Ухвала суду № 39466234, 23.06.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 357/11482/13 Головуючий у І інстанції Шовкопляс О.П.Провадження № 22-ц/780/3253/14 Доповідач у 2 інстанції СержанюкКатегорія 21 23.06.2014

УХВАЛА

Іменем України

23 червня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі головуючого - Сержанюка А.С., членів колегії - суддів Журби С.О., Коцюрби О.П., із участю секретаря Франюк Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 21 березня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання розписки недійсною,

В С Т А Н О В И В :

13 серпня 2013 року ОСОБА_3 звернувся до суду із позовними вимогами до ОСОБА_2 про визнання розписки недійсною.

Свої позивач мотивував тим, що був вимушений 22 травня 2012 року під впливом психологічного тиску та погроз в свою адресу та адресу своєї сім'ї написати розписку, начебто, за фактом виявлення недостачі продукції на підприємстві, на якому працював.

При цьому, ОСОБА_1 посилається на те, що ніяких грошових коштів він не отримував, свідків написання розписки не було.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 21 березня 2014 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 відмовлено.

На обґрунтування рішення зазначено, що суду не надано достовірних доказів того, що під час укладення договору позики та написанні розписки до ОСОБА_1 застосовувались насильство чи погроза його застосування.

Відтак, суд приходить до висновку, що його вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

ОСОБА_1, не погоджуючись із ухваленим рішенням, подав апеляційну скаргу, посилаючись на незаконність, необґрунтованість рішення, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків обставинам справи, порушення та неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права при його ухваленні.

Просить скасувати рішення і ухвалити нове про задоволення позову.

Суд, з'ясувавши обставини та перевіривши їх доказами у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вислухавши учасників процесу у судових дебатах вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу, керуючись наступним.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як встановлено судом, що підтверджується і матеріалами справи, 22.05.2012 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 укладений договір позики грошових коштів ( а.с. 6 ).

Відповідно до умов правочину, ОСОБА_1 отримав від ОСОБА_2 у позику 12 572 грн., які зобов'язався повернути позикодавцю до 21 червня 2012 року ( там же ).

13 серпня 2013 року позивач звернувся до суду із зазначеними вимогами, посилаючись на викладені вище обставини ( а.с. 1-2 ).

При цьому, доказів на підтвердження безгрошовості розписки, застосування насильства чи погрози його застосування, суду не надав.

За таких обставин, суд першої інстанції правильно прийшов до висновку, на підставі ст.ст. 203, 215, 1046, 1047, 1051 ЦК України, про необхідність відмови у задоволенні заявлених вимог.

При цьому, дав належну оцінку доказів у справі і ухвалив законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог ст.ст. 10, 11, 60, 212-213 ЦПК України.

Таким чином, доводи ОСОБА_1 про незаконність, необґрунтованість рішення, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків обставинам справи, порушення та неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права при його ухваленні, зокрема ст.ст. 215, 218, 1046, 1047, 1051 ЦК України, ст.ст. 10, 214 ЦПК України, на думку апеляційного суду, не знайшли свого підтвердження при розгляді справи і повністю спростовуються матеріалами справи, зокрема, розпискою.

Інші обставини, викладені у скарзі та висловлені під час розгляду апеляції, зокрема, про те, що апелянт не отримував грошових коштів за правочином, не було фактичної передачі грошей, не міститься в документі двох підписів і він не підписаний свідками правочину, у справі знаходиться лише його ( документу ) копія, розписка написана проти його волі, не спростовують висновків місцевого суду про необґрунтованість заявлених позивачем вимог за позовом та не можуть бути підставою для задоволення апеляційних вимог.

Окрім цього, зазначена позивачем постанова про відмову в порушенні кримінальної справи Білоцерківського МВ ГУМВС України від 12 липня 2012 року ( а.с. 8 ), на переконання апеляційного суду, також не свідчить про наявність обставин, зазначених ОСОБА_1 у позові.

Не містить таких відомостей і повідомлення про початок досудового розслідування від 27 грудня 2012 року ( а.с. 9 ).

Заявлені позовні вимоги не можуть бути задоволені також в силу положень ст. 16 ЦК України, згідно якої заявлений позивачем спосіб захисту порушеного права не міститься.

Не може бути скасоване рішення суду із тих підстав, що зазначені апелянтом обставини відносяться до числа формальних, а тому апеляційні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню у силу положень ст. 308 ЦПК України.

Окрім цього, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 309 ЦПК України порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо порушення призвело до неправильного вирішення справи, чого судом не виявлено при відмові у задоволенні заявлених позовних вимог.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 304, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити. Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 21 березня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання розписки недійсною залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.

Головуючий А.С. Сержанюк

Судді: С.О. Журба

О.П. Коцюрба