Ухвала суду № 39459154, 25.06.2014, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Зінченко О.В.

Суддя-доповідач - Гаврищук Т.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2014 року справа №805/3114/14 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Гаврищук Т.Г.

суддів: Білак С.В.

Сухарька М.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Торезької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 квітня 2014 року по справі №805/3114/14 (головуючий І інстанції Зінченко О.В.) за позовом ОСОБА_3 до Торезької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області, третя особа - Управління Пенсійного фонду України в м.Сніжне про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) №ф-119-17 від 18.02.2014 року на суму 8 256,19 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Торезької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області, третя особа - Управління Пенсійного фонду України в м.Сніжне про визнання недійсним та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) №ф-119-17 від 18.02.2014 року на суму 8 256,19 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 28 квітня 2014 року позов задоволено, внаслідок чого скасовано вимогу Торезької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області №ф-119-17 від 18.02.2014 року на суму 8 256,19 грн.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

В обгрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Відповідач вважає, що оскільки позивач отримує пенсію по втраті годувальника, то на неї не розповсюджується положення ч.4 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. За приписами п.2 ч.1 ст.197 КАС України розгляд справи колегією суддів здійснюється в письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що позивач зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців за та з 01 січня 2012р. знаходиться на спрощеній системі оподаткування, що підтверджується свідоцтвом платника єдиного податку серія НОМЕР_2.

Як вбачається з матеріалів справи 27 травня 2006 року позивач досягла пенсійного віку та їй було призначена пенсія за віком.

З 21 жовтня 2008 року ОСОБА_3 перейшла на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, про що свідчить пенсійне свідоцтво серії НОМЕР_1.

Відповідачем на підставі статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» складено вимогу №ф-119-17 від 18.02.2014 року з якої вбачається, що станом на 31 січня 2014 року сума заборгованості зі сплати недоїмки з єдиного внеску складає 8 256,19 грн., з якої: сума єдиного внеску за 2012 рік - 4 572,42 грн., за 1 півріччя 2013 року - 2 388,06 грн., за 3 квартал 2013 року - 1 194,03 грн., за 4 квартал 2013 року - 1 218,67 грн.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є, зокрема, фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Згідно частини 8 статті 9 цього Закону платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

З 06.08.2011р. набрала чинності частина четверта статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», за приписами якої особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058 пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.

Статтею 9 Закону № 1058 передбачено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі, серед іншого, призначається і пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

За приписами статті 10 цього Закону особа, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, в зв'язку із інвалідністю, в зв'язку із втратою годувальника) призначається один з цих видів пенсії за її вибором.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач досягла визначеного УПФУ граничного пенсійного віку - 60 років, є пенсіонером за віком, отримує відповідно до закону пенсію по втраті годувальника.

Таким чином, з огляду на положення ч.4 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції про те, що позивач звільнений від сплати єдиного внеску, а тому правомірно скасовано спірну вимогу.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

Керуючись статтями 24, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Торезької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 квітня 2014 року по справі №805/3114/14 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 квітня 2014 року по справі №805/3114/14 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.

Головуючий: Т.Г. Гаврищук

Судді: С.В. Білак

М.Г.Сухарьок