Ухвала суду № 39462822, 24.06.2014, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2014 року м. ПолтаваСправа № 816/1840/14

Полтавський окружний адміністративний суд колегією у складі:

головуючого судді - Чеснокової А.О.,

суддів - Довгопол М.В. , Петрової Л.М. ,

за участю:

секретаря судового засідання - Шевченко О.С.,

представників позивача - Осипової С.М., Балали О.М.,

представника відповідача - Максимішиної І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Полтавська птахофабрика» до Державної інспекції України з контролю за цінами про скасування припису, -

В С Т А Н О В И В:

12 квітня 2014 року позивач Публічне акціонерне товариство «Полтавська птахофабрика» звернувся до Сектору у Полтавській області Державної інспекції України з контролю за цінами про скасування припису Інспекції №51 від 17 квітня 2014 року.

Ухвалою суду від 28.05.2014 замінено неналежного відповідача Сектор у Полтавській області Державної інспекції України з контролю за цінами на належного відповідача - Державну інспекцію України з контролю за цінами.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ПАТ «Полтавська птахофабрика» не порушено пункту 2 Порядку декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1222 від 17.10.2007, оскільки при реалізації яєць курячих С 2-2, ціни на які не були задекларовані, по суті є класом/категорією С-2 (яйце столове другої категорії), на які ціни задекларовані. Щодо встановлення перевіркою факту реалізації м'яса птиці-курчата зі зміненою ціною без відповідного декларування позивач зазначив, що в акті перевірки відповідач не навів детального опису порушення.

У судовому засіданні представники позивача вимоги позовної заяви підтримали, просили суд їх задовольнити.

Представник відповідача вимоги позовної заяви не визнав, у їх задоволенні просив відмовити посилаючись на те, що оскаржуваний припис прийнятий на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, колегією суддів встановлено наступне.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 13 Закону України «Про ціни та ціноутворення» державне регулювання цін здійснюється Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень шляхом запровадження процедури декларування зміни ціни та/або реєстрації ціни.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.1996 № 1548 «Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)» Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації регулюють (встановлюють) оптово-відпускні ціни на борошно пшеничне вищого, першого і другого сорту, борошно житнє обдирне, яловичину, свинину, м'ясо птиці, ковбасні вироби варені, молоко, сир, сметану, масло вершкове, яйця курячі, цукор, олію соняшникову шляхом декларування їх зміни.

У період з 24.03.3014 по 11.04.2014 Інспекцією проведено перевірку дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін ПАТ «Полтавська птахофабрика».

Перевіркою встановлено, що за період з березня 2013 року по 27 березня 2014 року ПАТ «Полтавська птахофабрика» здійснювало реалізацію яйця курячого С 2-2 та м'яса птиці-курчата 2 категорії за оптово-відпускними цінами, які протягом окремих місяців змінювались в бік збільшення більш як на 1 відсоток і не були задекларовані. В результаті чого підприємство одержало необґрунтовану виручку по реалізації яйця курячого С 2-2 в період з 01.08.2013 по 28.02.2014 - 490 341,36 грн, по реалізації курчат 2 категорії в період з 01.04.2013 по 27.03.2014 склала 17862,36 грн. До суду надані письмові пояснення відповідача, де зазначено, що при формуванні довідки про необґрунтовано отриману виручку внаслідок підвищення оптово-відпускних цін на продукцію без попереднього декларування їх зміни на курчата другої категорії допущена механічна помилка в гр. 5 позиція 10, 12, 13, внаслідок чого загальна сума необґрунтовано отриманої виручки становить 17 816,00 грн /т1.а.с.150/.

За результатами перевірки Інспекцією складено відповідний акт № 111 від 11.04.2014 /том 1, а.с. 6-8/.

На підставі вказаного акту перевірки Інспекцією винесено припис № 51 від 17.04.2014, яким відповідача зобов'язано у місячний термін усунути порушення вимог порядку формування, встановлення та застосування державних (регульованих) цін на яйця курячі С 2-2 та курчата 2 категорії шляхом приведення оптово-відпускних цін у відповідність до вимог Порядку декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2007 № 1222 «Про затвердження Порядку декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари») /том 1, а. с. 5/.

Позивач не погодився із зазначеним приписом та оскаржив його до суду.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Досліджуючи правомірність оскаржуваного припису №51 від 17 квітня 2014 року, колегія суддів встановила наступне.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про ціни і ціноутворення», зміна рівня державних фіксованих та регульованих цін і тарифів на окремі види продукції, товарів і послуг здійснюється в порядку і в строки, що визначаються тими органами, які відповідно до цього Закону затверджують або регулюють ціни (тарифи).

Регулювання цін здійснюється згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 1222 від 17.10.2007 «Про затвердження Порядку декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари» (надалі по тексту - Порядок № 1222).

Згідно пунктом 1 Порядку № 1222 цей Порядок визначає механізм декларування суб'єктами господарювання зміни оптово-відпускних цін на борошно пшеничне вищого, першого і другого сорту, борошно житнє обдирне, яловичину, свинину, м'ясо птиці (тушка), ковбасні вироби варені, крім вищого сорту, молоко коров'яче питне із вмістом жиру до 2,5 відсотка, сир кисломолочний з вмістом жиру до 9 відсотків, сметану з вмістом жиру до 20 відсотків, масло вершкове з вмістом жиру до 72,5 відсотка, яйця курячі, цукор-пісок, олію соняшникову.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 1222, декларуванню підлягають зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари, зазначені у пункті 1 цього Порядку, у разі, коли такі ціни збільшуються протягом місяця більш як на 1 відсоток.

Як свідчать матеріали справи, 01 березня 2010 року позивачем задекларовано ціни на яйця курячі: Дl; Д2; СО; СО2; Сl екстра; С2; См.

Декларація погоджена з Головним управлінням економіки Полтавської обласної державної адміністрації 03.03.2010.

Проте, перевіркою було встановлено, що крім задекларованих яєць позивач реалізовував яйця С2-2.

Відповідно до довідки про необґрунтовано одержану виручку внаслідок підвищення оптово відпускних цін на продукцію без попереднього декларування їх зміни на яйця курячі С2-2 встановлено, що з серпня 2013 року по лютий 2014 року включно підприємство реалізовувало яйця курячі С2-2 по підвищеним цінам без декларування їх зміни /т.1 а.с. 45-59/.

Згідно з цією довідкою обрахована відповідно до вимог діючого законодавства ціна за 1 шт. (з урахуванням 1%) становить з серпня 2013 року 0,65 грн. Як пояснив в судовому засіданні представник відповідача, дана ціна була обрахована відповідно до динаміки зміни ціни на яйця курячі С2-2 за період з 2011 року по липень 2013 року /т.1 а.с.145/. В зв'язку з недекларуванням позивачем яєць курячих С2-2, відповідачем було складено довідку про динаміку зміни цін на яйця курячі С2-2 починаючи з січня 2011 року, тобто з часу, за який позивач надав дані та взято максимальну ціну - 0.61 грн. відповідно до накладної на випуск № 51 від 05.01.2011, яка була надана під час проведення перевірки. При підвищенні підприємством ціни на яйця курячі в окремі місяці, інспекцією було обраховано в ці періоди ціну з урахуванням збільшення на 1%. Таким чином, на серпень 2013 року (з моменту, якого почали відповідачем застосовуватися санкції, згідно з вимогами ст. 250 Господарського кодексу України) ціна за 1 шт. яєць курячих С2-2 склала 0,65 грн.

Відповідно до положень статті 250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції застосовуються не пізніш як через один рік з дня порушення позивачем, встановлених законодавчими актами норм чинного законодавства по ціноутворенню. В даному випадку порушення мало місце починаючи з серпня 2013 року.

Посилання ПАТ "Полтавська птахофабрика" на те, що Інспекцією неправомірно встановлений базовий період, починаючи з січня 2011 року, а не з березня 2010 року, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки, як було встановлено в судовому засіданні та не заперечувалося сторонами по справі, під час проведення перевірки позивачем були надані документи з січня 2011 року в зв'язку з вилученням та знищенням документів по 2010 рік включно. Даний факт також підтверджується довідкою ПАТ "Полтавська птахофабрика" /т.1. а.с. 186/.

Колегія суддів не бере до уваги посилання позивача на те, що ПАТ "Полтавська птахофабрика" не повинна була при реалізації декларувати ціни на яйця курячі С2-2, оскільки по суті це є класом/категорією яєць курячих С-2, ціни на які є задекларованими, та відповідно до Держстандарту України 5028:2008 "Яйця курячі харчові. Технічні умови" в редакції від 09.12.2010 та Правил ветеринарно-санітарної експертизи яєць свійської птиці, затверджених наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини України № 70 від 07.09.2001 категорія яєць як С2-2 не визначена, виходячи з наступного.

Відповідно до держаного стандарту України 5028:2008 «Яйця курячі харчові. Технічні умови» в редакції від 09.12.2010, а також відповідно до Правил ветеринарно-санiтарної експертизи яєць свійської птиці затверджених наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини України №270 від 07.09.2001, яйця курячі, призначені для реалізації в Україні поділяються на класи (дієтичні, екстра, клас А, етапові, мас В, охолоджені, для промислового переробляння) та категорії (відбірні, вища, перша, друга, дрібні). Така категорія яєць столових, як С2-2 Держстандартом і Правилами ветеринарно-санітарної експертизи не визначена.

Проте, пунктом 1.2 ДСТУ 5028:2008 передбачено, що цей стандарт установлює вимоги щодо якості курячих харчових яєць.

Пунктом 1.3 ДСТУ 5028:2008 встановлено, що вимоги щодо безпечності яєць викладено у 4.17-4.18. Дані пункти передбачають контроль за мікробіологічними показниками яйця та вмістом токсичних єлементів, афлатоксину В1, гормональних препаратів, антибіотиків, пестицидів та радіонуклідів.

Частиною другою статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про стандартизацію і сертифікацію» від 10.05.1993 № 46-93 визначено обов'язкові вимоги щодо забезпечення безпеки продукції для життя, здоров'я громадян (в редакції чинній на час проведення перевірки).

Тобто, ці вимоги ніяким чином не стосується категорійності яєць.

У розумінні статті 1 Закову України «Про стандартизацію» стандарт - це документ, розроблений на основі консенсусу та затверджений уповноваженим органом, що встановлює призначені для загального і багаторазового використання правила, інструкції або характеристики, які стосуються діяльності чи її результатів, включаючи продукцію, процеси або послуги, дотримання яких є необов'язковим. Стандарт може містити вимоги до термінології, позначок, пакування, маркування чи етикетування, які застосовуються до певної продукції, процесу чи послуги;

Частина друга статті 15 Господарського кодексу України визначає, що застосування стандартів чи їх окремих положень є обов'язковим для суб'єктів господарювання якщо на стандарти є посилання в технічних регламентах; учасників угоди (контракту) щодо розроблення, виготовлення чи постачання продукції, якщо в ній (ньому) є посилання на певні стандарти; виробника чи постачальника продукції, якщо він склав декларацію про відповідність продукції певним стандартам чи застосував позначення цих стандартів у її маркуванні.

Таким чином, із змісту даних норм випливає, що застосування стандартів чи їх окремих положень при здійсненні господарської діяльності є не обов'язковим.

Враховуючи вищевикладене, позиція позивача про те, що вимоги Порядку № 1222 щодо декларування змін оптово-відпускних цін на яйця курячі розповсюджується на визначені діючими стандартами та нормативними актами класи та категорії цієї продукції є помилковою.

Крім того, як встановлено в судовому засіданні, 10.09.2010 Диканською районною санітарно-епідеміологічною станцією виданий ПАТ «Полтавська птахофабрика» експлуатаційний дозвіл №36009/23/2 від 10.09.2010, який є чинним до цього часу та в якому зафіксовано асортимент продукції, що виробляється товариством, в тому числі яйце столове С2-2 /т.1 а.с. 60-61/.

У розумінні статі статті 1 Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів» експлуатаційний дозвіл - це дозвіл, який видається відповідним головним державним санітарним лікарем та/або відповідним головним державним інспектором ветеринарної медицини оператору потужностей (об'єкта) на підставі перевірки дотримання цими потужностями (об'єктами) санітарних заходів і технічних регламентів, та дозволяє оператору потужностей (об'єкта) здійснювати господарську діяльність згідно з цим Законом.

Отримавши експлуатаційний дозвіл на яйця курячі категорії С2-2, позивач отримав висновок про дотримання ним санітарних заходів технічних регламентів, що дозволяє оператору потужностей (об'єкта) здійснювати господарську діяльність щодо виготовлення даної продукції.

Колегія суддів не бере до уваги пояснення державного ветеринарного лікаря Диканської районної державної ветеринарної лікарні, наданих до Полтавського окружного адміністративного суду, в яких зазначено, що підкатегорія С2-2 визначена позивачем самостійно для внутрішнього обліку, проте, при маркуванні таких яєць на штампі вказується С-2, оскільки дані пояснення спростовуються довідкою за підписом начальника відділу збуту ПАТ «Полтавська птахофабрика», про те, що згідно ДСТУ 5028:2008 яйця маркуються на наступні категорії: Д-і, Д-2, СО, Сі, С2, С2-2, С-м /т.1 а.с.159, т.5 а.с. 181-зворотній бік/

Документами, що підтверджують виробництво та реалізацію яйця C2-2 є: щомісячні накази про збільшення ціни на декларовані оптово-відпускні ціни яйця курячого, помісячні звіти складу яйця готової продукції, прайс-листи на продукцію підприємства, де зазначено реалізація яєць С2-2, наказ по підприємству № 286 від 08.07.2010, який передбачає поділ яєць курячих столових другої категорії на 2 підкатегорії залежно від ваги, а також видаткові накладні, в яких зазначено олівцем яйця курячі С2-2, що не заперечувалося сторонами в судовому засіданні. Крім того, в щомісячних звітах по яйцескладу про реалізацію яєць конкретно виділялися яйця С2-2 /т.1 а.с.173-250, т.2, т.3, т.4, т. 5 , а.с. 1-177/.

Таким чином, формування та встановлення цін на яйця курячі проводилося по підприємству відповідними наказами та затвердженням прайс-листів, в яких відображено формування та затвердження цін на яйця С2-2.

Крім того, як пояснив в судовому засіданні представник відповідача, підприємством в 2010 році задекларовані ціни на яйця курячі СО2, тоді як дана категорія яєць не передбачена ДСТУ 5028:2008, а є лише категорія СО. Даний факт не заперечувався позивачем в судовому засіданні.

Твердження позивача щодо поділу яєць курячих на С2-2 з метою розрізнення ціни на яйця другої категорії менші за вагою та більші за вагою є також необґрунтованими, оскільки, як пояснив представник відповідача в судовому засіданні, яйця курячі категорії С-1, С-м в один і той же період реалізовували різним споживачам за різними цінами і це не потребувало виділення окремих категорій чи під категорій, що не заперечувалося позивачем в судовому засіданні.

На підставі викладеного колегія суддів приходить до висновку, що позивачем з 01.08.2013 по 28.02.2014 підвищено оптово-відпускні ціни на яйця курячі С 2-2 протягом місяця більш ніж на 1 % без декларування їх зміни, чим порушено пункт 2 Порядку № 1222. Зазначене порушення призвело до завищення оптово-відпускних цін на дану продукцію.

Щодо встановленого порушення порядку реалізації м'яса птиці-курча 2 категорії без здійснення декларування змін оптово-відпускних цін та отримання необґрунтованої виручки, колегія суддів зазначає наступне.

Представник позивача у судовому засіданні зазначив, що зміна ціни на вказаний продукт не декларувалася, оскільки не відбувалося перевищення ціни більш як на 1% протягом місяця.

Проте, перевіркою встановлено реалізацію м'яса птиці - курча 2 категорії за оптово-відпускними цінами, які протягом окремих місяців змінювалися в бік збільшення більш як на 1% і не були задекларовані.

Відповідно до довідки про необґрунтовано отриману виручку внаслідок підвищення оптово-відпускних цін на продукцію без попереднього декларування їх зміни на курчата другої категорії, що з квітня 2013 року по березень 2014 року включно підприємство реалізовувало курчата другої категорії по підвищеним цінам без декларування їх зміни /т.1 а.с. 44/.

Згідно з цією довідкою обрахована відповідно до вимог діючого законодавства ціна за 1 кг. (з урахуванням 1%) становить з квітня 2013 року 15,45 грн. Як пояснив в судовому засіданні представник відповідача, дана ціна була обрахована відповідно до динаміки зміни ціни на м'ясо птиці за період з січня 2011 року по лютий 2014 року /т.1 а.с.144/. Оскільки ПАТ "Полтавська птахофабрика" не декларувала зміни ціни на вказаний продукт, відповідачем було складено довідку про динаміку зміни цін на м'ясо птиці за січень-вересень 2011 року (відповідно до накладних, які були надані позивачем під час проведення перевірки, починаючи з січня 2011 року) та взято максимальну ціну курчат другої категорії - 15,00 грн. При підвищенні підприємством ціни на курчат другої категорії в окремі місяці, інспекцією було обраховано в ці періоди ціну з урахуванням збільшення на 1%. Таким чином, на квітень 2013 року (з моменту, якого почали відповідачем застосовуватися санкції, згідно з вимогами ст. 250 Господарського кодексу України) ціна за 1 кг. курчат другої категорії склала 15,45 грн.

Посилання ПАТ "Полтавська птахофабрика" на те, що Інспекцією неправомірно встановлений базовий період, починаючи з січня 2011 року, а не з травня 2008 року, колегія суддів вважає суперечливими, оскільки, як було встановлено в судовому засіданні та зазначено вище, під час проведення перевірки позивачем були надані документи з січня 2011 року в зв'язку з вилученням та знищенням документів по 2010 рік включно. Даний факт підтверджується довідкою ПАТ "Полтавська птахофабрика" /т.1. а.с. 186/.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем з квітня 2013 року по березень 2014 року підвищено оптово-відпускні ціни на курчат другої категорії протягом окремих місяців більш ніж на 1 % без декларування їх зміни, чим порушено пункт 2 Порядку № 1222. В зв'язку з чим зазначене порушення призвело до завищення оптово-відпускних цін на дану продукцію.

Посилання позивача на роз'яснення Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 3723-08/35568-12 від 10.10.2013, наданих на запит ПАТ "Полтавська птахофабрика", де зазначено, що підвищення ціни без обов'язкового декларування відповідно до пункту 2 Порядку № 1222 може відбуватися на 1% за наростаючим підсумком, тобто зростання ціни може відбуватися як поступово так і сумарно за декілька місяців, за які збільшення не відбувалося, не беруться колегією суддів до уваги, оскільки таке роз'яснення не є нормативно-правовим актом, а має лише рекомендаційний характер, а тому не може встановлювати права та обов'язки третім особам /т.1.а.с.17/.

Твердження позивача про не відображення в акті перевірки періоду, в яких відбувалось підвищення ціни, відсоток перевищення, розрахунок сум необґрунтовано отриманої виручки спростовується самим актом перевірки, а саме, змістом графи акту «Детальний опис виявленого порушення» розділу «Порушення вимог законодавства, виявлені під час перевірки». В акті перевірки детально відображено механізм скоєння порушення та визначена сума необґрунтовано отриманих коштів з доданням розрахунків, додатків до акту перевірки №№ 1 ,2 /т.1 а.с. 44-59/.

Також колегією суддів не беруться до уваги посилання позивача на те, що в наказі на перевірку не зазначено періоду перевірки та питання перевірки, оскільки в направленні та наказі відповідно до вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», зазначено, дату початку та дату закінчення перевірки та питання перевірки, а саме: встановлення, формування та застосування державних регульованих цін. Зазначення іншої інформації в даних документах чинним законодавством не передбачено.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає припис Державної інспекції України з контролю за цінами №51 від 17 квітня 2014 року правомірним, а позовні вимоги таким, що не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства «Полтавська птахофабрика» до Державної інспекції України з контролю за цінами про скасування припису відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 26 червня 2014 року.

Головуючий суддя А.О. Чеснокова суддя суддя М.В. Довгопол Л.М. Петрова