, перевезення з метою збуту та переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю психотропних речовин та особливо небезпечних психотропних речовин саме в особливо великих розмірах", що передбачено як диспозицією ч. 3 ст. 307 КК України, так і диспозицією ч. 3 ст. 305 КК України.

При призначенні обвинуваченим покарання районний суд враховував обставини справи, ступінь тяжкості вчинених злочинів, дані про особи обвинувачених і обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, а саме те, що обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вчинили особливо тяжкі злочини, вперше притягуються до кримінальної відповідальності на території України, позитивно характеризуються по місцю попереднього ув'язнення на території України, є громадянинами іншої держави, а також корисливі мотиви, з яких обвинувачені вчиняли злочини.

Приймаючи до уваги наведені обставини в сукупності, суд першої інстанції, на думку колегії суддів, прийшов до вірного висновку, що виправлення обвинувачених можливе лише в умовах ізоляції від суспільства шляхом застосування до них покарання у виді позбавлення волі. Саме такий вид і строк покарання є необхідним і буде цілком достатнім для виправлення обвинувачених і попередження нових злочинів. Також районним судом вірно застосовано додаткові покарання у виді конфіскації психотропних речовин та особливо небезпечних психотропних речовин, що були предметом контрабанди, та конфіскації майна, що є особистою власністю кожного з обвинувачених.

Колегія ж суддів при перевірці справи та прийнятого рішення не виявила допущених істотних порушень КПК України чи неправильного застосування кримінального закону, які б тягнули за собою скасування вироку щодо ОСОБА_1 та направлення справи на новий судовий розгляд, про що він порушує питання в апеляційній скарзі.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що даний вирок суду є законним і обґрунтованим, а тому відмовляє обвинуваченому ОСОБА_1 в задоволенні його апеляційної скарги.

Разом з тим, 19 квітня 2014 року вступив в дію Закон України «Про амністію у 2014 році», статтею 6 якого передбачено скорочення наполовину невідбутої частини покарання засудженим, що відбувають покарання у виді позбавлення волі на певний строк, та інші покарання, не пов`язані з позбавленням волі, які не підлягають звільненню від відбування покарання на підставі статей 1-5 цього Закону.

У зв'язку з цим захисники обвинуваченого ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_3 та обвинуваченого ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_4 подали клопотання, в яких просять застосувати до обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2, кожного окремо, ст. 6 Закону України «Про амністію у 2014 році», на підставі якої скоротити кожному з них наполовину невідбуту частину покарання, призначеного даним вироком Мостиського районного суду Львівської області від 20 березня 2014 року.

Обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судовому засіданні підримали подані клопотання захисників та просили застосувати до даних цю норму даного Закону.

Прокурор не заперечував проти застосування до обвинувачених Закону України «Про амністію у 2014 році» при наявності до того підстав.

Заслухавши сторони, колегія суддів приходить до висновку про достатню вмотивованість таких клопотань та необхідність застосування до обвинувачених ст. 6 Закону України «Про амністію у 2014 році», виходячи з наступного.

Так, відповідно до положень ст. 6 Закону України «Про амністію у 2014 році», скорочується наполовину невідбута частина покарання засудженим, що відбувають покарання у виді позбавлення волі на певний строк, та інші покарання, не пов`язані з позбавленням волі, які не підлягають звільненню від відбування покарання на підставі статей 1-5 цього Закону.

При цьому, обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не підлягають звільненню від покарання на пцідставі ст. ст. 1-5 вищезгаданого Закону України «Про амністію у 2014 році», та не підпадають під положення ст. 8 цього Закону, тобто до кожного з них може бути застосована ст. 6 цього Закону.

Таким чином, призначені судом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 невідбуті частини покарання при застосуванні цієї норми закону підлягають скороченню наполовину.

Відповідно ж до вимог ст. 11 Закону особам, яким скорочується невідбута частина покарання, визначення нового строку покарання обчислюється з дня набрання чинності цим Законом, тобто починаючи з 19 квітня 2014 року.

Так, вироком Мостиського районного суду Львівської області від 20 березня 2014 року обвинувачений ОСОБА_1 засуджений до покарання у виді позбавлення волі терміном на 11 років, та строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_1 рахується з 03 вересня 2013 року, тобто станом на 19 квітня 2014 року ОСОБА_1 фактично відбув покарання терміном 7 місяців і 16 днів, та строк невідбутого ним покарання становить 10 років 4 місяці та 14 днів. А тому, застосувавши до нього ст. 6 Закону України «Про амністію у 2014 році» та скоротивши невідбуту ним частину покарння наполовину, колегія суддів приходить до висновку, що станом на 19 квітня 2014 року невідбута частина ОСОБА_1 покарання становить 5 (п'ять) років 2 (два) місяці та 7 (сім) днів.

Крім цього, вироком Мостиського районного суду Львівської області від 20 березня 2014 року обвинувачений ОСОБА_2 засуджений до покарання у виді позбавлення волі терміном на 10 років 6 місяців, та строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_2 рахується з 03 вересня 2013 року, тобто станом на 19 квітня 2014 року ОСОБА_2 фактично відбув покарання терміном 7 місяців і 16 днів, та строк невідбутого ним покарання становить 9 років 10 місяців та 14 днів. А тому, застосувавши до нього ст. 6 Закону України «Про амністію у 2014 році» та скоротивши невідбуту ним частину покарння наполовину, колегія суддів приходить до висновку, що станом на 19 квітня 2014 року невідбута частина ОСОБА_2 покарання становить 4 роки 11 місяців та 7 днів.

Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 418 та 419 КПК України, ст. ст. 6 Закону України «Про амністію у 2014 році», колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 залишити без задоволеня, а вирок Мостиського районного суду Львівської області від 20 березня 2014 року відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - без змін.

На підставі частини 6 Закону України «Про амністію у 2014 році» скоротити наполовину невідбуту ОСОБА_1 частину покарання, призначеного вироком Мостиського районного суду Львівської області від 20 березня 2014 року, і вважати, що станом на 19 квітня 2014 року невідбута частина ОСОБА_1 покарання становить 5 (п'ять) років 3 (три) місяці та 7 (сім) днів.

На підставі частини 6 Закону України «Про амністію у 2014 році» скоротити наполовину невідбуту ОСОБА_2 частину покарання, призначеного вироком Мостиського районного суду Львівської області від 20 березня 2014 року, і вважати, що станом на 19 квітня 2014 року невідбута частина ОСОБА_2 покарання становить 4 (чотири) років 11 (одинадцять) місяці та 7 (сім) днів.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з моменту її проголошення, а засудженим, які утримуються під вартою, - в той же строк з моменту вручення їм копії ухвали.

Головуючий

Судді