Ухвала суду № 39459525, 12.06.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/19574/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Савченко А.І.; Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.

У Х В А Л А

Іменем України

12 червня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Сорочко Є.О.

Суддів: Горбань Н.І.

Межевич М.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 грудня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Державної виконавчої служби України про визнання дій протиправними, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної виконавчої служби України (далі - ДВС України) про визнання протиправними дій щодо несвоєчасного направлення постанови про закінчення виконавчого провадження від 13.11.2013 р. ВП №31384081.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 грудня 2013 року позов задоволено, визнати протиправними дії Державної виконавчої служби України щодо несвоєчасного направлення позивачу постанови про закінчення виконавчого провадження від 13.11.2013 р. ВП №31384081.

На вказану постанову ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, та згідно п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України підлягає розгляду в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи, Окружним адміністративним судом м. Києва 25.01.2012 р. видано позивачу виконавчий лист №2а-12187/11/2670, з яким останній звернувся до відповідача за примусовим виконанням рішення суду, та яким зобов'язано прокуратуру Київської області повторно розглянути заяву ОСОБА_3 від 06.04.2011 р. і надати обґрунтовану відповідь в порядку, передбаченому Законом України «Про звернення громадян», Інструкції про порядок розгляду і вирішення звернень та особистого прийому в органах прокуратури України, затвердженої наказом Генеральної прокуратури України №9гн від 28.12.2005 р.

Головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень ДВС України 23.02.2012 р. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП№31384081, та встановлено боржнику строк для добровільного виконання - протягом 7 днів з моменту винесення (отримання) постанови.

У зв'язку з невиконанням боржником рішення суду протягом строку, визначеного у постанові про відкриття виконавчого провадження для добровільного виконання, 16.09.2013 р. на адресу відповідача направлено вимогу державного виконавця №285-2/5-13-13, в якій зазначено про необхідність повідомити у строк до 26.09.2013 р. про виконання судового рішення з наданням підтверджуючих документів

У ході виконавчого провадження на адресу відповідача 30.10.2013 р. надійшов лист прокуратури Київської області №06/1/2-1807вих-13 від 23.10.2013 р., в якому повідомлено про проведення розгляду звернення ОСОБА_3 від 06.04.2011 р. на виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.10.2011 р., на підтвердження чого до нього додано копію листа, адресованого позивачу.

Головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень ДВС України 13.11.2013 р. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №31384081 на підставі п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», копія якої направлена на адресу позивача супровідним листом від 18.11.2013 р. №285-5-13/13-2.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Однак, як вбчачається з поштового штемпеля на конверті, копію постанови про закінчення виконавчого провадження від 13.11.2013 р. позивачу направлено лише 21.11.2013.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно з приписами ст. 49 цього Закону виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, ОСОБА_3 звернувся до суду з вимогою про визнання протиправними дій відповідача щодо несвоєчасного направлення на адресу позивача постанови про закінчення виконавчого провадження, тобто предметом судового захисту є право позивача на своєчасне отримання постанови про закінчення виконавчого провадження від 13.11.2013 р. ВП №31384081.

Таким чином, позовні вимоги про порушення відповідачем положень ч. 3 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» щодо направлення стороні виконавчого провадження копії постанови про закінчення виконавчого провадження у триденний строк є обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Однак, колегія суддів зазначає, що вимоги позивача вийти за межі позовних вимог та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження з огляду на її необґрунтованість не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що при розгляді справи суд обмежений предметом та обсягом заявлених позовних вимог та не може застосовувати інший спосіб захисту ніж той, що зазначив позивач у позовній заяві. Водночас суд може вийти за межі правового обґрунтування, зазначеного у позовній заяві, якщо вбачає порушення інших приписів ніж ті, про які йдеться у ній.

При цьому, вихід за межі позовних вимог повинен бути пов'язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна заява, і такі дії суду не можуть погіршувати правове становище заявника позовної заяви.

Крім того, згідно ч. 4 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги, що не були заявлені в суді першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позову, а тому апеляційну скаргу ОСОБА_3 необхідно залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 грудня 2013 року - без змін, оскільки постанова ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 41, 160, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 грудня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Горбань Н.І.

Межевич М.В.

.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Горбань Н.І.

Межевич М.В.