Ухвала суду № 39459411, 19.06.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/1044/14 Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В. М. Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2014 року м. Київ

Колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Кузьменко В. В.,

суддів Василенка Я. М., Степанюка А. Г.,

за участю секретаря Рипік О. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарментс Україна» до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарментс Україна» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.03.2014 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся з позовом до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів про визнання протиправними і скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 100260000/2013/00669 та рішення від 25.11.2013 року №100260000/2013/200717/12 про коригування митної вартості товарів, стягнення з відповідача на користь позивача завданих збитків у розмірі 56474,47 грн.

Свої вимоги мотивував тим, що подана митна декларація для митного оформлення товару була з наданням усіх необхідних документів на підтвердження заявленої митної вартості товару.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.03.2014 року позов залишено без задоволення.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального права та винести нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.

В засідання з'явилися представники апелянта, наполягали на задоволенні апеляційної скарги. Надали суду лист прокуратури м. Києва в якості письмового доказу.

Представник відповідача, просив залишити постанову суду першої інстанції без змін, надав письмові пояснення щодо застосування резервного методу визначення митної вартості.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, перевіривши матеріали справи, письмові пояснення сторін, доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з того, що позивачем не надано належних документів на підтвердження заявленої митної вартості, та у відповідача не було можливості застосувати митну вартість, визначену позивачем, тому при здійсненні митної оцінки був застосований резервний метод визначення митної вартості товарів.

Колегія суддів погоджується з таким висновком виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем, як покупцем, та компанією Next Best Clothing Ltd, як продавцем, 27.08.2013 року укладено договір купівлі-продажу № 01/13, за умовами якого у період із 27.08.2013 року по 31.12.2016 року продавець зобов'язався відвантажити, а покупець - прийняти та оплатити товар, а саме одяг, додаткові речі до одягу, взуття та інші вироби з текстильних матеріалів, які використовувались, постачаються у пакувальних мішках навалом, в об'ємі 648000,00 кг, партіями, вартістю 0,75 GBP за 1 кг, у загальному розмірі 486000,00 GBP.

На підставі договору № 01/13 та інвойсу від 08.11.2013 року № NBC-0728 на митну територію України ввезено товар: бувший у користуванні одяг і додаткові речі до одягу та їх частини, без встановлених торгівельних марок та артикулів; ступінь зносу до 30 %; із текстильних матеріалів, у змішаному вигляді, без індивідуальної упаковки, зібрано та продезінфіковано у Великобританії; чоловічий, жіночий та дитячий асортимент, 15214,00 кг; виробник: дані відсутні; країна виробництва: GB.

Митна вартість товарів задекларована за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Позивачем надано відповідачу електронну митну декларацію № 100260000/2013/115357. Для підтвердження митної вартості товарів подані наступні документи: договір № 01/13; інвойс № NBC-0728; накладну від 09.10.2013 року № 0679757; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від 18.10.2013 року № 11; внутрішній договір складського зберігання від 03.10.2013 року № 470-МС; договір про надання послуг митного брокера від 12.08.2013 року № 08/13; договір транспортного експедирування від 08.08.2013 року № ТЕ-3/13; довідку про проведення декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України і знаходяться за її межами від 10.10.2013 року № 38747190; інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару від 09.10.2013 року № 2720; резервну позицію від 26.07.2001 року № 915; висновок Мінприроди від 08.10.2013 року № 3851/07/5-7; декларацію про походження товару від 08.11.2013 року № NBC-0728; сертифікат про фумігацію від 30.09.2013 року № WMT; сертифікат якості від 30.09.2013 року № NBC-QS-1034.

Відповідачем не прийнято визначену у декларації митну вартість товару у зв'язку з тим, що надані позивачем документи містять розбіжності та не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та витребувано у декларанта додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів..

За наслідками опрацювання додатково наданих ТОВ «Гарментс Україна» документів на вимогу митного органу, а саме: копії митної декларації країни відправлення та митної декларації сповіщення; експертний висновок Київської торгово-промислової палати від 18.11.2013 року № ц-743, митним органом виявлено низку розбіжностей, а також відсутність у них всіх відомостей відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості.

25.11.2013 року Київською міжрегіональною митницею Міндоходів було відмовлено позивачу у митному оформленні задекларованого товару, у зв'язку з чим оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Митним органом було прийняте рішення про коригування митної вартості товару від 25.11.2013 року № 100260000/2013/200717/2.

Відповідно до ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

У разі виявлення розбіжностей у поданих декларантом документах, виявлення ознак підробки або наявності чи відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, митний орган має право вимагати від декларанта надання додаткових документів, перелік яких визначено законодавцем.

Встановлено, що у договорі № 01/13 зазначено вартість за 1 кг товару у розмірі 0,75 GBP, а в інвойсі № NBC-0728 - 0,783 GBP за 1 кг товару.

В матеріалах справи міститься копія інвойсу від 30.09.2013 року № NBC-0672, згідно з яким, вартість 1 кг товару становить 0,75 GBP.

В інвойсі № NBC-0728 не зазначено умов здійснення розрахунків за товар.

У рахунку від 18.10.2013 року № 11 зазначено вартість морського фрахту та вартість послуг на перевезення залізницею від міста Клайпеда (Литва) до станції Бережесть (Україна). Однак, не зазначено витрати на завантаження та розвантаження товару, пов'язані з його транспортуванням до місця ввезення на митну територію, зокрема, у порту міста Клайпеда. У вказаному рахунку також не зазначено вартість транспортних послуг від міста Нортхалертон до порту, із якого здійснено відправлення товару до міста Клайпеда.

У копії митної декларації країни відправлення та митній декларації сповіщення зазначено вартість товару у розмірі 14280,00 GBP, у той час як для митного оформлення надано № NBC-0728 із зазначеною вартістю товару у розмірі 14228,68 GBP.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст. 55 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Митною вартістю за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, є вартість операції, тобто ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби відповідно до частини другої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або які повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів на користь продавця та/або на користь продавця через третіх осіб, та/або на пов'язаних з продавцем осіб. Такі платежі можуть бути здійснені прямо або опосередковано шляхом переказу грошей, акредитиву, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо) ( ч. 1 ст. 267 МК України).

Згідно із ч. 2 ст. 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

За результатами розгляду додатково поданих документів відповідачем виявлено низку розбіжностей, а також відсутність у них відомостей для можливості застосування обраного декларантом методу визначення митної вартості, а саме - за ціною договору.

Викладене свідчить, що метод один - за ціною угоди, не був застосований, оскільки використані декларантом відомості не підтверджені документально.

Згідно із частинами 1,2, 4 статті 59 МК України, у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: фізичні характеристики, якість та репутація на ринку, країна виробництва, виробник.

Згідно із ч. 1- 4 ст. 60 МК України, у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними.

Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку.

Ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.

У Київської міжрегіональної митниці Міндоходів була відсутня інформація щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів, що продавалися на експорт в Україну з відповідної країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. У справі також відсутні докази надання декларантом відповідної інформації органу доходів і зборів.

За таких обставин, у відповідача не було підстав для застосування методу визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних товарів чи за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 62 МК України, у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена відповідно до положень статей 58-61 цього Кодексу, їх митна вартість визначається згідно з положеннями цієї статті на основі віднімання вартості, крім випадків, коли на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи послідовність застосування цієї статті та статті 63 цього Кодексу може бути зворотною.

Так як вказані відомостей у органу доходів і зборів були відсутні, то й відсутні підстави для застосування методу визначення митної вартості на основі віднімання вартості.

Відповідно до вимог ст. 63 МК України, для застосування методу визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) органу доходів і зборів має бути надана інформація від виробника товарів щодо вартості матеріалів та витрат, понесених виробником при виробництві оцінюваних товарів, обсягу прибутку та загальних витрат, що дорівнює сумі, яка звичайно відображається при продажу товарів того ж класу або виду, що й оцінювані товари, які виготовляються виробниками у країні експорту для експорту в Україну, загальних витрат при продажу в Україну з країни вивезення товарів того ж класу або виду, тобто витрат на завантаження, розвантаження та обробку оцінюваних товарів, їх транспортування до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, витрат на страхування цих товарів.

У зв'язку з ненаданням такої інформації декларантом застосування методу визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) було також неможливим.

Відповідно ч. 1 ст. 64 МК України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Враховуючи вищевикладене, у зв'язку з відсутністю законних підстав для застосування попередніх методів визначення митної вартості товарів відповідачем було скориговано заявлену декларантом митну вартість товарів із застосуванням резервного методу.

Позивачем, при декларуванні товарів було обрано основний метод визначення митної вартості товарів, однак, подані документи для підтвердження заявленої митної вартості містили розбіжності, заявлену митну вартість було скориговано за резервним методом.

Через невідповідність обраного методу умовам, наведеним у главі 9 МК України, у митному оформленні за вказаною митною декларацією - було відмовлено.

Колегією суддів також, в сукупності з іншими доказами, відповідно ст. 86 КАС України, оцінено лист прокуратури м. Києва від 26.05.2014 року, згідно якого зареєстровано кримінальне провадження відносно службових осіб Київської міжрегіональної митниці Міндоходів за ч. 1 ст. 364 КК України, щодо зловживання службовим становищем що призвело до незаконного збільшення розміру митної вартості товару та завдання істотної шкоди ТОВ «Гарментс-Україна».

Частиною 4 ст. 72 КАС України встановлено, що вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Однак, рішення суду за наслідками кримінального провадження суду не надано, а вказаний лист не свідчить про порушення відповідачем вимог чинного законодавства.

Аналогічна позиція викладена у листі ВАСУ від 14.11.2012 № 2379/12/13-12 щодо застосування ст. 72 КАС України.

Враховуючи викладене, апелянтом не було надано доказів на підтвердження вимог апеляційної скарги, а висновки суду першої інстанції є такими, що відповідають вимогам закону і доводами апеляційної скарги не спростовуються.

Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 8 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо відмови в задоволенні позову, через що постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 8, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, п. 2, 3, 4, 5, 6, 9 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 № 7 колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарментс Україна» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.03.2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарментс Україна» до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.03.2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, тобто з 24.06.2014 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: В. В. Кузьменко

Судді: Я. М. Василенко

А. Г. Степанюк

Повний текст ухвали виготовлено 24.06.2014 року.

Головуючий суддя Кузьменко В. В.

Судді: Василенко Я.М.

Степанюк А.Г.