Ухвала суду № 39460046, 18.06.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2014 р.Справа № 818/305/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Подобайло З.Г.

Суддів: Макаренко Я.М. , Григорова А.М.

за участю секретаря судового засідання Павленко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Антимонопольного комітету України на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 18.03.2014р. по справі № 818/305/14

за позовом ТОВ "Сумитеплоенерго"

до Антимонопольного комітету України треті особи Виконавчий комітет Сумської міської ради , ОСОБА_1

про скасування рішення,

ВСТАНОВИЛА:

ТОВ «Сумитеплоенерго» звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Антимонопольного комітету України, треті особи: Виконавчий комітет Сумської міської ради, ОСОБА_1, в якому просить скасувати рішення тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України №31-р/тк від 27.11.2013 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу".

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 18.03.2014р. адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Сумитеплоенерго" задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано пункти 2, 3, 4 рішення тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України №31-р/тк від 27.11.2013 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу", а саме: Визнано дії товариства з обмеженою відповідальністю "Сумитеплоенерго", які полягають у розрахунку двоставкових тарифів на послуги з централізованого опалення з порушенням порядку їх формування, що призвело до необгрунтованого збільшення річної плати за ці послуги, порушенням, передбаченим пунктом 2 статті 50, частиною першою статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним становищем на ринку послуг з централізованого опалення в межах території обслуговування в місті Суми, що можуть призвести до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку. Відповідно до статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, викладеного у пункті 2 цього рішення, накласти на товариство з обмеженою відповідальністю "Сумитеплоенерго" штраф у розмірі 500 000 (п'ятсот тисяч) гривень. Товариству з обмеженою відповідальністю "Сумитеплоенерго" припинити порушення, викладене у пункті 2 цього рішення, шляхом приведення вартості послуг з централізованого опалення до економічно обґрунтованого рівня та подання на затвердження уповноваженому органу у двомісячний строк з дня одержання рішення та повідомити про це Антимонопольний комітет України, надавши підтвердні документи. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Антимонопольний комітет України, не погодившись з даним судовим рішенням в частині задоволення позовних вимог, подав апеляційну скаргу, вважає його таким, що прийняте з порушенням норм процесуального права , а саме статей 86, 157, 159, 163 Кодексу адміністративного судочинства України) та порушенням норм матеріального права , а саме статей 13 та 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції», статті 10 Закону України «Про природні монополії», Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 № 869, неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для вирішення даної справи, тому просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.03.2014р., прийняте нове рішення, яким відмовити ТОВ «Сумитеплоенерго» у задоволенні позову повністю.

ТОВ «Сумитеплоенерго» заперечує проти задоволення вимог апеляційної скарги , вважає постанову Сумського окружного адміністративного суду від 18.03.2014 р. законною і обґрунтованою та просить суд апеляційної інстанції відмовити у її задоволенні вимог апеляційної скарги, постанову суду залишити без змін.

Виконавчий комітет Сумської міської ради заперечує проти задоволення вимог апеляційної скарги та просить суд апеляційної інстанції залишити постанову Сумського окружного адміністративного суду від 18.03.2014р. без змін.

Постанова суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову про скасувати п.1 рішення тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України №31-р/тк від 27.11.2013 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" ним не оскаржується.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю доповідача, пояснення сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 27.11.2013р. тимчасовою адміністративною колегією Антимонопольного комітету України прийнято рішення №31-р/тк "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" (далі по тексту - Рішення №31-р/тк), яким:

1.визнано, що ТОВ "Сумитеплоенерго" займає монопольне (домінуюче) становище на ринку послуг з централізованого опалення у межах території обслуговування міста Суми.

2.визнано дії ТОВ "Сумитеплоенерго", які полягають у розрахунку двоставкових тарифів на послуги з централізованого опалення з порушенням порядку їх формування, що призвело до необгрунтованого збільшення річної плати за ці послуги, порушенням, передбаченим пунктом 2 статті 50, частиною першою статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним становищем на ринку послуг з централізованого опалення в межах території обслуговування в місті Суми, що можуть призвести до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

3.відповідно до статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, викладеного у пункті 2 цього рішення, накладено на ТОВ "Сумитеплоенерго" штраф у розмірі 500 000 (п'ятсот тисяч) гривень.

4.ТОВ "Сумитеплоенерго" зобов'язано припинити порушення, викладене у пункті 2 цього рішення, шляхом приведення вартості послуг з централізованого опалення до економічно обгрунтованого рівня та подання на затвердження уповноваженому органу у двомісячний строк з дня одержання рішення та повідомити про це Антимонопольний комітет України, надавши підтвердні документи .

Підставою для прийняття вказаного Рішення №31-р/тк стали висновки відповідача, що позивачем в 2008-2010 роках порушено порядок формування (розрахунку) двоставкових тарифів на послуги з централізованого опалення, затверджених рішенням Виконавчого комітету Сумської міської ради від 10.10.2008 за №488 "Про тарифи на послуги з теплопостачання, що надаються на базі міського цілісного майнового комплексу по виробництву та транспортуванню тепла та електричної енергії ТОВ "Сумитеплоенерго" (далі по тексту - рішення ВК СМР №488), а також рішенням Виконавчого комітету Сумської міської ради від 28.12.2010 за №830 "Про тарифи на послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, що надаються на базі міського цілісного майнового комплексу по виробництву та транспортуванню тепла та електричної енергії ТОВ "Сумитеплоенерго" для населення" (далі по тексту - рішення ВК СМР №830) в частині розрахунку щомісячної абонентської плати, а саме - показника "приєднане теплове навантаження", що призвело до збільшення річної плати за послуги в житлових будинках заявників, в яких встановлено прилади обліку теплової енергії (лічильники).

Дії ТОВ "Сумитеплоенерго", які полягають у розрахунку двоставкових тарифів на послуги з централізованого опалення є порушенням порядку їх формування, що призвело до збільшення річної плати за послуги та є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 2 статті 50, частиною першою статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" та зловживання монопольним становищем на ринку централізованого опалення, що призвели до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з відсутності встановлених відповідачем порушень , передбачених пунктом 2 статті 50, частиною першою статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" з боку позивача.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно п. 2 ч. 1 ст. 50 закону України "Про захист економічної конкуренції" порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є, зокрема, зловживання монопольним (домінуючим) становищем.

Згідно ч. 1 ст. 13 цього Закону передбачено, що зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб'єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

Пунктом 1 частини 2 наведеної норми передбачено, що зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку, зокрема, визнається встановлення таких цін чи інших умов придбання або реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку.

Враховуючи приписи вказаних норм Закону для наявності складу порушення , передбаченого наведеними нормами необхідно встановити, що позивач самостійно використовуючи своє монопольне становище на ринку встановив тарифи, розмір яких є необґрунтовано завищений, що було б неможливо за умови існування значної конкуренції на ринку.

Як вбачається в ході дослідження, яке проведено посадовими особами АМК України під час розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції ТОВ "Сумитеплоенерго" встановлено, що позивач займає монопольне (домінуюче) становище на ринку послуг з централізованого опалення в територіальних межах території обслуговування ТОВ "Сумитеплоенерго" в місті Суми з часткою 100 відсотків.

Дані обставини викладені в п.1 рішенні тимчасової адміністративної колегії АМК України від 27 листопада 203 року № 31-р/тк та визнані позивачем, що підтверджено представником ТОВ "Сумитеплоенерго" та відповідно до ч. 3 ст. 72 КАС України зазначені обставини можуть вважатися встановленими.

Статтею 10 Закону України "Про ціни і ціноутворення" передбачено, що суб'єкти господарювання під час провадження господарської діяльності використовують вільні ціни та державні регульовані ціни.

Відповідно до вимог ч. 1. ст. 12 зазначеного Закону, державні регульовані ціни запроваджуються на товари, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, мають істотну соціальну значущість, а також на товари, що виробляються суб'єктами, які займають монопольне (домінуюче) становище на ринку.

Частиною 1 статті 6 Закону України "Про ціни і ціноутворення", органи місцевого самоврядування забезпечують реалізацію державної цінової політики у межах повноважень, визначених законом.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 28 Закону України "Про місцеве самоврядування" (в редакції станом на 10.10.2008 року ) до власних (самоврядних) повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади; погодження в установленому порядку цих питань з підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 28 Закону України "Про місцеве самоврядування" (в редакції станом на 28.12.2010 року ) до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на побутові, комунальні (крім тарифів на теплову енергію, централізоване водопостачання та водовідведення, які встановлюються Національною комісією регулювання ринку комунальних послуг України), транспортні та інші послуги.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить, зокрема, встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 13 цього ж Закону, комунальними послугами , зокрема, є централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо.

Порядок формування тарифів на кожний вид житлово-комунальних послуг, які затверджують органи місцевого самоврядування, визначає Кабінет Міністрів України. Зокрема в період проведення розрахунку позивачем двоставкових тарифів на надання послуг з централізованого опалення в 2008, 2010 роках діяла Постанова Кабінету міністрів України від 10 липня 2006 року № 955 "Про затвердження Порядку формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води".

Враховуючи наведене, станом на жовтень 2008 року та грудень 2010 року регульовані тарифи на послуги з централізованого опалення встановлювались органами місцевого самоврядування.

З матеріалів справи вбачається , що на виконання наведених норм ТОВ "Сумитеплоенерго" на адресу міського голови м. Суми направлено лист від 09.10.2008 року № 3553, яким надавались розрахунки двоставкового тарифу на централізоване опалення для населення на 2008 рік.

Рішенням Виконкому СМР від 10.10.2008 року № 488 встановлено двоставковий тариф, який складається з плати за приєднане теплове навантаження і плати за спожиту теплову енергію.

ТОВ "Сумитеплоенерго" на адресу міського голови м. Суми направлено лист від 21.12.2010 року №5484, яким надавались розрахунки двоставкового тарифу на централізоване опалення для населення на 2010 рік.

При цьому, з урахуванням змін, внесених до п. 2 ч. 1 ст. 28 Закону України "Про місцеве самоврядування", Національною комісією з питань регулювання електроенергетики України для ТОВ "Сумитеплоенерго" були затверджені тарифи на теплову енергію для населення.

Крім того, згідно листа Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 17.09.2010 року № 5881/23/17-10, тарифи на централізоване опалення та постачання гарячої води встановлюються кінцевим споживачам, з урахуванням тарифів на теплову енергію (виробництво, транспортування та постачання) та річних норм споживання теплової енергії (грн./кв.м.; грн./куб.м.), органами місцевого самоврядування.

Рішенням Виконкому СМР від 28.12.2012 року № 830 було встановлено двоставковий тариф на послуги з централізованого опалення, який складається з плати за приєднане теплове навантаження і плати за спожиту теплову енергію та тариф на послуги централізованого постачання гарячої води для населення, згідно з додатком.

Враховуючи встановлені обставини та приписи вищенаведених нормативних актів , колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції , що ТОВ "Сумитеплоенерго" не має повноважень щодо самостійного встановлення тарифів та те , що такі тарифи встановлювалися уповноваженими органами, а відповідно позивач , навіть за умови зайняття монопольного (домінуючого) становища на ринку послуг з централізованого опалення в територіальних межах обслуговування в місті Суми з часткою 100 відсотків, не міг зловживати монопольним (домінуючим) становищем на ринку в розумінні ч. 1 ст. 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Як правильно зазначено судом першої інстанції законність рішень Виконавчого комітету СМР № 488 та № 830 і правомірність їх застосування, були предметом судового розгляду та дана оцінка їх законності, а саме:

Постановою Зарічного районного суду м. Суми від 18.11.2009 у справі №2-а-2818/09, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2010 року по справі № 2а-2818/09 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28.11.2013 по справі № 2-а-2818/09 (К-23562/10) , відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Сумської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення ВК СМР № 488 від 10.10.2008 року.

Постановою Зарічного районного суду м. Суми від 25.10.2010 у справі № 2-а-869/2010, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.01.2011, відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_3 до Виконавчого комітету Сумської міської ради про визнання недійсним рішення ВК СМР №488 від 10.10.2008 року з мотивів прийняття виконавчим комітетом оспорюваного рішення в межах, в порядку і у спосіб передбачений законом.

Постановою Зарічного районного суду м. Суми від 30.03.2010 по справі №2-а-2281/10, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.11.2010, відмовлено у задоволенні позову прокурора м. Суми до виконавчого комітету Сумської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення ВК СМР № 488 від 10.10.2008 року з мотивів прийняття виконавчим комітетом оспорюваного рішення в межах, в порядку і у спосіб, передбачений законом.

Постановою Зарічного районного суду м. Суми від 15.04.2011 по справі №2-а-302/11, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2011, відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання недійсним та скасування рішення ВК СМР № 488 від 10.10.2008 року в частині встановлення двоставкового тарифу на послуги з централізованого опалення з мотивів встановлення двоставкових тарифів в межах, в порядку і у спосіб передбачений законом.

Постановою Зарічного районного суду м. Суми від 12.10.2011 по справі №2-а-4906/11, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2012, відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до виконавчого комітету Сумської міської ради про визнання нечинним рішення ВК СМР № 830 від 28.12.2010 року .

Харківський апеляційний адміністративний суд в ухвалі від 17.05.2010 р. по справі №2а-2818/09 зазначив , що Товариство з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго», як виробник послуг з теплопостачання та гарячої водопостачання, на виконання вимог Закону надало до виконавчого комітету Сумської міської ради свої розрахунки для затвердження тарифів на житлово-комунальні послуги в розмірі економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво».

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2012 у справі №2-а-4906/11 встановлено, що Виконавчий комітет Сумської міської ради наділений повноваженнями на прийняття рішень про встановлення цін (тариф) на житлово-комунальні послуги. Рішення №830 від 28.12.2010 року про встановлення ТОВ «Сумитеплоенерго» двоставкового тарифу на централізоване опалення та тариф на постачання гарячої води прийняте виконавчим комітетом Сумської міської ради відповідно до затвердженого постановою НКРЕ від 14.12.2010 року тарифу на теплову енергію для населення, а також на підставі висновків Державної інспекції з контролю за цінами в Сумській області, постанови НКРЕ від 29.07.2010 року №922, тобто в межах та в порядку, визначених чинним на час його прийняття законодавством».

Вказані судові рішення є чинними та відповідно до ч.5 ст.124 Конституції України є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Тобто, законності рішень ВК СМР № 488 від 10.10.2008 та № 830 від 28.12.2010 була встановлена вказаними вище рішеннями судів і не підлягає доказуванню в рамках даної справи.

Посилання апелянта на порушення ТОВ «Сумитеплоенерго» в 2008р., 2010р. двоставкових тарифів на послугу з централізованого опалення для населення з порушенням порядку їх формування, а саме - розрахунку абонентської плати на м2 : палювальної площі, а не на Гкал/год (теплове навантаження) не приймається судом до уваги , оскільки розраховуючи в 2008р. та 2010 р. двоставковий тариф на послуги з централізованого опалення для населення ТОВ «Сумитеплоенерго» діяло не з власної ініціативи, а на виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України №1267 від 24.10.2007 р., розпорядження Кабінету Міністрів України №229-р від 26.04.2007 р.

Зазначені обставини виключають факт зловживання Позивачем монопольним становищем, що обґрунтовується наступним

Доводи апелянта про порушення судом першої інстанції ст. 157 КАС України та ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» при прийнятті ухвали від 11.02.2014 р. , якою відмовлено у задоволенні клопотання про закриття провадження в даній справі , до уваги колегією суддів не приймається , виходячи з наступного.

Відповідно до пп.1 ч.І ст.157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розгляди в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до ч.І ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій.

Згідно з пп.1 ч.І ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори юридичних осіб з суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Частина 2 ст.60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» є загальним нормативно-правовим актом по відношенню до Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки саме КАС України визначає юрисдикцію, повноваження адміністративних судів щодо розгляду адміністративних спорів, про що зазначено в ст.1 КАС України.

Предметом розгляду даної справи є спір про скасування рішення відповідача від 27.11.2013 р. №31-р/тк, відповідачем є орган державної влади - суб'єкт владних повноважень, який ухвалив рішення від 27.11.2013 р. №31р/тк, яке є актом індивідуальної дії органа державної влади, прийнятим на виконання владної управлінської функції (забезпечення державного захисту конкуренції), покладеної на відповідача ст.1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України».

Таким чином, ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 11.02.2014 р. по справі №818/305/14 правомірно відмовлено у задоволенні клопотання про закриття провадження в даній справі, оскільки юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб з органами АМКУ як суб'єктами владних повноважень щодо оскарження їхніх рішень, дій чи бездіяльності, оскільки Закон України «Про захист економічної конкуренції» не є процесуальним і після набрання чинності КАС України не може визначати підсудність справ із публічно-правових спорів за участю органів АМКУ.

Інші доводи апеляційної скарги не впливають на правомірність висновків суду першої інстанції, підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Антимонопольного комітету України залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 18.03.2014р. по справі № 818/305/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Подобайло З.Г.Судді(підпис) (підпис) Макаренко Я.М. Григоров А.М. Повний текст ухвали виготовлений 23.06.2014 р.