Ухвала суду № 39466665, 24.06.2014, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/1244/14 Головуючий у суді І-ї інстанції Циганаш І. А.

Звільнення майна з-під арешту (виключення майна з опису) Доповідач Кодрул М. А.

УХВАЛА

Іменем України

24.06.2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді: Кодрула М.А.

суддів: Чорнобривець О.С., Кіселика С.А.

при секретарі: Кечкіні А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 25 лютого 2014 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, публічного акціонерного товариства «Перший Інвестиційний Банк», відділу примусового виконання рішень УДВС Головного управління юстиції у Кіровоградської області про звільнення майна з-під арешту,-

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2013 року ОСОБА_2 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_3, ПАТ «Перший Інвестиційний Банк», відділу примусового виконання рішень УДВС Головного управління юстиції Кіровоградської області про звільнення майна з-під арешту. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що вона на підставі рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 18.12.2012 року, яке зареєстровано в ДРП на нерухоме майно 26.03.2013 року, набула у власність ? частину комплексу будівель по АДРЕСА_1. 10.04.2013 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень УДВС Головного управління юстиції у Кіровоградської області Красною А.О. було складено акт опису й арешту майна, за яким описано й накладено арешт на комплекс, що складається: будівля ААа1-3,к.кр; навіси а1,а2,а3; гараж В; навіс Е; убиральня Ж; вимощення 111; огорожу №№1; бетонний майдан 1, тобто державний виконавець наклав арешт на ? частину майна, яке належить їй. Просила суд звільнити з-під арешту належну їй на праві власності ? частину майна, що знаходиться АДРЕСА_1, накладеного на підставі акту опису й арешту майна.

Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 25 лютого 2014 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення.

В судове засідання суду апеляційної інстанції ОСОБА_2, ОСОБА_3, його представник не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. ОСОБА_2 про причини неявки не повідомила. ОСОБА_3 подав до апеляційного суду заяву про відкладення розгляду справи, посилаючись на те, що знаходиться на стаціонарному лікуванні.

Зважаючи на те, що ОСОБА_3 рішення суду не оскаржував, судом вирішено питання відносно майна яке нележить іншій особі і таким чином його права рішенням суду не порушуються, його представник про причини неявки не повідомив, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу, оскільки відповідно до ст. 305 ЦПК України неявка зазначених осіб, за вказаних обставин, не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників ПАТ «Перший Інвестиційний Банк» та відділу примусового виконання рішень УДВС Головного управління юстиції у Кіровоградської області, які доводи апеляційної скарги заперечували, дослідивши письмові докази по справі, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах, встановлених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що звернення стягнення на ? частину майна законне, оскільки позивач набула статусу іпотекодавця, а тому майно не може бути звільнене з-під арешту.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Суд апеляційної інстанції вважає, що ухвалене у справі судове рішення відповідає вищезгаданим вимогам закону.

З матеріалів справи вбачається, 14 червня 2007 року між ВАТ «Перший Інвестиційний Банк» (іпотекодержатель), правонаступником якого являється ПАТ «Перший Інвестиційний Банк» та ОСОБА_3 ( іпотекодавець ) було укладено іпотечний договір, у відповідності до умов якого договір забезпечує виконання іпотекодавцем зобов'язань за кредитним договором №05/07/35-КФ від 14 червня 2007 року, що був укладений між іпотекодавцем та іпотекодержателем та за яким в іпотеку передано комплекс АДРЕСА_1. Нежитлова будівля передається разом з усіма приналежностями та поліпшеннями, які можуть виникнути в результаті переобладнання/перепланування, реконструкції та/або добудови споруди в майбутньому протягом дії іпотечного договору.( а.с. 39 - 45 ).

Судом встановлено, що на примусовому виконанні у відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області перебуває виконавчий лист №2-674/11, виданий 31 січня 2012 року Ленінським районним судом м. Кіровограда про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ « Перший Інвестиційний Банк» заборгованості по кредитному договору №05/07/35-КФ від 14 червня 2007 року у розмірі 338 491,96 доларів США, що відносно гривні еквівалентно 2 685 832,15 грн., пені у розмірі 819 211,18 грн., з яких 700 769,84 грн. - пеня за прострочення сплати кредиту, 118 441,34 грн. - пеня за прострочення сплати відсотків, а також про стягнення понесених судових витрат по справі у розмірі 1820 грн.

19 червня 2012 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень УДВС Головного управління юстиції у Кіровоградській області Красною А.О. було проведено опис та арешт нерухомого майна, про що складений відповідний акт опису й арешту майна від 19 червня 2012 року, на підставі якого було описано й накладено арешт на нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 1 815,4 кв.м., яка розташована на земельній ділянці площею 13 146,9 кв.м. та належить ОСОБА_3 на праві власності ( а.с. 59-60 ).

Ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 16 січня 2013 року залишено без змін ухвалу Ленінського райсуду м. Кіровограда від 28 листопада 2012 року, якою в задоволенні скарги ОСОБА_3 до ПАТ «Перший Інвестиційний Банк», старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС Головного управління юстиції у Кіровоградській області Красної А.О, відділу примусового виконання рішень УДВС Головного управління юстиції у Кіровоградській області про визнання неправомірним та скасування акту опису й арешту майна від 19 червня 2012 року - відмовлено.

Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 18 грудня 2012 року в порядку поділу спільного майна подружжя визнано за ОСОБА_2 право на 1/2 частину квартири АДРЕСА_2 та на 1/2 частину комплексу будівель в АДРЕСА_1 ( а.с. 9 -10 ). Вказане рішення набрало законної сили 23 січня 2013 року згідно рішення апеляційного суду Кіровоградської області ( а.с. 7-8 ).

10 квітня 2013 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень УДВС Головного управління юстиції у Кіровоградській області Красною А.О. у зв'язку зі змінами кількісних показників нерухомого майна боржника, що є предметом іпотеки за іпотечним договором, було проведено повторний опис й арешт майна, про що складений відповідний акт опису й арешту майна, з зазначенням даних з урахуванням змін.

Ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 12 вересня 2013 року залишено без змін ухвалу Ленінського райсуду м. Кіровограда від 05 червня 2013 року, якою в задоволенні скарги ОСОБА_3 до ПАТ «Перший Інвестиційний Банк», старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС Головного управління юстиції у Кіровоградській області Красної А.О, про визнання неправомірним та скасування акту опису й арешту майна від 10 квітня 2013 року - відмовлено.

У відповідності до ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Згідно ст. 7 Закону України «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про іпотеку» у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Враховуючи наведене, державний виконавець у зв'язку з примусовим виконанням судового рішення обґрунтовано наклала арешт на майно, яке передано в іпотеку і на частину якого ОСОБА_2 набула право власності вже після того, як майно було передано в іпотеку попереднім власником.

Інші доводи скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Суд першої інстанції повно і всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку та прийшов до правильного висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позову.

Оскільки рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін.

Ке руючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 25 лютого 2014 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: